Постанова

від 07.11.2024 по справі 128/1243/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/1243/22

Провадження № 22-ц/801/2242/2024

Категорія: 16

Головуючий у суді 1-ї інстанції Карпінська Ю. Ф.

Доповідач:Панасюк О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 рокуСправа № 128/1243/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),

суддів Ковальчука О. В., Сопруна В. В.,

з участю секретаря судового засідання Куленко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тиховського М. О. на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області у складі судді Карпінської Ю. Ф. від 02 жовтня 2024 року про залишення без розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цивільній справі за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Вінницька обласна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними,

встановив:

Ухвалою від 02 жовтня 2024 року Вінницький районний суд Вінницької області відмовив у задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Тиховського М. О. про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення у цивільній справі № 128/1243/22 за нововиявленими обставинами та визнання причин пропуску строку поважними. Заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Тиховським М. О., про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22 за позовною заявою заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Вінницька обласна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними залишив без розгляду.

Суд першої інстанції виходив із того, що заявник, в інтересах якого діє представник - адвокат, подаючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22 до Верховного Суду, розуміючи вимоги, визначені положеннями статті 425 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), допустив настання несприятливих для себе наслідків у вигляді відмови у відкритті провадження у справі.

При цьому ухвала Верховного Суду про відмову у відкритті провадження за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Тиховського М. О. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 128/1243/22 постановлена 19 вересня 2024 року, а заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цій справі представник ОСОБА_1 - адвокат Тиховський М. О. подав до Вінницького районного суду Вінницької області лише 25 вересня 2024 року. Жодних обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22 у період з 19 вересня 2024 року до 23 вересня 2024 року, заявником не зазначено.

Таким чином суд вважав неповажними причини пропуску строку подання заявником до Вінницького районного суду Вінницької області заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та не вбачав об`єктивних підстав для його поновлення.

В апеляційній представник ОСОБА_1 - адвокат Тиховський М. О., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Посилався на те, що суд помилково вважав не поважною причину пропущення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - помилкове направлення такої заяви до суду касаційної інстанції, який скасував постанову апеляційного і залишив у силі рішення суду першої інстанції. Зазначив, що заяву до суду першої інстанції він подав відразу, коли ухвала Верховного Суду від 19 вересня 2024 року про відмову у відкритті провадження за його заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якою було роз`яснено право заявника звернутись з такою заявою до суду першої інстанції, як суду, який ухвалив остаточне рішення у справі, була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ще до отримання цієї ухвали навіть в електронному вигляді в електронний кабінет адвоката.

Вважав, що залишаючи без розгляду цю заяву, подану із дводенним пропущенням строку на її подання, суд першої інстанції створив необґрунтовані перешкоди у доступі ОСОБА_1 до правосуддя.

Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури подав відзив на апеляційну скаргу, який місить виключно оцінку обґрунтованості доводів заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Доводів щодо суті оскаржуваної ухали (обґрунтованість висновку суду першої інстанції про неповажність причини пропущення заявником строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) відзив не містить.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи (стаття 379 ЦПК України).

Установлено, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року позов заступника керівника Вінницької окружної прокуратури задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області (далі - державний реєстратор) Бучацького М. О. від 26 червня 2013 року, індексний номер: 3476977, щодо реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на ГТС, загальною площею 1 795 кв. м, що складається з греблі № 1 та водопропускної споруди № 2 , та знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 0520688900:01:007:0141, загальною площею 3,3416 га, на території Якушинецької сільської ради, урочище «Кринички», приміщення 4 (реєстраційний номер об`єкта - 91802605206).

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Коваля В. В. від 16 березня 2013 року, індексний номер: 930360, щодо реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на ГТС, загальною площею 1 425 кв. м, що складається з греблі № 1 та водопропускної споруди № 2 , розташованої на земельній ділянці, кадастровий номер 0520688900:01:007:0140, загальною площею 1,251 га, та знаходиться на території Якушинецької сільської ради, урочище «Кринички», приміщення № 2 (реєстраційний номер об`єкта - 22633005206).

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Коваля В. В. від 15 березня 2013 року, індексний номер: 925211, щодо реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на ГТС, загальною площею 1 831 кв. м, що складається з греблі № 1 та водопропускної споруди № 2 , розташована на земельній ділянці, кадастровий номер 0520688900:01:005:0016, загальною площею 2,6641 га, та знаходиться на території АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта - 22506005206).

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Бучацького М. О. від 26 червня 2013 року, індексний номер: 3476257, щодо реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на ГТС, загальною площею 1 408 кв. м, що складається з греблі № 1 , що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 0520688900:01:005:0017, загальною площею 1,7418 га, та розташована на території АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта - 91784005206).

У іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кухара О. І. задоволено, рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року скасовано в частині задоволення позову та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Постановою Верховного Суду від 05 червня 2024 року касаційну скаргу виконувача обов`язків керівника Вінницької обласної прокуратури задоволено. Постанову Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року скасовано, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року залишено в силі.

Додатковою постановою Верховного Суду від 31 липня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури судові витрати, понесені у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції, у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 19 848 грн.

04 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тиховський М. О. через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Верховного Суду від 05 червня 2024 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2024 року (загальний доступ до якої в Єдиному державному реєстрі судових рішень надано 24 вересня 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121787572), а до електронного кабінету в системі «Електронний суд» адвоката Тиховського М. О. її направлено 25 вересня 2024 року) відмовлено у відкритті провадження за цією заявою, оскільки постанова Верховного Суду від 05 червня 2024 року, відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України, не є рішенням, постановою або ухвалою суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили та можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частин першої та другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Частинами першою та другою статті 425 ЦПК України встановлено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанції з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2012 (провадження № 14-198 звц 21) Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:

«36. Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

37. У своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції» (Bellet v. France), «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkey), «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» та інші).

38. Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції» (Bellet v. France)); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії» (Stagno v. Belgium)).

39. Одним з елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення у справі відповідно до запроваджених державою процедур. При цьому забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає, як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду належним обґрунтувати свою відповідь на доречні доводи особи, яка оскаржує судові рішення, у разі відмови в такому перегляді.

40. Доступність права на оскарження у зв`язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі «Скорик проти України» Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі «Зубак проти Хорватії» (Zubac v. Croatia) ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

41. Таким чином, ЄСПЛ роз`яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

42. З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania))».

У справі, що переглядається установлено, що строк для подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цій справі закінчився 23 вересня 2024 року, а заяву до Вінницького районного суду Вінницької області він подав 25 вересня 2024 року, тобто з пропуском встановленого законом строку лише на два дні. Таке пропущення він обґрунтовував тим, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами спочатку помилково подав до Верховного Суду і лише після оприлюднення його ухвали про відмову у відкритті провадження за такою заявою від 19 вересня 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (доступ до якої забезпечено 24 вересня 2024 року), наступного ж дня подав таку заяву до суду першої інстанції.

Апеляційний суд звертає увагу, що процесуальна помилка, зокрема допущена адвокатом, за умови, що особа вжила усіх від неї залежних заходів для її усунення (у даному випадку підготувала заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та подала її до належного суду наступного дня після оприлюднення ухвали Верховного Суду, якою на таку помилку було вказано, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, навіть до отримання тексту ухвали в електронному кабінеті адвоката, зареєстрованому у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі «Електронний суд»), може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (пункт 5 частини другої статті 34 Закону України «Поро адвокатуру та адвокатську діяльність»), але не для відмови такій особі у доступі до правосуддя.

Враховуючи обставини справи апеляційний суд погоджується з позицією заявника у справі, що переглядається, та вважає, що, відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку, суд першої інстанції застосував надмірний формалістичний підхід, позбавляючи заявника засобу судового захисту, наданого національним законодавством, чим порушив статтю 6 Конвенції.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 384 ЦПК України апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тиховського М. О. задовольнити.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

(Повний текст судового рішення виготовлено 11 листопада 2024 року).

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: О. В. Ковальчук

В. В. Сопрун