1-кп/130/58/2024
130/44/23
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2024 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020020130000155 від 12 березня 2020 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Жмеринки Вінницької області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, заміжньої, працюючої зав виробництвом ФОП «ОСОБА_99», мешканки АДРЕСА_1 , раніше несудимої, по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, -
також за участі сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
представника потерпілих ОСОБА_7 ,
у с т а н о в и в :
Формулювання обвинувачення та юридична кваліфікація встановлених обставин
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона, обіймаючи відповідно до наказу №15к від 6 серпня 2015 року посаду директора ТОВ «ТД «Вінниця-Млин», будучи наділеною відповідно до Статуту товариства організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, відповідальною за збитки, що виникли внаслідок недотримання чинного законодавства чи незаконних, халатних дій директора, тобто відповідно до частини третьої статті 18 КК України була службовою особою, неналежно виконувала свої службові обов`язки, що призвело до нестачі товарно-матеріальних цінностей (м`ясної продукції) ТОВ «ТД «Вінниця-Млин» за наступних обставин.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань класифікаційний вид економічної діяльності ТОВ «ТД «Вінниця-Млин» являється виробництво м`ясних продуктів.
Товариство у своїй діяльності керується Статутом, розробленим відповідно до Закону України «Про господарські товариства», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, що регулюють підприємницьку діяльність в Україні. Статут визначає порядок створення товариства, ведення господарської діяльності та припинення діяльності товариства.
Так, відповідно до пункту 11.1 Статуту організація документообігу та обліку господарської діяльності в товаристві встановлюється директором. Відповідальність за стан обліку, своєчасне подання фінансової звітності та іншої звітності покладається на директора.
Згідно з пунктами 13.13 та 13.14 Статуту, управління поточною діяльністю товариства здійснює його одноосібний виконавчий орган - директор. Директор самостійно вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів. Директор діє від імені товариства в межах, встановлених Статутом. Директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства, представляти його інтереси в інших підприємствах, організаціях та державних органах, укладає від його імені договори, відкриває та закриває поточні та вкладні рахунки в установах банку і розпоряджається грошовими коштами товариства, здійснює прийняття на роботу і звільнення персоналу, а також інші дії з оперативного керівництва роботою товариства.
Також, відповідно до пункту 16.2 Статуту, якщо директор діє незаконно, перевищує межі своїх повноважень, не дотримується чинного законодавства, Статуту, рішень загальних зборів, або діє халатно, він несе відповідальність за збитки, що виникли в результаті цих дій у товариства або учасника товариства.
Крім цього, відповідно до статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.
Окрім цього, відповідно до пункту 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 року за №1365/26142, проведення інвентаризації є обов`язковим: перед складанням річної звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 цього розділу.
Таким чином, директор ТОВ «ТД «Вінниця-Млин» ОСОБА_3 , у період часу з 2 серпня 2019 року по 13 лютого 2020 року, будучи наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, відповідальною за збитки, що виникли внаслідок недотримання чинного законодавства чи незаконних халатних дій директора, здійснювала відповідно до Статуту одноособове управління поточною діяльністю ТОВ «ТД «Вінниця-Млин», а саме: відповідала за стан обліку, своєчасне подання фінансової звітності, представляла інтереси Товариства в інших підприємствах, організаціях та державних органах, відкривала та закривала поточні та вкладні рахунки в установах банку і розпоряджалася грошовими коштами Товариства, здійснювала прийняття на роботу та звільнення персоналу, укладала договори купівлі-продажу м`ясної продукції, займалась особисто прийомом на склад та продажом м`ясної продукції зі складу товариства, що розташований по АДРЕСА_2 .
Так, під час одноособового управління поточною діяльністю ТОВ «ТД «Вінниця-Млин» директор ОСОБА_3 , у період часу з 2 серпня 2019 року по 13 лютого 2020 року, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не забезпечила належне зберігання м`ясної продукції на складі, не призначила жодної матеріально-відповідальної особи за зберігання м`ясної продукції на товаристві, всупереч статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 7 розділу 1 «Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879, жодного разу не ініціювала та не проводила інвентаризацію з метою підтвердження наявності та стану м`ясної продукції на складі товариства, не контролювала стан обліку та своєчасне подання фінансової звітності та особисто не вжила будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення збереження м`ясної продукції на складі, що призвело до нестачі м`ясної продукції, яку було виявлено 13 лютого 2020 року в ході інвентаризації, проведеної працівниками ТОВ «ТД «Вінниця-Млин».
Відповідно до наказу ТОВ «ТД «Вінниця-Млин» №13/12 від 13 лютого 2020 року «Про проведення раптової інвентаризації на складі готової продукції» 13 лютого 2020 року проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на складі товариства, розташованому по АДРЕСА_2 .
