Ухвала

від 06.11.2024 по справі 381/5165/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кс/381/1100/24

381/5165/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Фастів Київської області, українця, громадянина України, розлученого, на утриманні маючого малолітню дитини, з середньою освітою, військовослужбовця за контрактом військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, у кримінальному провадженні №12024111310001685 від 04.11.2024 року, -

встановила:

до провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 ККУкраїни, в рамках кримінального провадження №12024111310001685 від 04.11.2024 року.

У клопотанні слідчий зазначає, що 03.11.2024 року приблизно о 21 години 40 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_7 , спільно проводили дозвілля, де між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла конфліктна ситуація, внаслідок чого у ОСОБА_4 раптово виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Реалізуючи вказаний умисел, направлений на умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, в ході раптово виниклого конфлікту, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, приблизно

о 21 години 45 хвилин, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тримаючи у правій руці кухонний ніж, завдав ОСОБА_8 один удар ножем в область грудної клітини, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що є небезпечним для життя в момент заподіяння, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

04.11.2024 року ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 121 КК України.

04.11.2024 року ОСОБА_4 слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, що в подальшому негативно відобразиться на об`єктивності надання ними показань у ході судового розгляду.

Крім того, встановлено, що 18.07.2024 року ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , що в АДРЕСА_2 , куди був відряджений.

Тому, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, під час введення на території України воєнного стану, а тому це прямо вказує на відсутність будь-яких стримуючих факторів, щодо вчинення протиправних діянь, в тому числі кримінальних правопорушень, а тому перебуваючи на волі, в разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, останній матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Тому, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , недоцільно застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав у ньому наведених та просив його задовольнити.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечув щодо задоволення даного клопотання, просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжних захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_9 підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, вислухавши учасників провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

04.11.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а саме: у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що є небезпечним для життя в момент заподіяння.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Слідчий суддя, суд згідно частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, враховуючи, що відповідно до частини п`ятої статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, приймає до уваги, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення і характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджуються доказами: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №120241113100013685 від 04.11.2024 року; рапортом про реєстрацію кримінального правопорушення від 03.11.2024 року; протоколом огляду місця події від 04.11.2024 року, а саме будинку АДРЕСА_1 ; протоколом огляду місця події від 04.11.2024 року, приміщення АДРЕСА_3 ; постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.11.2024 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 04.11.2024 року; протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 від 04.11.2024 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 04.11.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.11.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.11.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 04.11.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 04.11.2024 року та іншими матеріалами та речовими доказами у своїй сукупності.

Слідчий суддя, приймаючи рішення, виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні, та доданих матеріалах, та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тільки на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних зобов`язаний визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»), отже на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.

У клопотанні зазначено, що у кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5частини першої статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний, усвідомлюючи покарання, а саме: від 5 до 8 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, що загрожує йому в разі визнання судом винуватим може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні та може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, враховує як положення КПК України, так і вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, за якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо тільки у передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, втім ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення і утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний у світлі обставин справи і, зокрема, біографії і характеристики особи, про яку йдеться.

Слід зазначити, що стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які не спростовано в судовому засіданні стороною захисту. Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує характер вчиненого злочину, дані, які характеризують підозрюваного, його вік, стан здоров`я та враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді дійти висновку про наявність ризиків, які наведені вище, а для їх запобігання вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, і, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи підстави і обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України, з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 183 КПК України не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись статтею 29 Конституції України, статями 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя -

постановила:

Клопотання старшого слідчого СВ Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Фастів Київської області, українця, громадянина України, розлученого, на утриманні маючого малолітню дитини, з середньою освітою, військовослужбовця за контрактом військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 діб до 02 січня 2025 року включно.

Взяти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під варту в залі суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1