Постанова

від 06.11.2024 по справі 636/3265/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 636/3265/20

провадження № 61-5227св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті Груп»,

треті особи:ОСОБА_2 , територіальний сервісний центр МВС № 6341, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті груп» на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 17 жовтня 2023 року у складі судді Золотоверхої О. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 28 березня 2024 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ Надра») в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті Груп» (далі - ТОВ «Фінанс проперті Груп»), треті особи: ОСОБА_2 , територіальний сервісний центр МВС № 6341, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Н. В., Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі - ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України), про захист прав споживача.

Позовна заява мотивована тим, що 17 серпня 2007 року між ним та Відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ Надра», був укладений договір «Автопакет» № 6/4/09/2007/840-КО44 на строк до 16 серпня 2012 року. ОСОБА_2 була поручителем за цим договором. Згідно з договором банк надав йому кошти у сумі 7 880 доларів США на придбання автомобіля Geelу CK 1.5 Impress, номерний знак НОМЕР_1 .

Протягом 2007-2009 років ним сплачено за кредитом суму у розмірі 4 180 доларів США. У зв`язку з втратою роботи у 2008 році він не мав можливості сплачувати кредит, через що банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 08 червня 2011 року у справі № 2-45/11 позов ПАТ КБ «Надра» задоволено та солідарно стягнуто з нього та ОСОБА_2 на користь банку 45 224,36 грн заборгованості, 452,24 грн судового збору та 120 грн за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

07 квітня 2016 року він виконав рішення суду та повністю погасив заборгованість за кредитним договором.

У серпні 2020 року він вирішив продати належний йому автомобіль, звернувся до банку з метою отримання довідки про відсутність заборгованості та надання дозволу на відчуження автомобіля. Але банк відповів, що стосовно нього нараховано додаткові штрафні санкції за тривале невиконання рішення суду від 08 червня 2011, які покриваються предметом застави, при цьому будь-яких посилань на пункт договору не зазначено.

Також він дізнався, що 07 травня 2020 року між відповідачами укладено договір про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором, а на автомобіль накладено обтяження. Обтяжувачем є ТОВ «Фінанс проперті груп».

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:

- припинити зобов`язання його та поручителя ОСОБА_2 за кредитним договором «Автопакет» від 17 серпня 2007 року № 6/4/09/2007/840-КО44;

- визнати договір про відступлення прав вимоги, укладений між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінанс проперті груп» недійсним у частині відступлення права вимоги за зазначеним кредитним договором;

- припинити обтяження у вигляді застави рухомого майна - автомобіля Geely MR7151, номерний знак НОМЕР_1 , внесене до Державного реєстру заборон рухомого майна за записом від 29 серпня 2013 року № 13874271.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 17 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Припинено зобов`язання боржника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 за кредитним договором «Автопакет» № 6/4/09/2007/840-КО44, укладеним 17 серпня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» в особі начальника відділення № 9 ВАТ КБ «Надра» Харківське Регіональне управління Побєди В. В. у зв`язку з його повним виконанням.

Визнано договір GL2N714136ПВ294 про відступлення прав вимоги, укладений 07 травня 2020 року між ПАТ «КБ Надра» та ТОВ «Фінанс проперті груп», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. за реєстровим № 643 недійсним в частині відступлення права вимоги за кредитним договором «Автопакет» № 6/4/09/2007/840-КО44, укладеним 17 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» в особі начальника відділення № 9 ВАТ КБ «Надра» Харківське Регіональне управління Побєди В. В. та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Припинено обтяження у вигляді застави рухомого майна - автомобіля GEELY MR7151 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , зареєстрованого у територіальному сервісному центрі МВС № 6341 (станом на 15 серпня 2007 року - РЕВ МВ № 1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області) 15 серпня 2007 року, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 15 серпня 2007 року, внесене до Державного реєстру заборон рухомого майна 29 серпня 2013 року за записом № 13874271.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки 07 квітня 2016 року позивачем заборгованість за кредитним договором «Автопакет» від 17 серпня 2007 року погашено, то зобов`язання за цим договором є припиненим, відповідно, також слід припинити заставу належного позивачу автомобіля GEELY MR7151, номерний знак НОМЕР_1 .

Також, судом зазначено, що ПАТ КБ «Надра» протиправно відступило ТОВ «Фінанс проперті груп» право вимоги за вже виконаним зобов`язанням. Наявна обставина позбавляє позивача права вільно володіти та розпоряджатись автомобілем, що є заставним майном. Тому, договір про відступлення прав вимог є недійсним в частині, що передбачає відступлення права вимоги за кредитним договором від 17 серпня 2007 року № 6/4/09/2007/840-КО44.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 28 березня 2024 року апеляційну скаргу ПАТ «КБ Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якої приєдналося ТОВ «Фінанс проперті груп» задоволено частково.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 17 жовтня 2023 року в частині задоволення позовних вимоги про визнання частково недійсним договору про відступлення права вимоги скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

У задоволені позову ОСОБА_1 про визнання договору про відступлення права вимоги від 07 травня 2020 року № GL2N714136ПВ294 частково недійним відмовлено.

У іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішення районного суду в частині припинення зобов`язання за кредитним договором та застави автомобіля є законним й обґрунтованим, оскільки позивачем виконані кредитні зобов`язання в повному обсязі. Суд послався на релевантну практику Верховного Суду.

При цьому, апеляційний суд вказав, що зазначення у договорі про відступлення права вимоги неправильного розміру заборгованості не є підставою для його недійсності.

При цьому, суд послався на відповідну практику Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2024 року до Верховного Суду, ТОВ «Фінанс проперті груп», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Судове рішення апеляційного суду в частині визнання недійсним договору відступлення права вимогине оскаржується, а тому відповідно до вимог статті 400 ЦПК України Верховним Судом не перевіряється.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що визначений рішенням суду від 08 червня 2011 року у справі № 2-45/11 розмір заборгованості збільшився з часу ухвалення рішення до дати його виконання (2016 рік), оскільки пройшло майже 5 років. За час невиконання рішення суду банком були нараховані штрафні санкції та пеня, передбачені умовами кредитного договору. При цьому, наголошує, що за умовами кредитного договору він діє до повного виконання зобов`язань за ним.

Крім того, вказує, що у кредитора з`явилося право на стягнення платежів, передбачених статтею 625 ЦК України.

Оскільки на час розгляду справи позивач має заборгованість у розмірі 285 397,28 грн, то немає підстав для припинення застави транспортного засобу.

Крім того, позивачем неправильно обрано спосіб захисту в частині припинення зобов`язання поручителя, оскільки правильним способом захисту у цій частині є припинення поруки за позовом поручителя.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними, оскаржувані судові рішення є законним та обґрунтованими, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

16 червня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17 серпня 2007 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» укладено договір «Автопакет» № 6/4/09/2007/840-КО44, за яким банк надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 7 880 доларів США на придбання автотранспортного засобу від 13,1 % річних на строк до 16 серпня 2012 року. ОСОБА_2 була поручителем за цим договором. В якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань за договором, сплати відсотків та інших платежів, можливих штрафних санкцій, позичальник передає в заставу предмет застави.

Згідно з копії видаткової накладної від 18 серпня 2007 року позивач придбав автомобіль GEELY CK 1.5i Impress за 49 744 грн.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль GEELY, номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за позивачем.

Заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 08 червня 2011 року у справі № 2-45/11 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» солідарно стягнуто заборгованість за договором у розмірі 45 224,36 грн, а також судовий збір 452,24 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120 грн.

02 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» про закриття кредитного договору шляхом внесення коштів та списання решти боргу.

17 лютого 2016 року складено відповідь на вказану заяву, згідно з якої у реструктуризації кредитної заборгованості позивачу відмовлено.

Згідно з копіїєю квитанції від 07 квітня 2016 року ОСОБА_1 внесено на рахунок банку грошові кошти у сумі 45 796,6 грн, тобто сума, стягнута за рішенням суду від 08 червня 2011 року.

31 жовтня 2016 року ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області ПАТ КБ «Надра» відмовлено у видачі дубліката виконавчого листа, у тому числі, з тих підстав, що заборгованість погашена у добровільному порядку (справа № 2-45/11).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ТОВ «Фінанс проперті груп» вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ТОВ «Фінанс проперті груп» підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають не повністю.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після звернення до суду та стягнення судовим рішенням суми заборгованості за кредитом у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, штрафів чи пені.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Встановивши, що заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 08 червня 2011 року у справі № 2-45/11 з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ КБ «Надра» було стягнуто достроково повний розмір заборгованості за кредитним договором від 17 серпня 2007 року, ОСОБА_1 погасив визначений судом розмір заборгованості, а банк ніяких інших вимог до нього не пред`являв, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про припинення зобов`язань за кредитним договором та застави рухомого майна.

Доводи касаційної скарги про те, що за час тривалого виконання рішення суду про стягнення заборгованості ОСОБА_1 були нараховані додаткові штрафні санкції та пеня, є безпідставними, оскільки, змінивши строк виконання основного зобов`язання, після повного стягнення кредитної заборгованості рішенням суду, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти, штрафи і пеню за кредитом припинилися й банк мав право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, пені та штрафу, про що вказано у правових висновках Великої Палати Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Вимог про стягнення сум, передбачених статтею 625 ЦК України, кредитором до ОСОБА_1 не пред`являлося, як на час подання ним позову, так і на час розгляду цієї справи.

Посилання заявника на неврахування судами попередніх інстанцій постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, є безпідставними, оскільки висновки судів у цій справі не суперечать правовим висновкам, викладеним у наведеній постанові.

Отже, доводи, наведені у касаційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування судових рішень суду першої інстанції, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та апеляційного суду в частині припинення зобов`язань за кредитним договором та застави рухомого майна, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявниками норм матеріального права, були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій в зазначеній частині не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне в цій частині залишити касаційну скаргу без задоволення.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з судовими рішеннями у частині задоволених позовних вимог про припинення зобов`язань поручителя ОСОБА_2 за кредитним договором, зважаючи на таке.

Способи захисту порушених прав поручителя визначені статтею 559 ЦК України.

Так, відповідно до положень вказаної норми права порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.

Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Положеннями статті 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини першої якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, у разі порушення прав поручителя, суд вправі захистити його права, розглянувши позов про припинення поруки, пред`явлений саме поручителем.

Такого способу захисту, як припинення зобов`язань поручителя за кредитним договором, цивільним судочинством не передбачено.

Крім того, ОСОБА_1 не надав доказів того, що поручитель ОСОБА_2 уповноважувала його на звернення до суду за захистом її порушених прав.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки у частині позовних вимог про припинення зобов`язань поручителя за кредитним договором немає необхідності встановлювати додаткові обставини справи, при цьому суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення в цій частині з порушенням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій в цій частині та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні наведених позовних вимог.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті груп» задовольнити частково.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 березня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про припинення зобов`язань поручителя ОСОБА_2 за кредитним договором скасувати й відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець