Повістка

від 21.11.2024 по справі 567/1042/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року

м. Рівне

Справа № 567/1042/24

Провадження № 22-з/4815/96/24

Рівненський апеляційний у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Плакси Вячеслава Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро"; про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат, 3% річних та пені,

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" (далі ТОВ " Західна агровиробнича компанія" або орендар) про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Просив: 1) розірвати договір оренди від 03 квітня 2017 року зі змінами, внесеними Додатковою угодою б/н від 05 вересня 2018 року, згідно з якими орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 5624287600:09:001:0086, площею 3,23 га, із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Тесівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, право оренди за якими було зареєстровано 26 травня 2017 року (номер запису про інше речове право: 20691890, індексний номер рішення 35463187 від 31 травня 2017 року, індексний номер рішення 44307641 від 28 листопада 2018 року); 2) стягнути з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на користь позивача заборгованість в сумі 20 959,70 гривень, з яких заборгованість з орендної плати склала 19 050,62 гривень, інфляційні втрати - 759,12 гривень, 3% річних - 518,43 гривень, пеня - 631,53 гривень.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 12 червня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також залучено ТОВ "Захід Агро" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 29 липня 2024 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.

02 серпня 2024 року представник позивача подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення в справі, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача 12 000 гривень судових витрат, що пов`язані з наданням професійної правничої допомоги.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 15 серпня 2024 року відмовлено в прийнятті додаткового рішення в частині стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

На основне рішення та ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення суду першої інстанції представником позивача було подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати повністю рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а також скасувати ухвалу суду, змінивши розподіл судових витрат.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року (провадження № 22-ц/4815/1171/24) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Плакси В.А. задоволено та скасовано рішення Острозького районного суду від 29 липня 2024 року.

Прийнято постанову, якою позов задоволено.

Розірвано договір оренди від 03 квітня 2017 року зі змінами, внесеними Додатковою угодою б/н від 05 вересня 2018 року, згідно з якими орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 5624287600:09:001:0086, площею 3,23 га, із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Тесівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, право оренди за якими було зареєстровано 26 травня 2017 року (номер запису про інше речове право: 20691890, індексний номер рішення 35463187 від 31 травня 2017 року, індексний номер рішення 44307641 від 28 листопада 2018 року).

Стягнуто з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 20 959,70 гривень, з яких заборгованість з орендної плати склала 19 050,62 гривень, інфляційні втрати - 759,12 гривень, 3% річних - 518,43 гривень, пеня - 631,53 гривень.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року (провадження № 22-ц/4815/1172/24) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Плакси В.А. задоволено та скасовано ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 15 серпня 2024 року.

Здійснено перерозподіл судових витрат в справі.

Стягнуто з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 6 056 гривень судового збору та 5 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу (в суді першої інстанції).

08 листопада 2024 року через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи представником позивача подано клопотання, в якому він просив прийняти додаткове рішення, яким вирішити питання щодо повернення ОСОБА_1 судового збору та включити до складу судових витрат у справі витрати, що понесені на стадії апеляційного провадження як оплату вартості правничої допомоги в розмірі 8 000 гривень.

Клопотання підлягає до часткового задоволення.

Статтею 246 ЦПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному ч.2 цієї процесуально-правової норми, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України.

Згідно із ч.ч. 1-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Водночас розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (ч.13 ст. 7 ЦПК України).

Тому апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Спонуканням для вирішення відповідного питання в письмовому провадженні є й те, що іншій стороні забезпечено можливість подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України.

Згідно із ст.ст. 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги.

Рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України" (заява №19336/04, п. 269) вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято додаткову постанову у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), де зазначено таке.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

У разі недотримання останніх вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1.) їх дійсність; 2.) необхідність; 3.) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Для підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції адвокатом Плаксою В.А. надано копію укладеного між ним та ОСОБА_1 договору про надання правничої допомоги № 20-08/2024 від 20 серпня 2024 року, предметом якого є консультація клієнта щодо оскарження рішення суду першої інстанції, написанні та поданні апеляційної скарги, безпосереднього представництва в суді апеляційної інстанції та вчиненні інших заходів, необхідних для отримання обумовленого договором результату. Між іншим, договором визначено гонорар в сумі 8 000 гривень, з яких фіксований платіж у сумі 5 000 гривень передбачено за консультацію клієнта, написання та подання апеляційної скарги, а 3 000 гривень за безпосереднє представництво інтересів в суді. Також до клопотання про ухвалення додаткового рішення надано копію акту приймання-передачі правничої допомоги від 08 листопада 2024 року в обумовленій вказаним договором сумі та обсязі виконаних адвокатом робіт.

Хоча копія заяви про стягнення судових витрат надсилалась відповідачу, однак правом подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката він не скористався.

Між тим, апеляційний суд, розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що вони не підлягають відшкодуванню в повному обсязі за рахунок відповідача, адже їхній розмір є необґрунтованим, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат і є непропорційним до складності справи для адвоката і виконаних ним робіт.

Заявлена до стягнення сума грошових витрат є очевидно завищеною і підлягає зменшенню, позаяк виконані адвокатом роботи (консультація, написання, подання апеляційної скарги) не потребували багато часу та були не складними, адже, фактично, були тотожними наведеним в позовній заяві та у відповіді на відзив щодо позову обґрунтуванням.

З огляду на викладене суд, виходячи з критерію обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, який підлягає стягненню з відповідача на користь довірителя адвоката Плакси В.А., повинен становити 3 000 гривень.

Не відповідають складності виконаної роботи й 3 000 гривень правничої допомоги за безпосередню участь адвоката в судовому засіданні апеляційного суду, адже тривалість засідання становила лише близько 20 хвилин.

При цьому колегія суддів зважає на те, що питання розподілу судового збору за пред`явлення позову - 2 422,40 гривень та подання апеляційної скарги - 3 633,60 гривень вирішено постановою Рівненського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року (провадження № 22-ц/4815/1172/24).

Зважаючи на наведене і керуючись ст. ст. 141, 270, 368, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Задовольнити частково клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Плакси Вячеслава Анатолійовича.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді С.В. Боймиструк

С.С. Шимків