За результатами інвентаризації та згідно з висновком судово-економічної експертизи, нестача товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «ТД «Вінниця-Млин» станом на 13 лютого 2020 року підтверджується в кількості 41655,137 кг на загальну суму 1291009,55 гривень.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, охоронюваних законом інтересам ТОВ «ТД «Вінниця-Млин» спричинено тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди на суму 1291009,55 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
Своїми діями обвинувачена ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений частиною другою статті 367 КК України - службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
Досліджені судом докази
У вчиненому злочині обвинувачена ОСОБА_3 винною себе повністю не визнає. Надає показання, що працювала директором м`ясокомбінату з 2015 року. На початку 2018 року ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) - син юридичного власника комбінату ОСОБА_10 - і інші «нові» власники комбінату запросили її працювати директором. Спочатку все було добре, потім почались проблеми. Зокрема, у комбінаті накопичилось 20 тон шкур, а ціна на них падала. Вона повідомляла про це ОСОБА_8 , однак той не реагував. Вона розуміла, що ОСОБА_8 не засновник, не власник, не працівник товариства, однак вона завжди виконувала його вказівки. Коли ціна впала до п`яти грн за шкуру, ОСОБА_8 казав, що він втратив мільйон. Потім він поїхав у Китай , привіз багато грошей і сказав, що вони будуть займатись «реанімацією» шкір. Наказав звільнити працівників і залишити їх мінімум. Реконструкцією підприємства не займались, оскільки ОСОБА_9 балотувався у обласні депутати, а його у кум - у Верховну Раду. ОСОБА_9 вивів з підприємства велику суму грошових коштів на ці цілі. Перестав платити зарплату, не платив постачальникам. Люди зверталися до неї, однак вона нічого не могла зробити. Це був грудень 2019 року. Вона потрапила у лікарню. Потім якось потрохи розрахувались і у кінці січня 2020 року зробили інвентаризацію - все було добре. У лютому цього ж року ОСОБА_9 зробив їй пропозицію вкласти по мільйону гривень і розпочати реконструкцію підприємства. Вона відмовилась, оскільки у неї немає таких коштів, і вона є звичайним найманим працівником, а не власником, хай цим питанням займаються засновники. Однак ОСОБА_9 погрожував, що вона залишиться без будинку, якщо не знайде такі гроші. Вона віддала ключ від свого кабінету і сказала, що не може працювати у таких умовах. Біля прохідної їй стало погано. Приїхав син і завіз її у лікарню. Вона «відлежала» місяць у лікарні в Жмеринці, потім півтора місяця у лікарні в Вінниці. Коли вона лікувалась у Вінниці, їй повідомили з Жмеринської поліції, що на неї поступила заява про крадіжку 40 тон м`ясної продукції на суму більше мільйона гривень.
Вона не бачить своєї недбалості. Кожен крок погоджувався з ОСОБА_9 , все робилося з його відома. Матеріально-відповідальна особа нею не призначалась, так як вона як директор сама є такою особою, і так сказали ОСОБА_8 і юрист товариства. У неї не було ключів від холодильника, вони були у ОСОБА_12 . Приходячи на роботу, вона перевіряла холодильник, чи вся продукція була на місці. Вона вела свої записи, ОСОБА_13 - свої. Вона як директор виписувала накладну, вся продукція звірялась. Оплачувалось у бухгалтерії. Коли надходили великі партії товару, завжди був ОСОБА_9 і контролював процес. Вона як директор вела документацію, звітувала ОСОБА_8 , здавала звіти до державних органів. Постійно проводила інвентаризацію, переважували продукцію. ОСОБА_8 якось брав гроші з рахунку товариства на вибори друга. Про інвентаризацію 13 лютого 2020 року її ніхто не повідомляв. Вважає висновки інвентаризації надуманими і сфальсифікованими. На її думку, це помста ОСОБА_14 .
Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченою, її вина у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, повністю доведена безпосередньо дослідженими та оціненими судом окремо та у їх сукупності такими доказами: показаннями потерпілих, свідків, експертів, спеціаліста, матеріалами кримінального провадження.
Потерпілий ОСОБА_97 у судовому засіданні 23 березня 2023 року надає показання, що він з 2018 року разом з ОСОБА_10 є співвласниками підприємства ТОВ «ТД «Вінниця-Млин», де бував дуже рідко. Питаннями діяльності підприємства займалась певна відповідальна особа, ОСОБА_15 , він був довіреною особою на підставі письмового договору. ОСОБА_15 - син співвласниці товариства ОСОБА_10 .. В 2019 році були певні питання щодо нестач на підприємстві, про це йому повідомив ОСОБА_16 .. Хто раніше був власником підприємства, не знає. ОСОБА_3 була керівником і раніше, він її знає з 2018 року. Підприємство він взяв разом з попереднім директором та персоналом, самостійно з персоналу він нікого не призначав. Підприємство почало втрачати прибуток, матеріального прибутку не було взагалі. Директор була матеріально-відповідальною особою. Вона пояснювала відсутність прибутку сезонністю, влітку 2019 року вона обіцяла до зими підвищити прибуток, однак цього не сталося. До майна підприємства входили різні станки для розбору худоби, цехи, холодильні приміщення. Кількість клієнтів підприємства йому невідома. Він контролював діяльність товариства, перевіряючи бухгалтерську звітність, на підприємство не приїжджав. ОСОБА_15 контролював все це безпосередньо. Оскільки підприємство довгий час працювало і не давало прибутку, то даний факт був підозрілим і став підставою для проведення інвентаризації. Юрист ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та працівники підприємства проводили інвентаризацію. За день до інвентаризації власники зібрались і 12 липня 2020 року провели збори та призначили ОСОБА_20 тимчасово виконуючою обов`язки директора. ОСОБА_3 в той день вела перемовини з ОСОБА_21 , вони не домовились, і він вирішив зробити аудиторну перевірку підприємства. ОСОБА_3 стало погано, її забрали в лікарню, це йому відомо зі слів ОСОБА_22 складала більше мільйона гривень. Інвентаризація проводилась таким чином, що брались бухгалтерські дані і зважувалась продукція, яка була на складах підприємства. ОСОБА_3 особисто йому не повідомляла про причини нестачі. Раніше ОСОБА_19 працювала в цеху на підприємстві. Бухгалтерським обліком займалось два бухгалтера, які участі