Ухвала

від 16.12.2024 по справі 213/506/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 213/506/24

2/214/3984/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Фастовець Ю.Ю.,

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в загальному позовному провадженні заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ткаченка Андрія Володимировича у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної гвардії України, ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовомдо відповідачів Головного управління Національної гвардії України, ОСОБА_1 та просить суд встановити факт спільного проживання однією сім`єю та знаходження на повному утриманні її з ОСОБА_3 з 01 січня 2017 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на загибель військовослужбовця ОСОБА_4 21.05.2023 та необхідність отримання нею одноразової грошової допомоги.

Ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 квітня 2024 року прийнято справу до свого провадження та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2024 року на стадії підготовчого провадження справу передано за підсудністю до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року прийнято справу до розгляду, постановлено розгляд цивільної справи проводити за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, призначено підготовче судове засідання.

Розгляд підготовчого провадження вкотре відкладено за клопотанням сторони відповідача ОСОБА_1 до 14-10 години 18 грудня 2024 року.

До суду 16 грудня 2024 року втретє надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ткаченка А.В. на підставі першої статті 36 ЦПК України. Відвід ОСОБА_1 мотивований порушенням, на її думку, суддею Ткаченком А.В. порядку розгляду попередніх заявлених нею відводів головуючому у справі судді, ймовірною невідповідністю активів і способу життя судді офіційним задекларованим доходам, ймовірне користування майном родичів або інших осіб за наявності сумнівів у спроможності родичів або інших осіб придбати таке майно, ймовірне використання статусу судді з метою незаконного отримання ним матеріальних благ або іншої вигоди, згідно декларацій судді за 2015-2023 роки, яким нею здійснено власний аналіз, та здійснений нею з даних Єдиного державного реєстру судових рішень чергового аналізу інших справа, які перебували в провадженні судді Ткаченка А.В., у зв`язку з чим у неї виникли обґрунтовані сумніви в їх законності.

На підставіабзацу 2частини 3статті 40ЦПК України, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши вказану заяву, суд дійшов таких висновків.

За змістом частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підстави для відводу (самовідводу) судді закріплені у статті 36 ЦПК України, за змістом пункту п`ятого частини першої якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (частина 3 статті 39 ЦПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від 4 листопада 1950 року ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року (далі - Конвенція), кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії»).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у "Справі Гаусшильдта" (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що головуючий суддя Ткаченко А.В. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Відвід відповідача Чепигіної Л.М. по суті мотивований її власним трактуванням відомостей, зазначених у деклараціях головуючого у справі судді Ткаченка А.В., її незгодою із процесуальними рішеннями судді в інших справах та сумніву у неупередженості і об`єктивності судді із вказани х підстав.

Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Виходячи з наведених у заяві ОСОБА_1 підстав, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки відповідач фактично не згодна з іншими рішеннями судді в окремих справах, які перебували в його провадженні, та має сумніви у поданих суддею відомостях у деклараціях за період 2015-2023 роках, які не являються предметом розгляду справи та не входять до компетенції сторін у справі при їх перевірці, а тому відсутні обставини, які б викликали сумніви у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді справи.

Стосовно попередніх відводів відповідача ОСОБА_1 , заявлених головуючому судді Ткаченку А.В., то на виконання вимог абзацу першого частини 3 статті 40 ЦПК України, такі відводи було визнано необґрунтованими та передано для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу: указаний суддя в обох випадках був визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Зазначене підтверджується матеріалами справи, з якими відповідач не позбавлена можливості ознайомитися.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 806/1943/18 зазначив, що сторони повинні утримуватись від використання прийомів, які пов`язанні із зволіканням у розгляді справи, та добросовісно і максимально ефективно використовувати всі процесуальні механізми для прискорення процедури слухання справи. Схожі висновки щодо наявності підстав вважати подання безпідставної заяви про відвід суддів зловживанням процесуальними правами також містяться, зокрема, у постановах ВС від 4 серпня 2020 року у справа № 183/6913/16(2-а/183/43/17) та від 7 травня 2020 року у справі № 826/12191/18.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись статями 36, 39, 40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі судді Ткаченка А.В.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та апеляційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 16 грудня 2024 року.

Суддя А.В. Ткаченко