Ухвала

від 04.12.2024 по справі 755/2746/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2746/24

Провадження №: 1-кс/755/3792/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 про зміну застосуваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на альтернативний відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 січня 2024 року за № 12024100040000019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:

І. Суть клопотання

До слідчого судді цього місцевого суду надійшло вказане клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 , у порядку ст. 201 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на альтернативний відносно підозрюваного у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 04 січня 2024 року за № 12024100040000019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.

У клопотанні вказується, що ухвалою слідчого судді цього місцевого суду від 17 жовтня 2024 року застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 грудня 2024 року без визначення застави, за його підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки слідчий суддя визнав дійсним у провадженні обставини передбачені п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Водночас, на цей час, підозрюваний ОСОБА_5 утримується під вартою з 15.10.2024. Тобто, понад 1 місяць та 15 днів.

Саме досудове розслідування триває вже досить довго, адже кримінальне провадження розпочате 04 січня 2024 року.

З дня затримання ОСОБА_5 досудове розслідування триває вже більше ніж 1 місяць та 15 днів.

Отже, ризики, які існували раніше, зокрема під час обрання запобіжного заходу, який діє відносно ОСОБА_5 , значно зменшились.

За час тривалого перебування під дією запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_5 не вчиняв жодних дій, які б могли свідчити про його намір ухилятись від органу досудового розслідування та/або суду. Також під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 підтверджував, що не мав та не має наміру ухилятись від слідчого, прокурора та суду.

Крім того, ні підозрюваний ОСОБА_5 , ні його захисник ОСОБА_4 , жодним чином не перешкоджали кримінальному провадженню.

Щодо ризику переховуватись від органу досудового розслідування, суду (ризик втечі), то контексті практики ЄСПЛ, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (справа «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа «Бекчись проти Молдови»).

Так, ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, не одружений, не має на утриманні дітей, проживає постійно за однією адресою ( АДРЕСА_1 ), яку він орендує, має батька і матір.

Крім того, ОСОБА_5 є особою раніше не судимою та він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Дані відомості позитивно характеризують особу ОСОБА_5 .

Ризики, про які раніше зазначав прокурор, а саме що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснювати тиск на свідків, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також знищити речові докази, на даний час повністю відсутні.

Зокрема, вплив на свідків не можливий, так як останні своєчасно та у передбачений законом спосіб можуть реагувати на спроби такого впливу та повідомити про це орган досудового розслідування. Разом з тим, сторона обвинувачення та орган досудового розслідування не володіють відомостями, щоб по теперішній час свідки скаржилися на спроби тиску на них, адже під час досудового розслідування таких доказів не було зібрано, а тому такі припущення не можуть бути визнані як ризик.

В цей час, всі необхідні та достатні докази зібрані органом досудового розслідування, прокурором та знаходяться під контролем сторони обвинувачення. Усі свідки дали свої показання стороні обвинувачення, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. А отже, ризик незаконного впливу на свідків відсутній.

Також, з урахуванням того, що досудове розслідування перебуває на завершальній стадії, можливе твердження, що ОСОБА_5 зможе продовжити вчинити злочин у якому підозрюється, не буде ґрунтовним.

Жодним іншим чином ОСОБА_5 не може перешкоджати кримінальному провадженню, адже вилучені речі зберігаються у органу досудового розслідування, прокурора, під їх охороною та повним контролем.

При цьому, ОСОБА_5 визнає свою вину у скоєних кримінальних правопорушеннях та бажає надавати показання щодо відомих йому обставин, що стосуються кримінального провадження, що підтверджується письмовим клопотанням захисника від 21 жовтня 2024 року до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві та до Дніпровської окружної прокуратури міста Києва щодо висловлення бажання ОСОБА_5 провести його допит в статусі підозрюваного та бажання укласти угоду про визнання винуватості.

Окрім того, 23 та 25 жовтня 2024 року ОСОБА_5 склав письмові заяви на адресу Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, які були подані захисником до органу досудового розслідування в день їх складення. У цих заявах ОСОБА_5 висловив бажання повідомити органу досудового розслідування про створення злочинної організації та його участь у даній організації.

Тобто, з огляду на вказане, ОСОБА_5 висловлює своє бажання активного сприяння у розкритті та розслідуванні кримінального провадження, що також підтверджує щире каяття ОСОБА_5 .

За таких обставин, на думку сторони захисту, дані обставини мають досить важливе значення для кримінального провадження та безпосередньо для подання та розгляду даного клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 . Позаяк, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є досить суворим для підозрюваного та не відповідає тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній. Зокрема, на цьому етапі розслідування, запобіжний захід у виді домашнього арешту, із покладенням обов`язків, передбачених КПК України для підозрюваного, повністю забезпечить виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України та надасть змогу прокурору, слідчому та суду у будь який час доби контролювати місцеперебування підозрюваного (обвинуваченого), а також буде достатнім для запобігання ризикам, про які зазначав прокурор під час обрання запобіжного заходу.