в інвентаризації не приймали, відмовились, про що є письмова відмова. Причини відмови не знає, можливо чогось боялись. Коли вони звільнились і по якій причині, йому не відомо. На підприємстві є фізична охорона і відео спостереження. До того, як він став власником, раніше був інцидент щодо нестачі майна. ОСОБА_3 не може охарактеризувати, він її як людину не знає. З 2021 року підприємство не працює. Директор збитків не відшкодувала. Вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання на розгляд суду. Нестача складається з сировини, на підприємстві виробництва готової продукції немає. Підприємство закуповувало живу худобу, забивало, обвалювало, і цю сировину продавало. На його думку, крадіжку сировини неможливо довести, тому це і встановлено, як нестача. Він давно знайомий з сином ОСОБА_10 .. Коли він прийшов на підприємство, то було спільно з ОСОБА_21 та ОСОБА_10 вирішено залишити ОСОБА_3 .. Коли він придбав підприємство, то інвентаризація не проводилась, але були бухгалтерські записи, по яких все сходилось. Які були залишки, не знає, цим займались інші люди, ОСОБА_17 займалась цим питанням, своїх бухгалтерів в нього не було, були лише ті, що на підприємстві. Ним спільно з іншим співвласником було вирішено, що керувати діяльністю підприємства буде ОСОБА_18 , про що було укладено відповідний договір. Він був на підприємстві за весь час десь п`ять разів. Звіти по роботі підприємства він особисто не брав, йому їх привозив ОСОБА_16 .. Це були відомості по приходу та розходу. ОСОБА_18 надавав такі документи йому двічі. Сам він з перевіркою на підприємство не приїжджав. Збори власників відбулись в м. Вінниці за юридичною адресою підприємства, на зборах були присутні ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , та ОСОБА_19 , де було прийнято рішення засновників про проведення інвентаризації. Він бачив результати інвентаризації та порівняльну таблицю. Найбільша нестача була задньої частини туші. Точної суми та ваги нестачі не пам`ятає. Після проведення інвентаризації на підприємстві залишалось близько 25 тон товару, які в подальшому були утилізовані. На процесі зважування присутній не був. На територію підприємства безпосередньо не їздив, віддаленого доступу до камер спостереження не мав. Він мав доступ до рахунків підприємства, однак вільно зняти кошти з рахунку не міг, міг скерувати ці гроші на інші підприємства. Звітність подавала директор, чи було в документах відображено збитки за 2020 рік - не знає. Відомість інвентаризації бачив, але з нею не ознайомлювався. Такого, щоб його не допускали на підприємство за вказівкою ОСОБА_22 , не було. В морозильні камери після інвентаризації він не заходив. Коли дізнався про нестачу, то його реакція була максимально негативна. Де поділись журнали, в яких фіксувалось постачання та вивезення товару, не знає, в нього їх немає. Відеозаписи з камер спостереження не збереглись. На підприємстві хто чим займався, та хто за що був відповідальний - не знає. Всіма питаннями займалась директор та ОСОБА_16 .. Коли він купував підприємство, то воно було збиткове, який саме був збиток, не відомо. ОСОБА_18 більше був куратором товариства, був його довірена особа, якому він довіряв, і який про все доповідав. Після виявлення нестачі вони не одразу звернулись до правоохоронних органів, оскільки потрібно було зрозуміти, як таке сталося. За 2019-2020 роки ОСОБА_18 був на зв`язку з директором підприємства, яка йому про все повідомляла, а сам він там рідко з`являвся. Вважає, що ОСОБА_18 не міг призвести до нестачі підприємства. Всі працівники, які там працювали при ньому, були там і раніше і в них вже було все налагоджено. ОСОБА_18 міг шукати клієнтів, які мали на продаж худобу, а продажом займалась ОСОБА_3 і можливо її помічники. На підприємстві було десь 10 камер, всі окремо зачинялись, фізичний доступ до камер і до приміщення мали не всі, було два комплекти ключів, у кого саме - не знає. Прибутку від підприємства не було. Особисто від директора, що вона виведе підприємство зі збитків, не чув. ОСОБА_3 , можливо, підпорядковувалась ОСОБА_25 , довіреності йому він не видавав.
Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні 23 березня 2023 року надає показання, що вона є однією із двох власників ТОВ «ТД «Вінниця-Млин». Вона повністю довіряла своєму сину, який має дві вищі освіти, одна з яких юридична. Коли дізналась про нестачу та борги підприємства, то отримала сильний стрес, через який лежала в лікарні. ОСОБА_3 займалась роботою підприємства сама, коли ОСОБА_18 не мав часу контролювати роботу підприємства, пів року займався власними справами, виборами, то лише ОСОБА_3 всім займалась. З 2017 року вона є співвласником підприємства, прибуток її не цікавив, це все вона робила для сина. ОСОБА_3 займалась постачанням продукції, за період її роботи на підприємстві було вже три власники. Особисто вона на підприємстві не була жодного разу, всіма питаннями займався її син ОСОБА_16 .. Була присутня лише на зборах. Знає, що після виявлення нестачі ОСОБА_3 хотіла звільнитись, а ОСОБА_18 її не звільняв, бо хотів розібратись в ситуації. У неї була до сина повна довіра, письмової довіреності вона йому не давала. Крім ОСОБА_3 , на підприємстві ще працювала юрист ОСОБА_26 . Раніше була нестача п`ятсот тисяч, однак ОСОБА_3 пояснила, що це робочий процес і все виправить, і виправила на нестачу в один мільйон триста тисяч гривень. ОСОБА_18 запропонував їй нестачу розділити навпіл і не доводити справу до суду, однак ОСОБА_3 відмовилась. Зробила вигляд, що їй стало зле, вибігла на вулицю, викликала сина, який за нею приїхав. ОСОБА_3 має приємну зовнішність і легко входить в довіру, тому їй і довіряли. Були в кінці 2018 року прибутки, близько 250 тисяч, а в 2019 році ОСОБА_3 повідомила, що нестача 500 тисяч, однак обіцяла, що в процесі роботи це все виправиться. Їй все відомо зі слів сина, сама вона звітності не бачила. У ОСОБА_22 було ще одне підприємство, яке давно вже не працює. ОСОБА_3 в цих питаннях досвідчена, всім сама займалась, а ОСОБА_27 лише контролював її роботу. У ОСОБА_3 був доступ до серверів, коли вони були у слідчого, то вона не надавала йому доступу до сервера та комп`ютера. Сама вона зазнала моральних та фізичних страждань, їй діями ОСОБА_3 завдано шкоди, яку вона в подальшому оцінить, має документи з лікарні, які наддасть.
Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні 27 березня 2023 року надає показання, що на даний час працює в ТОВ «М`ясний майстер». В ТОВ «ТД «Вінниця-Млин» працював чотири роки, з 2016 року на посаді забивача худоби. На той час з ним разом працювали ОСОБА_3 , ОСОБА_29 , водій ОСОБА_30 , ОСОБА_19 та ОСОБА_15 . Він займався забиттям худоби, завантаженням та розгрузкою товару. За товаром автомобілі приїздили щодня, завантаження було різне. Бувало таке, що загружали повний автомобіль «Мерседес Спринтер», а бувало, що кілька ящиків. Грузили м`ясо і м`ясну продукцію. ОСОБА_19 казала, скільки потрібно по заявці загрузити товару і стільки вони грузили. На прохідній товариства була охорона, підприємство огороджене парканом. Був період часу, коли здавали на сигналізацію під охорону. ОСОБА_31 мала доступ до складів з продукцією. На підприємстві було два склади. Колись було таке, що він разом з ОСОБА_3 переважували товар, робили інвентаризацію в присутності ОСОБА_32 та ОСОБА_33 .. Десь за тиждень до цієї інвентаризації теж була інвентаризація. За чотири роки інвентаризації проводились десь раз на пів року, проводили перевірку, чи все в наявності і чи все сходиться. Інвентаризація по часу проходила день чи два. Якісь документи підписували. Раніше на підприємстві працював син ОСОБА_3 забивачем худоби, про інших родичів він не знає. Працював тільки на підприємстві, нікуди не їздив. Забій тварин був на території підприємства щодня, було від одного до восьми забоїв, рідко по десять. Він забивав тварину, знімав з неї шкуру, далі тушкою займався лікар, ставив печатки. Підставою для проведення інвентаризації стало те, що на підприємстві було багато шкур, на які була низька ціна і у ОСОБА_34 через це був конфлікт з ОСОБА_3 , він на неї кричав, погрожував, після чого її забрала «швидка», і вона пішла на лікарняний. Після того, як вона вийшла з лікарняного, виникло питання про проведення інвентаризації, однак хто таке рішення прийняв - йому не повідомили. Сказали, що потрібно переважити весь товар. Його задачею було ставити товар на вагу, потім складати на купу. Інвентаризація тривала десь три дні, однак в перший день він переохолодився, на другий день вийшов на роботу, але зрозумів, що працювати не може, і тому третій день інвентаризації проходив без нього. Під час інвентаризації були присутні він, ОСОБА_29 , ОСОБА_35 , ОСОБА_19 і час від часу приходив ОСОБА_15 . На запитання, чи все сходиться, ОСОБА_19 відповіла, що сходиться. Коли він був вдома, то прийшов ОСОБА_15 з документами і сказав підписати, він їх підписав, не читаючи, що там було написано, не знає. В нього був головний біль і температура, тому він поїхав до лікарні, де його госпіталізували. Пізніше йому повідомили, що можуть його розрахувати, бо не було роботи. Коли працював, то ОСОБА_15 приїздив на підприємство щодня, ввечері, казав, що він власник. Коли всі після робочого дня йшли додому, то ОСОБА_19 та ОСОБА_29 чекали ОСОБА_36 , що вони робили, не знає. В цехах, де знаходився товар, є камери відеоспостереження, які на його думку працювали, оскільки на них світились лампочки. Були випадки, що після забою тварин приїжджав ОСОБА_18 і вони в його присутності переважували туші. З ОСОБА_21 він працював два роки. Раніше про нестачі нічого не чув. Чи опломбовувались автомобілі з товаром після загрузки, не бачив. Літом було повна інвентаризація за ініціативи ОСОБА_36 , і нестачі не було, потім ще була станом на кінець року. На складі були гори шкур, автомобілі приїздили, щоб їх забрати, однак було таке, що ОСОБА_9 не дозволяв загружати шкури і відправляв автомобілі. Шкури на складі стояли довгий час, складались на купу. Ціна на шкури почала знижуватись і ОСОБА_15 звинуватив в цьому ОСОБА_3 .. Вона постійно була на роботі, контролювала процес забою, зважування, завантаження та розвантаження товару. Випадків відпуску товару без документів не було. ОСОБА_3 була керівником і здійснювала контроль. Забиті туші зважувались при ньому, важила їх ОСОБА_3 .. В склад на охолодження приймала ОСОБА_31 , яка відкривала склад, приходила раніше за усіх, ключі постійно були у неї - і від складу, і від кабінетів. Був період, що склад здавався на сигналізацію, потім приїжджала охорона, чи здавався цех (холодильник) на сигналізацію, не знає. Раніше ОСОБА_3 все опломбовувала. В лютому місяці, перед звільненням, він приймав участь в інвентаризації, яка розпочалась близько 10 години, один склад був переважений повністю. Все підряд переважували. На другий день він не зважував товар, бо не зміг за станом здоров`я, а потім пішов в лікарню. Перед лютим в січні було зважування, тоді усе сходилось, коли чогось не вистачало, перевіряли, находили і все сходилось, чи були надлишки не знає. Був скандал за шкури, мова йшла за мільйони. Кожного дня забій важився, тушка, субпродукти, шкура і все їхало в холодильник. Зважував не він. Син ОСОБА_3 працював на підприємстві з того часу, як він прийшов, в 2016 року він вже був, прийшов ОСОБА_38 і він ще працював десь пів року. Графік роботи був п`ять днів на тиждень, нічних змін не було. Один раз було таке, що його не було на роботі, а був лише син ОСОБА_3 Якісь документи він підписував. Пів року назад була інвентаризація і така сама була в січні, а в лютому переважували лише один холодильник. Сходилось все: і літом, і в січні. Коли в лютому до нього додому приїхав ОСОБА_40 з документами, то він їх підписав, не читаючи.
Свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні 27 березня 2023 року надає показання, що на даний час працює бухгалтером фермерського господарства в с. Мигалівці Барського району. На підприємстві «Вінниця-Млин» працювала з 2018 року, на роботу на посаду головного бухгалтера її приймала директор ОСОБА_3 .. До обов`язків входило ведення первинних документів, бухгалтерського обліку, оформлення банківських виписок, формування і подача податкової та фінансової звітності. Файловий ключ був на робочому столі комп`ютера, підписанням документів займалась лише вона. Працювали вдвох, вона та бухгалтер. Вона оформляла документи, що стосувались податкової та фінансової звітності, а бухгалтер ОСОБА_43 займалась первинними документами та поточною роботою. Звітність подавалась і щомісяця, і щокварталу, і щороку, все відповідно до чинного законодавства. На її погляд, підприємство було прибутковим, була прибуткова звітність. На підприємстві було десь п`ятдесят контрагентів, постачальників було більше, а покупців менше. Зі всіма постачальниками були договірні відносини, лише якщо покупець був не платником податку, то з такими не було договорів, наприклад з фізичними особами. В бухгалтерію поступали первинні внутрішні документи. Про залишок продукції подавалась фінансова звітність. Вони приймали ВРХ та свиней у живій вазі, коли забивалась худоба і розроблялись туші на різні види продукції, то на основі цього подавались первинні документи, на підставі яких відповідно до бухобліку оприбутковувався товар. Шкури, наприклад, проходили технологічну обробку та переносились на склад готової продукції. Все перероблялось в цеху, за межі товар ніхто не виносив. Після обробки продукції її відпуском займалась ОСОБА_3 , на відпуск були внутрішні накладні, на підставі яких готувались видаткові накладні, які включались до податкової та фінансової звітності. В кого були ключі від роботи, їй не відомо, в неї не було, зазвичай ОСОБА_43 вже була на роботі, коли вона приїжджала. Домовлявся за купівлю-продаж продукції та займався пошуком клієнтів керівник. Після забою ОСОБА_44 готувала акт переробки, який підписував керівник.
ОСОБА_45 бачила не часто, можливо разів десять. На її думку, підприємством керував ОСОБА_38 , що було видно з банківських документів. Фактично ОСОБА_3 не вирішувала сама фінансових питань. З родичів ОСОБА_3 на підприємстві працювала її невістка на посаді юрист-консульта, не довго, пішла в декретну відпустку. Їй не відомо про накази про інвентаризацію.
Програму «1С» вела вона, документи туди вносила і вона, і бухгалтер. Документи були в паперовому та електронному варіантах. Вона підписувала електронним ключем документи. В складі інвентаризаційної комісії не була, інвентаризація проводилась, і часткова, і повна, однак вона присутня не була, документів не підписувала. Їй не відомо, чи були накази про призначення матеріально відповідальної особи. В лютому 2020 року їй було запропоновано приймати участь в інвентаризації, однак вона участі не приймала, чому - не пам`ятає. ОСОБА_15 сказав йти на інвентаризацію, а вона відмовилась, бо не було ні керівника, ні засновників. ОСОБА_3 також не було на роботі, вона хворіла.
Звільнилась в день інвентаризації. ОСОБА_18 прийшов і запитав, що вона робить, вона відповіла, що оформляє документи, він сказав, щоб вона цього не робила, після запитання, чи їй піти, він сказав,- «так», вона зібралась та пішла. Документи на звільнення вони написали раніше, однак їх всіх звільнили 28 лютого 2020 року. Звільнила з роботи її ОСОБА_3 28 лютого 2020 року, це було не її рішення, а ОСОБА_46 наказі був перелік працівників, однак чий був підпис в наказі - не бачила. У неї на руках є трудова книжка, запис про звільнення туди внесла ОСОБА_3 Люди, які працювали, теж записувались в журнал, вона не записувалась, так як не завжди на початку робочого дня приходила на роботу. Вона вже давно хотіла звільнитись, але ОСОБА_3 попросила її закрити фінансовий рік, подати звітність і тому вона ще працювала. Електронний (файловий) ключ, що давав доступ до рахунків підприємства, зберігався в комп`ютері на робочому столі, і ОСОБА_43 могла формувати документи, і вона. На ключі був підпис директора і печатка підприємства. Більше платіжками займалась ОСОБА_43 , а по постачальниках вона оприбутковувала документи.
В бухгалтерській звітності ніколи не було нестачі. В річному звіті в другому розділі слід відображати нестачі, однак їх не було за весь час її роботи. Журнали велись на підприємстві, відповідно до законодавства. Були контролюючі органи, які це перевіряли. ОСОБА_3 була, як керівник, на своєму місці, належно виконувала свою роботу. Вона не знає, як проводили інвентаризацію і на підставі чого, однак один мільйон гривень не міг зникнути за один день.
Підприємство було під охороною, були камери відеоспостереження, товар, який завозився, записувався в журнал на прохідній, і в документи, які поступали в бухгалтерію, все фіксувалось в журналах. Не знає, чи була охорона підприємства на належному рівні. На прохідній підприємства працювала ОСОБА_47 , вона відкривала ворота і записувала в журнал. Підприємство здавалось на сигналізацію, хто ставив та знімав сигналізацію, не знає, знає, що кілька разів знімала з сигналізації ОСОБА_19 . Первинні документи зазвичай приносила ОСОБА_3 , міг принести охоронець. Про відпуск товару з цеху приходила внутрішня накладна, яку виписувала ОСОБА_3 .. Чи був у охорони доступ до камер спостереження, не знає. Про опломбування відвантаженого товару їй не відомо.
Договори з контрагентами укладали і вона, і ОСОБА_48 .. ОСОБА_3 завжди надавала в бухгалтерію первинний документ, на який вони потім готували та видавали видаткову накладну. Прибутки були не великі. Вихідні дані для інвентаризації в неї брав ОСОБА_15 .
Свідок ОСОБА_49 в судовому засіданні 27 березня 2023 року надає показання, що ОСОБА_10 не знає, ОСОБА_50 бачила один раз. На ТОВ «Вінниця-Млин» працювала бухгалтером з лютого 2012 року по лютий 2020 року. В її обов`язки входила виписка видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків, реєстрація договорів, виписка прийомних квитанцій по ВРХ, розноска актів після забою, виготовлення платіжних доручень. На підприємстві було не дуже багато постачальників, однак вони були постійні, пошуком постачальників займався ОСОБА_18 , зокрема останніх пів року; було, що і ОСОБА_3 займалась. ОСОБА_18 був на підприємстві щодня, займався контролем, так само і директор займалась контролем. Вона реєструвала договори та виписувала квитанції. Договори були зі всіма постачальниками і навіть з тими, які не були платниками податків. Програму «1С» вела головний бухгалтер, а вона вносила відомості. В цеху все важила ОСОБА_19 , записувала все в журнал і давала ОСОБА_3 .. Видаткові накладні підписувались електронним підписом, який був в головного бухгалтера. Вона не рахувала, чи за час її роботи підприємство було прибутковим, ці дані рахувала головний бухгалтер. Інвентаризація на підприємстві була в серпні 2019 року і в січні 2020 року, участі в ній вона не приймала. Після інвентаризації їй надавали документи і вона виводила залишки. Акт інвентаризації не складався. Матеріально-відповідальною особою на підприємстві була директор. Ініціатором проведення інвентаризації 13 лютого 2020 року був ОСОБА_18 , про підстави проведення їй невідомо. ОСОБА_3 під час інвентаризації не було, вона 12 лютого потрапила до лікарні. Наказу про проведення інвентаризації не було, ОСОБА_18 їй усно запропонував прийняти участь в інвентаризації, однак вона відмовилась через відсутність директора та наказу про інвентаризацію. Того, що сталась така нестача, не могло бути, бо в січні було проведено інвентаризацію і все було добре. Писала заяву на звільнення і в грудні, і в січні, бо не хотіла працювати з ОСОБА_21 .. Попередні її заяви розглянуті не були, бо ОСОБА_3 казала, що потрібно працювати, оскільки не було бухгалтера. Останній раз писала заяву на звільнення 12 лютого, однак звільнили її 28 лютого 2020 року. Доступу до серверів в ОСОБА_3 не було, зміни до комп`ютера про прихід та розхід внести вона не могла. Рух коштів по банку бачив ОСОБА_18 , йому приходили смс-повідомлення на телефон. ОСОБА_18 знімав гроші з рахунку, до пів мільйона на повернення позики. Коли була інвентаризація, ОСОБА_18 був, про виявлення нестачі не казав. Невістка ОСОБА_3 працювала на підприємстві, коли ОСОБА_22 ще не було, коли працювала сваха ОСОБА_3 , не пам`ятає. Комбінат був на сигналізації. Ставила на сигналізацію ОСОБА_19 .. ОСОБА_3 щомісяця звіряла з нею залишки, недостачі жодного разу не було, фізичні особи могли приїздити і купувати товар на підприємстві, здавалась на прохідну проплачена накладна і тільки тоді відпускався товар і відпускалась машина з товаром. Вона щодня надавала ОСОБА_25 всю інформацію по роботі підприємства, про прихід та розхід, він щовечора приїздив на підприємство, брав дані про роботу підприємства. Про недостачі від ОСОБА_22 жодного разу не чула. Про шкури їй відомо, що вони довго стояли, ОСОБА_18 їх не продавав, і вони пропали. Людям, які відновлювали шкури, додатково виплачували зарплату. Були залишки в холодильниках, однак точно сказати не може. Їх товариство працювало з підприємством «Українські заморожені продукти», яке належало ОСОБА_25 холодильнику було багато продукції, яку забирало «УЗП», не кожного місяця, продукція накопичувалась, а потім вони її забирали. ОСОБА_3 самостійно, без погодження з ОСОБА_21 не могла купувати чи продавати продукцію. 13 лютого 2020 року ОСОБА_18 і ОСОБА_51 приїхали, вигнали головного бухгалтера з кабінету і почали все переважувати. Наказу про інвентаризацію не бачила, його не було, бо його не було кому видати, на підприємстві не було ні директора, ні засновників, в неї брали залишки. Придбання та реалізація товару були в основному по безготівковому рахунку, іноді субпродукти продавали за готівку. ТОВ «УЗП» за товар розраховувалось не одразу. Всі дії здійснювались постійно за погодженням з ОСОБА_3 та ОСОБА_21 , його було вирішальне слово. ОСОБА_3 була хорошим керівником, відповідала займаній посаді. Вказівки ОСОБА_22 не завжди призводили до покращення роботи підприємства. Залишку станом на день проведення інвентаризації не пам`ятає. ОСОБА_18 казав, що це його фірма, але він її записав на маму.
