Ухвала

від 29.10.2024 по справі 2-3611/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-3611/11

Провадження № 4-с/522/62/24

У Х В А Л А

29 жовтня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судових засідань Тетькової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в місті Одеси скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича, за участю стягувача Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту»,

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2024 року надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецул Вадима Андрійовича, за участю стягувача Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту».

Ухвалою суду від 02 липня 2024 року відкрито провадження у справі за скаргою.

13 серпня 2024 року від представника скаржника до суду надійшло клопотання про витребування копій матеріалів виконавчого провадження № 64317635.

Ухвалою суду від 13 серпня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено, витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича належним чином засвідчені копії виконавчого провадження № 64317635 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Одеського інституту інженерів морського флоту» кредиту за період з 27.12.2007 року по 01.10.2010 року в сумі 25128,25 гривень, пеню в сумі 27648,75 гривень, а всього 67927,00 гривень.

26 серпня 2024 року до суду надійшли належним чином засвідчені копії виконавчого провадження № 64317635.

У судове засідання 29.10.2024 року учасники не з`явились, від представника скаржника надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності, скаргу підтримує, на задоволенні наполягає. Інші учасники про причини неявки суд не повідомили.

Суд, вивчивши матеріали скарги, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону визначено засади, при яких здійснюється виконавче провадження, а саме: верховенство права, обов`язковість виконання рішень, законність, диспозитивність, справедливість, неупередженість та об`єктивність , гласність та відкритість виконавчого провадження , розумність строків виконавчого провадження , співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями , забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушені їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2011 року, справа № 203611/11, позов Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» кредит у сумі 15150 грн., відсотки за користування кредитом за період з 27.12.2007 р. по 01.10.2020 р. у сумі 25128,25 грн., пеню у сумі 27648,75 грн., а всього стягнуто 67927 грн.

На виконання виконавчого листа № 2-3611/11, виданого 04.07.2011 року Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь КС «Одеського інституту інженерів морського флоту» 26.03.2012, Роздільнянським МВДВС ГТУЮ в Одеській області було відкрито виконавче провадження № 41503013.

27.06.2019 року виконавче провадження завершено на підставі п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», та передано до архіву.

Згідно з листом Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) від 18.06.2024 р. № 17312, виконавче провадження № 41503013 знищено, у зв`язку з чим надати більш детальну інформацію на теперішній час неможливо.

28.01.2021 року, постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Вельковим О.В., було відкрито виконавче провадження № 64317635 за виконавчим листом № 2-3611/11, виданим 04.07.2011 року.

Супровідним листом від 28.01.2021 № 220, постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена приватним виконавцем на адресу боржника, зазначену у виконавчому листі: АДРЕСА_1 та на адресу: АДРЕСА_2 .

28.01.2021 року приватним виконавцем також було видано постанови про стягнення з боржника основної винагороди; про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; про арешт майна боржника; про арешт коштів боржника.

14.12.2021 року приватний виконавець видав постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 74988,7 грн.

Постанови про арешт коштів боржника також було видано приватним виконавцем 10.09.2022 року та 12.12.2022 року.

Судом також було встановлено, що листом від 14.05.2024 року, за підписом заступника голови Приморського районного суду м. Одеси, повідомлено, що справа № 2-3611/11 була зареєстрована Приморським районним судом м. Одеси 16.11.2010 р., головуючий суддя Андрухів В.В. за позовом Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, наразі вищезазначена справа відсутня на місці зберігання.

Під час розгляду скарги було встановлено, що на виконання вимог ст. 42 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець Вельков Олег Віталійович зупинив діяльність приватного виконавця на невизначений строк.

Постановою приватного виконавця від 10.02.2023 року виконавчий лист № 2-3611/11 виданий 04.07.2011 було передано на виконання приватного виконавця Крецула В.А.

Постановою приватного виконавця від 15.02.2023 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул Вадим Андрійович прийняв виконавче провадження № 64317635 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3611/11 виданого 04.07.2011 Приморським районним судом м. Одеси.

Суд звертає увагу, що про відкриття виконавчого провадження № 64317635 ОСОБА_1 не був сповіщений належним чином, як цього вимагає ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною першою та п`ятою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

У разі направлення листа рекомендованим поштовим відправленням, особа яка направляє даний вид поштового відправлення, отримує докази того чи отримав адресат зазначений лист або не отримав у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою або через інші причини.

Суд зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження №64317635, після направлення ОСОБА_1 , копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2021 року, немає доказу про вручення або невручення вказаної постанови боржнику.

Судом взято до уваги, що виконавчий лист, на підставі якого було розпочато виконавче провадження № 64317635 було видано 04.07.2011 року, тобто понад 10 років тому. За цей час боржник змінив своє місце проживання, наразі відсутня інформація про отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2022 року та отримання доступу до інформації про виконавче провадження.

Втім, доказів вручення згаданої постанови боржнику немає і приватний виконавець не пересвідчився чи відомо ОСОБА_1 про відкриття такого виконавчого провадження та чи проживає взагалі боржник за адресою вказаною у виконавчому листі.

Верховний Суд від 08.09.2021 року у справі №826/7243/17 зазначив, що основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації процесуальних прав.

Стосовно відсутності у Законі України «Про виконавче провадження» обов`язку виконавця здійснювати заходи щодо перевірки інформації про адресу місцезнаходження боржника після відкриття виконавчого провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що дійсно, згідно із загальним правилом, що прописане у статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює надсилання документів виконавчого провадження на адресу боржника, яка вказана у виконавчому документі. Підставою для зміни виконавцем адреси листування є відповідна заява цього учасника провадження.

При цьому адреса направлення документів виконавчого провадження має бути прив`язана до адресата і його дійсного місцезнаходження, оскільки це забезпечує комунікацію з ним. Адже процедура листування встановлена не для формальності, а, окрім іншого, покликана забезпечити (чи принаймні створити умови) для доведення інформації про виконавчі дії до учасника виконавчого провадження й надати йому можливість реалізувати свої права й обов`язки. Така особа обґрунтовано очікує, що за адресою його місцезнаходження з нею буде вестися офіційне листування.

Суд зауважив, що сама конструкція статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» допускає ймовірність настання випадку, коли адреса, зазначена у виконавчому документі, може бути не пов`язана з дійсною адресою місцезнаходження боржника на момент здійснення виконавчого провадження. Вказана ситуація вимагає особливої уважності й пильності від виконавця та зумовлює об`єктивну необхідність у перевірці (уточнення) ним відповідних відомостей про боржника за власною ініціативою.

Отже саме лише направлення кореспонденції на адресу боржника, яка не співпадає з його місцезнаходженням, не може визнаватися належним виконанням обов`язку щодо інформування боржника про виконавчі дії.

Суд також зазначає, що виконавче провадження було відкрите на підставі заяви голови правління КС «Одеського інституту морського флоту» від 19.01.2021 року, до якої додано оригінал виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеси 04.07.2011 року, строк пред`явлення до виконання 08.04.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606- XIV від 21 квітня 1999 року (в редакції, що діяв на час виникнення спірних правовідносин), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

За ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» № 606- XIV від 21 квітня 1999 року у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За приписами ч. 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяв на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Оскільки виконавче провадження № 41503013 було закінчено 27.06.2019, строк пред`явлення виконавчого документа закінчився 27.06.2020 року, у зв`язку з чим виконавчий лист неправомірно було повторно пред`явлено до виконання 19.01.2021.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виконавче провадження № 64317635 було відкрите з порушенням строку пред`явлення для примусового виконання. Інформацію про виконавче провадження № 41503013, яке було відкрите на підставі того самого виконавчого листа № 2-3611/11 від 04.07.2011 року, встановити неможливо через те, що виконавче провадження знищено. Наведене свідчить про неможливість визначити чи був ОСОБА_1 повідомлений про виконавче провадження Роздільнянським ВДВС.

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що відсутні докази належного сповіщення ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження ВП № 64317635, а також зважаючи на пропущений строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, постанова приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова О.В. про відкриття виконавчого провадження № 64317635 від 28.01.2021 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо інших оскаржуваних постанов, суд зазначає, що арешт майна та коштів боржника, а також інші виконавчі дії є похідним від відкриття виконавчого провадження та здійснюється безпосередньо після відкриття виконавчого провадження і випливають з нього. Отже, визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження тягне за собою скасування заходів спрямованих на таке примусове виконання рішення.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 447, 449 Цивільно процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Анатолійовича - задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича про відкриття виконавчого провадження № 64317635 від 28.01.2021 року.

В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Л.М. Чернявська