Постанова

від 23.01.2025 по справі 910/11751/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

(ДОДАТКОВА)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/11751/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» (далі - Товариство, позивач, заявник) - Грива В.О. (адвокатка),

відповідача - Приватного підприємства «Хладоюг Сервіс» (далі - Підприємство, відповідач, скаржник) - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства

до Підприємства

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 710 381,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство звернулося до суду з позовом до Підприємства про:

- зобов`язання Підприємства вчинити дії, а саме забрати (вивезти) зі складу Товариства за свій рахунок виготовлений за замовленням Підприємства товар;

- стягнення, ураховуючи заяву про збільшення позовних вимог, 526 590,60 грн заборгованості за товар; 154 101,28 грн втрат від інфляції та 29 689,16 грн 3% річних.

2. Господарський суд міста Києва рішенням від 27.05.2024:

- позовні вимоги задовольнив частково;

- зобов`язав Підприємство вчинити дії, а саме забрати (вивезти) зі складу Товариства за свій рахунок виготовлений за замовленням Підприємства товар;

- стягнув з Підприємства на користь Товариства 526 590,60 грн заборгованості за замовлений відповідачем та виготовлений позивачем товар; 91 054,33 грн втрат від інфляції; 25 536,04 грн 3% річних і 12 331,72 грн судового збору;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

3. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 10.06.2024 стягнув з Підприємства на користь Товариства 68 666,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.10.2024 у цій справі апеляційну скаргу Підприємства залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №910/11751/23 залишив без змін.

5. Північний апеляційний господарський суд постановою (додатковою) від 28.10.2024 заяву Товариства про ухвалення додаткової постанови задовольнив і стягнув з Підприємства на користь Товариства 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом справи.

6. Верховний Суд постановою від 14.01.2025 касаційну скаргу Підприємства залишив без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

7. Також, у розділі 10 постанови від 14.01.2025 Суд вказав таке:

« 10.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки, Суд касаційну скаргу відповідача залишає без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

10.2. Щодо означеної Товариством вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то суд касаційної інстанції зазначає, що вказане клопотання буде розглянуто у строки і спосіб, передбачені ГПК України. У разі неподання відповідних доказів і невиконання приписів статті 80 ГПК України протягом встановленого ГПК України строку, наступатимуть наслідки, передбачені абзацом третім частини восьмої статті 129 ГПК України».

8. Товариство 16.01.2025 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить:

- вирішити питання про судові витрати на професійну правничу правову допомогу, понесені Товариством у зв`язку з розглядом справи №910/11751/23 в суді касаційної інстанції у розмірі 25 000,00 грн, про що ухвалити додаткову постанову;

- стягнути з Підприємства на користь Товариства судові витрати на професійну правничу правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн, понесені у зв`язку з розглядом справи №910/11751/23 в суді касаційної інстанції.

8.1. До матеріалів заяви додано такі документи, як вказано в цій заяві:

« 1. Сканкопія Додатку № 3 від 08.11.2024 до Договору №04/05-2023 про надання правової/правничої допомоги від 04.05.2023 р.;

2. Сканкопія рахунку №15/01 від 15.01.2025;

3. Сканкопія платіжної інструкції № 13315 від 15.01.2025;

4. Сканкопія Акту приймання-передачі послуг від 16.01.2025 р. відповідно до Договору №04/05-2023 про надання правової/правничої допомоги від 04.05.2023 року зі звітом про надану правову/правничу допомогу станом на 16.01.2025 року.

5. Докази надсилання копії заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи».

9. Верховний Суд ухвалою від 17.01.2025, зокрема, заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення призначив до розгляду в судовому засіданні на 23.01.2025.

10. У судове засідання 23.01.2025 представник відповідача не з`явився, втім, про дату, час і місце проведення судового засідання Підприємство та його адвокат повідомлені через «Електронний суд» Крім того, у судовому засіданні 14.01.2025, в якому брав участь адвокат відповідача, адвокатка позивача зазначала про намір подати докази, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

11. Розглянувши заяву Товариства та дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла таких висновків.

12. Як убачається з матеріалів справи, у поданому відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначило, що:

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в касаційній інстанції, складає 25 000,00 грн;

- позивач у порядку статті 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) робить заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, у зв`язку з неможливістю з поважних причин до закінчення судових дебатів подати докази, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

13. Товариство у строк протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанови від 14.01.2025), а саме 16.01.2025 подало Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додані документи, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу [дивись пункт 8.1 цієї постанови (додаткової)].

14. Верховний Суд виходить з того, що в силу приписів статей 59, 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу для надання якої в Україні діє адвокатура, а стаття 16 ГПК України вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

15. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

16. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

17. Верховний Суд зазначає, що принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

18. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 року у справі №910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі №917/304/21).

19. У додатковій постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.

20. Заявник у поданому до Верховного Суду відзиві визначив понесену орієнтовну суму судових витрат у розмірі 25 000,00 грн та просив її покласти на відповідача.

20.1. У судовому засіданні 14.01.2025 представник позивача зазначив, що документи, що підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані у строк визначений частиною восьмою статті 129 ГПК України.

21. Протягом п`яти днів після ухвалення постанови від 14.01.2025 у цій справі Товариством подано суду заяву, яка надійшла 16.01.2025 та до якої додано докази, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу [пункт 8.1 цієї постанови (додаткової)].

22. Верховний Суд дійшов висновку, що Товариством заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у порядку, межах та строк, які визначені чинним законодавством, зокрема, частиною восьмою статті 129 ГПК України, та заявником дотримано вимоги, передбачені статтями 124, 126, 129 ГПК України.

23. Заяву про ухвалення додаткового рішення з додатками подано Товариством через «Електронний суд» 16.01.2025.

24. Відповідно до пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням від 17.08.2021 №1845/0/15-21 Вищої ради правосуддя, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

24.1. За інформацією, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», вказана вище заява з додатками надіслана в електронний кабінет Підприємства 16.01.2025.

24.2. Також, до заяви Товариством додано квитанцію №2472356 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - Підприємства.

24.3. Таким чином, Товариством дотримано вимоги частини дев`ятої статті 80 ГПК України.

25. За таких обставин, правові підстави для залишення без розгляду заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення або відмови в задоволенні такої заяви у зв`язку з недотриманням останнім вимог, передбачених статтями 80, 124, 126, частиною восьмою статті 129 ГПК України відсутні.

26. Як зазначено вище, Товариство просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем у зв`язку з розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції у розмірі 25 000,00 грн.

27. Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

28. Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

29. Розглядаючи заяву Товариства, Суд враховує, що предметом розгляду у цій справі було зобов`язання вчинити дії, а саме забрати (вивезти) товар і стягнення заборгованості, втрат від інфляції та 3% річних.

30. Матеріали справи містять копії таких документів:

- договору про надання правової/правничої допомоги від 04.05.2023 №04/05-2023 (далі - Договір), укладеного адвокатом Гривою Вікторією Олександрівною і Товариством;

- ордеру на надання правничої допомоги від 11.11.2024 №1102871 серія СА, виданого Товариством адвокату Гриві В.О., у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду;

- додатку від 08.11.2024 №3 до Договору, відповідно до умов якого сторони домовилися , що розмір гонорару адвоката за супроводження/ведення судової справи №910/11751/23 в суді касаційної інстанції, становить 25 000,00 грн незалежно від кількості судових засідань та обсягу, наданих адвокатом послуг;

- рахунку на оплату від 15.01.2025 №15/01 на суму 25 000,00 грн;

- платіжної інструкції від 15.01.2025 №13315 на суму 25 000,00 грн;

- акта від 16.01.2025 приймання-передачі послуг відповідно до Договору, згідно з яким вартість наданої правової/правничої допомоги становить 25 000, 00 грн;

- звіт від 16.01.2025 про надання правової/правничої допомоги станом на 16.01.2025, відповідно до якого:

на ознайомлення та проведення аналізу касаційної скарги Підприємства у справі №910/11751/23, визначення переліку заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги витрачено 5 годин;

на ознайомлення із заявою (клопотанням) Підприємства про зупинення виконання оскаржуваних рішень суду; підготовка та направлення заперечень на заяву витрачено 2 години;

на ознайомлення та проведення аналізу доповнення касаційної скарги Підприємства у справі №910/11751/23, визначення переліку заперечень щодо змісту і вимог доповнення касаційної скарги витрачено 5 годин;

на підготовку та направлення адвокатського запиту до Північного апеляційного господарського суду витрачено 1 годину;

на підготовку та направлення відзиву на касаційну скаргу та доповнення касаційної скарги, додатків до нього, клопотання про поновлення строку витрачено 10 годин;

прийняття участі у судових засіданнях у справі №910/11751/23 в касаційній інстанції.

30.1. Суд відзначає дати документів, які надані на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи правову природу цих документів, умов Договору, сутність представництва у суді.

31. У матеріалах справи міститься, зокрема, відзив Товариства на касаційну скаргу Підприємства, підписаний представником позивача (адвокатка Грива В.О.), у якому останній заперечував проти доводів скаржника та просив Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

32. У судових засіданнях, які відбулися 03.12.2024 та 14.01.2025 у місті Києві, інтереси Товариства у суді касаційної інстанції представляла адвокатка Грива В.О на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 11.11.2024 №1102871 серія СА.

33. Верховний Суд виходить з того, що за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

34. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

35. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

36. У постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

37. Колегія суддів касаційної інстанції також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

38. Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

39. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

40. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

41. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

42. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

43. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

44. У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

45. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

46. У пункті 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 зазначено таке: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи».

47. Таким чином, вирішуючи заяву/клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

48. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

49. При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

50. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75-79 ГПК України, є належними і допустимими. Суд відзначає дати документів, які надані на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи правову природу цих документів, умов Договору, сутність представництва у суді.

51. Суд, у контексті оцінки доказів, поданих Товариством на обґрунтування заяви, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зокрема, такого змісту:

« 127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)»;

« 133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку»;

« 135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18»;

« 145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права»;

« 147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».

52. Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

53. Верховний Суд виходить з того, що зі звіту від 16.01.2025 про надання правової/правничої допомоги станом на 16.01.2025 вбачається, що Товариству надано такі послуги:

(1) ознайомлення та проведення аналізу касаційної скарги Підприємства у справі №910/11751/23, визначення переліку заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;

(2) ознайомлення із заявою (клопотанням) Підприємства про зупинення виконання оскаржуваних рішень суду; підготовка та направлення заперечень на заяву;

(3) ознайомлення та проведення аналізу доповнення касаційної скарги Підприємства у справі №910/11751/23, визначення переліку заперечень щодо змісту і вимог доповнення касаційної скарги;

(4) підготовку та направлення адвокатського запиту до Північного апеляційного господарського суду;

(5) підготовку та направлення відзиву на касаційну скаргу та доповнення касаційної скарги, додатків до нього, клопотання про поновлення строку;

(6) прийняття участі у судових засіданнях у справі №910/11751/23 в касаційній інстанції.

54. Водночас, Суд враховує, що, по-перше, правова позиція Товариства з моменту подачі позову до суду стала і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанціях, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, по-друге, адвокатка Грива В.О., в тому числі, надавала правову допомогу Товариству у суді першої та апеляційної інстанцій, тому, відповідно, обізнана у справі з усіма деталями, що з неї випливають, по-третє, послуги, які наведені у звіті (1), (3), (4) є складовими послуги (5), оскільки входять до підготовки відзиву на касаційну скаргу, а тому, на переконання Суду, розмір гонорару є неспівмірним, не пропорційним, не є необхідними витратами та у повній мірі не відповідає принципам справедливості, розумності та реальності. Водночас, Суд ураховує, що скаржником оскаржувалися чотири судових рішення, подано касаційну скаргу та уточнення до неї, а позивачем - відзив на касаційну скаргу, що мають значний обсяг і які прийняті Судом.

55. Таким чином, керуючись зазначеними у пунктах 39-42 цієї постанови (додаткової) критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву позивача та документи щодо витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на міркування, викладені у цій постанові (додатковій), дійшла висновку про не покладення всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн на Підприємство, та покладення витрат у розмірі 12 500,00 грн.

56. Отже, ураховуючи наведене, оцінивши доводи заяви, виходячи з вищенаведених критеріїв, їх оцінки, викладеної у пункті 54 цієї постанови (додаткової), та керуючись статтями 2, 123, 80, 73, 75-79, частиною четвертою статті 126, 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з Підприємства на користь Товариства 12 500,00 грн [ураховуючи те, що гонорар включав в себе 6 складових, три з яких входили до складу послуги щодо підготовки відзиву] витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції. В іншій частині заяви Суд не покладає такі витрати на Підприємство.

Керуючись статтями 2, 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Хладоюг Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» витрати на надання правничої допомоги у розмірі 12 500,00 грн.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

4. У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Постанова (додаткова) набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець