Постанова

від 02.10.2024 по справі 910/11484/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. Справа№ 910/11484/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача за первісним позовом: Кириченко К.О. (посвідчення адвоката № 605 від 27.01.2012)

від відповідача за первісним позовом: Парчевський В.Ю. (посвідчення адвоката № 835 від 21.12.2006)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 (повне рішення складено 28.11.2023)

у справі № 910/11484/23 (суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд"

про стягнення грошових коштів

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст первісних позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" (позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з первісним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" (відповідача за первісним позовом) про стягнення 2 826 525,05 грн, з яких: основного боргу - 1 675 123,60 грн, інфляційних втрат - 309 158,48 грн, 3% річних - 61 130,54 грн та пені - 781 112,43 грн.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом зобов`язань за договором поставки № ПТ-00048 від 27.01.2022.

Короткий зміст зустрічних позовних вимог

Відповідач за первісним позовом звернулось до суду першої інстанції з зустрічним позовом до позивача за первісним позовом про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3 486 838,59 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем за первісним позовом строків перерахування попередньої оплати за договором поставки № ПТ-00048 від 27.01.2022.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11484/23: первісний позов задоволено частково; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" грошові кошти: основного боргу - 1 675 123,60 грн, інфляційних втрат - 101 339,37 грн, 3% річних - 34 144,99 грн, пені - 390 097,28 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 52 944,15 грн та судовий збір - 33 010,58 грн. Відмовлено у іншій частині первісного позову; відмовлено повністю в зустрічному позові.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11484/23 в частині вирішення первісного позову - скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити повністю первісну позовну заяву в повному обсязі. В частині вирішення зустрічного позову - залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Короткий зміст апеляційної скарги позивача за первісним позовом та узагальнення її доводів

Позивач за первісним позовом не погоджується з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду в частині відмови у нарахованій пені, 3 % річних та інфляційних.

Зокрема позивач за первісним позовом посилається на те, що місцевим господарським судом помилково було визначено період протягом якого у відповідача за первісним позовом існувало несплачене грошове зобов`язання, що в свою чергу на думку позивача за первісним позовом, призвело до незаконного прийняття оскаржуваного судового рішення в частині зменшення судом першої інстанції суми пені, 3 % річних та інфляційних.

Також до Північного апеляційного господарського суду від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення щодо описки у тексті апеляційної скарги при вказані дати виникнення грошового зобов`язання (боргу) відповідача за первісним позовом.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11484/23 в частині задоволених первісних вимог і ухвалити нове рішення, яким в цих вимогах позивачу за первісним позовом відмовити.

Короткий зміст апеляційної скарги відповідача за первісним позовом та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача за первісним позовом зводяться до того, що суд першої інстанції:

- незаконно не прийняв до уваги положення договору та замінив специфікацію № СП-ПТ-00048/1 від 27.01.2022, як підставу для оплати, іншим документом - рахунком-фактури № ПТ000000129 від 27.01.2022;

- не врахував заяву позивача за первісним позовом про зарахування зустрічних однорідних вимог № 29/09-23-зарах від 29.09.2023 та дійшов незаконного висновку про стягнення суми основної заборгованості за договором поставки № ПТ-00048 від 27.01.2022 в розмірі 1 675 123,60 грн, не зважаючи на її зменшення до розміру 757 051,24 грн;

- не надав оцінки неналежності поданих доказів позивачем за первісним позовом в підтвердження понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст відзиву позивача за первісним позовом на апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач за первісним позовом наголошує на тому, що відповідач за первісним позовом порушив свої зобов`язання за договором, оскільки здійснив лише часткову поставку оплаченого обсягу товару, згідно з специфікації № СП-ПТ-00048/1 від 27.01.2022, про строки здійснення поставки іншої частини оплачуваного товару не повідомив, передплачені грошові кошти теж не повернув.

При цьому, позивач за первісним позовом зазначає, що виходячи з умов п.п. 5.8 п. 5 договору, у відповідача за первісним позовом був обов`язок повернути передоплату до 23.04.2022 (з урахуванням останньої прийнятої від нього поставки 20.04.2022 і непогодження ним нового строку поставки).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/11484/23 призначено повторний автоматизований розподіл. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11484/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11484/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 03.04.2024.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/11484/23 призначено повторний автоматизований розподіл. Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 13.02.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11484/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11484/23 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від відповідача за первісним позовом надійшла заява про долучення документів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11484/23. Об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11484/23 в одне апеляційне провадження; розгляд справи призначено на 03.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду занесеною до протоколу судового засідання від 03.04.2024 оголошено перерву до 01.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/11484/23 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех", Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 до вирішення судом апеляційної інстанції справи № 910/16576/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2024 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/11484/23, за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех", Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023; розгляд справи призначено на 02.10.2024.

В судове засідання, яке відбулося 02.10.2024, з`явилися представники сторін, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційних скарг.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

27.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" (постачальником, відповідачем за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" (покупцем, позивачем за первісним позовом) укладено договір поставки № ПТ-00048 (надалі - договір), за умов п. 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов`язання поставити покупцю у встановлені строки товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.2.1 договору загальна кількість товарів, що підлягають поставці, одиниця виміру, їх часткове співвідношення (асортимент) за видами, сортами, марками, визначаються за згодою сторін у специфікації, що додається до договору та є його невід`ємною частиною. Партія товару - кількість товару, що постачається постачальником покупцю на підставі однієї видаткової та або/товарно-транспортної накладної. Обсяг - кількість товару, який погоджено покупцем і постачальником до постачання у відповідній специфікації на поставку товару. Обсяг в залежності від кількості товару постачається як однією, так і кількома партіями.

Пунктом 2.1 договору визначено, що постачальник поставляє товар покупцю за цінами, визначеними у специфікації до договору.

Загальна сума договору обчислюється як вартість усього товару, поставленого постачальником покупцю відповідно до специфікації до договору, протягом строку дії договору.

Згідно з п. 5.1 договору поставка товару може здійснюватись на умовах EXW, FCA, CPT, відповідно до Інкотермс 2010. Конкретні умови поставки товару сторони, щоразу, визначатимуть у специфікації до договору на відповідну партію товару.

Товар, що є предметом поставки за договором, поставляється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту повної попередньої оплати покупцем його вартості, якщо інші строки поставки не передбачені специфікацією до договору (п. 5.2 договору).

За змістом п. 5.6 договору постачальник зобов`язаний надати покупцю: видаткову накладну, сертифікат (паспорт) якості заводу-виробника(на вимогу покупця), податкову накладну, складену в електронній формі та зареєстровану в єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 5.8. договору у разі, якщо після отримання від покупця попередньої оплати за товар постачальник в силу обставин, що не залежать від нього, не має можливості виконати свої зобов`язання з постачання товару покупцеві у строки, передбачені у п. 5.2 договору, постачальник повинен повідомити покупця за допомогою факту та (або) електронної пошти про неможливість виконання зобов`язань. Після цього сторони мають письмово узгодити новий строк поставки товару. У випадку недосягнення згоди, постачальник зобов`язується протягом 2 (двох) банківських днів повернути покупцю сплачені за товар кошти. Повернення постачальником попередньої оплати покупцеві не є порушенням зобов`язань постачальника за умовами договору.

Підставою для оплати товару (партії товару) є договір з відповідною специфікацією (або іншими документами, в тому числі рахунок-фактура), в яких сторонами узгоджені найменування (асортимент), кількість, ціна, умови, терміни (строки) поставки та оплати товару, який входить в партію (п. 7.1 договору).