Свідок ОСОБА_52 в судовому засіданні 27 березня 2023 року надає показання, що працює головним державним аудитором в Державній аудитслужбі Вінницької області. Він, як спеціаліст склав довідку після надання слідчим вилучених документів: Статуту підприємства, протоколу загальних зборів співвласників, наказу про призначення т.в.о. обов`язків директора, якою була ОСОБА_19 , наказ про проведення інвентаризації, акт інвентаризації, оборотно-сальдова відомість станом на лютий місць, потім додатково було надано відомості станом на початок року, на лютий місяць, і станом на проведення інвентаризації. Ним було проведено порівняння залишку на початок року, на лютий місяць та станом на 13 лютого 2020 року, все було зазначено в довідці, і виходячи з порівняння з бухгалтерського обліку, фактичної наявності та результатів проведеної інвентаризації, було встановлено розбіжність, тобто нестачу фактичної наявності цінностей, які знаходились на відповідальному зберіганні у матеріально відповідальної особи ОСОБА_3 , в кількості 41 211 кг на суму 1292551,00 грн. Дана перевірка ним проводилась за дорученням правоохоронного органу. Після чого його довідка була передана для проведення експертизи до НДЕКЦ, де було підтверджено фактичну нестачу. І в цьому році йому стало відомо про вручення підозри в даному кримінальному провадженні. Інвентаризація в його присутності не проводилась, оскільки це був контрольний захід, який проводився без його участі, яка в даному випадку не обов`язкова. Були надані ті документи, за якими можливо було зробити висновки щодо нестачі. Згідно з наданими слідчими документами, було встановлено нестачу та надано довідку спеціаліста. Інвентаризація була проведена правильно, акт інвентаризації та наказ про її проведення винесений вірно, документи, які свідчили про проведення інвентаризації, оформлено відповідно до чинного законодавства. Він робив порівняння - чого немає, і що є за актом інвентаризації, за оборотно-сальдовою відомістю що має бути по факту, їх порівняльна відомість співпала з його відомістю. Було надано статистичну звітність і після доопрацювання слідчими було надано баланси станом на 31 березня 2018 року, 30 вересня 2018 року, 31 грудня 2018 року, 31 грудня 2019 року. Первинні документи для перевірки не надавались, накладних жодних надано не було, лише ті, які були зазначені в довідці спеціаліста. Довідки було дві, перша в 2021 році, друга в 2022 році. Якщо на підприємстві виявлено нестачу, то має бути проведена інвентаризація та відповідні дані про нестачу мають бути показані у фінансовій звітності. Згідно з обліком, продукція станом на 1 лютого 2020 року була в наявності, а станом на 13 лютого 2020 року її не було. Попередньої інвентаризації в нього не було, тому точної дати нестачі сказати не може.
Свідок ОСОБА_53 в судовому засіданні 27 березня 2023 року надає показання, що працює директором в ТОВ «Українські заморожені продукти». До неї в лютому 2020 року звернулись ОСОБА_10 та ОСОБА_54 з проханням допомогти в оформленні інвентаризації та виготовленні протоколу загальних зборів. Раніше вона їм надавала допомогу з кадрових питань з оформлення договорів, юридичні послуги. Засновники повідомили, що з директором у них виникло непорозуміння з приводу наявного товару на підприємстві. Вони зібрались в офісі підприємства і провели загальні збори. ОСОБА_3 була на лікарняному. Загальними зборами призначили в.о. директора ОСОБА_20 та видали відповідний наказ. Зранку наступного дня вона приїхала на підприємство, також приїхали ОСОБА_10 , ОСОБА_54 , ОСОБА_18 , який діяв по довіреності як син власника. Вони зайшли в бухгалтерію, там було дві особи: ОСОБА_55 і ОСОБА_56 , яким показали наказ про інвентаризацію і повідомили про проведення інвентаризації, однак вони відмовились від підписів і проведення, і виник конфлікт. Бухгалтера не дали доступу до комп`ютера їй з ОСОБА_21 Раніше в ТОВ «ТД «Вінниця-Млин» вона працювала юристом, потім звільнилась, зараз договірних відносин у неї з даним підприємством немає. Після відмови бухгалтерів від проведення інвентаризації комісію було створено з працівників, які були присутні на підприємстві, винесено відповідний наказ і розпочато інвентаризацію. ОСОБА_60 перевірив ваги і почали носити і важити продукцію. ОСОБА_19 фіксувала все, записувала в блокнот. Яка саме це була продукція, не пам`ятає. Інвентаризація проходила цілий день, зранку, до вечора, тільки один день. Наступного дня інвентаризація не проводилась. В учасників інвентаризації зауважень до її проведення не було. Потім всі дані було внесено в інвентаризаційний акт на комп`ютері та підписано всіма членами інвентаризаційної комісії, крім ОСОБА_28 , який в другій половині дня відпросився, сказав, що прихворів. Нестача по вартості була більше мільйона гривень, ваги не пам`ятає. Бухгалтерів та директора не було. ОСОБА_3 телефонували, однак вона не приїхала. Бухгалтера звільнились, дати не пам`ятає. ОСОБА_3 була на лікарняному, пізніше в реєстрі побачила, що трудові відносини з нею розірвано через суд. З приводу проведення повторної інвентаризації ніхто не звертався. Директор була матеріально відповідальною особою, інших наказів про матеріальну відповідальність на підприємстві не було. Станом на 13 лютого 2020 року та на теперішній час вона не є працівником ТД «Вінниця-Млин», готувала документи на інвентаризацію, була присутня під час її проведення, приймала участь в якості спостерігача. Засновниками ТОВ «УЗП» є ОСОБА_57 , ОСОБА_54 та ОСОБА_10 Керівником вона там працює з 2016 року. Участь у придбанні корпоративних прав приймала. ТОВ «Вінниця-Млин» надавала юридичні послуги як працівник, певний період, з