Ухвала

від 18.01.2024 по справі 752/22624/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/22624/23

провадження №: 1-кс/752/657/24

У Х В А Л А

про арешт майна

18.01.2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023100000001220, відомості щодо якого внесені 21.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді звернувся прокурор із вказаним клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, яке вилучене 21.12.2023 під час проведення обшуку приміщення, за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro» без зазначення серійного номеру, мобільний телефон марки «iPhone 14» без зазначення серійного номеру, MacBook серійний номер C02GR3EDQ6LR із зарядним пристроєм до нього.

Прокурор обґрунтовує клопотання тим, що у провадженні СУ ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12023100000001220 від 21.10.2023 за фактом заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до слідчого управління ГУНП у м. Києві надійшла заява ОСОБА_5 , щодо неправомірних дій групи осіб, які у період часу з 09.07.2023 до 17.08.2023, під приводом придбання товарно-матеріальних цінностей, зловживаючи його довірою, заволоділи шляхом обману належними йому товарно матеріальним цінностями, спричинивши тим самим останньому матеріальну шкоду у особливо великих розмірах.

Допитаний потерпілий ОСОБА_5 зазначив, що на початку літа 2023 року, його знайомий ОСОБА_6 запропонував за невеликий відсоток реалізувати належну ОСОБА_5 продукцію, а саме насіння соняшнику та кукурудзи. Після цього, у період з 09.07.2023 по 17.08.2023, ОСОБА_5 , власним автотранспортом, здійснив відвантаження насіння соняшнику у кількості приблизно 4 000 тон, загальною вартістю 1 350 000 доларів США насіння кукурудзи у кількості приблизно 400 тон загальною вартістю 65 000 доларів США на адресу зазначених ОСОБА_6 заводів. Після відвантаження ОСОБА_6 передав йому лише частину грошових коштів в якості оплати за поставлену продукцію, а стосовно решти грошових коштів у розмірі 518 461 доларів США повідомив, що їх йому не повертає ОСОБА_7 .

При цьому, як показав потерпілий ОСОБА_5 , ОСОБА_7 у телефонних бесідах з ним повідомляє, що він розрахувався із ОСОБА_6 за поставлену продукцію.

Допитаний як свідок ОСОБА_6 підтвердив, що дійсно ОСОБА_5 , у період з 09.07.2023 по 17.08.2023 було здійснено відвантаження насіння соняшнику у кількості приблизно 4 000 тон, загальною вартістю 1 350 000 доларів США насіння кукурудзи у кількості приблизно 400 тон загальною вартістю 65 000 доларів США. При цьому, вказане зерно він реалізував ОСОБА_7 , який через своїх посередників реалізував їх заводам по переробці вказаної продукції. Так, ОСОБА_7 по мірі здійснення відвантажень, частково розрахувався з ним за поставлену продукцію. Однак решту грошових коштів у розмірі 518 461 доларів США не повертає. При цьому постійно вигадує якісь нові обставини за яких він не може повернути та уникає зустрічей.

Таким чином, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 з самого початку не збирався виконувати взяті на себе зобов`язання по оплаті за поставлену продукцію в повному обсязі, а після отримання продукції та здійснення часткової оплати заволодів нею та привласнив отримані від її реалізації грошові кошти.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняв вказані дії за допомогою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також встановлено, що посередниками через яких ОСОБА_7 та ОСОБА_8 реалізовували продукцію були ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .

21.12.2023 року на підставі ухвали слідчого суді Голосіївського районного суду міста Києва проведено обшук приміщення, за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro» без зазначення серійного номеру, мобільний телефон марки «iPhone 14» без зазначення серійного номеру, MacBook серійний номер C02GR3EDQ6LR із зарядним пристроєм до нього.

Зокрема, під час проведення обшуку, ОСОБА_4 не було надано доступу для проведення огляду інформації, у зв`язку з чим було вилучено мобільні телефони та ноутбук, тобто встановлено, що на них міститься інформація, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та він має значення речового доказу.

Враховуючи вищевикладене, вищезазначене майно має значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, з метою забезпечення його збереження та запобігання можливості його приховування, пошкодження, відчуження, а також вилучення інформації яка зберігається на ньому, у зв`язку з цим, прокурор просить задовольнити вказане клопотання.

В судове засідання прокурор не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. До початку розгляду вказаного клопотання подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. При цьому, з метою недопущення приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення вищевказаного майна, а також його незаконного відчуження, просив розглянути вказане клопотання без виклику власника майна або його представника.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Положеннями ч. 1 ст. 107 КПК України визначено, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.

Враховуючи вищевказані положення КПК України, слідчий суддя вважає за можливо розглянути клопотання за відсутності прокурора, власника майна та його представника та без фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Слідчий суддя, вивчивши вказане клопотання та додані до нього документи, вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.12.2023 року надано дозвіл на проведення обшуку приміщення, за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення.

Одночасно з цим, слід зазначити, що під час внесення клопотання про проведення обшуку та надання дозволу на проведення обшуку, як слідчим, так і слідчим суддею заздалегідь не може бути встановлено які саме речі та документи необхідно вилучити з метою встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Під час проведення обшуку 21.12.2023 за вищевказаною адресою, у відповідності до ст.ст. 223, 235 КПК України, виявлено та вилучено вищевказане майно, про що зазначено у протоколі обшуку.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, а також одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду, що передбачено ч. 2 ст. 168 КПК України.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається із матеріалів клопотання, прокурор подав вказане клопотання про арешт майна 22.12.2023, що підтверджується конвертом та витягом із трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта», а зареєстровано в суді- 17.01.2024.

Частиною 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

Постановою слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 від 21.12.2023 виявлене та вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023100000001220.

Положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене майно за вищевказаною адресою, відповідає вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України і у встановленому закону порядку, визнано речовим доказом.

У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, при вирішенні питання про арешт майна враховує правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданнями кримінального провадження, а також наслідки арешту майна.

Слідчий суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна враховує правові підстави для арешту майна, а саме те, що вказане майно визнано речовим доказом, оскільки не вжиття вказаних заходів може призвести до непередбачених наслідків, у тому числі до приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення вищевказаного майна, а також його незаконного відчуження, у зв`язку з цим, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на вищевказане майно.

З огляду на викладене та враховуючи наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що у ході досудового розслідування виникла обґрунтована необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно з метою збереження речових доказів, у зв`язку із цим, клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню, до скасування арешту у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 21.12.2023 під час проведення обшуку приміщення, за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro» без зазначення серійного номеру, мобільний телефон марки «iPhone 14» без зазначення серійного номеру, MacBook серійний номер C02GR3EDQ6LR із зарядним пристроєм до нього.

Ухвала виконується негайно слідчим та прокурором.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1