Постанова

від 05.11.2024 по справі 400/792/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/792/24

Категорія: 102090000Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту: 16.04.2024р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про:

-визнання протиправними дій та бездіяльності Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, що мало прояв у відмові в реєстрації місця проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження G 4714/2022, довідка про реєстрацію особи громадянином України від 30 липня 2022 року №536-147);

-зобов`язання Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради прийняти рішення про реєстрацію місця проживання/зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження G 4714/2022, довідка про реєстрацію особи громадянином України від 30 липня 2022 року №536-147) за адресою АДРЕСА_1 згідно із заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини від 06 вересня 2023 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що дії відповідача щодо відмови у реєстрації місця проживання її малолітньої дитини ОСОБА_2 є незаконними та такими, що порушують її права та інтереси.

Позивач зазначала, що у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією РФ проти України 24 лютого 2022року, вона, будучи вагітною, з ОСОБА_3 та старшим сином ( ОСОБА_4 ) змушені були евакуюватись до Німеччини, а вже там народився молодший син ( ОСОБА_2 ). Позивач, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_2 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 .). Враховуючи положення ст. 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05 листопада 2021 року №1871-ІХ (далі Закон №1871-ІХ) реєстрація місця проживання (перебування) особи та декларування місця проживання особи є різними процесами. На Порталі Дія відсутня окрема "електронна" послуга щодо саме реєстрації місця проживання. В разі подання заяви через еМалятко (на Порталі Дія) необхідно вказати номер медичного висновку (обов`язкове поле), а зазначення в ньому серії та номеру свідоцтва про народження, виданого в Німеччині не дає змогу пройти далі для повного заповнення цієї заяви. Вказане підтверджується відповідними скріншотами Порталу Дія. При цьому, заяву про декларацію місця проживання також не вдається подати через Порталі Дія, позаяк в полі свідоцтво про народження необхідно вказати саме видане в Україні свідоцтво про народження, а зазначення в ньому серії та номеру свідоцтва про народження, виданого в Німеччині не дає змогу пройти далі для повного заповнення цієї заяви.

Позивач вказувала, що викладені обставини виключають можливість мого особистого звернення до відповідних органів що здійснюють реєстрацію місця проживання безпосередньо до цих органів та/або за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або інформаційних систем.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вимоги Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року №265 (далі Порядок №265) щодо подання документів не були дотримані, тому відмова у задоволенні заяви була правомірною. Водночас, до департаменту надіслано тільки копію паспорта громадянина України, тоді як відсутність оригіналу паспорта особи унеможливлює встановлення державним реєстратором достовірності і відповідності копії документа до оригіналу.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги:

-апелянт вказує, що норма абз.1 ч.4 ст. 9 Закону України "Про адміністративні послуги" від 06 вересня 2012 року №5203-VІ (далі Закон №5203-VІ), за якою особі надано право надіслати заяву про надання адміністративної послуги суб`єкту надання відповідної послуги засобами поштового зв`язку, залишалась чинною до 15 грудня 2023 року, зокрема і на час виникнення спірних правовідносин і на момент написання заяви про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини (Додаток 3 до Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)) від 06 вересня 2023 року і на момент її подання поштою 13 вересня 2023 року (поштового відправлення за №0505106422740 (0590008584461));

-апелянт звернув увагу суду на неможливість пересилання поштою з Німеччини в Україну оригіналу паспорту (ГО-картки) №005168586, а потім пересилання поштою до відповідача. Вказавши також про неможливість перебування в іншій країні без оригіналу документу, який посвідчує особу;

-апелянт послався на те, що застосування абз.1 ч.4 ст. 9 Закону №5203-VІ констатуються із рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року по справі №400/45/21 та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року по справі №400/45/21, яка стосується спору реєстрації місця проживання через відповідну заяву, надіслану поштою;

