Постанова

від 05.11.2024 по справі 567/1042/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 року

м. Рівне

Справа № 567/1042/24

Провадження № 22-ц/4815/1172/24

Головуючий у Острозькому районному суді

Рівненської області: суддя Назарук В.А.

Ухвалу суду першої інстанції постановлено:

15 серпня 2024 року в м. Острог

Рівненського району Рівненської області

(фіксування судового засідання за допомогою

звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось)

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Андрошулік І.А.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро";

представники учасників справи:

позивача адвокат Плакса Вячеслав Анатолійович;

відповідача адвокат Андросюк Ігор Сергійович;

за участі: представника ОСОБА_1 адвоката Плакси Вячеслава Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Плакси Вячеслава Анатолійовича на ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 15 серпня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро"; про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат, 3% річних та пені,

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" (далі ТОВ " Західна агровиробнича компанія" або орендар) про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Просив: 1) розірвати договір оренди від 03 квітня 2017 року зі змінами, внесеними Додатковою угодою б/н від 05 вересня 2018 року, згідно з якими орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 5624287600:09:001:0086, площею 3,23 га, із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Тесівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, право оренди за якими було зареєстровано 26 травня 2017 року (номер запису про інше речове право: 20691890, індексний номер рішення 35463187 від 31 травня 2017 року, індексний номер рішення 44307641 від 28 листопада 2018 року); 2) стягнути з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на користь позивача заборгованість в сумі 20959,70 гривень, з яких заборгованість з орендної плати: 19050,62 гривень; інфляційні втрати: 759,12 гривень; 3% річних: 518,43 гривень; пеня: 631,53 гривень.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 12 червня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також залучено ТОВ "Захід Агро" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 29 липня 2024 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.

02 серпня 2024 року представник позивача подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення в справі, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача 12 000 гривень судових витрат, що пов`язані з наданням професійної правничої допомоги.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 15 серпня 2024 року відмовлено в прийнятті додаткового рішення в частині стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

На основне рішення та ухвалу про прийняття додаткового рішення суду першої інстанції представником позивача було подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати повністю судового рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а також скасувати ухвалу суду, змінивши розподіл судових витрат.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Плакси В.А. задоволено та скасовано рішення Острозького районного суду від 29 липня 2024 року.

Прийнято постанову, якою позов задоволено.

Розірвано договір оренди від 03 квітня 2017 року зі змінами, внесеними Додатковою угодою б/н від 05 вересня 2018 року, згідно з якими орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 5624287600:09:001:0086, площею 3,23 га, із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Тесівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, право оренди за якими було зареєстровано 26 травня 2017 року (номер запису про інше речове право: 20691890, індексний номер рішення 35463187 від 31 травня 2017 року, індексний номер рішення 44307641 від 28 листопада 2018 року).

Стягнуто з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 20 959,70 гривень, з яких заборгованість з орендної плати склала 19 050,62 гривень, інфляційні втрати - 759,12 гривень, 3% річних - 518,43 гривень, пеня - 631,53 гривень.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу в частині оскарження ухвали, адвокат зазначав, що у випадку задоволення апеляційної скарги на основне рішення необхідним буде здійснення перерозподілу судових витрат апеляційним судом.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Плакси В.А. задоволено, скасовано рішення районного суду від 29 липня 2024 року, та прийнято постанову, якою позов задоволено.

Оскаржувана ухвала рішення хоч і є окремим процесуальним документом, проте в силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України є невід`ємною складовою основного судового рішення та не може існувати окремо від нього, тому апеляційна скарга підлягає розгляду з врахуванням таких обставин.

Згідно з пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Частиною 13 цієї статті передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тому вимога апеляційної скарги про скасування ухвали про відмову в ухваленні дотикового рішення та здійснення перерозподілу судових витрат в справі підлягає задоволенню, однак колегія суддів не знаходить підстав для відшкодування позивачу цих витрат в повному обсязі.

Матеріалами справи з`ясовано, що за пред`явлення позову в 2024 році з однією майновою вимогою ціною у 20 959,70 гривень та однією майновою вимогою, а також за подання апеляційної скарги з вимогою про скасування рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову із прийняттям нової постанови про задоволення позову в повному обсязі позивачем сплачено судовий збір в установленому для цього законодавством розмірі (по 1 211,20 гривень за кожну із заявлених позовних вимог та 150% від цієї суми за подання апеляційної скарги).

Згідно з ч.1, пп. 1, 2, 6 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків від суми, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028 гривень.

Оскільки за результатами розгляду справи апеляційним судом було задоволено позов, то понесений позивачем судовий збір за пред`явлення позову - 2 422,40 гривень та подання апеляційної скарги - 3 633,60 гривень слід покласти на ТОВ "Західна агровиробнича компанія".

Визначаючи належний до відшкодування позивачу розмір понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката, колегія суддів зважає на те, що згідно із ст.ст. 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги.

Рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East\West Alliance Limited про ти України" (заява №19336/04, п. 269) вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято додаткову постанову у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), де зазначено таке.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

У разі недотримання останніх вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1.) їх дійсність; 2.) необхідність; 3.) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

На вирішення апеляційного суду поставлено питання про відшкодування позивачу 12 000 гривень витрат на правничу допомогу, що понесені в суді попередньої інстанції.

Для підтвердження витрат до суду попередньої інстанції надавались копії таких документів: копія договору про надання правничої допомоги від 03 лютого 2024 року, укладеним між адвокатом Плаксою В.А. та ОСОБА_1 , де сторони обумовили відповідний гонорар; копія рахунку на оплату; квитанцію до платіжної інструкції; акт приймання-передачі наданої правничої допомоги; детальний опис робіт адвоката.

Між тим, апеляційний суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір є необґрунтованим, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат і є непропорційним до складності справи для адвоката і виконаних ним робіт.

Оцінюючи складність виконаних адвокатом робіт, суд враховує обсяг проаналізованого адвокатом законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому, на переконання колегії суддів, виконані адвокатом роботи в суді попередньої інстанції не потребували тривалого часу та були не складними.

Отже, апеляційний суд, виходячи з критерію обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу позивачу в суді першої інстанції, який підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 5 000 гривень.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Плакси Вячеслава Анатолійовича задовольнити.

Скасувати ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 15 серпня 2024 року.

Здійснити перерозподіл судових витрат в справі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено: 05.11.2024

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В. Боймиструк

С.С. Шимків