За змістом п. 7.2 договору покупець зобов`язаний повністю оплатити товар до його передання постачальником (попередня оплата), якщо інші умови оплати не передбачені специфікацією до договору. Після надходження попередньої оплати на поточний рахунок постачальника відмова покупця від приймання поставленого постачальником товару не приймається.

Покупець повинен здійснити оплату товару протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання специфікації, якщо інші строки оплати не передбачені специфікацією до договору та (або) рахунком-фактурою постачальника на відповідну партію товару (п. 7.3 договору).

В силу вимог п. 7.8 договору при здійсненні кожного платежу покупець вказує наступні реквізити щодо призначення платежу: назву, дату, номер договору та специфікації за якою здійснюється поставка товару, з посиланням на виставлений постачальником рахунок-фактуру. У випадку надходження коштів без зазначення реквізитів, кошти вважаються невизначеними, постачальник відвантаження не здійснює, та передбаченої ст. 536 Цивільного кодексу України відповідальності за використання коштів не несе.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним, але не довше, ніж до 31.12.2022 (п. 12.2 договору).

Відповідно до п. 12.3 договору строк дії договору буде продовжуватись на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін за 1 (один) місяць до його закінчення не виявить бажання у письмовій формі припинити дію договору.

Згідно з п. 12.9 договору припинення дії договору чи закінчення строку його дії не звільняє будь-яку зі сторін від виплати сум заборгованості іншій стороні, а також від відповідальності за його порушення, яке відбулось під час дії договору.

До договору № ПТ-00048 від 27.01.2022 були укладені специфікації № СП-ПТ-00048/1 від 27.01.2022 та № СП-ПТ-00048/2 від 20.04.2022, в яких сторонами за договором було визначено найменування, кількість, ціну, порядок оплати та умови поставки товару.

У специфікації № СП-ПТ-00048/1 від 27.01.2022 визначено, що постачальник поставляє покупцеві карбамід гранульований у біг-бегах загальною кількістю 5000,000 тон на суму 145 000 200,00 грн. Строк поставки товару - відповідно до п. 5.2 договору, умови оплати - попередня оплата, строк оплати - до 04.02.2022 року включно.

У специфікації № СП-ПТ-00048/2 від 20.04.2022 визначено, що постачальник поставляє покупцеві карбамід гранульований у біг-бегах загальною кількістю 0,060 тон на суму 1980,00 грн. Строк поставки товару - відповідно до п. 5.2 договору, умови оплати - попередня оплата, строк оплати - до 20.04.2022 включно.

27.01.2022 відповідач за первісним позовом виставив позивачу за первісним позовом рахунок-фактуру № ПТ000000129 на суму 68 290 077,19 грн на оплату за карбамід гранульований. З рахунку вбачається, що останнім виставлено по специфікації № СП-ПТ-00048/1 від 27.01.2022 до договору № ПТ-00048 від 27.01.2022.

Рахунок-фактура № ПТ000000129 від 27.01.2022 оплачений позивачем за первісним позовом в повному обсязі, що підтверджується: (1) платіжним дорученням № 160 від 27.07.2022 на суму 11 600 016,00 грн; (2) платіжним дорученням № 469 від 31.01.2022 на суму 14 800 020,00 грн; (3) платіжним дорученням № 203 від 09.02.2022 на суму 14 450 010,00 грн; (4) платіжним дорученням № 204 від 10.02.2022 на суму 17 000 040,00 грн; (5) платіжним дорученням № 498 від 11.02.2022 на суму 5 000 000,00 грн; (6) платіжним дорученням № 236 від 16.02.2022 на суму 5 440 000,00 грн.

