Постанова

від 02.04.2025 по справі 335/8716/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 02.04.2025 Справа № 335/8716/24

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 335/8716/24 Пр. № 22-ц/807/277/25Головуючий у 1-й інстанції: Стеценко А.В. Повне рішення складено 04.11.2024 року. Суддя-доповідач: Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Подліянової Г.С., Полякова О.З.,

за участі секретаря Камалової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ на рішення Орджонікідзевського районного судум.Запоріжжявід 28жовтня 2024року у справі за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ВОЗНЕСЕНІВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ ЗАПОРІЖЖІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ОДЕСА), МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, про встановлення факту батьківства

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі адвоката Білицького Є.М. звернулася до суду із вищезазначеною заявою в порядку окремогопровадження (а.с. 2-12), в якій просила: - встановити факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - зобов`язати ВОЗНЕСЕНІВСЬКИЙ ВДРАЦС У МІСТІ ЗАПОРІЖЖІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ОДЕСА), Вознесенівський ВДРАЦС внести відповідні зміни до актового запису про народження зазначеної дитини.

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначала, що встановлення вищезазначеного факту необхідне заявникові для отримання малолітнім ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю його біологічного батька ОСОБА_4 , виплата якої передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Встановити зазначений факт в позасудовому порядку неможливо.

В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю суду першої інстанції Стеценка А.В. (а.с.31). Ухвалою судупершої інстанціївід 12.08.2024 року провадження у цій справі відкрито, залучено у якості заінтересованої особи МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ.

18.09.2024 року до суду першої інстанції надійшли письмові пояснення заінтересованої особи - МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, в яких представник заінтересованої особи зазначив, що МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ не є заінтересованою особою у даній справі, оскільки військова частина, в якій проходив службу військовослужбовець ОСОБА_4 не перебуває в підпорядкуванні МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ.

Рішенням Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжявід 28жовтня 2024 року (а.с.71-72) заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , у цій справі задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Вербове Пологівського району Запорізької області, є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Внесено змінив актовийзапис № 443 від 05 вересня 2013 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме зазначено батьком зазначеної особи громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, заінтересована особаМІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИУКРАЇНИ у своїй апеляційній скарзі (а.с.78-91) просило рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

В автоматизованому порядку 04.12.2024 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В., та Подліянову Г.С. (а.с.92). Ухвалою апеляційного суду від 05.12.2024 року (а.с.93-95) витребувано у суду першої інстанції матеріали справи, які надійшли до апеляційного суду 13.12.2024 року (а.с.96). Ухвалою апеляційногосуду від16грудня 2024року (а.с.97-98) апеляційну скаргу залишено без руху та надано час, на усунення недоліків, які усунуто апелянтом у встановлений апеляційним судом строк 20.12.2024 року (а.с. 101-108). В автоматизованому порядку 25.12.2024 року суддею Поляковим О.З. замінено суддю Кочеткову І.В. у зв`язку з тривалою відпусткою останньої (а.с.110). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито 25.12.2024 року (а.с.111), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с.112), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі, а також відпустки судді-доповідача у період з 17.02.2025 року по 03.03.2025 року включно (довідка а.с.134).

Учасники цієї справи своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі не скористались. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с.128-133) всі учасники цієї справи не з`явились, окрім представниказаявника ОСОБА_1 адвокатаБілицького Є.М.(а.с.135), про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи не подавали.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дняпостановлення ухвалипро відкриттяапеляційного провадження. При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи, які не з`явились, за присутності представника заявника ОСОБА_1 адвоката Білицького Є.М. (а.с. 135).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши уданому судовомузасіданні доповідьсудді-доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга заінтересованої особиМІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИУКРАЇНИу цій справі підлягає залишенню беззадоволення з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Судовими рішеннями є: … рішення,постанови… (ст. 258 ч. 1 п.2,3 ЦПК України).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024,який набравзаконної силиз 08.02.2025року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи заявузаявника у цій справі, керувавсяст.ст.2,264,265,293,294,315-319ЦПК Українита виходив із обґрунтованості останньої у цій справі.

Апеляційний судпогоджуєтьсяізтаким висновкомсудупершоїінстанції,вважаєйогоправильним,арішення суду першої інстанції таким, що ухвалене із додержанням вимог закону, є правильним та законним.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.

Так, судом першої інстанції правильно було встановлено у цій справі, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 05.09.2013 (копія а.с. 14). З зазначеного свідоцтва вбачається, що матір`ю ОСОБА_2 є ОСОБА_5 . З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження (копія а.с. 15) вбачається, що відомості про батька ОСОБА_2 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

25.04.2015 року ОСОБА_5 вступила в шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 25.04.2015 (копія а.с. 17), який було розірвано рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11.12.2018 в справі № 332/3586/18 (копія а.с. 18 - 19).

07.09.2019 року ОСОБА_5 вступила в шлюб з ОСОБА_6 , у зв`язку із чим змінила прізвище на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 07.09.2019 (копія а.с. 21).

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 28.10.2023 (копія а.с. 20) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено ст. 315 ЦПК України.

Ч. 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. 10 ст. 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (ч. 2 ст. 18 СК України). Дитина має право знати своїх батьків (ч. 1 ст. 7 Конвенції про права дитини).

Ст. 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженнідитини відних,засвідченому органомдержавної реєстраціїактів цивільногостану впорядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Ст. 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері. Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

З висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження медико-генетичного центру «Мама Папа» від 28.06.2024 (а.с. 25-28) судом першої інстанції правильно встановлено, що ймовірність того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (заінтересованаособа уцій справі), яка згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 16) є матір`ю ОСОБА_4 , є біологічноюбабусею, тобто матір`ю батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженоюматір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зазначено: «Ймовірність того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є біологічною бабусею, тобто матір`ю батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в рамках проведеного дослідження складає 99,1%».

Висновок молекулярно-генетичногоекспертногодослідженняє достатньо обґрунтованим та не суперечить іншим матеріалам справи. Підстави сумніватися в його правильності у суду першої інстанції правильно не було.

Допитана судом першої інстанції як свідок ОСОБА_3 повідомила, що її син ОСОБА_4 жив однієюсім`єю ззаявницею з2013року приблизнодо 2018року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у нихнародився її онук ОСОБА_2 . Відомості про батька дитини в свідоцтві про народження були записані зі слів заявниці, оскільки на моменту народження ОСОБА_2 заявниця та ОСОБА_4 не перебували в шлюбі.

Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали суду першої інстанції аналогічні за змістом показання.

При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції у цій справі правильно встановив, що факт батьківства ОСОБА_4 по відношенню до дитини ОСОБА_2 підтверджується вищезазначеними доказами.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що заінтересована особа ОСОБА_3 ,яка такожмає правона отриманняодноразової грошовоївиплати узв`язку смертю ОСОБА_4 , не заперечує проти встановлення факту батьківства останнього щодо дитини ОСОБА_2 .

За таких обставин, спір про право відсутній та встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З огляду на викладене, як правильно встановлено судом першої інстанції, заява ОСОБА_1 у цій справі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Доводи апеляційноїскарги заінтересованої особиМІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИУКРАЇНИ єтакими,що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображаютьпозицію заінтересованоїособи, яку воната їїпредставник вважаютьтакою,що єєдино правильноюта єдиноможливою.

При цьому, на довід апеляційної скарги МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ про те, що Військова частина НОМЕР_6 Національної гвардії України (остання входить до системи МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ), в якій проходив військову службу ОСОБА_4 , не перебуває в підпорядкуванні МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ і МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ не здійснює виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям Національної гвардії України, рішення у даній справі не вплине на права та обов`язки МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ (а.с.80), апеляційний суд вважає за доцільне роз`яснити учасникам цієї справи що МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ не позбавлено права у подальшому оскаржувати вказане рішення суду, як особа, що не приймала участі у цій справі, якщо буде вважати, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції у цій справі вирішив питання про його права та обов`язки.

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги заінтересованої особиМІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИУКРАЇНИне ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.

Встановлено, що рішенням, що оскаржується, суд першої інстанції не вирішував у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України.

За такихобставин,апеляційнийсудне вбачаєпередбаченихзакономпідстав дляскасуваннярішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжявід 28жовтня 2024року у цій справі залишити без змін.

Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїухвалення,проте,може бутиоскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова апеляційним судом складена 11.04.2025 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Подліянова Г.С.Поляков О.З.