-апелянт звертає увагу на те, що п.2 ч.4 ст. 13 Закону №5203-VІ основними завданнями адміністратора є прийняття від суб`єктів звернень документів, необхідних для надання адміністративних послуг, їх реєстрація та подання документів (їх копій) відповідним суб`єктам надання адміністративних послуг не пізніше наступного робочого дня після їх отримання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

21 вересня 2023 року позивачем на адресу Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради поштовим відправленням за №0505106422740 (0590008584461) з описом вкладення було надано заяву про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини від 06 вересня 2023 року, до якої було додано квитанцію (відомості) про сплату адміністративного збору (на 1 арк.), завірені копії паспорту (ID-картки) № НОМЕР_2 (на 1 арк.), довідки про реєстрацію місця проживання особи №19.03.03.-19Д/4109/20 від 22 травня 2020 року (на 1 арк.), свідоцтва про народження G 4714/2022 (на 4 арк.), довідки від 30 липня 2022 року №536-147 про реєстрацію особи громадянином України (на 1 арк.), витягу від 20 лютого 2018 року №114594220 (на 1 арк.), договору купівлі-продажу (на 2 арк.), свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (на 1 арк.), нотаріально засвіченої згоди від ОСОБА_3 на подання заяви.

Рішенням державного реєстратора відділу реєстрації громадян управління державної реєстрації департаменту від 29 вересня 2023 року в реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено відповідно до підпункту 3 п.87 Порядку №265, у зв`язку з тим, що особа подала не в повному обсязі необхідні документи, а саме: з поданих документів неможливо встановити особу заявника.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що до заяви про реєстрацію місця проживання її малолітньої дитини, останньою було додано завірену копію паспорту (ID-картки) № НОМЕР_2 заявника, а не оригінал, що унеможливлює встановлення державним реєстратором достовірності і відповідності копії документа до оригіналу.

З урахуванням наведеного суд встановив, що відповідач правомірно відмовив у реєстрації місця проживання, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст.ст. 9, 12 Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05 листопада 2021 року №1871-ІХ (далі Закон №1871-ІХ), п.п.27, 35, 3 п.87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року №265.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні регулює Закон №1871-ІХ.

Статтею 9 Закону №1871-ІХ визначено, що у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі представник).

До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються:

1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними;

2) свідоцтво про народження для дітей віком до 14 років;

3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України);

4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника);

5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків;

6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору;

7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Згідно ст. 12 вказаного Закону №1871-ІХ орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо:

1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування);

2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям у поданих особою документах або даних;

3) особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі;

4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;

5) за декларуванням або реєстрацією місця проживання (перебування) особи звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;

6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;

7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об`єкт нерухомого майна, який не належить до житла;

8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій стосовно цієї дитини;

9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій цією дитиною.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року №265.

Пунктом 27 Порядку №265 встановлено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) за адресою житла незалежно від форми власності.

Відповідно п. 40 вказаного Порядку, посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг перевіряє належність паспортного документа особи особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання (перебування), про що робиться відповідний запис у заяві.

У п.35 Порядку №265 вказано, що для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає: свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років), крім іноземців та осіб без громадянства, або документ про реєстрацію народження, виданий компетентним органом іноземної держави і легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Підпунктом 3 п.87 Порядку №265 встановлено, що орган реєстрації відмовляє в декларуванні / реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви про реєстрацію місця проживання її малолітньої дитини, останньою було додано завірену копію паспорту (ID-картки) № НОМЕР_2 заявника, а не оригінал, що унеможливлює встановлення державним реєстратором достовірності і відповідності копії документа до оригіналу.

З огляду на викладене, відповідач правомірно відмовив ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у реєстрації місця проживання, оскільки позивач, в порушення вимог п.3 ст. 12 Закону №1871-ІХ та пп.3 п.87 Порядку №265, не подала (подала не в повному обсязі) необхідні документи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на справу №400/45/21, як на практику у подібних справах, оскільки обставини та предмет розгляду у даній справі не є тотожній обставинам і предмету справі, яка перебуває на розгляді.

Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 05 листопада 2024 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.