Постанова

від 24.10.2024 по справі 396/97/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2024 року м. Кропивницький

справа № 396/97/23

провадження № 22-ц/4809/1102/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Головань А. М., Чельник О. І.,

за участю секретаря судового засідання Соловйової І.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

третя особа - виконавчий комітет Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області;

третя особа - Піщанобрідська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області;

третя особа - Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір`ю та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору за первісним та зустрічним позовами: Виконавчого комітету Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01 травня 2024 року (суддя Цесельська О.С.).

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

18.01.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з нею.

Вимоги обґрунтувала наступним. З відповідачем перебували в шлюбі, який розірвано у 2018р, мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Між нею та відповідачем з 2018 року вирішується питання про місця проживання спільної дитини.

Судами різних інстанцій визначалося місце проживання дитини як з нею, так і з батьком, відповідачем у справі.

На час звернення з позовом до суду між сторонами не вирішений спір щодо місця проживання дитини, позивач навела обставини, долучила судові рішення, заявила клопотання про витребування з Виконавчого комітету Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області письмовий висновок щодо визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 .

Зустрічні вимоги

Заперечуючи проти заявлених вимог, представником ОСОБА_2 02.03.2023 подана зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком.

Вимоги обґрунтовані тим, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 , неповнолітній син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати з матір`ю, однак рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18.04.2018 року йому визначений порядок побачень з сином.

ОСОБА_1 чинила перешкоди у спілкуванні з сином, що стало приводом звернутися до суду з вимогою про визначення місця проживання дитини.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04.10.2018 року визначено місце проживання сина ОСОБА_4 з батьком, однак постановою Кропивницького апеляційного суду від 30.01.2019р в задоволенні позову відмовлено.

Відповідач отримав виконавчий лист у справі № 387/167/18 про визначення способу участі його у вихованні сина.

ОСОБА_1 перешкоджала у побаченні з дитини, про що державним виконавцем складені відповідні акти.

Позивач забрала сина та змінила місце проживання, не повідомивши про це відповідача, чим продовжувала чинити перешкоди у спілкуванні.

З 15.09.2020 року син ОСОБА_4 проживає з батьком та перебуває на його повному утриманні, створені всі необхідні умови для комфортного проживання дитини. Вважає, що місце проживання з батьком в найкращих інтересах дитини.

Позиція Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (том1 а.с. 155).

За наслідком задоволеного клопотання ОСОБА_5 , оскільки вказала що проживає за адресою АДРЕСА_1 , ухвалою суду від 11.05.2023р зобов`язано Піщанобрідську сільську раду надати до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області письмовий висновок від Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання ухвали Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, Служба у справах дітей Піщанобрідської сільської ради, відповідною комісією проведено обстеження домоволодіння за місцем реєстрації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 . Встановлено, що за вказаною адресою проживають батьки позивачки, умови задовільні. ОСОБА_1 не проживає за місцем реєстрації, проживає у м. Кропивницький.

Рішенням Виконавчого комітету Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області затверджений висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за яким недоцільно визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 із матір`ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Пояснення третьої особи Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради

За наслідком задоволеного клопотання позивача ОСОБА_5 «мовою оригіналу з клопотання від 28.06.2023р. «отже я, позивачка, проживаю у м. Кропивницький», ухвалою суду від 07.07.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, зобов`язано надати письмовий висновок щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За відповіддю даної третьої особи виходить, що так як ОСОБА_6 не проживає у м. Кропивницький, то належним органом для прийняття висновку є орган опіки та піклування за місцем проживання дитини (а.с.234-235).

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01.05.2024р у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області; Піщанобрідська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області; Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, відмовлено.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визначення місця проживання дитини з батьком, задоволено.

Визначене місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 з вересня 2020 року самостійно займається вихованням неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2016 року народження, піклується про нього, забезпечує дитину усіма необхідними умовами для проживання та повноцінного розвитку. З урахуванням віку дитини, який тривалий час проживає з батьком, таке проживання відповідає інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи й позитивно сприятиме розвитку.

Визначення місця проживання дитини разом із батьком, не позбавляє матір права на особисте спілкування з сином та прийняття участі у його вихованні.

На даний час визначення місця проживання дитини разом з батьком відповідає інтересам дитини.

Вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з нею, та викладені в позові обставини, не підтверджені належними доказами, суперечать матеріалам справи та доказам, отриманих в судовому засіданні, за якими доцільним є визначення місця проживання дитини з батьком ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01.05.2024р та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір`ю задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .

В обґрунтування оскарження вказує, що у вересні 2020 року ОСОБА_2 самовільно відібрав у ОСОБА_1 малолітнього сина та визначив його місце проживання з собою.

