Ухвала

від 05.11.2024 по справі 752/13857/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 752/13857/22

провадження № 61-14643ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокатом Бондаренко Світлана Володимирівна, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІКО-ШКОЛА» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, грошової компенсації за невикористані дні щорічних основних відпусток, компенсації втрат їх частини у зв`язку з порушенням термінів виплати та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІКО-ШКОЛА» (далі - ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА»), в якому просила:

- зобов`язати ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА» нарахувати та сплатити заборгованість з невиплаченої в повному обсязі заробітної плати в сумі 71 699,52 грн з усіма обов`язковими відрахуваннями до бюджету та ЄСВ;

- зобов`язати ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА» нарахувати та сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в сумі 126 123,90 грн;

- зобов`язати ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА» здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити компенсацію днів невикористаної відпустки з огляду на законну вимогу здійснити доплату частини зарплатні у зв`язку із коригуванням розрахунку за період жовтень-листопад 2021 року; березень-травень 2022 року; нарахувати та сплатити заборгованість з невиплаченої компенсації за невикористані дні соціальної відпустки на дітей у кількості 10 днів у сумі 18 296,76 грн з усіма обов`язковими відрахуваннями до бюджету та ЄСВ;

- зобов`язати ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА» нарахувати та сплатити компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням термінів сплати заробітної плати, компенсації за невикористані дні соціальної відпустки на дітей у кількості 10 днів у розмірі 2 974,32 грн;

- зобов`язати ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА» компенсувати завдану моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн;

- стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 992,40 грн та на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

08 квітня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволив частково. Зобов`язав ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА» нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої заробітної плати, в сумі 3 872,73 грн. Зобов`язав ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА» здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні відпустки, в сумі 9 679,88 грн. Зобов`язав ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА» нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 15 000,00 грн. Зобов`язав ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА» нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу в зв`язку з порушенням термінів сплати заробітної плати, компенсації за відпустку та за невикористані дні соціальної відпустки в розмірі 2 158,68 грн. Стягнув з ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА» на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн компенсації завданої моральної шкоди, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 786,00 грн та судовий збір у розмірі 130,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала до апеляційну скаргу.

08 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд своєю постановою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, скасував рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, компенсації втрат їх частини у зв`язку з порушенням термінів виплати та ухвалив нове судове рішення.

Зобов`язав ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА» нарахувати та сплатити ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 71 699,52 грн та компенсацію невикористаної відпустки у розмірі 18 296,76 грн, а всього 89 996,28 грн. Розрахунок проведено без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

Стягнув з ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням термінів сплати заробітної плати, компенсації за відпустку та за невикористані дні соціальної відпустки в розмірі 2 974,32 грн.

В іншій частині рішення суду залишив без змін.

Змінив розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом справи.

Стягнув з ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА» на користь ОСОБА_1 за розгляд справи судом першої інстанції: судовий збір у розмірі 438,14 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 2 649,00 грн, а всього 3 087,14 грн.

Стягнув з ТОВ «ЛІКО-ШКОЛА» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 657,21 грн.

01 листопада 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Бондаренко С. В. , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року (в частині нарахування та сплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні).

За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову в цій справі станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІКО-ШКОЛА» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, грошової компенсації за невикористані дні щорічних основних відпусток, компенсації втрат їх частини у зв`язку з порушенням термінів виплати та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокатом Бондаренко Світлана Володимирівна, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов