Ухвала

від 04.12.2024 по справі 477/2249/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 грудня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 1 листопада 2024 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Братський Посад Долинського району Кіровоградської області, мешкає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024150000000665.

Учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_5 ,

підозрюваний - ОСОБА_6 ,

захисники - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 1 листопада 2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06.12.2024 р., з можливістю звільнення під заставу, на умовах визначених в ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07.09.2024 р., зменшивши розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.

Узагальнені доводи апелянта.

Не оспорюючи висновків суду про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор вважає, що ухвала слідчого судді в частині зменшення розміру застави з 500 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - є незаконною та необґрунтованою.

Прокурор звертає увагу на те, що наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою про що детально наведено у клопотанні. Кім того, ризики, які буди підставою для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не зменшились та не відпали.

Апелянт вважає, що слідчий суддя прийняв до уваги лише пояснення підозрюваного, який зазначив конкретний розмір застави, який для нього буде помірним. При цьому, зменшуючи розмір застави, слідчий суддя належним чином не мотивував свого рішення та не врахував:

- обставин кримінального правопорушення вчиненого в умовах військового стану;

- особливий характер справи, який полягав в організації незаконного перетину особами кордону України за грошові кошти, у розмірі 12 000 доларів США;

- майнового та сімейного стану підозрюваного, у якого, в ході досудового розслідування, встановлено наявність у власності житлового будинку та земельної ділянки;

- існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

За наведених обставин, з урахуванням суспільно-політичної ситуації в державі, бойових дій на території України, на переконання прокурора, лише застава у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Обставини, встановлені слідчим суддею.

Слідчим відділом СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024150000000665 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час виник злочинний умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Керуючись злочинним умислом, спрямованим на незаконне збагачення, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_6 розробив злочинний план виконання ряду дій, спрямованих на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, у тому числі шляхом виготовлення документів, які дають право військовозобов`язаним чоловікам право на перетин державного кордону України, керівництво діями таких осіб під час перетину державного кордону, сприяння їх вчиненню в тому числі порадами та вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, за грошову винагороду від таких осіб.

30.08.2024 р. близько 13.59 год. ОСОБА_6 , діючи відповідно до розробленого плану, з метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в ході телефонної розмови з раніше не знайомим ОСОБА_9 , який звернувся з метою отримання консультації щодо можливості законно перетнути державний кордон України, визначив останньому, що він, з використанням особистих зв`язків, може сприяти незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_9 , шляхом перевезення за межі території України, де він отримає пакет документів для безперешкодного пересування країнами ЄС.

В подальшому, 30.08.2024 р. близько 14.31 год., продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу ОСОБА_6 в ході особистої зустрічі з ОСОБА_9 на території «КИТ» за адресою: АДРЕСА_2 в, висунув вимогу в одержані, в якості винагороди за сприяння незаконного переправлення через державний кордон України, грошові кошти в сумі - 12 000 доларів США, та необхідність передачі засобами мобільного зв`язку, а саме месенджер WhatsApp за номером телефону НОМЕР_1 фото своїх паспорту громадянина України та ідентифікаційного коду, для виготовлення відповідного пакету документів, яким він зможе користуватися на території ЄС після перетину невстановленого досудовим розслідуванням пункту пропуску Республіки Молдова або Румунії.

06.09.2024 р. близько 11.00 год. ОСОБА_9 , діючи під контролем працівників поліції, перебуваючи на території ресторану «New York Street Pizza» за адресою АДРЕСА_3 в, передав ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 12 000 доларів США.

Після отримання від ОСОБА_9 коштів, ОСОБА_6 направився до свого автомобіля, марки «TОYОTA CAMRY» реєстраційний номер НОМЕР_2 , після чого, злочинні дії ОСОБА_6 припинені співробітниками правоохоронних органів, шляхом його затримання.

06.09.2024 р. ОСОБА_6 затримано, в порядку ст. 208 КПК України та, цього ж дня, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинений з корисливих мотивів.

07.09.2024 р. ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області підозрюваному ОСОБА_6 до 04.11.2024 р. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

31.10.2024 р. слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання слідчий мотивував наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_6 тяжкістю кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_6 під вартою.

Врахувавши, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, характер та спосіб ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, наявність ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного та обставини інкримінованого йому злочину, слідчий суддя дійшов висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, з урахуванням часу проведення досудового розслідування, накладення арештів на майно підозрюваного та не доведення прокурором можливості сплати підозрюваним раніше обраного розміру застави, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність зменшення відносно ОСОБА_6 розміру застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, думку підозрюваного та його захисників, які вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали надані судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, отже при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя та суд повинні керуватись вимогами кримінального процесуального закону, якими визначається порядок застосування запобіжних заходів в тому числі і тримання під вартою.

Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовжені строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що

- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та не відпали. З такими висновками погоджується і апеляційний суд, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання на строк від 7 до 9 років позбавлення волі, зважаючи на дані про особу підозрюваного, обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, вчиненого в період воєнного стану, його корисливий мотив та обізнаність підозрюваного про справжні анкетні дані свідків кримінального правопорушення.

Крім того, апеляційний суд погоджується і з встановленими слідчим суддею обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_6 під вартою, зокрема необхідністю виконання вимог ст. 290 КПК України, складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування та інших процесуальних дій.

Наведені обставини, а також ухвалення рішення про продовження відносно ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурором не оскаржуються.

Суть доводів апеляційної скарги прокурора зводиться до того, що, на його думку, слідчий суддя при продовженні підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, безпідставно зменшив заставу до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. Стосовно цих доводів апеляційний суд доходить наступного.

Відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і, щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину застава визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави, за обставин викладених у клопотанні слідчого, станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя зазначених вимог закону дотримався та врахувавши дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, обставини можливо вчиненого умисного корисливого злочину, не доведення прокурором того, що майновий стан підозрюваного дає можливість сплатити раніше застосований відносно ОСОБА_6 розмір застави, у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000 грн., а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, дійшов правильного висновку про необхідність визначення підозрюваному ОСОБА_6 застави у розмірі, що не перевищує передбачені п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України розміри, що забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та гарантуватиме виконання покладених на нього обов`язків у разі внесення застави.

Отже, апеляційний суд доходить висновку, що слідчим суддею всебічно, повно та об`єктивно розглянуто клопотання слідчого про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, враховані всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу та визначення розміру застави, тому апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою, і, підстав для скасування ухвали слідчого судді не має.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 1 листопада 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зі зміною розміру застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 грн. відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024150000000665 - залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3