Справа № 308/14962/23
П О С Т А Н О В А
Іменем України
24 жовтня 2024 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Кожух О.А., Джуга С.Д.,
з участю секретаря: Ормош О.М.
розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката ШкоркиІгоря Михайловичана ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 19 березня 2024 року у справі № 308/14962/23 (Головуючий: Куцкір Ю.Ю.), -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шкорка І.М. звернувся в суд із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації, Державної Казначейської служби України, Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про стягнення шкоди за незаконні дії та бездіяльність державних органів.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 19.07.2021 року позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2021 року №66020793. У даній постанові зазначалося, що вона винесена на підставі судового наказу №308/14235/20 від 08.02.2021 року виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області. Цим же наказом, стягнуто із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Столєтова 4» суму заборгованості по внескам та платежам за виконані роботи у розмірі 4880 гривень, а також судовий збір у розмірі 210,20 гривень. У свою чергу, позивач змушений був докладати додаткових зусиль з метою скасування судового наказу, який вже знаходився на примусовому виконанні у органах державної виконавчої служби. При цьому, органи ДВС наклали на позивача різного роду арештів на рахунок та його власність.
Позивач сплатив судовий збір та подав до суду заяву про скасування судового наказу із клопотанням про поновлення строку, однак ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 27.07.2023 року було відмовлено позивачу ОСОБА_1 в поновленні процесуального строку, а тому його заяву про скасування судового наказу було повернуто.
Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав на таку ухвалу суду апеляційну скаргу, внаслідок чого оскаржувану ухвалу суду було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
24.12.2021 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області поновлено позивачу ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу і сам судовий наказ було скасовано.
У період цього часу позивач отримав додатковий та не обов`язковий стрес внаслідок чого змушений був звернутися неодноразово до лікарні, оскільки стан його здоров`я суттєво погіршився через переживання протиправних дій щодо нього.
Позивач вважає, що Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області не вправі були виносити щодо нього судовий наказ, а працівники суду не мали право ставити відмутку про набрання законної сили судовим наказом без належного поштового підтвердження про вручення йому спірного судового наказу.
Таким чином, позивач вважає, що йому із вищезазначених підстав було завдано моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень, які просить суд стягнути на його користь із державного бюджету.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 19 березня 2024 року провадження у справі у частині позову представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про стягнення шкоди за незаконні дії та бездіяльність державних органів закрито.
Не погоджуючись із даною ухвалою суду представник ОСОБА_1 адвокат Шкорка І.М. подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали суду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, так як норми ЦПК України не передбачають право закривати провадження у справі стосовно одного відповідача на підставі п. 1 ч 1 ст. 255 ЦПК України, тим більше з тих аргументів зазначених судом. Виходячи з норм Конституції України, ЦПК України а також з норм міжнародного права, закриття провадження з формальних та незаконних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області Шестак Н.В., яка просить ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Згідно з ч 1, 11 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. За шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку встановлених законом.
Законом встановлено імунітет суду і він не може бути відповідачем у цивільній справі. Наявність імунітету, за своєю суттю, є засобом, який гарантує належне функціонування системи правосуддя і дозволяє судам виконувати свою судову функцію незалежно та неупереджено.
У постанові Верховного суду України від 01 березня 2017 року у справі №6-3139цс16зазначено, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Належним відповідачем у спорах про відшкодування шкоди, заподіяної судом, може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують накладені на нього державою функції правосуддя.
Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняється і мають наслідкам відповідальність, установленому законом (ч.ч 1,3 ст. 6 Закону України « Про судоустрій і статус суддів».
Законом України не передбачають розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльність іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов`язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії / бездіяльність є пов`язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручання у здійснення правосуддя іншим судом.
Оскарження діяльності суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.
Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можна оскаржити до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.
Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).
Позовні вимоги про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій / бездіяльності суду (суддів чи посадових осіб суду) а також вимоги про зобов`язання суду (суддів) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь якого судочинства.
Позовні вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі у частині позову представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про стягнення шкоди за незаконні дії та бездіяльність державних органів з підстав передбачених п 1ч 1 ст. 255 ЦПК України.
Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її змін чи скасування немає.
Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія
П О С Т А Н О В И ЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаШкорки ІгоряМихайловича залишити беззадоволення.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 19 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04 листопада 2024 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя Закарпатського
апеляційного суду Г.Г. Собослой
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122869992 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Собослой Г. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні