Ухвала

від 07.11.2024 по справі 910/8679/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8679/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» ( далі - АТ «Українська залізниця», заявник)

про повернення судового збору

за заявою Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ ІНТЕР СЕРВІС»

про забезпечення позову

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ ІНТЕР СЕРВІС»

про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 2 275 570,87 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2024 у справі №910/8679/24 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі №910/8679/24 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Через «Електронний суд», надійшла до Верховного Суду заява про повернення судового збору в сумі 3 028,00 грн, сплаченого за платіжним дорученням від 18.10.2024 №766860, подана ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 01.11.2024 у справі №910/8679/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. (головуючої), суддів Бенедисюка І.М., Ємця А.А.

У якості додатків до заяви, поданої через «Електронний суд» вказані такі документи: довіреність представника АТ «УЗ» ОСОБА_1.pdf; платіжка.pdf.

Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви без розгляду з огляду на таке.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання врегульовані ГПК України.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

При цьому підписання та/або подання скарг, заяв чи клопотань є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Поряд з цим 29.12.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 №390-IX.

Відповідно до вказаних змін, зокрема, частини третьої статті 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з приписами частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Така ж правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19. Схожа (узагальнена) позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20.

Водночас згідно з пунктом 1 частини першої та частин третьої, четвертої статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до частини дев`ятої статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Заяву про повернення судового збору від імені АТ «Українська залізниця» подала ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 07.10.2024 зареєстрованої в реєстрі №889, що додана до вказаної заяви. Зі змісту довіреності убачається, що АТ «Українська залізниця», в особі директора регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» Матвієнка Володимира Васильовича та в особі заступника директора регіональної філії з фінансово-економічних питань регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» Єгорченка Петра Володимировича, які діють на підставі довіреності, яка видана з правом передоручення повноважень та посвідчена 02.10.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко Оксаною Василівною за реєстром №5419 та на підставі Положення про регіональну філію «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця», затвердженого рішенням правління AT «Укрзалізниця» від 03.03.2020 року (протокол № Ц-45/20 Ком.т.), в редакції рішення правління AT «Укрзалізниця» від 26.04.2022 (протокол №Ц-54/46 Ком.т.) (далі - Довіритель) уповноважили ОСОБА_1 представляти довірителя. Також з довіреності убачається, що ОСОБА_1 займає посаду провідного юрисконсульта відділу координації правової роботи підрозділів структурного підрозділу юридична служба регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця». Тобто довіреність видана саме як співробітнику юридичної особи.

Верховний Суд виходить з того, що до заяви не додано ані доказів, що свідчили б про наявність у ОСОБА_1 статусу адвоката, ані доказів на підтвердження того, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини третьої статті 56 ГПК України. У Суду наразі відсутня технічна можливість перевірити її статус з публічних відкритих реєстрів, яка діє на підставі зазначеної довіреності від 07.10.2024, як адвокатка.

Верховний Суд виходить також з того, що касаційну скаргу від АТ «Українська залізниця» подано та підписано адвокатом - Мулюн Ксенією Вікторівною на підставі довіреності від 07.10.2024 про, що свідчить комп`ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду».

Отже, враховуючи, що до поданої заяви про повернення судового збору у цій справі не додано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 має право представляти АТ «Українська залізниця» як представник (адвокат) на підставі довіреності, так і в порядку самопредставництва відповідно до положень частини третьої статті 56 ГПК України, а тому у Суду відсутні підстави вважати, що вказану заяву підписано особою, яка має право її подавати.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про повернення поданої заяви без розгляду.

Повернення заяви про повернення судового збору без розгляду не перешкоджає повторному зверненню.

Керуючись статтями 234, 314 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву про повернення судового збору у справі №910/8679/24 повернути Акціонерному товариству «Українська залізниця» без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець