Ухвала
04 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 461/2729/22
провадження № 61-10834сво22
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
заявник - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін Сергій Володимирович,
заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
від 25 березня 2024 року у справі за скаргою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2022 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»
(далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
(далі - ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України) Мурихіна С. В., у якій
просило визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця у частині невиконання вимог заяви представника АТ КБ «ПриватБанк»
про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 та зобов`язати державного виконавця винести постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження.
Ухвалою від 20 червня 2022 року Галицький районний суд м. Львова скаргу задовольнив частково. Визнав неправомірною бездіяльність головного державного виконавця ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України Мурихіна С. В., яка полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, та зобов`язав усунути порушення. У задоволенні решти вимог скарги відмовив.
Львівський апеляційний суд постановою від 06 жовтня 2022 року
апеляційну скаргу ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України задовольнив.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 20 червня 2022 року
скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовив.
У листопаді 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні апеляційної скарги ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України.
Постановою від 25 березня 2024 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду за наслідками розгляду касаційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року залишив без змін.
У серпні 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Верховного Суду із заявою, в якій просить роз`яснити постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року.
У заяві, зокрема, вказує, що під час ухвалення рішення суд не врахував, що суми, стягнуті в судовому порядку з АТ КБ «ПриватБанк» на користь фізичної особи є її доходом та з цих сум банк, як податковий агент, зобов`язаний сплатити податки.
АТ КБ «ПриватБанк» просить роз`яснити: чи мають суми, зазначені у резолютивній частині рішення суду, бути виплачені АТ КБ «ПриватБанк» позивачу з урахуванням податків та зборів, якщо такі суми підлягають обов`язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового
кодексу України; за рахунок яких саме коштів АТ КБ «ПриватБанк», як податковий агент, зобов`язане сплатити податки та збори до державного бюджету, якщо суми, зазначені у резолютивній частині рішення суду підлягають обов`язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Вказана заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
В ухвалі від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження
№ 14-65 цс 20) Велика Палата Верховного Суду вказала про те, що "необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане
або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню,
зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження»".
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду залишив без змін постанову апеляційного суду, судове рішення суду касаційної інстанції не є тим рішенням, яке підлягає виконанню у розумінні частини другої статті 271 ЦПК України.
За таких обставин у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про роз`яснення постанови суду касаційної інстанції необхідно відмовити.
Щодо судових витрат
Верховний Суд зазначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (абзац другий частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір»).
За подання юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до суду заяви про роз`яснення судового рішення ставка судового збору становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 вказаного Закону).
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України
на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом
на 01 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.
Отже, за подання заяви про роз`яснення судового рішення заявник повинен сплатити до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі за скаргою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича відмовити.
Стягнути з акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ: 14360570) на користь держави судовий збір за подання заяви про роз`яснення судового рішення розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий А. І. Грушицький Судді:Б. І. Гулько В. І. Крат Д. Д. Луспеник Є. В. Синельников І. М. Фаловська М. Є. Червинська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2024 |
Оприлюднено | 08.11.2024 |
Номер документу | 122883132 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші справи |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Грушицький Андрій Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні