УХВАЛА
11 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11751/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюк І.М., Ємця А.А.,
за клопотанням Приватного підприємства «Хладоюг Сервіс» (далі - ПП «Хладоюг Сервіс», заявник, скаржник) про зупинення виконання судових рішень
за касаційною скаргою Приватного підприємства «Хладоюг Сервіс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024,
додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024,
постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МР»
до Приватного підприємства «Хладоюг Сервіс»
про зобов`язання вчинити дії та стягнення 710 381,04 грн
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/11751/23 за касаційною скаргою ПП «Хладоюг Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 та її розгляд призначено на 03.12.2024.
ПП «Хладоюг Сервіс» 08.11.2024 через «Електронний суд» подало до Касаційного господарського суду клопотання про зупинення виконання судових рішень, у якому просило зупинити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024, додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 у справі № 910/11751/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Вказане клопотання мотивовано тим, що за 1 день до відкриття касаційного провадження Господарським судом міста Києва видані накази в електронній формі про стягнення сум та зобов`язання вчинення дій, боржником в яких є ПП «Хладоюг Сервіс», тобто судові рішення звернуті до виконання. Таким чином, на думку заявника, на даний час згадані вище оскаржувані судові рішення набрали законної сили і підлягають виконанню, в т.ч. і примусовому, а отже позивач має можливість ініціювати їх примусове виконання через органи державної виконавчої служби чи приватного виконавця до закінчення касаційного розгляду справи, а з огляду на те, що згадані накази відповідають вимогам до виконавчого документа, встановленим законом, у виконавця будуть відсутні правові підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, а отже до боржника здійснюватимуться передбачені законом заходи примусового виконання рішень. Заявник просить Суд звернути увагу на те, що у разі задоволення касаційної скарги, здійснити поворот виконання рішення суду буде значно утруднено, оскільки дана процедура може зайняти тривалий час, за який позивач може стати неплатоспроможним, може бути встановлена відсутність майна, на яке можна звернути стягнення, що спричинить додаткові грошові та часові витрати відповідача.
Також заявник зазначає, що у позивача відсутні активи за рахунок яких можливо виконати поворот виконання рішень у разі їх скасування за підсумками касаційного перегляду справи. Виконання оскаржуваних рішень до перегляду справи в касаційному порядку, на думку заявника, може завдати значної шкоди відповідачеві, оскільки присуджені суми стягнень є для нього надмірними, з урахуванням виконавчого збору, і можуть призвести до його банкрутства та, як наслідок, припинення господарської діяльності. Як вказує ПП «Хладоюг Сервіс», відповідач вже знаходиться у скрутному фінансовому становищі, та вимушений неодноразово сплачувати великий розмір судового збору для забезпечення захисту своїх прав у багатьох судових процесах за участі позивача.
Проаналізувавши чинне законодавство та доводи, наведені скаржником у заяві про зупинення виконання судового рішення у справі з додатками до неї, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви з огляду на таке.
Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення унормовано положеннями частини першої статті 332 та частиною четвертою статті 294 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Верховний Суд звертається до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19 у відповідності до якої:
«Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали / не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин».
Верховний Суд виходить з того, що, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, необхідно враховувати необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, перешкоди його виконання, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.
Сумніви скаржника щодо дотримання попередніми судовими інстанціями норм права під час постановлення оскаржуваних судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання або дії оскарженого рішення та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.
Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовими рішеннями не є достатньою підставою для зупинення їх виконання або дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.
Верховний Суд під час розгляду доводів заявника наголошує, що ГПК України передбачено інструмент повернення виконання судового рішення, зокрема статтею 333 ГПК України унормовано питання про поворот виконання рішення, постанови у разі зміни або скасування судового рішення після його виконання.
Сам по собі факт видачі наказів не свідчить та не є безумовним і достатнім доказом, який засвідчує необхідність у зупиненні виконанні судового рішення, та/чи неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування, а тому не є очевидною/безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання оскаржуваної постанови апеляційної інстанцій, що набрала законної сили і є обов`язковою до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Твердження заявника, що у позивача відсутні активи за рахунок яких можливо виконати поворот виконання рішень у разі їх скасування за підсумками касаційного перегляду справи є декларативними і абстрактними, як і твердження про те, що відповідач вже знаходиться у скрутному фінансовому становищі, адже відсутні будь-які докази.
Суд має право зупинити виконання судового рішення, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Клопотання ПП «Хладоюг Сервіс» про зупинення виконання оскаржуваних рішень зі справи наведеному вище не відповідає та не доводить, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення або зупинення його дії у разі, якщо воно буде скасована.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§43).
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Враховуючи викладене, зупинення виконання та дії судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих та підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні клопотання заявника слід відмовити.
Керуючись статтями 234, 235, 314, 332 ГПК України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити Приватному підприємству «Хладоюг Сервіс» у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024, додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 у справі №910/11751/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя А. Ємець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 12.11.2024 |
Номер документу | 122922848 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Малашенкова Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні