Постанова

від 05.11.2024 по справі 145/175/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 145/175/20

Провадження № 22-з/801/112/24

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.

з участю секретаря судового засідання Кахно О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Байдака Василя Григоровича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат, понесених на професійну правничу допомогу

по справі № 145/175/20

за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Гніваньводопостач» за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання незаконними і скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень і звільнення з роботи, зміну дати та формулювання причини звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановив:

Історія справи

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася в районний суд з позовом до КП «Гніваньводопостач» за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання незаконними, скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень і звільнення з роботи, зміну дати та формулювання причини звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 04 червня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням КП «Гніваньводопостач», через свого представника - адвоката Юрченка Т.П., подало апеляційну скаргу.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Тиврівського суду Вінницької області від 04 червня 2024 року в частині задоволення позовних вимог про зміну дати і формулювання причин звільнення, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_1 в цій частині задоволено частково.

Змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_1 , зазначене в наказі директора Комунального підприємства «Гніваньводопостач» Швеця О.Ф. від 11 січня 2020 року № 06-к з пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України - за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором на частину 1 статті 38 КЗпП України - за власним бажанням та вважати її звільненою за цією підставою з 11 січня 2020 року.

Стягнуто з КП «Гніваньводопостач» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за шість місяців в сумі 111 089 грн 10 коп.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Короткий зміст наведених у клопотанні вимог та доводи інших учасників

20 вересня 2024 року до Вінницького апеляційного суду надійшла заява представника позивача адвоката Байдака В.Г. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.

В обґрунтування заяви заявник вказує, що в розмір винагороди за надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції складає 30 000 грн, що визначено договором про надання правової допомоги від 18.07.2024 № 31, квитанціями про перерахунок коштів, які були додані до відзиву на апеляційну скаргу, актом виконаних робіт, що доданий до заяви.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Байдак В.Г. вимоги поданої ним заяви підтримав, просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача 30 000 грн витрат на правничу допомогу, що надавались ним ОСОБА_3 .

Представник Комунального підприємства «Гніваньводопостач» в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений - через наявний в нього електронний кабінет в системі «Електронний суд», а відтак його не прибуття в судове засідання відповідно до ст. 270 ЦПК України , не перешкоджає розгляду заяви.

Позиція апеляційного суду

Частиною першої статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Відповідно до частини 2, 3, 4 статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали цивільної справи, що витребувані апеляційним судом і надійшли із суду першої інстанції, та перевіривши доводи клопотання адвоката Байдака В.Г., колегія суддів дійшла висновку про задоволення такого клопотання з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як у суді першої інстанції так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями статті 59 Конституції України.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Як свідчать матеріали справи у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Байдак В.Г. зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла його довірителька ОСОБА_1 на правову допомогу у суді апеляційної інстанції, додавши при цьому договір про надання правової допомоги від 18.07.2024 № 31, квитанції про перерахунок коштів, акт виконаних робіт.

Судові витрати складаються з витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:

попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно з положеннями частин першої-другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Такий висновок зроблений Великою палатою Верховного Суду у справі №904/4507/18.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачеві на стадії апеляційного перегляду справи, колегія суддів враховує наступне.

Встановлено, що правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи позивачеві надавав адвокат Байдак В.Г., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги №31 від 18 липня 2024 року.

За умовами договору про надання правової допомоги - п.1.1 адвокат зобов`язується представляти інтереси та надати правничу допомогу клієнту - ОСОБА_1 у Вінницькому апеляційному суді у цивільній справі за її позовом до КП «Гніваньводопостач» про визнання незаконними і скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень і звільнення з роботи, зміну дати та формулювання причини звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Умовами цього ж договору - п.3.1 визначено, що розмір гонорару за правову допомогу становить 30 000 грн, який був сплачений ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними платіжними квитанціями.

До заяви про ухвалення додаткового рішення заявником також додано акт виконаних робіт від 20.09.2024 за змістом послуги адвоката полягали у ознайомленні з апеляційною скаргою та додатками до неї, підготовці відзиву на апеляційну скаргу, участі в судових засіданнях 03.09.2024 та 17.09.2024 (з урахуванням часу прибуття до суду), на що в загальному було витрачено 19 годин часу.

Проаналізувавши наявні матеріалів справи та подані на підтвердження факту понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу документи, колегія суддів вважає, що відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом Байдаком В.Г. роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, отже, заява про стягнення судових витрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 від Комунального підприємства «Гніваньводопостач» до суду апеляційної інстанції не надходило, а тому підстав для зменшення витрат на правову допомогу немає.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (справа №755/9215/15ц).

У цій постанові Верховний Суд наголосив також, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись статтями 133, 134, 137, 141, 142, 270, 382 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Байдака Василя Григоровича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Комунального підприємства «Гніваньводопостач» витрат на правову допомогу задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Гніваньводопостач» (ЄДРПОУ 36242300) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.М. Стадник

Судді Ю.Б. Войтко

І.В. Міхасішин