Ухвала

від 01.11.2024 по справі 477/2249/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2249/24

Провадження №1-кс/477/1148/24

УХВАЛА

про продовження дії запобіжного заходу

01 листопада 2024 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024150000000665 від 24 липня 2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, такого, що народився в с. Братський Посад Долинського району Кіровоградської області, з повною вищою освітою, пенсіонера, який зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України

за участі: прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2024 року слідчий відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024150000000665 від 24 липня 2024 року з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2024 року.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що слідчим відділом СУ ГУНП в Миколаївській області за фактом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України місцевим мешканцем Миколаївської області 24 липня 2024 року внесено відомості до ЄРДР за №12024150000000665 та розпочато досудове розслідування за частиною третьою статті 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлений факт ймовірного вчинення дій спрямованих на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України ОСОБА_9 , який діяв з корисливих мотивів.

06 вересня 2024 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України, а саме у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненій з корисливих мотивів.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 514 000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) гривень з покладенням відповідних обов`язків в разі внесення визначеного слідчим суддею розміру застави.

Строк дії ухвали слідчого судді про обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає 04 листопада 2024 року.

У свою чергу, як вказує слідчий у поданому клопотанні досудове розслідування неможливо закінчити до дати закінчення терміну дії запобіжного заходу, так як для цього необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на збирання доказів та проведення повного, всебічного та об`єктивного розслідування усіх обставин справи.

Оскільки встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики, передбачені статтею 177 КПК України, не зменшились, а обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за змістом клопотання, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, перелік яких наведений у клопотанні, слідчий ОСОБА_3 просить продовжити строк дії запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 30 днів.

Наявність указаних ризиків слідчим обґрунтовується тим, що на даний час продовжує існує ризик переховування ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризики незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_9 більш м`якого запобіжного заходу не дозволить запобігти зазначеним вище ризикам.

У судовому засіданні прокурор групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 підтримав клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив його задовольнити, указував про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Зазначав, що підозра не обґрунтована, а дій, що зазначені у клопотанні слідчим він не вчиняв. Через відсутність у нього коштів просив зменшити розмір застави, так як раніше визначений розмір застави для нього є непомірним.

Захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у судовому засіданні також заперечували проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на надуманість та необґрунтованість цього клопотання, а також на не доведеність ризиків належними та достатніми доказами. Вказували, що підозра повідомлена ОСОБА_9 не обґрунтована, докази здобуті органом досудового розслідування необґрунтовані та містять суб`єктивні припущення, просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Також захисники посилалися і на непомірний розмір застави, що визначений раніше слідчим суддею та з урахуванням характеристики підозрюваного, його віку та майнового стану просили застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, чи визначити розмір застави в межах визначених статтею 182 КПК України.

Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши докази по заявленому клопотанню, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим відділом СУ ГУНП в Миколаївській області за фактом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України місцевим мешканцем Миколаївської області 24 липня 2024 року внесено відомості до ЄРДР за №12024150000000665 та розпочато досудове розслідування за частиною третьою статті 332 КК України.

За встановлених досудовим розслідуванням обставин вбачається, що в ОСОБА_9 у невстановлений досудовим розслідуванням час виник злочинний умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Керуючись злочинним умислом, спрямованим на незаконне збагачення, розуміючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_9 розробив злочинний план виконання ряду дій, спрямованих на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, у тому числі шляхом виготовлення документів, які дають право військовозобов`язаним чоловікам право на перетин державного кордону України, керівництво діями таких осіб під час перетину державного кордону, сприяння їх вчиненню в тому числі порадами та вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, за грошову винагороду від таких осіб.

30 серпня 2024 близько 13:59 год. ОСОБА_9 , діючи відповідно до розробленого плану, з метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в ході телефонної розмови з раніше не знайомим ОСОБА_10 , який звернувся з метою отримання консультації щодо можливості законно перетнути державний кордон України, визначив останньому, що він з використанням особистих зв`язків може сприяти незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_10 , шляхом перевезення за межі території України, де він отримає пакет документів для безперешкодного пересування країнами ЄС.