Загальна сума перерахованих позивачем за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом за наведеними вище платіжними дорученнями склала 68 290 086,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за первісним позовом поставив, а відповідач за первісним позовом прийняв карбамід гранульований на загальну суму 65 458 649,44 грн, що підтверджується видатковими накладними: № ПТ000000512 від 19.02.2022 на суму 1 382 472,00 грн; № ПТ000000540 від 22.02.2022 на суму 3 521 212,38 грн; № ПТ000000574 від 23.02.2022 на суму 1 382 472,00 грн; № ПТ000000565 від 23.02.2022 суму 2 073 708,00 грн; № ПТ000000583 від 24.02.2022 на суму 2 237 005,51 грн; № ПТ000000576 від 24.02.2022 на суму 3 355 508,27 грн; № ПТ000000759 від 17.03.2022 на суму 5 298 426,00 грн; № ПТ000000863 від 24.03.2022 на суму 1 816 827,23 грн; № ПТ000000872 від 25.03.2022 на суму 2 918 552,00 грн; № ПТ000000868 від 25.03.2022 на суму 14 117 219,47 грн; № ПТ000000867 від 25.03.2022 на суму 4 377 828,00 грн; № ПТ000000873 від 27.03.2022 на суму 7 123 571,00 грн; № ПТ000000876 від 27.03.2022 на суму 3 811 194,58 грн; № ПТ000001036 від 29.03.2022 на суму 1 497 678,00 грн; № ПТ000000904 від 29.03.2022 на суму 1 478 477,00 грн; № ПТ000000927 від 31.03.2022 на суму 4 435 431,00 грн; № ПТ000000945 від 01.04.2022 на суму 1 557 171,00 грн; № ПТ000000940 від 01.04.2022 на суму 3 073 896,00 грн.

Товар за якістю та кількістю прийнятий позивачем за первісним позовом без заперечень, про що свідчать підписи та печатки сторін на видаткових накладних.

Крім того, у наведених вище видаткових накладних зазначено, що поставка здійснюється згідно з договором поставки № ПТ-00048 від 27.01.2022, специфікації № СП-ПТ-00048/1 від 27.01.2022 та рахунку-фактури № ПТ000000129 від 27.01.2022.

Крім того, суд зазначає, що у матеріалах справи наявні: видаткова накладна № ПТ000001136 від 20.04.2022 на суму 1980,00 грн. за специфікацією №СП-ПТ-00048/2 від 20.04.2022 (у наведеній видатковій накладній зазначено, що поставка здійснюється згідно з договором поставки № ПТ-00048 від 27.01.2022, специфікації № СП-ПТ-00048/2 від 20.04.2022 та рахунку-фактури № ПТ000000673 від 20.04.2022); акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ПТ000000868 від 25.03.2022 на суму 371 659,76 грн; № ПТ000000872 від 25.03.2022 на суму 99 472,37 грн; № ПТ000000867 від 25.03.2022 на суму 148 934,95 грн; № ПТ000000873 від 27.03.2022 на суму 247 860,12 грн; № ПТ0001036 від 29.03.2022 на суму 49 736,18 грн; № ПТ0000927 від 31.03.2022 на суму 149 208,55 грн; № ПТ0000945 від 01.04.2022 на суму 37 699,73 грн. Всього надано послуг за цими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) з доставки товару на загальну суму 1 154 307,84 грн.

Платіжним дорученням № 1875 від 25.05.2022 відповідач за первісним позовом перерахував на рахунок позивача за первісним позовом 25,10 грн в якості повернення коштів за недопоставлений товар згідно з договором № ПТ-00048 від 27.01.2022.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем за первісним позовом зобов`язань щодо поставки товару (карбаміду) на підставі договору поставки в обумовлений договором строк (до 18.03.2022 включно) та неповерненням частини передплати в сумі 1 675 123,60 грн.

При цьому, позивач за первісним позовом посилається на те, що стосовно специфікації № СП-ПТ-00048/2 від 20.04.2022 спір між сторонами відсутній. В той же час, по специфікації № СП-ПТ-00048/1 від 27.01.2022 між сторонами існує спір пов`язаний з недопоставкою оплаченого обсягу товару.