Окрім того, у клопотанні зауважується, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні у т.ч. кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Згідно ст. 12 КК дане кримінальне правопорушення відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.

17 жовтня 2024 року слідчим суддею обравши запобіжний захід ОСОБА_5 не було визначено розмір застави на підставі п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК, але для цього були відсутні підстави не визначати розмір застави, адже, згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому, ОСОБА_5 можна визначити заставу у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою та співрозмірною, враховуючи вік ОСОБА_5 , сімейний стан та його матеріальний рівень (він не одружений, має батька та матір).

Відповідно, у силу вказаного, у порядку ст. 201 КПК, захист вбачає слушним (1) змінити ОСОБА_5 застосований до нього, згідно ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року у справі № 755/2746/24 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на обов`язки терміном до 14 грудня 2024 року, як-то: цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 ; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та/або суду; повідомляти слідчого, прокурора та / або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, або ж (2) у разі незадоволення зазначеного прохання, визначити ОСОБА_5 заставу у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ІІ. Позиції сторін

Захисник ОСОБА_4 , підозрюваний ОСОБА_5 , заявлене клопотання підтримали у повному обсязі з мотивів вказаних у ньому.

Прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання, позаяк не вбачав у провадженні обставин визначених ст. 201 КПК, котрі б вказували на слушність зміни запобіжного заходу на більш м`який, або ж визначення застави з огляду на норми п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК.

ІІІ. Правове регулювання питання

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 201. Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу

1. Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, […], клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

3. До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; […] .

4. Слідчий суддя […] зобов`язаний розглянути клопотання […] згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

5. Слідчий суддя […] має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, […], якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися […], судом.

ІV. Оцінка слідчого судді

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду звернення заявника відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення вказаного питання щодо умов можливого подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у відношенні підозрюваного за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, зауважує про таке

Порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), як певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (див. постанову Верховного суду Україну від 16 березня 2017 року у справі №671/463/15-к), а тому перед наданням оцінки обставинам визначеним ст. 201 КПК Суд вважає за необхідне окреслити межі питання, що має бути вирішено при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходи, в силу порядку, встановленого КПК.

Так, кримінальний процесуальний закон виокремлює правомочності як сторони обвинувачення (ст. 200 КПК), так і сторони захисту (ст. 201 КПК) звернутись до суду з відповідним клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Водночас, ч. 4 ст. 201 КПК України передбачає, що клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

В той час, як слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом (ч. 3 ст. 26 КПК України).

Отже, розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу передбачає дослідження обставин, які виникли після ухвалення рішення про його застосування та які можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків або впливають на виконання обвинувачених покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, під час вирішення питань, пов`язаних зі зміною запобіжного заходу, з`ясування законності ухвали слідчого судді про його застосування чи її перегляд перебуває поза межами компетенції суду. Позаяк, слідчий суддя не може вдаватися до переоцінки обставин уже встановлених слідчим суддею, у порядку ст. 184 КПК, або ж оцінки мотивів на їх належність, прийнятність та достатність для прийняття такого роду рішення. Адже, провадження у порядку ст. 201 КПК, жодним чином не підміняє апеляційного провадження, не є його продовженням, відбувається не замість нього, а за наявності для цього специфічних підстав. Тож така форма не може мати резервного значення щодо апеляційного проваджень, або ж виступати його заміною.

Відповідно, аналізуючи обставини цього кримінального провадження та обмірковуючи, чи є підстави для зміни запобіжного заходу за клопотанням захисника, Суд виходив з такого, що доводи звернення вказані у п. І цієї ухвали є тими, котрі відповідають критерію «нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом», позаяк вони виникли з 21, 23 та 25 жовтня 2024 року та за своєю суттю є вагомими саме у поєднанні з даними про особу підозрюваного та того фактору, що встановлені ризики з минуванням часу в поєднанні з просуванням слідства зменшуються.

Водночас, враховуючи їх характер та характер доводів клопотання захисту (не наводяться аргументи на користь відсутності обставин визначених п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК, через призму обставин, котрі б не були б відомими станом на 17 жовтня 2024 року) слідчий суддя перевіряє їх лише через призму положень п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК, який регламентує, питання про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу, однак в порівнянні з виниклими новими даними, котрі обумовили потребу такого аналізу.

І так, підставою для правомірного обмеження права на свободу через застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є, зокрема, рішення, яке не просто формально ухвалює суд, а воно має бути обґрунтованим, справедливим (див. п. 4 рішення КС України від 25 червня 2019 року №7-р/2019).

Слідчий суддя враховує, характер підозри у відношенні ОСОБА_5 , зміст звернень його та захисту до УП і прокуратури у жовтні 2024 року в поєднанні з підставами, котрі були причиною не визначення застави, та констатує, що, враховуючи період слідства, яке розпочато у січня 2024 року, час, котрий минув від підозри, етап, на якому перебуває досудове розслідування, вчинені у справі уже дії, та вбачає, за можливе, за обставин цієї справи та лінії поведінки ОСОБА_5 (у т.ч. зафіксованої у зверненнях за жовтень 2024 року, після визначення запобіжного заходу) визначити йому, у порядку ч. 3 ст. 182, ч. 1 ст. 201 КПК, розмір застави, як альтернативи.

Позаяк, питання визначені ст. 201 КПК розглядаються за правилами запобіжного заходу.

Частин 3 статті 183 КПК України регламентує, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, у провадженні слід визначити відповідну заставу.

В цій справі, після розгляду питання слідчим суддею, котрий відбувся 17 жовтня 2024 року, враховуючи обставини відображені у п. І ухвали, виникли обставини, котрі, на думку слідчого судді, сформовану у порядку ст. 94 КПК, вказують на потребу визначення застави, у порядку ч. 3 ст. 183 КПК (у межах дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як альтернативи).

Тому, при визначенні її (застави) розміру слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах … 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Також, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; (8) «середовище»; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

У контексті обставин цього кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного,я к вказаних в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так і у цьому клопотанні про зміну запобіжного заходу ,та тих, що відображені у повідомленні про підозру, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, здатна буде забезпечити виконання покладених на підозрювану обов`язків та запобігти встановленим ризикам.

Така сума (застави) оцінена враховуючи дані про особу та її поведінку її активи та її взаємовідносини з особами, які мають забезпечити її безпеку, іншими словами, розмір застави обумовлюється судом тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виключним випадком, за якого слідчий суддя дійшов висновку, що застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цій справі став характер підозри за ст. 307 КК (кількість епізодів, об`єм вчинюваних дій, рух грошових коштів).

Щодо питання доречності покладення обов`язків з числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України, то слід відмітити таке.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно, з урахуванням установлених обставин цього кримінального провадження на переконання слідчого судді слушним є покладення на підозрюваного у разі унесення застави наступних обов`язків: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Адже саме вони будуть пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваної, у зв`язку з чим не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 року).

Водночас, слідчий суддя констатує, що аналізуючи аргументи заявника вказані у клопотанні, як передумову для визначення запобіжного заходу у порядку ст. 181 КПК, вбачає їх такими, що поєднанні з питанням прямої оцінки мотивів ухвали від 17 жовтня 2024 року на предмет їх підставності, ґрунтовності та об`єктивності, чого не передбачає ст. 201 КПК.

У той час, як зменшення встановлених ризиків, попри час, що минув, не відбулось, враховуючи ті аргументи, що використанні в даному клопотанні, на тому рівні і ступені, щоб слідчий суддя з покликанням на них міг констатувати фактор їх зникнення узагалі. Описані у зверненні обставини є саме за своє ґрунтовності передумовою для дії визначеної ч. 3 ст. 183 КПК.

З огляду на викладене, слідчий суддя у ракурсі установлених фактичних обставин уважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави є достатнім заходом забезпечення кримінального провадження, таким, потреба у застосуванні якого, враховуючи мотиви вказані в ухвалі від 17 жовтня 2024 року, на сьогодні є дійсною, та сприймає його застосування, як доречне (слушне) в цей час, адже саме він (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та (2) зможе запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, та які були встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу. У той час, як розвиток історії у провадженні після 21 жовтня 2024 року вказує лише на змогу визначення застави у порядку ч. 3 ст. 183 КПК.

V. Висновок

Отже, у кримінальному провадженні у відношенні підозрюваного є дійсними та доведеними обставини передбачені ст. 201 КПК України того рівня і ступеня за якого можливо клопотання задовольнити частково та визначити, у порядку ч. 3 ст. 183 КПК, ОСОБА_5 , у межах застосованого у відношенні нього, згідно ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14 грудня 2024 року, заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці та із одночасним зобов`язанням ,у разі її внесення, прибувати до слідчого за першою вимогою та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покладенням наступних обов`язків: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту - м.Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись статтями 201, 309, 369-372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:

клопотання - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах застосованого у відношені нього, згідно ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14 грудня 2024 року, заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСА у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, розрахунковий рахунок - р/р № UA128201720355259002001012089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого за першою вимогою у межах цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В іншій частині клопотання відмовити у його задоволенні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, з урахуванням того, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК Українипостановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється, відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:50 год. 09 грудня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_6