В подальшому, 30 серпня 2024 близько 14:31 год., продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу ОСОБА_9 в ході особистої зустрічі з ОСОБА_10 на території «КИТ» за адресою: вулиця Океанівська, їв, Миколаїв, Миколаївська область , висунув вимогу в одержані в якості винагороди за сприяння незаконного переправлення через державний кордон України, грошові кошти в сумі - 12000 доларів США, та необхідність передачі засобами мобільного зв`язку, а саме месенджер WhatsApp за номером телефону НОМЕР_1 фото своїх паспорту громадянина України та ідентифікаційного коду, для виготовлення відповідного пакету документів, яким він зможе користуватися на території ЄС після перетину невстановленого досудовим розслідуванням пункту пропуску Республіки Молдова або Румунії.

06 вересня 2024 близько 11:00 год. ОСОБА_10 , діючи під контролем працівників поліції, перебуваючи на території ресторану «New York Street Pizza» за адресою: проспект Центральний, 138в, в м. Миколаєві передав ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 12000 доларів США, які останній, перерахувавши, помістив до бардачку свого автомобіля TOYOTA CAMRY, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 .

Після отримання від ОСОБА_10 коштів у обумовленому раніше розмірі, дії ОСОБА_9 були припинені співробітниками правоохоронних органів, шляхом його затримання.

У цьому кримінальному провадженні 06 вересня 2024 року, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненій з корисливих мотивів.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідно до частини п`ятої статті 194 КПК України на підозрюваного покладені певні обов`язки.

Зі змісту ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2024 року вбачається, що обираючи запобіжний захід, слідчим суддею було досліджено надані стороною обвинувачення докази, які свідчили про наявність як і обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчинення інкримінованих йому діянь, так і наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України. Крім того, при вирішенні питання визначення розміру застави у розмірі, що виходить за межі розмірів, визначених статтею 182 КПК України, було враховано майновий та сімейний стан підозрюваного, а також оцінено неможливість застосування до підозрюваного інших, більш м`яких запобіжних заходів.

Питання, що були предметом оцінки слідчим суддею під час обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу, в подальшому були також і предметом оцінки Миколаївського апеляційного суду за наслідками перегляду ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2024 року, під час якого була надана оцінка доводам сторони захисту щодо обґрунтованості заявлених ризиків, розміру визначеного слідчим суддею застави, неможливість застосування інших запобіжних заходів, тощо.

Постановою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_11 від 30 жовтня 2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024150000000665 від 24 липня 2024 року продовжений до 06 грудня 2024 року.

За приписами частини четвертої статті 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу.

Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у статті 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів): наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини.

З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, пункт 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28 жовтня 1994 року, пункт 55).

Зі змісту поданого клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається причетність ОСОБА_9 до організації та вчинення кримінального правопорушення, передбаченого третьою статті 332 КК України.

Дослідженими слідчим суддею доказами підтверджується достатність вагомих підстав вважати, що ОСОБА_9 вчинив дії направленні на організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_10 , отримавши за це кошти у розмірі 12000 доларів США.

Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України.

Долучені до клопотання прокурором докази, зібрані у ході досудового розслідування, зокрема:

заява ОСОБА_10 , протоколи допиту свідка ОСОБА_10 ; матеріали УСР в Миколаївській області ДСР НПУ, щодо виконання доручення №25364-2024 від 24.07.2024; протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 03 вересня 2024 року, в якому відображена зустріч ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Миколаїв вул. Айвазовського територія Автомийки; протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 05 вересня 2024 року, в якому відображена зустріч ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Миколаїв вул. 6 Слобідська біля супермаркету «Сільпо»; протокол затримання ОСОБА_9 в порядку статті 208 КПК України; протокол огляду місця події від 06 вересня 2024 року в ході якого на місці затримання ОСОБА_9 було виявлено та вилучено купюру номіналом 100 доларів США серія номер НОМЕР_3 та виготовлені з неї імітаційні (несправжні) засоби у кількості 119 шт. номіналом по 100 доларів США з серією та номером КВ 33183843 В; протокол допиту свідка ОСОБА_12 , який в ході допиту пояснив що бачив як ОСОБА_9 отримав кошти від ОСОБА_10 та які перерахував, помістивши до серветки червоного кольору; протокол допиту свідка . ОСОБА_13 , який 06 вересня 2024 року о 12.20 годині на парковці біля ресторану «New York Street Pizza» був свідком затримання працівниками поліції ОСОБА_9 , та бачив як останній, під час затримання, із рук випустив на землю упаковку грошових коштів завернутих у серветку червоного кольору; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 04 жовтня 20204 року та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності, свідчать про причетність ОСОБА_9 до вчинення дій, які можуть охоплюватися складом злочину передбаченого частиною третьою статті 332 КК України, що в силу положень частини третьої статті 132 КПК України, частини другої статті 177 КПК України є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і запобіжного заходу.

Досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження строку дії запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, тому заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри слідчим суддею відхиляються.

При цьому, з огляду на заперечення захисників, що подані ними слідчому судді, слід роз`яснити, що слідчим суддею не оцінювалися докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, тобто на даному етапі провадження не вирішувалися ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Наведені у поданому слідчому судді запереченні стороною захисту доводи, щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри слідчим суддею відхиляються, з огляду на те, що оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті.

Такі об`єктивні дані, які пов`язують особу підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, пов`язаного із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України не повинні бути достатніми для засудження особи, а повинні лише об`єктивно зв`язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправдана судом, у тому числі, з урахуванням положень Конституції України.

Також, слідчим суддею враховується і те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває та в його межах триває збір доказів, у зв`язку з чим можуть призначатися експертизи, обстеження, проводитися слідчі дії, тощо, за наслідками яких може бути повідомлено про підозру й інших осіб, та/або про зміну підозри осіб, які вже повідомлені про підозру у цьому кримінальному провадженні.

В світлі обставин даного клопотання, досліджених матеріалів, що долучені слідчим ОСОБА_3 до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про обрання запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Щодо ризиків кримінального провадження то слідчий у поданому клопотанні зазначає про ризик переховування, ризик знищення, спотворення будь-якої із речей чи документів, ризик незаконного впливу на свідків чи інших підозрюваних, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Співставляючи доводи клопотання сторони обвинувачення з долученими до клопотання матеріалами через призму заперечень сторони захисту, на предмет наявності ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про його наявність, оскільки ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України. Зокрема, санкція частини третьої статті 332 КК України відносить цей злочин до тяжких, та за нього передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, останній може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. При вирішенні питання про наявність даного ризику також враховуються відомості про те, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, та матиме можливість виїхати за межі території України, чим може ухилитися від слідства та суду.

Оцінюючи вказаний ризик, через призму положень статті 178 КПК України, слідчим суддею, також враховується і те, що підозрюваний ОСОБА_9 є пенсіонером, має постійне місце проживання, раніше не судимий, має постійне місце проживання. При цьому вказані обставини хоча і свідчать про наявність у підозрюваного ОСОБА_9 соціальних зв`язків, однак з огляду на характер вчинення інкримінованого йому правопорушення, його корисливий мотив, також те, що інкриміновані дії вчинено у період воєнного стану, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_9 , у даному випадку переважає над міцністю наявних у нього соціальних зв`язків. Тобто ризик передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України продовжує існувати і на даний час, хоча і за перебігом часу досудового розслідування є значно слабшим ніж під час обрання йому запобіжного заходу.

З приводу ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчим суддею береться до уваги час що минув від дня припинення органом досудового розслідування протиправних дій ОСОБА_9 , зокрема те, що за період досудового розслідування органом досудового розслідування мало бути встановлено осіб, яким ОСОБА_9 надавав неправомірні послуги та вжито заходів щодо відшукання та не вилучення всіх необхідних документів, тому за відсутності у клопотанні слідчого належних доводів щодо конкретного переліку речей чи документів які підозрюваний може спотворити, знищити чи сховати указаний ризик на думку слідчого судді не підтверджений належним чином.

Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у незаконному впливі на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що додані до клопотання матеріали кримінального провадження містять справжні анкетні дані свідків та осіб, яким прямо чи опосередковано відомо про обставини вчинення кримінального правопорушення, що може призвести до впливу на них шляхом умовлянь або погрожувань, у тому числі шляхом схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляння до відмови давати свідчення, чи їх спотворення на користь підозрюваного, тому зазначений ризик продовжує існувати і на даний час.

Також, підтверджується і заявлений слідчим ризик, щодо вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_9 , оскільки підозрюваний, вчиняючи вказане кримінальне правопорушення, діяв, усвідомлюючи корисливий характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання для свого збагачення, з використанням умов воєнного стану, що вказує на низький рівень його громадянської свідомості, а тому ОСОБА_9 матиме можливість продовжити вчинення інкримінованого йому діяння, в тому числі й для виконання раніше взятих на себе незаконних зобов`язань щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, відомості про яких встановлюються органом досудового розслідування, тому і ризик продовження вчинення таких дій є досить ймовірним.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженою наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється.

Під час розгляду клопотання, сторона захисту не довела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.

Мета і обставини, що були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є й надалі актуальними.

Слідчим суддею також враховується, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторона обвинувачення доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України (частина перша статті 184 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.

Слідчий суддя вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не пов`язані з триманням під вартою, зокрема: домашній арешт, в тому числі цілодобовий, надання підозрюваного на поруки особам, що заслуговують на довіру, а також особисте зобов`язання, з огляду на сукупність встановлених вище обставин, на даному етапі досудового розслідування не зможуть запобігти встановленим ризикам, однак зможуть завадити виконанню завдань кримінального провадження, оскільки пов`язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, тощо. Натомість, на думку слідчого судді, можливість внесення підозрюваним застави у певному розмірі, з одного боку, не робить тримання під вартою безальтернативним для ОСОБА_9 , а з іншого, у разі її внесення, є достатнім стримуючим фактором задля запобігання вищенаведеним ризикам, які продовжують існувати.

З урахуванням вищевикладеного та обставин провадження, особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_9 іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

З матеріалів долучених слідчим до клопотання слідчому судді, вбачається достатньо відомостей про обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує специфіку кримінального правопорушення, методика розслідування якого вимагає послідовності і проведення значної кількості процесуальних дій.

Доводи слідчого щодо існування низки обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали мають ґрунтовні підстави, оцінку яким надано заступником керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_11 при продовженні строків досудового розслідування.

При цьому, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 06 грудня 2024 року.

Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування на думку слідчого судді свідчить про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 з урахуванням вищезазначених обставин.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зі структури статті 5 Конвенції в цілому, та її пункту 3, зокрема, слідує, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06 листопада 2007 року, заява № 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12 квітня 2009 року, заява № 15217/07).

Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до статті 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також, за певних обставин, - шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

У даному випадку слідчий у поданому клопотанні не вказував на необхідності надати ОСОБА_9 можливість звільнення під заставу та відповідно не наводив обґрунтування для визначення йому розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

У свою чергу за змістом ухвали слідчого судді від 07 вересня 2024 року вбачається, що застосовуючи до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою слідчим суддею визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 514 000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) гривень з покладенням відповідних обов`язків в разі внесення визначеного слідчим суддею розміру застави.

При визначенні ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчим суддею було враховано, особу підозрюваного, його роль у кримінальному правопорушенні, майновий стан, тощо.

Зі змісту матеріалів клопотання вбачається, що з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу, визначеного ухвалою слідчого судді від 07 вересня 2024 року, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативною внесенння застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, до цього часу підозрюваним (заставодавцем) коштів у визначеному вище розмірі не внесено, з огляду на що, з урахуванням доводів сторони захисту, які вбачаються досить переконливими, слідчий суддя вважає можливим зменшити розмір застави.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, який необхідно визначити ОСОБА_9 як альтернативного запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються і те, що під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні на все майно, належне підозрюваному накладено арешт з метою його збереження для забезпечення конфіскації майна як виду покарання, тому досить переконливими є доводи сторони захисту щодо відсутності у підозрюваного можливості за рахунок належного йому майна внести розмір застави, що раніше визначений слідчим суддею.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі, щодо позбавлення або обмеження права власності.

У свою чергу, клопотання слідчого не містить жодного доказу, який би свідчив про наявність в ОСОБА_9 таких засобів, що вказували б на необхідність виходу за межі розміру застави, який визначений статтею 182 КПК України.

З часу повідомлення ОСОБА_9 про підзору органом досудового розслідування не отримано відомостей про доходи ОСОБА_9 , наявність у нього дороговартісного майна, акумуляції на його рахунках значної суми коштів, тощо, що свідчили б про можливість останнього сплатити заставу у розмірі, яка визначена слідчим суддею 07 вересня 2024 року.

Враховуючи, що з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, до цього часу підозрюваним коштів у визначеному вище розмірі не внесено, а органом досудового розслідування не доведено можливість підозрюваного сплатити визначену раніше суму застави, та відповідно підстав для виходу за межі статті 182 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави ОСОБА_9 на рівні, визначеному частиною п`ятою статі 182 КПК України, зменшити розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму, що на думку слідчого судді з одного боку буде утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув`язнення.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 06 грудня 2024 року включно, з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2024 року, зменшивши розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок тисяч) гривень.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню ГУНП в Миколаївській області після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 04 листопада 2024 року о 08 годині 15 хвилин.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_15