Постанова

від 05.11.2024 по справі 916/629/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/629/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

представники учасників справи участі не приймали

розглянувши заяву Селянського (фермерського) господарства "СКИБЕНЮК"

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу

при розгляді апеляційної скарги Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.07.2024 року, суддя в І інстанції Погребна К.Ф. повний текст якого складено 19.07.2024 в м. Одесі,

у справі: №916/629/24

за позовом: Селянського (фермерського) господарства "СКИБЕНЮК"

до відповідача: Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області

про визнання недійсним одностороннього правочину

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.07.2024 у справі №916/629/24 позов Селянського (фермерського) господарства СКИБЕНЮК до Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання недійним одностороннього правочину був задоволений повністю. Визнано недійсним рішення Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області за № 1786-VIII від 24.12.2021 року про розірвання договір оренди земельної ділянки від 27 липня 2010 року б/н, який укладений між Фрунзівської районною адміністрацією та СФГ Скибенюк.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі №916/629/24 Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 09.07.2024 у справі №916/629/24 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 09.07.2024 у справі №916/629/24 - залишено без змін.

30.10.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника Селянського (фермерського) господарства "СКИБЕНЮК", в якому останній просить ухвалити у справі №916/629/24 додаткову постанову, якою стягнути з Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області на користь Селянського (фермерського) господарства "СКИБЕНЮК" суму понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 10 000 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 розгляд заяви Селянського (фермерського) господарства "СКИБЕНЮК" призначено на 05.11.2024 о 10:45.

В судовому засіданні учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання судом повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву за відсутності представників сторін, за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду вищезазначеної заяви.

Обговоривши доводи та вимоги заяви Селянського (фермерського) господарства "СКИБЕНЮК" про ухвалення додаткової постанови, судова колегія вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Колегією суддів встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем було зазначено, що орієнтовна сума судових витрат на правову допомогу в апеляційній інстанції становить 25 000 грн. Заявником буде надано докази понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.».

Позивач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції заявник надав суду такі докази: копію копії договору про надання правової допомоги, додаткову угоду №1, детальний опис робіт, виконаних адвокатом, а також Акт приймання-передачі виконаних робіт.

Із наданих відповідачем документів вбачається, що СФГ "СКИБЕНОК" в особі

керівника Скибенюк Віталій Петрович, далі за текстом - Клієнт, з одного боку та

Адвокат Племениченко Геннадій Вячеславович, далі за текстом - Адвокат, з іншого боку, які надалі разом іменуються «Сторони», а кожна окремо - Сторона, досягли домовленості про наступне:

-клієнт доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов?язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта з питання оскарження рішення рішення, серія та номер: 1786-VIII, виданий 24.12.2021, видавник: Захарівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області

-порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у додатковій угоді до даного Договору. Розмір гонорару не включає фактичні витрати, пов?язані з виконанням Договору (відрядження, добові тощо), якщо інше не передбачено домовленістю Сторін.

Згідно додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги від 05.09.2024 сторони досягли домовленості про викладення деяких умов Договору про надання правової допомоги в наступній редакції: «Клієнт доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов?язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта.

Сторони визначили розмір гонорару, який становить 10 000 грн. Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату вартість послуг протягом 10 банківських днів з дня ухвалення рішення судом.

Згідно Акту приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №06/56 від 12.02.2024 з додатками Сторони визначили, погодили та підтвердили, що на виконання умов Договору, Адвокатом були виконані, а Клієнтом прийняті в повному обсязі наступні роботи:

- ознайомлення з апеляційною скаргою Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області - 3 000,00 грн;

- підготовка правової позиції у справі, складання та відзиву на апеляційну скаргу - 4000,00 грн;.

- участь у судовому засіданні 3000 грн;

Загальна вартість вказаних в цьому Акті робіт складає 10 000 гривень. Вказана сума підлягає оплаті Клієнтом на користь Адвоката протягом десяти банківських днів з дня ухвалення рішення судом.

Проаналізувавши документи, які додані до заяви про розподіл судових витрат, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу фактично виконаної адвокатами робіт (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.

Водночас апеляційний суд наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За наслідками здійсненої оцінки розміру витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатами робіт, судова колегія доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Суд апеляційної інстанції при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.

Як вбачається із матеріалів справи, правова позиція позивача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Племениченко Геннадій Вячеславович в якості представника позивача брав участь у розгляді даної справи місцевим господарським судом, відтак обізнаність адвоката щодо предмета спору, специфіки спірних правовідносин, судової практики у подібних правовідносинах, сталої правової позиції позивача та ходу розгляду справи презюмується, у зв`язку з чим підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу не вимагали великого обсягу аналітичної та технічної роботи, при цьому складання адвокатом вказаного процесуального документа, який містить правову позицію щодо предмета спору, викликає обґрунтовані сумніви щодо дійсної необхідності надання такої послуги (зокрема, її неминучості).

Південно-західний апеляційний господарський суд також зауважує на тому, що дана справа об`єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є широкою та фактично обмежується двома кодифікованими нормативно-правовими актами Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Із заяв по суті представником позивача додано до Південно-західного апеляційного господарського суду один документ - відзив на апеляційну скаргу.

При цьому, зміст вказаного відзиву є аналогічним із змістом із письмовими поясненнями, наданого позивачем в суді першої інстанції, а також фактично зводиться до підтримки висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні останнього, яке переглядалось в апеляційному порядку, натомість доводи позивача не зумовили збільшення джерел правого регулювання спірних правовідносин, збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмету доказування.

Правова позиція відповідача також залишилась незмінною, у зв`язку з чим, з огляду на наявність вже готових напрацювань, була відсутня потреба у докладанні значних зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне викладення вказаної інформації у вищенаведеному документі, тим більше, що кваліфікація спірних правовідносин та джерела їх правового регулювання вже були зазначені безпосередньо у рішенні місцевого господарського суду, на законності та обґрунтованості якого наголошувало зазначене товариство.

За час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції було проведено лише одне судове засідання.

Проаналізувавши опис наданих позивачу адвокатом послуг, а також подані документи, колегія суддів вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) в суді апеляційної інстанції на суму 10000 грн не відповідає критерію розумності та є не співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт.

При цьому, судова колегія зазначає, що сам по собі наданий акт виконаних робіт та наведений заявником детальний опис робіт не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У договорі про надання правничої допомоги клієнт та адвокат вправі визначити розмір винагороди адвоката за надання клієнту юридичних послуг на власний розсуд. Проте, ці витрати не повинні бути непомірним тягарем для іншого учасника справи, який не є стороною цього договору.

Колегія суддів зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Врахувавши результати розгляду справи у суді апеляційної інстанції, а також те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат враховуючи те, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у сумі 10000 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їх розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспіврозмірним із виконаною роботою з огляду на обсяг виконаної роботи під час апеляційного розгляду справи та незмінність правової позиції відповідача в суді апеляційної інстанції.

З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв`язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості, необхідності та пропорційності, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, колегія суддів дійшла висновку, що до стягнення підлягають понесені позивачем судові витрати в сумі 3000 грн, що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема - забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає заяву Селянського (фермерського) господарства "СКИБЕНЮК" про стягнення витрат на правничу допомогу такою, що потребує часткового задоволення з відмовою в іншій частині.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Селянського (фермерського) господарства "СКИБЕНЮК" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/629/24 задовольнити частково.

Стягнути із Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області на користь Селянського (фермерського) господарства "СКИБЕНЮК" суму понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 3 000 грн.

В решті заяви відмовити.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 06.11.2024.

Головуючий суддя:А.І. Ярош

Судді:Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська