Рішення

від 28.10.2024 по справі 335/8716/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/8716/24 2-о/335/307/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Вознесенівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2024 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , в особі адвоката Білицького Є.М. звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила суд встановити факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внести відповідні зміни до актового запису про народження зазначеної дитини. Встановлення вищезазначеного факту необхідне заявникові для отримання малолітнім ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю його біологічного батька ОСОБА_4 , виплата якої передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Встановити зазначений факт в позасодувому порядку неможливо.

Ухвалою судді від 12.08.2024 відкрито провадження в справі, залучено Міністерство оборони України в якості заінтересованої особи, яка має юридичну заінтересованість у розгляді вказаної справи, призначено судове засідання, за заявою представника заявника викликано до суду свідків.

18.09.2024 представник Міністерства оборони України подав до суду письмові пояснення, в яких просив справу розглядати за відсутності представника зазначеної заінтересованої особи. Також представник заінтересованої особи зазначив, що Міністерства оборони України не є заінтересованою особою у даній справі, оскільки військова частина, в якій проходив службу військовослужбовець ОСОБА_4 не перебуває в підпорядкуванні Міністерства.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав подану ним заяву з підстав, викладених у ній, та просив її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення заяви.

Представники інших заінтересованих осіб в судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 05.09.2013 (а.с. 14). З зазначеного свідоцтва вбачається, що матір`ю ОСОБА_2 є ОСОБА_5 . З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження (а.с. 15) вбачається, що відомості про батька ОСОБА_2 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

25.04.2015 ОСОБА_5 вступила в шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 25.04.2015 (а.с. 17), який було розірвано рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11.12.2018 в справі № 332/3586/18 (а.с. 18 - 19).

07.09.2019 ОСОБА_5 вступила в шлюб з ОСОБА_6 , у зв`язку із чим змінила прізвище на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 07.09.2019 (а.с. 21).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 28.10.2023 (а.с. 20) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено статтею 315 ЦПК України.

Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За змістом частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

З висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження медико-генетичного центру «Мама Папа» від 28.06.2024 (а.с. 25 -28) вбачається, що ймовірність того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 16) є матір`ю ОСОБА_4 , є біологічною бабусею, тобто матір`ю батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженою матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначено: «Ймовірність того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічною бабусею, тобто матір`ю батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженої матір`ю ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , в рамках проведеного дослідження складає 99,1%.

Висновк молекулярно-генетичногоекспертного дослідженняє достатньо обґрунтованим та не суперечить іншим матеріалам справи. Підстави сумніватися в його правильності у судла відсутні.

Допитана судом як свідок ОСОБА_3 суду повідомила, що її син ОСОБА_4 жив однією сім`єю з заявницею з 2013 року приблизно до 2018 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився її онук ОСОБА_2 . Відомості про батька дитини в свідоцтві про народження були записані зі слів заявниці, оскільки на моменту народження ОСОБА_2 заявниця та ОСОБА_4 не перебували в шлюбі.

Допитані судом свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали суду аналогічні за змістом показання.

Отже, факт батьківства ОСОБА_4 по відношенню до дитини ОСОБА_2 підтверджується вищезазначеними доказами.

Судом встановлено, що заінтересована особа, яка також має право на отримання одноразової грошової виплати у зв`язку смертю ОСОБА_4 , не заперечує проти встановлення факту батьківства останнього щодо дитини ОСОБА_2 .

За таких обставин, спір про право відсутній та встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 264, 265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Вербове Пологівського району Запорізької області, є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Внести зміни в актовий запис № 443 від 05 вересня 2013 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме зазначити батьком зазначеної особи громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне рішення складено 04 листопада 2024 року.

Суддя А.В. Стеценко