ОСОБА_1 позитивно характеризується, виховує двох синів, має дохід, а житлове приміщення, в якому вона проживає, облаштоване під дитину.

Вона з батьком дитини перебуває у конфліктних відносинах, проживають у різних населених пунктах, має ще одну дитину, зростання синів/братів окремо сприятиме розриву їх сімейних зв`язків, негативно впливатиме на розвиток та виховання.

Відзив на апеляційну скаргу

Адвокат Ведющенко В.В. 08.07.2024р, який діє в інтересах ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, яким просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без зміни.

Вказує, що законодавство України не містить норм, за якими будь-кого з батьків наділено пріоритетним правом проживання з дитиною.

ОСОБА_2 з вересня 2020 року самостійно займається вихованням дитини, піклується про нього та повністю забезпечує. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визначення місця проживання дитини з батьком.

Рух справи

Ухвалою суду від 20.06.2024р відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.07.2024р призначено справу до судового розгляду на 03.09.2024р.

Протоколом від 02.09.2024 про встановлено неможливість автоматизованого розподілу судової справи між суддями, відтак слухання 03.09.2024р не відбулося. Справа призначена на 24.10.2024р.

Короткий зміст пояснень учасників справи, висловлених у судовому засіданні

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд.

Виконавчий комітет Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, представник ОСОБА_7 подала заяву про розгляд справи за відсутності сторони (а.с.175-181).

Піщанобрідська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, представник ОСОБА_8 подала заяву про розгляд справи без участі даної сторони (а.с.203-205).

Представник позивача адвокат Захарченко І.В. підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні. Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_9 заперечувати щодо скасування судового рішення, наполягали на його законності.

Позиція сторін в апеляційній інстанції

ОСОБА_1 03.07.2024р подала до апеляційного суду клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Службу у справах дітей Виконавчого комітету Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та просить зобов`язати Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Виконавчого комітету Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області надати письмовий висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою суду від 24.10.2024р у задоволенні клопотання відмовлено.

Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини

Згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_10 (т.1 а.с.11).

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 24 січня 2018 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_11 розірвано. (т.1 а.с.8-9).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 23 грудня 2021 року заочне рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2020 року скасоване та ухвалене нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про передачу дитини для проживання з батьком, відмовлено. Суд виснував, що від народження і до моменту ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення ОСОБА_6 постійно проживає разом з матір?ю та братом, а відібрання дитини від матері може стати інтенсивною психологічною травмою для хлопчика, оскільки у внутрішньому психологічному сприйнятті дитини це насильницька втрата найближчої та найзначимішої людини, втрата захищеності та опори.

Відповідно до довідки Виробничого підрозділу «Помічнянської дистанції електропостачання» АТ «Укрзалізниця», ОСОБА_2 працює на підприємстві з 25 квітня 2008 року та отримує стабільну заробітну плату загальна сума доходу за період січень-грудень 2022 складає 138 814 гривень, характеризується за місцем роботи позитивно, з його доходу утримувалися аліменти (т.1 а.с.40,41,32, 43).

Відповідач має посвідчення про відстрочку (а.с.44).

Згідно довідки Помічнянської міської ради Кіровоградської області від 23.01.2023р, ОСОБА_6 23.09.2016 р. зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 (а.с.45)

Відповідно до довідок Помічнянської міської ради Добровеличківського району, ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_3 , зареєстрований АДРЕСА_2 , проживає разом з сином ОСОБА_12 , 2016 р.н. з 05.09.2020 року, характеризується позитивно.(т.1 а.с.46, 47,48).

Згідно характеристика старости від 23.01.2023р, батьки ОСОБА_2 - мати ОСОБА_13 та батько ОСОБА_14 (дідусь, бабуся) характеризуються позитивно ( т.1 а.с.49,50).

Характеристика на ОСОБА_2 , видана ОСББ «Новий 9»,від 01.02.2023р, вказано про те, що займається вихованням та доглядом сина (а.с.51) Згідно довідки голови ОСББ «Новий 9» виходить, що ОСОБА_2 проживає разом з сином, який повністю перебуває на утриманні батька. Мати хлопчика вихованням та матеріальним забезпеченням сина не займається (а.с.52).

За характеристикою Помічнянського дошкільного закладу навчальний заклад №2 «Ялиночка» загального розвитку Помічнянської міської ради від 01.02.2023р та довідок від 16.08.2021, 13.04.2018 виходить, що ОСОБА_4 відвідує заклад з травня 2021 року, виховується та проживає у батька, відносини між сином та батьком гарні, тато приділяє увагу та турботу щодо розвитку дитини (а.с.53,54,55,56).

