Ухвала

від 08.11.2024 по справі 469/299/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

08.11.24

22-з/812/85/24

Провадження № 22з/812/85/24

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Царюк Л.М., Яворської Ж.М.

із секретарем судового засідання: ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 , яка підписана його представником адвокатом Коваленко Катериною Олександрівною, про ухваленнядодаткової постановиу цивільнійсправі № 469/299/21 за позовом заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Миколаївської обласної державної адміністрації до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вино-Каса», ОСОБА_4 , про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва та повернення земельної ділянки,

у с т а н о в и в :

У квітні 2021 року заступник керівника Миколаївськоїобласної прокуратури в інтересах держави в особі: Миколаївської обласноїдержавної адміністрації (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича(далі приватний виконавець Долинський М.М.), Державного підприємства «Сетам»(далі - ДП «Сетам»), ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»(далі ДСГП «Ліси України»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вино-Каса»(далі ТОВ «Вино-Каса»), ОСОБА_4 , про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва та повернення земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 06 червня 2014 року у справі №915/1221/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2014 року, задоволено позов Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, визнано: незаконними та скасовані розпорядження Березанської райдержадміністрації від 06 вересня 2007 року №958, від 26 січня 2009 року №78, недійсними договори оренди від 07 вересня 2007 року та купівлі-продажу від 26 січня 2009 року, державний акт від 13 лютого 2009 року серії ЯЗ №140828 на право власності на земельну ділянку та зобов`язано ТОВ «Вино Каса» повернути Миколаївській обласній державній адміністрації земельну ділянку державного лісового фонду площею 0,99 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331 в зоні відпочинку «Рибаківка». Задовольняючи позов, суди дійшли висновку, що розпорядження спірною земельною ділянкою належить до повноважень Миколаївської обласної державної адміністрації, а відведення земельної ділянки здійснено Березанською районною державною адміністрацією з порушенням земельного, лісового та водного законодавства, з перевищенням наданих законом повноважень та без вилучення її з постійного користування ДП «Очаківське лісомисливське господарство». Крім того, спірна ділянка повинна перебувати виключно у державній власності, її надання в приватну власність законодавством заборонено.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 13 квітня 2018 року у справі № 522/3120/18 задоволено позов ОСОБА_4 до ТОВ «Вино Каса» про стягнення 1000000 грн. Приватним виконавцем Долинським М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56679844 з виконання вказаного рішення про стягнення коштів з ТОВ «Вино Каса» на користь ОСОБА_4 , 10 жовтня 2018 року ДП «Сетам» проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташованої на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (лот 303590), але приватним виконавцем Долинським М.М. наявність зареєстрованого за ТОВ «Вино Каса» права власності на земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331 не перевірено. Згідно протоколу №361749 проведення електронних торгів торги відбулись 10 жовтня 2018 року, переможцем торгів визначено учасника №3, який запропонував найвищу цінову пропозицію - 907786 грн.

За результатами вказаних торгів на підставі акту приватного виконавця про проведені електронні торги, затвердженого приватним виконавцем Долинським М.М. від 24 жовтня 2018 року, приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк П.М. 07 листопада 2018 року видано свідоцтво, яким засвідчено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташованої на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, котра раніше належала ТОВ «Вино Каса» на підставі державного акту серії ЯЗ №140828 від 13 лютого 2009 року, право власності на вказану ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис №28798987.

Прокурор вважав, що продаж вказаної земельної ділянки на електронних торгах здійснено з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим просив:

- визнати недійсними проведені 10 жовтня 2018 року ДП «Сетам» електронні торги з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташованої на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (лот 303590);

- визнати недійсним протокол №361749 проведення електронних торгів від 10 жовтня 2018 року;

- визнати недійсним акт приватного виконавця про проведені електронні торги, затверджені приватним виконавцем Долинським М.М. від 24 жовтня 2018 року;

- визнати недійсним та скасувати видане приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк П.М. свідоцтво від 07 листопада 2018 року, яким засвідчено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташованої на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- зобов`язати ОСОБА_3 повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з правом постійного користування ДП «Очаківське лісомисливське господарство» земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

- стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2024 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Визнані недійсними проведені 10 жовтня 2018 року ДП «Сетам» електронні торги з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташованої на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (лот 303590).

Визнано недійсним протокол №361749 проведення електронних торгів від 10жовтня 2018 р.

Визнано недійсним акт приватного виконавця про проведені електронні торги, затверджені приватним виконавцем Долинським М.М. від 24 жовтня 2018 року.

Визнано недійсним та скасувати видане приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк П.М. свідоцтво від 07 листопада 2018 р., яким засвідчено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташованої на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Зобов`язано ОСОБА_3 повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з правом постійного користування державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Стягнуто з приватного виконавця Долинського М.М., ДП «Сетам», ОСОБА_3 на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір у сумі 7943 грн. 93 коп. з кожного.

Постановою Миколаївськогоапеляційного судувід 15жовтня 2024року апеляційнускаргу ОСОБА_3 ,яка підписанайого представником адвокатомКоваленко К.О.,задоволено. Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.

В позові заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М.М., ДП «Сетам», ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ДСГП «Ліси України», ТОВ «Вино-Каса», ОСОБА_4 , про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва та зобов`язання повернути земельну ділянку відмовлено.

Стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури, ЄДРПОУ 02910048, місто Миколаїв, вул. Спаська, 28, на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , 24965 грн. 19 коп. судового збору.

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 22 квітня 2021 року у вигляді: накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 4820983900:09:000:0331, площею 0,99 га, розташовану на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, та заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками); заборони ОСОБА_3 вчиняти із цією земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки, а також проводити на вказаній земельній ділянці будь-які будівельні роботи; заборони органам державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,99 га, кадастровий номер 4820983900:09:000:0331, розташованій на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

23 жовтня 2024 року засобами поштового зв`язку адвокат Коваленко К.О., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , надіслала на адресу Миколаївського апеляційного суду заяву про ухвалення у справі додаткової постанови (том 3, а.с. 129-148).

Заява мотивована тим, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року у справі №469/299/21 судовий збір було покладено на позивача, однак не було вирішене питання щодо відшкодування витрат відповідача ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу, тому виникає необхідність в ухваленні додаткової постанови про розподіл судових витрат. Так, 17 липня 2024 року між Адвокатським бюро «Коваленко Катерини» та ОСОБА_3 був укладений Договір про надання професійної правничої допомоги №298. Виходячи з Розділу 4 Договору про надання професійної правничої допомоги, за одну годину роботи ОСОБА_3 сплачує адвокату Коваленко К. О. винагороду в розмірі 1500 грн. без урахування ПДВ. Адвокатське бюро «Коваленко Катерини» є платником податків на загальних підставах та є платником ПДВ, у зв`язку з чим вартість однієї години роботи адвоката за договором становить 1800 грн. разом з ПДВ. Оплата гонорару здійснюється після надання адвокатським бюро акту приймання-передачі наданих послуг протягом 30 днів з моменту надання адвокатським бюро рахунку. Для здійснення захисту прав та інтересів ОСОБА_3 у суді належним чином адвокатське бюро витратило 16 годин роботи адвоката, що включає: ознайомлення з матеріалами справи, консультація з клієнтом, формування правової позиції, створення, узгодження з клієнтом апеляційної скарги та її надсилання до Миколаївського апеляційного суду. Оскільки гонорар за одну годину роботи адвоката складає 1800 грн. з урахуванням ПДВ, то сума винагороди за 16 годин роботи адвоката складає: 16 х 1800 грн. = 28800 грн. Об`єм наданих послуг підтверджуються актом приймання-передачі наданих послуг від 18 жовтня 2024 року, додатком року до акту приймання-передачі наданих послуг від 18 жовтня 2024 р. за договором про надання професійної правничої допомоги №298 від 17 липня 2024 року, у якому зазначений детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом в рамках надання професійної правничої допомоги. Загалом адвокатом було витрачено 16 годин та надано ОСОБА_3 послуги з надання професійної правничої допомоги вартістю 28800 грн. з урахуванням ПДВ, що належать до судових витрат.

Посилаючись на викладене, представник ОСОБА_3 ОСОБА_5 просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28800 грн.

Миколаївська обласна прокуратура подала заяву, в якій просить у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на те, що її подано з порушенням визначеного цивільно-процесуальним законом та поза межами встановлених строків, а зазначений заявником розмір витрат на професійну правничу допомогу не є достатньо обґрунтованим і, на думку прокурора, є завищеним.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи в межах доводів заяви про ухвалення додаткової постанови, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню із таких підстав.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У ЦПК України визначено види судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (частина 1 статті 134 ЦПК України).

При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частини 1, 2 статті 174 ЦПК України).

Згідно з положенням пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

При прийнятті 15 жовтня 2024 року постанови Миколаївським апеляційним судом розподіл судових витрат був вирішений в частині судового збору, сплаченого учасниками справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.

Щодо вирішення питання про компенсацію ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу.

Як убачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції ОСОБА_3 відзиву на позовну заяву не подавав, про орієнтовний (попередній) розмір витрат на правничу допомогу суд не повідомляв, докази надання відповідачу ОСОБА_3 професійної правничої допомоги, її підстави та розміри також не надавались.

В апеляційній скарзі, яка підписана представником ОСОБА_3 адвокатом Коваленко К.О., відсутня заява про наявність витрат на професійну правничу допомогу, їх розмір та підстави розрахунку, а також до скарги не долучались окремі заяви щодо витрат на правничу допомогу, докази понесення таких витрат. До апеляційної скарги на підтвердження повноважень адвоката долучений лише ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_3 адвоката Коваленко К.О., виданий на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № 298 від 17 липня 2024 року (том 3, а.с. 13).

До заяви про ухвалення додаткової постанови у справі представник ОСОБА_3 долучила договір про надання правничої допомоги № 298 від 17 липня 2024 року, який укладений між адвокатським бюро «Коваленко Катерини» та клієнтом ОСОБА_3 , відповідно до якого адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, передбачені цим договором (том 3, а.с. 133-135). Зокрема, сторони договору домовились, що клієнт сплачує адвокатському бюро за професійну правничу допомогу винагороду в розмірі 1500 грн. без урахування ПДВ за годину роботи адвоката, витрачену для надання професійної правничої допомоги, після надання акту приймання-передавання наданих послуг протягом 30 днів з моменту надання рахунку. Також до заяви долучений акт приймання-передачі наданих послуг від 18 жовтня 2024 року на суму 28800 грн. з ПДВ (том 3, а.с. 136-137)

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині 4 статті 62 ЦПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Щодо своєчасного подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_3 на суму 28800 грн.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Заяв про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу не подавав.

Постанова Миколаївським апеляційним судом ухвалена 15 жовтня 2024 року. З тексту апеляційної скарги ОСОБА_3 , яка підписана адвокатом Коваленко К.О., не вбачається, що ОСОБА_3 та його представник заявляли про те, що ними будуть подані у строки, передбачені частиною восьмої статті 141 ЦПК України, докази про понесені судові витрати. При цьому строк для подачі таких доказів закінчувався 20 жовтня 2024 року включно. З матеріалів справи вбачається, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подана ОСОБА_5 23 жовтня 2024 року, тобто зі спливом строків, передбачених положенням статті 141 ЦПК України. Враховуючи відсутність у матеріалах справи заяви ОСОБА_3 або його представника ОСОБА_5 про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення, а також порушення порядку та строків для подання відповідних доказів, можна стверджувати про відсутність підстав для розгляду поданих документів, а саме акту приймання-передачі наданих послуг від 18 жовтня 2024 року та додатку до нього.

Тобто станом на час прийняття апеляційним судом постанови 15 жовтня 2024 року у суду була відсутня як заява про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_3 та про намір подати докази таких витрат в майбутньому, так і докази таких витрат.

Вже після прийняття постанови у цій справі і після закінчення п`ятиденного строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, представник відповідача надала розрахунок витрат заявника на професійну правничу допомогу на суму 28800 грн. та докази таких витрат.

Тому колегія суддів вважає, що відповідач, в інтересах якого діяла його представник ОСОБА_5 , пропустив строк для подання доказів понесених витрат. При цьому у своїй заяві про ухвалення додаткової постанови представник не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску.

У зв`язку з цим апеляційний суд дійшов висновку, що заяву представника відповідача ОСОБА_5 необхідно залишити без розгляду, оскільки як заява, так і докази витрат на професійну правничу допомогу були надані поза межами строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Керуючись статтями 270, 368, 381 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_3 , яка підписана його представником адвокатом Коваленко Катериною Олександрівною, про ухвалення додаткової постанови у справі залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Л.М. Царюк

Ж.М. Яворська

Повний текст ухвали складений 08 листопада 2024 року