Ухвала

від 12.11.2024 по справі 213/506/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 213/506/24

2/214/3984/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Фастовець Ю.Ю.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі в загальному позовному провадженні заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ткаченка Андрія Володимировича у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної гвардії України, ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовомдо відповідачів Головного управління Національної гвардії України, ОСОБА_1 та просить суд встановити факт спільного проживання однією сім`єю та знаходження на повному утриманні її з ОСОБА_3 з 01 січня 2017 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на загибель військовослужбовця ОСОБА_4 21.05.2023 та необхідність отримання нею одноразової грошової допомоги.

Ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 квітня 2024 року прийнято справу до свого провадження та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2024 року на стадії підготовчого провадження справу передано за підсудністю до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року прийнято справу до розгляду, постановлено розгляд цивільної справи проводити за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, призначено підготовче судове засідання.

До суду вдруге надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ткаченка А.В. на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України. Відвід ОСОБА_1 мотивований тим, що 11.11.2024 їй стало відомо про причини порушення суддею Ткаченком А.В. доступу до правосуддя: в судовому засіданні 25.10.2024 суддя Ткаченко А.В. обмежив її права на надання доказів, задовольнивши лише частково її клопотання про виклик та допит свідків, натомість безпідставно задоволено клопотання позивача про долучення та витребування доказів, що свідчить про упередженість та зацікавленість головуючого у справі судді Ткаченка А.В., як і пришвидшений розгляд справи. Зазначила, що їй стало відомо про вирішення питання у справі головуючим суддею: за позитивне вирішення справи він отримає від позивача грошову вигоду. Вона повторно вирішила перевірити та проаналізувати строки розгляду кримінальних проваджень за тяжкі та особливо тяжкі злочини, з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, які перебувають в провадженні судді Ткаченка А.В., а тому на підставі аналізу цих справ та враховуючи викладене, заявляє відвід головуючому у справі судді Ткаченку А.В

Дослідивши вказану заяву, суд дійшов таких висновків.

За змістом частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підстави для відводу (самовідводу) судді закріплені у статті 36 ЦПК України, за змістом пункту п`ятого частини першої якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (частина 3 статті 39 ЦПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від 4 листопада 1950 року ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року (далі - Конвенція), кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії»).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у "Справі Гаусшильдта" (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що головуючий суддя Ткаченко А.В. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Відвід відповідача ОСОБА_1 по суті мотивований її незгодою із процесуальними рішеннями судді при вирішення в підготовчому провадженні поданих учасниками процесу клопотань, пришвидшеним (на її думку) розглядом справи та отриманою нею з невстановлених джерел інформацією щодо можливості отримання головуючим суддею Ткаченком А.В. за позитивне вирішення справи від позивача грошової винагороди.

Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Виходячи з наведених у заяві ОСОБА_1 підстав, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки відповідач фактично не згодна з процесуальним рішенням судді щодо вирішення клопотань учасників процесу у даній справі, та пришвидшеним (на її думку) розглядом справи, підготовче провадження у якій триває з 24.04.2024 (при строках розгляду 60 днів), а тому відсутні обставини, які б викликали сумніви у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді справи.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 806/1943/18 зазначив, що сторони повинні утримуватись від використання прийомів, які пов`язанні із зволіканням у розгляді справи, та добросовісно і максимально ефективно використовувати всі процесуальні механізми для прискорення процедури слухання справи. Схожі висновки щодо наявності підстав вважати подання безпідставної заяви про відвід суддів зловживанням процесуальними правами також містяться, зокрема, у постановах ВС від 4 серпня 2020 року у справа № 183/6913/16(2-а/183/43/17) та від 7 травня 2020 року у справі № 826/12191/18.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись статями 36, 39, 40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим відвід, заявлений відповідачем ОСОБА_1 головуючому судді Ткаченку Андрію Володимировичу.

Вирішення питання про відвід судді Ткаченка Андрія Володимировича передати на розгляд іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, визначення якого провести у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України.

Суддя А.В. Ткаченко