Згідно висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 164 від 30 листопада 2021 року, вирішено вважати підтвердженим факт відсутності участі матері ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (т.1 а.с. 60).

На виконання вимог ухвали Новоукраїнського суду від 23.01.2023р Виконавчий комітет Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, за підписом міського голови, виснував як орган опіки та піклування, що умови проживання малолітнього ОСОБА_3 23.09.2016 р. біля батька ОСОБА_2 є добрі та можливими для проживання малолітнього ОСОБА_3 (а.с.58). Долучений акт про умови проживання (а.с.59).

ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів станом на січень 2023 року в сумі 73 352 гривні 74 коп. (т.1 а.с.62).

Постановами державного виконавця Подільського ВДВС у м. Кропивницькому Піденно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 23.02.2022р накладено арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_5 (а.с.64); постановами від 04.08.2021р встановлене тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, (а.с.67), встановлене обмеження у праві користування вогнепальною зброєю (а.с.68), встановлене тимчасове обмеження боржника у праві полюванні (а.с.69).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_14 належить квартира за адресою АДРЕСА_4 , яку він заповів сину ОСОБА_2 ( т.1а.с.90. 91).

Згідно висновку психолога № 36/1121 від 15.11.2021 року, на момент психодіагностики виявлено, що ОСОБА_15 має високий рівень прихильності до батька. Психоемоційний стан дитини без особливостей, переважно веселий, грайливий. Образ матері витісняється та може сприйматись дитиною, як загроза. Рекомендовані періодичні консультації з психологом. (т.1 а.с.93).

Відповідно до висновку психолога від 24.11.2020 року, дитина виявляє бажання проживати з батьком, до якого демонструє значну прихильність. Під час роботи з образом матері, ОСОБА_4 стає стривоженим. (т.1 а.с.94).

Згідно висновку Добровеличківської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування від 03.02.2020р встановлена доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 біля батька ОСОБА_2 (а.с.102-104).

ОСОБА_2 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. (а.с.105)

Відповідно акту обстеження умов проживання № 103 від 02.05.2023 року за адресою АДРЕСА_1 за місцем реєстрації ОСОБА_1 , на час перевірки санітарний стан задовільний; в будинку достатня кількість меблів та побутових приладів; продукти харчування та засоби гігієни в достатній кількості (а.с.140).

Згідно довідки Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 з 2020 року не проживає в АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.157)

За висновком комісії з захисту прав дитини Піщанобрідської сільської ради № 7 від 05.06.2023 року про визначення місця проживання дитини, вирішено надати висновок Органу опіки та піклування про недоцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.161-162).

Відповідно характеристики неповнолітнього ОСОБА_12 як учня 1 класу "Помічнянського ліцею "Універсум" Помічнянської міської ради Кіровоградської області та як вихованця гуртка "Арт - студія" Помічнянського Центру дитячої та юнацької творчості, дитина характеризується виключно позитивно, уважний, спокійний, вихований, добрий, стосунки з однокласниками дружні; батько приділяє належну увагу вихованню, дитина виховується в любові та турботі.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

В порядку ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (1950) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2, ч. 8, ч. 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні від 11.07.2017 у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, ЄСПЛ зазначав, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (п. 76).

У п. 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07.12.2006, заява № 31111/04, вказано, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди, насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц вказано, що положення Конвенції про права дитини про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст. 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, повно встановив обставини, які мають значення для справи, правильно визначив характер правовідносин сторін, застосував відповідні норми СК України, ухвалив законне і справедливе рішення.

Так місцевий суд встановив, що сторони у справі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина тривалий час проживає з батьком, між сторонами, після розлучення у 2018 році виник у суді спір про місце проживання дитини.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18.04.2018р визначений спосіб участі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , систематичні побачення, днями яких є кожні вівторок та п`ятницю з 09 години до 18 години. Місцем побачень встановити домоволодіння в кому проживає ОСОБА_2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду не виконувалося відповідачкою, що потягло нові судові спори.

Так, у серпні 2018 р ОСОБА_2 звернувся до Добровеличківського районного суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області про передання малолітньої дитини для постійного проживання з батьком.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2018 року ОСОБА_2 переданий його малолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 для спільного проживання з батьком.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19.01.2019р рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2018 року скасоване. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про передання дитини для проживання з батьком, відмовлено. Вказано, що ОСОБА_2 не звернувся в установленому законом порядку до виконання рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2018 року про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, а до ОСОБА_5 не вживались передбачені законом заходи щодо примусового виконання вказаного рішення суду.

Заочним рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2020 року малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 передано батьку ОСОБА_2 для постійного проживання біля нього. Рішення набуло чинності 21 квітня 2021р, після апеляційного оскарження.

На підставі данного рішення, під час його дії, малолітній ОСОБА_6 з 15.09.2020 року проживає з батьком.

В подальшому відбулися оскарження вищевказаного рішення суду в касаційному порядку та постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Добровеличківської районної державної адміністрації, про передачу дитини для проживання з батьком скасовано та направлено на новий розгляд до апеляційного суду.

При новому розгляді постановою Кропивницького апеляційного суду від 23 грудня 2021 року заочне рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2020 року скасовано та ухвалене нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про передачу дитини для проживання з батьком відмовлено.

За наслідками рішення суду від 16.06.2020 р (в період дії) малолітній син сторін став проживати з батьком, перебуває на його утриманні до теперішнього часу, його соціальні, побутові, учбові заклади та комунікаційні зв`язки налагоджені за місцем проживання з батьком.

ОСОБА_2 забезпечений житлом, має сталий дохід, позитивно характеризується, відсутні шкідливі вади.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14.01.2021 із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісячно до повноліття дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

За невиконання судового рішення, з ОСОБА_5 стягувалась пеня, застосовані обмеження, які передбачені законом за несплату аліментів, наявність заборгованості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України особа має право звернутися до суду, якщо її права чи інтереси порушені, невизнані або оспорюються.

ОСОБА_1 наполягає на визначенні місця проживання з нею, даний позов поданий у січні 2023 року, а ОСОБА_2 з таким же позовом звернувся, так як після попередніх судових рішень, син продовжував з ним проживати, але періодично виникає спір і намагання матері повернути дитину.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, прийняв до уваги значний обсяг доказів, період яких становить вирішення попереднього судового рішення (перегляд за новим розглядом після скасування касаційною інстанцією), але при попередньому вирішенні не досліджувався, зокрема:

-висновки психологів від 24.11.2020р та від 15.11.2021 року, які здійснені за певний час до виникнення саме цієї справи, але під час триваючого спору між батьками дитини.

За висновками ОСОБА_4 має високий рівень прихильності до батька, образ матері витісняється та може сприйматись дитиною, як загроза. Рекомендовані періодичні консультації з психологом. Дитина виявляє бажання проживати з батьком, до якого демонструє значну прихильність. Під час роботи з образом матері, ОСОБА_4 стає стривоженим.

-характеристики з місця роботи сторін, за місцем проживання.

-медичні документи.

-характеристики дитини з учбових закладів, позитивні відгуки про відносини батька з сином.

-довідки про доходи.

-заборгованість зі сплати аліментів, застосовані обмеження до боржниці через несплату аліментів.

Виконавчий комітет Помічнянської міської ради, як орган опіки та піклування від 01.03.2023р, на виконання ухвали Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23.01.2023р, виснував, що умови проживання малолітнього ОСОБА_12 23.09.2016р біля батька добрі і є можливими для проживання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 описовій частині вказано про місце проживання та реєстрації відповідача з дитиною, позитивність характеристик батька з роботи, дитини з учбових закладів. Зазначено про акти обстеження умов проживання ОСОБА_2 щодо умов проживання родини, забезпечення дитини усім необхідним (а.с.57-58).

Відповідно до висновку затвердженого рішенням Виконавчого комітету Піщанобрідської сільської ради від 05.06.2023 № 81 про визначення місця проживання ОСОБА_3 23.09.2016р. за наслідком виконання ухвали Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, Службою у справах дітей Піщанобрідської сільської ради розглянуто питання щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 біля матері ОСОБА_5 . Комісія з захисту прав дитини Піщанобрідської сільської ради № 7 від 05.06.2023 року вирішено надати висновок органу опіки та піклування про недоцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.161-162). ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 . Згідно акту, ОСОБА_5 за місцем реєстрації тривалий час не проживає, за вказаною адресою проживають батьки позивача. Відповідно довідки Виконавчого комітету Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 26.05.2023р, позивач за місцем реєстрації не проживає.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_5 у позові та в апеляційній скарзі вказує своє місце проживання/реєстрації АДРЕСА_1 . Неодноразово просила суд витребувати висновки з органу опіки і піклування щодо умов іі проживання, клопотання задовольнялися судом, при цьому за вказаною адресою тривалий час не проживає, а у м. Кропивницький не проживає малолітній син сторін.

За вищевикладеного виходить, що з середини 2020 року та на час вирішення спору, понад чотири роки, як малолітній ОСОБА_15 проживає з батьком за адресою кв. АДРЕСА_4 . З цього часу відповідач ОСОБА_2 самостійно виховує та утримує сина, у якого налагоджені всі соціальні зв`язки за місцем проживання з батьком.

Суд акцентує увагу, що інтересам дитини найкраще відповідає збереження її сталих зв`язків, налагодженого побуту, напрацьованих звичок. Даних про безпеку проживання з батьком, негативних характеристик, вад поведінки суду не надано, навпаки ОСОБА_2 має позитивне надбання, користується повагою, має системний дохід, житло у власності, відіграє важливу роль в житті хлопчика. Мати дитину не забезпечує, не утримує, має велику заборгованість зі сплати аліментів.

Як виходить, зв`язків з матір`ю, позивачкою у справі, малолітній син не має. Доводи апеляційної скарги становлять дві підстави, це розрив сімейності, родинності з братом. У сім`ї позивача зростає брат малолітнього ОСОБА_4 по матері, вони проживають з вітчимом. Син сторін з 4-х років проживає без матері. Друга підстава, що висновок про місце проживання дитини, повинен надати орган в межах юрисдикції якого проживає дитина, до участі у справі не залучено Службу у справах дітей Виконавчого комітету Помічнянської міської ради Новоукраїніського району.

Разом з тим Виконавчий комітет Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області зазначений у позові ОСОБА_5 при зверненні до суду, провадження судом відкрито за участі вказаної третьої особи, Служба у справах дітей є структурним підрозділом Виконавчого комітету Помічнянської міської ради, Положення про Службу у справах дітей затверджене рішенням другої сесії міської ради від 10.12.2020 року № 26. Служба є підзвітною і підконтрольною Помічнянській міській раді, підпорядкована її виконавчому комітету, міському голові.

Позиція даної сторони письмово викладена, з вказівкою «на вимогу ухвали суду», описово деталізується, що на адресу Служби у справах дітей Виконавчого комітету Помічнянської міської ради надійшла заява, за наслідком виниклого спору про місце проживання ОСОБА_3 . Суд першої інстанції, прийняв вищевикладений документ як належний та достатній доказ у розумінні ст. 77,80 ЦПК, на його підставі обґрунтував свій висновок.

Третю особу представляла ОСОБА_16 , начальник Служби у справах дітей Виконавчого комітету Помічнянської міської ради Новоукраїнського району (а.с.47 том 2) Сторона представлена фахівцем і висказана оцінка щодо розв`язання спору.

Позивач подала заяву до суду першої інтснанції про розгляд справи за її відсутності, ї участі у розгляді справи її сторона не приймала. (а.с.2 том 2).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України «суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.

Більш того, ненадання висновку органом опіки і піклування, в розумінні ч.5 ст.19 СК за наявності достатніх та достовірних доказів, які надають суду можливість визначити інтереси дитини й ухвалити мотивоване судове рішення про визначення місця проживання дитини (висновків спеціалістів (експертів) у галузі дитячої психології, педагогіки, письмових доказів щодо умов проживання, навчання, позашкільних занять, стосунків між дитиною та кожним із батьків, ставлення кожного з батьків до виконання батьківських обов`язків, думки дитини), не свідчить про порушення судом положень законодавства. Обов`язковим для суду є саме залучення органу в інтересах дитини, а не наявність у справі відповідного письмового висновку.

Оскаржуване рішення суду не суперечить цьому висновку, встановленим у справі обставинам, адже тривалий час дитина проживає з батьком, що відповідає інтересам дитини, який виснується з численних письмових доказів.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що спір щодо місця проживання дитини ініційований батьком дитини, з яким дитина і так фактично проживає і продовжує проживати, але так як мати дитини вимагає змінити місце проживання дитини з нею, тому спір за його вимогами підлягає вирішенню в порядку ст. 4 ЦПК.

З огляду на правильно оцінені докази у справі та встановлені обставини справи, суд обґрунтовано виходив з того, що наявні передбачені ч. 1 ст. 161 СК України підстави для визначення судом місця проживання дитини з батьком.

Доводи позивача, що відповідач самовільно забрав сина, не змінюють того, що дитина тривалий час проживає саме з батьком, понад п`яти років, відтак не в інтересах дитини змінити його місце проживання. Особисті хвилювання і намагання мають бути оцінені батьками першочергово через призму інтересів дитини.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення у справі «Бюрг та інші проти Франції», «Гору проти Греції»).

Про судові витрати

Передбачених ч. 13 ст. 141 ЦПК України для здійснення нового розподілу судових витрат, які сторони понесли у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції немає.

Судовий збір, сплачена апелянтом за подання до суду апеляційної скарги, покладається на неї.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01 травня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 8 листопада 2021р.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А. М. Головань

О. І. Чельник