За розрахунками позивача за первісним позовом сума основного боргу складає 1 675 123,60 грн, з розрахунку: 68 290 086,00 грн - 65 458 649,44 грн (загальна сума вартості всіх поставок за специфікацією № СП-ПТ-00048/1 від 27.01.2022) - 1 154 307,84 грн. (загальна вартість робіт з доставки товару залізничним транспортом) - 1980,00 грн (вартість поставки товару за специфікацією № СП-ПТ-00048/2 від 20.04.2022) - 25,10 грн. (сума коштів повернутих за недопоставлений товар) = 1 675 123,60 грн.

Крім того, позивачем за первісним позовом нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 309 158,48 грн, 3% річних у розмірі 61 130,54 грн та пеню у розмірі 781 112,43 грн.

У зустрічній позовній заяві, відповідач за первісним позовом зазначає, що сторони у договорі та специфікації № СП-ПТ-00048/1 від 27.01.2022 погодили строк повної попередньої оплати товару у розмірі 145 000 200,00 грн до 04.02.2022 включно.

Однак, позивач за первісним позовом не виконав взяті на себе зобов`язання по перерахуванню попередньої оплати у розмірі, визначеному у специфікації, внаслідок чого у позивача за первісним позовом утворилась заборгованість перед відповідачем за первісним позовом по сплаті попередньої оплати у розмірі 76 710 114,00 грн, з розрахунку: 145 000 200,00 грн - 68 290 086,00 грн.

З посиланням на умови договору, а також ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, у зв`язку із простроченням виконання позивачем за первісним позовом грошового зобов`язання, відповідач за первісним позовом просив суд першої інстанції просив стягнути з позивача за первісним позовом свою користь 3 486 838,59 грн 3% річних нарахованих на суму недоплаченої попередньої оплати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11484/23: первісний позов задоволено частково; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" грошові кошти: основного боргу - 1 675 123,60 грн, інфляційних втрат - 101 339,37 грн, 3% річних - 34 144,99 грн, пені - 390 097,28 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 52 944,15 грн та судовий збір - 33 010,58 грн. Відмовлено у іншій частині первісного позову; відмовлено повністю в зустрічному позові.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційних скарг, відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги сторін не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 статті 691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Пунктом 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У статті 665 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до положень ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, згідно виставленого відповідачем за первісним позовом рахунку-фактури № ПТ000000129 від 27.01.2022 позивачем за первісним позовом перераховано попередню оплату товару за договором поставки № ПТ-00048 від 27.01.2022 на загальну суму 68 290 086,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 160 від 27.07.2022 на суму 11 600 016,00 грн; № 469 від 31.01.2022 на суму 14 800 020,00 грн; № 203 від 09.02.2022 на суму 14 450 010,00 грн; № 204 від 10.02.2022 на суму 17 000 040,00 грн; № 498 від 11.02.2022 на суму 5 000 000,00 грн; № 236 від 16.02.2022 на суму 5 440 000,00 грн.

За умовами специфікації № СП-ПТ-00048/1 від 27.01.2022 постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару у строк, визначений відповідно до п. 5.2 договору.

Відповідно до п. 5.2 договору товар, що є предметом поставки за договором, поставляється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту повної попередньої оплати покупцем його вартості, якщо інші строки поставки не передбачені специфікацією до договору.

Отже, враховуючи, що повна попередня оплата згідно виставленого відповідачем за первісним позовом рахунку-фактури № ПТ000000129 від 27.01.2022 була здійснена 16.02.2022.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Враховуючи предмет та підстави позову, а також вимоги претензії, направленої в порядку досудового врегулювання спору, вбачається, що позивач за первісним позовом скористався правом на повернення суми попередньої оплати на підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

У постанові від 13.05.2019 у справі № 910/15009/17 суд касаційної інстанції виснував, що оскільки позивач сплатив суму попередньої оплати, а відповідач не передав товар, господарські суди попередніх інстанцій правильно застосували ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову і повернення позивачу попередньої оплати.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем за первісним позовом товару на всю перераховану суму попередньої оплати, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з постачальника на користь покупця попередньої оплати.

Заперечення відповідача за первісним позовом щодо невиконання позивачем за первісним позовом обов`язку по здійсненню повної попередньої оплати у розмірі 145 000 200,00 грн судова колегія вважає необгрунтованими, оскільки з сукупного аналізу умов укладеного договору (зокрема розділів 5 та 7 договору) слідує, що сторони погодили можливість поставки товару партіями, оплата яких відбувається на підставі виставленого рахунку.

Враховуючи, що відповідач за первісним позовом виставив рахунок на суму 68 290 077,19 грн, то у позивача за первісним позовом були відсутні підстави для перерахування 76 710 122,81 грн.

При цьому, за розрахунком суду першої інстанції сума попередньої оплати складає 1 675 123,62 грн, з розрахунку: 68 290 086,00 грн - 65 458 649,44 грн (загальна сума вартості всіх поставок за специфікацією № СП-ПТ-00048/1 від 27.01.2022) - 1 154 307,84 грн (загальна вартість робіт з доставки товару залізничним транспортом) - 1980,00 грн (вартість поставки товару за специфікацією № СП-ПТ-00048/2 від 20.04.2022) - 25,10 грн (сума коштів повернутих за недопоставлений товар) = 1 675 123,62 грн.

Враховуючи наведені правові норми та зважаючи на встановлені судом обставини справи, беручи до уваги одержання відповідачем попередньої оплати вартості товару, який підлягав поставці позивачу на повну суму попередньої оплати, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 675 123,60 грн є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивач за первісним позовом просив місцевий господарський суд стягнути з відповідача за первісним позовом 3% річних у розмірі 61 130,54 грн за період з 23.04.2022 по 10.07.2023, інфляційні втрати у розмірі 309 158,48 грн за період з 23.04.2022 по 10.07.2023 та пеню у розмірі 781 112,43 грн за період з 23.04.2022 по 23.04.2023 нараховані на суму боргу 1 675 123,60 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

В п. 8.2.1 договору визначено, що при затримці відвантаження товару покупцю понад строк, передбачений п. 5.2. договору, з урахуванням вимог п. 5.8. договору, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості не відвантаженого в строки товару, за кожен день прострочення.

В силу приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за первісним позовом здійснив прострочення поставки товару. В свою чергу, позивач за первісним позовом реалізував своє право, передбачене ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, та пред`явив вимогу про повернення суми попередньої оплати.

26.10.2022 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з претензією № 24/10-22 від 24.10.2022 про повернення суми попередньої оплати. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0407141744421 претензія № 24/10-22 від 24.10.2022 була отримана відповідачем за первісним позовом 28.10.2022.

Таким чином, в силу приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, у строк до 04.11.2022 включно відповідач за первісним позовом мав здійснити повернення спірної суми попередньої оплати. Враховуючи те, що попередня оплата у розмірі 1 675 123,60 грн повернута не була, відповідач за первісним позовом є таким, що прострочив грошове зобов`язання з 05.11.2022.

Тому, саме з 05.11.2022 в даному випадку є правомірним нарахування пені.

Здійснивши власний розрахунок пені за період з 05.11.2022 - по 23.04.2023 (граничний строк визначений позивачем за первісним позовом), суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про те, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, виходячи з дати виникнення прострочення зобов`язання та періоду часу, за який нараховується пеня, за розрахунком суду, складає 390 097,28 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 391 015,15 грн позивачу за первісним позовом належить відмовити.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З наданого позивачем за первісним позовом до позовної заяви розрахунку інфляційних втрат вбачається, що відповідне нарахування позивач за первісним позовом здійснює за період з 23.04.2022 по 10.07.2023.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за період з 01.11.2022 по 30.06.2023, місцевим господарським судом вірно встановлено, що загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, за розрахунком суду, складає 101 339,37 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 207 819,11 грн позивачу за первісним позовом слід відмовити.

Також здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 05.11.2022 по 10.07.2023, судом першої інстанції правильно встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, складає 34 144,99 грн, а в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 26 985,55 грн. позивачу за первісним позовом теж слід відмовити.

Таким чином, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 2 200 705,24 грн, з яких: основного боргу - 1 675 123,60 грн, інфляційних втрат - 101 339,37 грн, 3% річних - 34 144,99 грн та пені - 390 097,28 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог судова колегія зазначає наступне.

За твердженнями відповідача за первісним позовом через нездійснення попередньої оплати товару у розмірі, передбаченому специфікацією № СП-ПТ-00048/1 від 27.01.2022 (145 000 200,00 грн), позивачу за первісним позовом було нараховано 3% річних у розмірі 3 486 838,59 грн.

Вирішуючи зустрічні позовні вимоги про стягнення з позивача за первісним позовом 3% річних, підлягає дослідженню чи наявний у останнього обов`язок перерахувати на користь відповідача за первісним позовом суми попередньої оплати у розмірі 145 000 200,00 грн.

Відповідно до специфікації № СП-ПТ-00048/1 від 27.01.2022 предметом поставки є карбамід гранульований у біг-бегах у кількості 5000,00 тон на загальну вартість з ПДВ 145 000 200,00 грн.

Пунктами 7.1. - 7.3. договору передбачено, що підставою для оплати товару (партії товару) є договір з відповідною специфікацією (або іншими документами, в тому числі рахунок-фактура), в яких сторонами узгоджені найменування (асортимент), кількість, ціна, умови, терміни (строки) поставки та оплати товару, який входить в партію. Покупець зобов`язаний повністю оплатити товар до його до його передання постачальником (попередня оплата), якщо інші умови оплати не передбачені специфікацією до договору. Після надходження попередньої оплати на поточний рахунок постачальника відмова покупця від приймання поставленого постачальником товару не приймається. Покупець повинен здійснити оплату товару протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання специфікації, якщо інші строки оплат не передбачені специфікацією до договору та або рахунком-фактурою постачальника на відповідну партію товару.

Таким чином, сторони у договорі поставки погодили можливість поставки товару партіями, а також погодили, що підставою для оплати товару є виставлений постачальником рахунок-фактура.

27.01.2022 відповідач за первісним позовом виставив позивачу за первісним позовом рахунок-фактуру № ПТ000000129 від 27.01.2022 на суму 68 290 077,19 грн за карбамід гранульований у біг-бегах у кількості 2354,827 тон.

При цьому, колегія суддів зауважує, що рахунків на оплату іншої частини суми, визначеної специфікацією № СП-ПТ-00048/1 від 27.01.2022, а саме: 76 710 122, 81 грн (145 000 200,00 грн - 68 290 077,19 грн) матеріали справи не містять.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача за первісним позовом, враховуючи умови договору, відсутнє зобов`язання по перерахуванню на користь відповідача за первісним позовом попередньої оплати у розмірі 76 710 122,81 грн.

Враховуючи відсутність у позивача за первісним позовом обов`язку здійснити оплату 76 710 122,81 грн, відповідно, останній не міг прострочити зобов`язання, яке не виникло, а тому відсутні підстави для застосування до позивача за первісним позовом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та стягнення 3% річних.

Зважаючи на викладене, відсутні підстави для задоволення вимог зустрічного позову, оскільки відповідач за первісним позовом не довів фактів порушення позивачем за первісним позовом зобов`язань, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимогах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданих апеляційних скаргах, скаржниками не було надано суду апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи викладені у апеляційних скаргах сторін фактично зводяться до переоцінки обставин справи, правильно встановлених судом першої інстанції.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія, вважає суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційних скарг

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційні скарги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайдагротех" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11484/23 - без змін.

Матеріали справи № 910/11484/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.11.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська