Постанова

від 02.10.2024 по справі 910/11484/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. Справа№ 910/11484/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача за первісним позовом: Кириченко К.О. (посвідчення адвоката № 605 від 27.01.2012)

від відповідача за первісним позовом: Парчевський В.Ю. (посвідчення адвоката № 835 від 21.12.2006)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 (повне додаткове рішення складено 16.01.2024)

у справі № 910/11484/23 (суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд"

про стягнення грошових коштів

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11484/23. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" витрати на правову допомогу - 48 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Приймаючи додаткове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу в сумі 48 000,00 грн критеріям, які визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі № 910/11484/23 в частині задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" 48 000, 00 грн витрат на правову допомогу - скасувати та винести нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" про винесення додаткового рішення.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга позивача за первісним позовом мотивована тим, що акт наданих послуг від 17.11.2023 суперечить умовам договору № 04/23 від 10.05.2023 про надання правової допомоги та передбачає протилежних підхід визначення остаточної суми гонорару, ніж визначений вказаним договором.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач за первісним позовом наголошує на тому що відповідно до п. 2.2 договору № 04/23 від 10.05.2023 про надання правової допомоги, розмір гонорару орієнтовано складає 10 000,00 грн та остаточно визначається загальною сумою зазначеною в актах наданих послуг.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/11484/23 призначено повторний автоматизований розподіл. Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 13.02.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі № 910/11484/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі № 910/11484/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 03.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду, занесеною до протоколу судового засідання від 03.04.2024, оголошено перерву до 01.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 01.05.2024 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/11484/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 до розгляду судом апеляційної інстанції справи № 910/16576/23 та до поновлення апеляційного провадження у справі № 910/11484/23 в частині оскарження основного рішення суду першої інстанції від 14.11.2023.

До Північного апеляційного господарського суду від представників сторін надійшли клопотання та заяви про поновлення провадження у справі № 910/11484/23. До однієї із вказаних вище заяв, представником позивача за первісним позовом додано копію постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2024 у справі № 910/16576/23, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" залишено без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 та рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2024 у справі № 910/16576/23 в оскаржуваній частині залишено без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2024 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/11484/23, за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех", Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023; розгляд апеляційних скарг призначено на 02.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2024 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/11484/23, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024; розгляд апеляційної скарги призначено на 02.10.2024.

В судове засідання, яке відбулося 02.10.2024, з`явилися представники сторін, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" (позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з первісним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" (відповідача за первісним позовом) про стягнення 2 826 525,05 грн, з яких: основного боргу - 1 675 123,60 грн, інфляційних втрат - 309 158,48 грн, 3% річних - 61 130,54 грн та пені - 781 112,43 грн.

В свою чергу, відповідач за первісним позовом звернувся до суду першої інстанції з зустрічним позовом до позивача за первісним позовом про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3 486 838,59 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11484/23:

- первісний позов задоволено частково; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" грошові кошти: основного боргу - 1 675 123,60 грн, інфляційних втрат - 101 339,37 грн, 3% річних - 34 144,99 грн, пені - 390 097,28 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 52 944,15 грн та судовий збір - 33 010,58 грн. Відмовлено у іншій частині первісного позову;

- відмовлено повністю в зустрічному позові.

До Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшла заява про ухвалення додаткового рішення стосовно понесених останнім витрат на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 108 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11484/23. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" витрати на правову допомогу - 48 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткове рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача за первісним позовом не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням ч.ч. 2 та 3 ст. 126 та ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Аналогічні висновки наведені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейського суду з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" (клієнтом, відповідачем за первісним позовом) та Парчевським Владиславом Юрійовичем (адвокатом) було укладено договір про надання правової допомоги № 04/23 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого адвокат приймає на себе зобов`язання про надання клієнту правової допомоги обумовленого ним виду в його інтересах та на умовах договору.

Відповідно до п. 2.2 договору розмір гонорару орієнтовно складає 10 000,00 грн. та остаточно визначається загальною сумою зазначеною в актах наданих послуг. Клієнт сплачує розмір наданих послуг протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту підписання відповідного акту.

В п. 2.3 договору визначено, що розмір гонорару підлягає збільшенню у зв`язку із суттєвим зростанням обсягу правової допомоги.

17.11.2023 між відповідачем за первісним позовом та адвокатом складено та підписано акт надання послуг згідно договору № 04/23 від 10.05.2023, в якому детально наведено перелік наданих послуг та визначено їх вартість.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що адвокат надав клієнту наступну правову допомогу:

1) вивчення документів клієнта відносно виконання ТОВ "Полігран-Трейд" та ТОВ "Прайдагротех" зобов`язань за договором поставки № ПТ-00048 від 27.01.2023 (3 год.) - 12 000,00 грн;

2) вивчення позовної заяви про стягнення грошових коштів № 12/07-23 від 12.07.2023 та додатків до неї (2 год.) - 8000,00 грн;

3) формування правової позиції на підставі діючого законодавства України та актуальної судової практики, підготовка та подача відзиву на позовну заяву про стягнення грошових коштів, проведення контр розрахунків нарахування штрафних санкцій та донарахувань за ст.625 ЦК України (5 год.) - 20 000,00 грн;

4) формування правової позиції на підставі діючого законодавства України та актуальної судової практики, підготовка та подача зустрічної позовної заяви № 11484/зп/01 від 08.08.2023 (5 год.) - 20 000,00 грн;

5) підготовка та подача відповіді на відзив від 01.09.2023 № 11484/вв/01 від 08.09.2023 (3 год.) - 12 000,00 грн;

6) підготовка та подача клопотання про зменшення судових витрат №11484/пп/001 від 25.10.2023 (3 год.) - 12 000,00 грн;

7) підготовка та подача заяви про зупинення провадження у справі від 10.11.2023 (2 год.) - 8000,00 грн;

8) підготовка та участь у судових засіданнях (15.08.2023, 14.09.2023, 12.10.2023, 14.11.2023) (4 шт.) - 16 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг адвокатом відповідачу за первісним позовом склала 108 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" у даній справі здійснювалося адвокатом Парчевським В.Ю. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВВ № 1032421 від 05.07.2023.

Водночас, колегія суддів, враховуючи правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зазначає, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Як уже зазначалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що відповідачем за первісним позовом підтверджено співмірність розміру в частині суми 48 000,00 грн з урахуванням ціну позову, складність та об`єм справи, кількість та обсяг підготовлених адвокатом відповідача за первісним позовом процесуальних документів з наданими послугами та норми ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що витрати відповідача за первісним позовом на правову допомогу в розмірі 48 000,00 грн є обґрунтованими та правомірно покладені на позивача за первісним позовом.

Посилання на акт наданих послуг від 17.11.2023, який на думку позивача за первісним позовом, суперечить умовам договору № 04/23 від 10.05.2023 про надання правової допомоги та передбачає протилежних підхід визначення остаточної суми гонорару, ніж визначений вказаним договором, судовою колегією оцінюються критично, оскільки відповідно до умов п. 2.2 договору № 04/23 від 10.05.2023 про надання правової допомоги, розмір гонорару орієнтовано складає 10 000,00 грн та остаточно визначається загальною сумою зазначеною в актах наданих послуг. Тобто в договорі не вказано саме фіксованого розміру гонорару, як стверджує позивач за первісним позовом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, доводи наведені позивачем за первісним позовом у апеляційній скарзі не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування додаткового рішення місцевого господарського суду.

В свою чергу, викладені відповідачем за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу твердження є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованими та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі № 910/11484/23 - без змін.

Матеріали справи № 910/11484/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.11.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська