Вирок

від 12.11.2024 по справі 444/3177/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/3177/24

Провадження № 1-кп/444/326/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

номер кримінального провадження 12024141400000222, внесеного 28.04.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , та/або АДРЕСА_3 , українець, громадянин України, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, освіта середня-спеціальна, раніше не судимий, не інвалід, не хворіє, працює водієм ТзОВ "Технології клімату та автоматизації систем" (код ЄДРПОУ 36767497 с. Сокільники, вул. Об`їздна, 4 ) з 09.10.2024 р., паспорт: НОМЕР_3 виданий 02.11.2021 р. органом 4628, ІПН НОМЕР_4, УНЗР НОМЕР_5, п/в НОМЕР_1 від 20.03.2018 р. видане ТСЦ 4647, не являється депутатом, нотаріусом чи адвокатом, військовозобов"язаний, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілого

адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 , 28 квітня 2024 року, приблизно о 03 год. 00 хв., керуючи технічно справним транспортним засобом, автомобілем марки «Audi А4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та здійснюючи початок руху заднім ходом по АДРЕСА_2 , поблизу житлового будинку АДРЕСА_5 , всупереч ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушив вимоги розділів ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, а саме п.п. 1.5; 2.3 б, в, д; 2.10 а, д; 10.1; 10.9; 21.4, що виразилось в тому, що він, будучи неуважним, не стежачи за дорожньою обстановкою, перевозив пасажирів не пристебнутих ременями безпеки, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, зокрема розпочинаючи рух заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, почав рух до повного зачинення дверей, внаслідок чого допустив випадіння пасажира ОСОБА_6 із подальшим наїздом на нього, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 залишив місце пригоди.

В результаті порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 , пасажир його автомобіля «Audi А4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме ОСОБА_6 , отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння черепа з переходом на основу (до великого отвору), лицевого скелета (стінки правої верхньощелепової пазухи, правої орбіти з правобічним гемосинуситом), струс головного мозку, перелом лівого поперечного відростка 1-го поперекового хребця, перелом правої плечової кістки через хірургічну шийку зі зміщенням кісткових фрагментів, перелом кісток тазу з розривом лобкового симфізу, перелом медіальної кісточки правої гомілки із незначним зміщенням та ознаками підвивиху стопи, опіки шкіри II ст. біля 2% поверхні тіла в ділянці крила правої клубової кістки лівого колінного суглоба та лівої гомілки, садна в лобно-тім`яній ділянці праворуч, на передній поверхні лівої гомілки, синець в правій навколоорбітальній ділянці з крововиливом в сполучні оболонки правого ока. Вказані ушкодження могли утворитись 28 квітня 2024 року від контакту з тупими предметами, вірогідно при наїзді транспортного засобу пересування з подальшим контактом потерпілого з нижньою поверхнею автомобіля (гарячими частинами двигуна) і відносяться: садна, синець та опіки шкіри II ст. до легких тілесних ушкоджень; струс головного мозку, переломи лицевого скелета, поперечного відростка 1-го поперекового хребця, плечової кістки, кісток тазу та медіальної кісточки правої гомілки - до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; перелом кісток склепіння та основи черепа - до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних, документів про судові витрати, речових доказів та арештів, так як проти такого не заперечують учасники судового провадження. Винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення стверджується доказами, які є в матеріалах справи. Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового розгляду ні обвинуваченим, ні іншими учасниками. Судом з"ясовано, чи правильно сторони розуміють зміст цих обставин, чи не мають сумніві у добровільності їх позиції, а також роз"яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні, після роз"яснення йому суті обвинувачення підтвердив вищевказані обставини, у вчиненні злочину свою вину визнав повністю і пояснив, що все відповідає тому як зазначено в обвинувальному акті. Дана подія відбулася через неуважність, не зауважив як пасажир, що сидів позаду вийшов з автомобіля та розпочав рух. Рух т/з зупинив після того як хтось повідомив, що потерпілий знаходитьься під машиною. Після того як потерпілого дістали з-під машини, хтось викликав швидку, а він залишив місце ДТП. Місце ДТП залишив так як розгубився та був у шоковому стані. У вчиненому щиро розкаюється, попросив вибачення у потерпілого якому повністю відшкодував завдані збитки і останній не має до нього жодних претензій. Просив не позбавляти його волі та не позбавляти права керування т/з, так як працює на даний час водієм.

Потерпілий ОСОБА_6 та його представник подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності, жодних претензій до обвинуваченого не мають.

Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення, стороною захисту та отриманні судом в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що кожен доказ, а саме покази обвинуваченого є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_3 .

Суд також приходить до висновку, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб прийти до висновку про визнання обвинуваченого винним у вчиненні пред`явленого йому обвинувачення.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження.

Таким чином, суд приходить до переконання про винуватість обвинуваченого у скоєнні пред"явленого йому кримінального правопорушення.

Злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України за вчинення якого судиться ОСОБА_3 згідно із ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого. При цьому необережній формі вини у ставленні особи до наслідків вчиненого нею суспільно небезпечного діяння у виді тяжкого тілесного ушкодження потерпілого, що охоплюється ч. 2 ст. 286 КК України, кореспондує умисел винного на порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. За таких обставин слід виходити з того, що вказаний склад злочину характеризується змішаною формою вини і хоча особа не бажає спричинення потерпілому тяжких тілеснихх ушкоджень, проте своїми умисними діями, спрямованими на порушення Правил дорожнього руху, спричиняє такі тяжкі наслідки. А тому слід взяти до уваги те, що на підвищену суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_3 злочину, вказує факт умисного ігнорування ним встановлених правил керування транспортними засобами.

Обвинувачений ОСОБА_3 не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину, вік обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан, у якого на утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, працює, стан здоров`я, характеризуючі дані, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий. Крім цього суд враховує та бере до уваги позицію потерпілого який не має до обвинуваченого жодних претензій.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Обставини, які пом"якшують відповідальність обвинуваченого є щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого судом не встановлено.

Санкцією ст. 286 ч. 2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що покарання ОСОБА_3 слід обрати в межах санкції статті за якою він судиться у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ними нових злочинів.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання та колишньої роботи характеризуються позитивно, раніше не судився, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував завдану шкоду потерпілому і остіній не має до нього жодних претензій, а також враховуючи відсутність обтяжуючих обставин, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і що обвинуваченого слід звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України, встановивши йому відповідний іспитовий термін та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, так як таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Процесуальні витрати за проведення по справі експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, так як такі проводилися з його вини.

Питання, щодо майна на яке накладено арешт слід вирішити у відповідності до ст. 174 КПК України.

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробовуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього судом обовязки.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_3 періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати за проведення експертиз, а саме:

- 12116,48 грн. - за проведення експертизи № 1760-Е;

- 3786,40 грн. - за проведення експертизи № СЕ-19/114-24/9835-ІТ від 07.06.2024 р.;

- 3786,40 грн. - за проведення експертизи № СЕ-19/114-24/11743-ІТ від 15.07.2024 р., а всього - 19689,28 грн.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 29.04.2024 р. (провадження № 1-кс/444/334/2024), після вступу вироку в законну силу.

Речові докази, а саме:

1) т/з «Audi А4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні на території автостоянки ТОВ "Геслан" за адресою АДРЕСА_6 - повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 30 діб з часу проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя: ОСОБА_1