Ухвала

від 22.10.2024 по справі 752/22624/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/22624/23

провадження №: 1-кс/752/6974/24

У Х В А Л А

22.10.2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023100000001220, відомості щодо якого внесені 21.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в якому адвокат просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2023 у справі №752/22624/23 (провадження №: 1-кс/752/9274/23), а саме з автомобіля марки «BMW 740D» д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який на праві власності зареєстровано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ключ запалювання до нього.

В обґрунтування поданого клопотання адвокат зазначив, що необхідність скасування арешту обґрунтовує тим, що при накладені арешту слідчим суддею неповно з`ясовано обставини у кримінальному провадженні, правового режиму майна, а також було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки в силу ст. 98 КПК України вказане майно не відповідає речовим доказом у кримінальному провадженні. Разом з цим, з початку досудового розслідування та по теперішній час із вказаним транспортним засобом не проведено жодних слідчих дій та ОСОБА_4 не повідомлено про підозру та відсутні будь-які докази щодо причетності ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Таким чином, обмежується право власності ОСОБА_4 та очевидно вказаний транспортний засіб не має будь-якого значення для кримінального провадження та не існує будь-якої іншої потреби щодо утримання такого.

В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 підтримав викладені вимоги та просив їх задовольнити.

Слідчий суддя, заслухавши обґрунтування адвоката, дослідивши вказане клопотання та копії доданих до нього матеріалів, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та копії доданих до нього матеріалів, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Зокрема, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України).

Зі змісту положень п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення зокрема: збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2023 у справі №752/22624/23 (провадження №: 1-кс/752/9274/23) накладено арешт на автомобіль «BMW 740D» д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який на праві власності зареєстровано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ключ запалювання до нього, з метою збереження майна та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (забезпечення цивільного позову).

При цьому, постановою слідчого в СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 08.11.2023 вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження №12023100000001220.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного суду від 15.10.2024 апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2023 у справі №752/22624/23 (провадження №: 1-кс/752/9274/23) залишено без змін.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Положеннями частини 1 стаття 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Таким чином, особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час розгляду клопотання та дослідження матеріалів клопотання встановлено, що досудове розслідування триває, а тому висновки представника власника майна про те, що у подальшому арешті майна відпала потреба, є безпідставними з огляду вище зазначене.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023100000001220, відомості щодо якого внесені 21.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1