початку створення , займала посаду юриста. З ОСОБА_3 договору не було, не знає чи був укладений з нею договір про матеріальну відповідальність. Під час загальних зборів засновників ТОВ «Вінниця-Млин», 12 лютого 2020 року ввечері, були присутні ОСОБА_58 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та вона, яка вела протокол загальних зборів, де виникла ідея про проведення інвентаризації. Вона в Жмеринці готувала наказ про проведення інвентаризації та про створення інвентаризаційної комісії, підписували засновники ОСОБА_54 і ОСОБА_10 .. Під час проведення інвентаризації була вона та ОСОБА_18 , засновників не було. Бухгалтер ОСОБА_56 написала заяву, що ОСОБА_22 взагалі не знає. При інвентаризації були ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_19 , ОСОБА_61 .. Відеофіксація на підприємстві була, вона завжди увімкнена. Склад був закритий, але чи на сигналізації - не знає. В складі одне велике приміщення. Вона стояла біля входу і при ній все носили і переважували, також був ОСОБА_16 .. Не пам`ятає, скільки продукції було переважено, більше двадцяти тон. Бачила, що з великого холодильника виносили продукцію, все, що там було. Важили більшість брикети, шкури в день інвентаризації не важили. ОСОБА_19 все записувала в зошит, а потів ввечері вона з того зошита все переносила в акт інвентаризації, де потім розписались ОСОБА_60 , ОСОБА_62 та ОСОБА_19 , ОСОБА_28 не було. Бухгалтерія оборотно-сальдової відомості їм не надавала в день проведення інвентаризації. Пізніше ОСОБА_63 роздрукувала відомість, і вона була в них. Порівняння інвентаризації з оборотно-сальдовою відомістю складала вона сама. Фактично вона підрахувала, що наявна недостача, чого саме не вистачало, не пам`ятає. В оборотно-сальдовій відомості був вказаний товар з ціною, яка не змінювалась. Між ТОВ «УЗП» та ТОВ «Вінниця-Млин» договір на постачання продукції не укладався. ОСОБА_64 давала ОСОБА_25 довіреність, посвідчену в нотаріуса. В кого був доступ до сервера, не знає, можливо був в ОСОБА_14 . Після 13 лютого 2020 року діяльність підприємство не здійснювало, приїжджали один раз бухгалтера і виписували постачальникам якісь документи, товарно-транспортні накладні за літній період. Бухгалтера 13 лютого 2020 року залишили підприємство. Директор ОСОБА_3 повідомила засновників про те, що на підприємстві нестача. Спочатку був мінус, а потім надлишок і через це виникла потреба в проведенні інвентаризації. ОСОБА_3 була на лікарняному, коли з нього вийшла, не знає. ОСОБА_28 в день проведення інвентаризації акту не підписав, наступного дня, вона з ОСОБА_21 поїхала до нього до дому, він ознайомився з актом, зрозумів його зміст і підписав.
Свідок ОСОБА_65 у судовому засіданні 27 березня 2023 року надає показання, що ОСОБА_50 та ОСОБА_10 не знає. Працював в ТОВ «Вінниця-Млин» водієм експедитором десь рік, в його обов`язки входив прийом та доставка продукції. Товарно-транспортні накладні йому видавала бухгалтер ОСОБА_63 . Він розвантажував товар, коли розвозив, а завантажували його на підприємстві ОСОБА_59 та ОСОБА_19 .. Не пам`ятає, чи було багато клієнтів. Товар він возив в Київ на кілька підприємств. 13 лютого 2020 року приймав участь в інвентаризації, він носив м`ясо на вагу, це було цілий день. ОСОБА_18 сказав, що ОСОБА_3 захворіла і потрібно переважити холодильник. Під час інвентаризації були ОСОБА_59 , ОСОБА_66 , ОСОБА_19 , хто ще - не пам`ятає. Вся продукція, що переважувалась, була в одному холодильнику. Скільки там всього холодильників, не знає. Зауважень до інвентаризації у нього не було. Про те, що він член комісії, на початку інвентаризації йому не повідомляли. Акт інвентаризації ОСОБА_51 йому дала підписати, але не в той день точно. В акті було зазначено про кількість м`яса. Підписав акт, тому що приймав участь під час інвентаризації. Не пам`ятає, чи був склад відкритий, коли вони прийшли, бачив там лише один холодильник, переважували м`ясо, щоб були шкури - не пам`ятає. Коли він приїжджав на погрузну, записував вагу, яку прийняв, розвозив по маршруту. ОСОБА_3 виписувала йому накладну, в бухгалтерії виписували товарно-транспортну накладну, він все звіряв і потім розвозив товар. Коли підписував акт інвентаризації, не пам`ятає, але з актом ознайомлювався. Процес погрузки ОСОБА_3 не контролювала. Зранку, коли він приїздив на погрузку, холодильник відкривала ОСОБА_19 .. Що під час інвентаризації ОСОБА_19 записувала в блокнот, не знає. Скільки, крім нього, на підприємстві було водіїв, не знає. З території він виїжджав з товарно-транспортною накладною, охороні при виїзді він документів не пред`являв. З території підприємства був ще інший виїзд, яким можна було виїхати. Коли носив м`ясо і складав на вагу, то за зважуванням не слідкував. Без документів ніколи товару не возив.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні 27 березня 2023 року надає показання, що на даний момент у товаристві не працює. ОСОБА_10 та ОСОБА_50 бачила один раз. У ТОВ «Вінниця-Млин» працювала різноробочою з 2015 року до весни 2022 року. Підставою для проведення інвентаризації була виявлена недостача. ОСОБА_18 просто вирішив провести інвентаризацію. Матеріально відповідальною особою була ОСОБА_3 Ключі від складу з продукцією були в ОСОБА_3 , які вона їй видавала і вона відкривала і закривала склад. Здавала склад на сигналізацію і знімала з сигналізації вона. Під час інвентаризації були ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_60 , ОСОБА_18 , юрист і хтось ще, не пам`ятає. Інвентаризація проводилась в одному приміщенні цілий день, вона під час її проведення записувала в зошит відомості про товар, м`ясо вищого, першого, другого ґатунку, субпродукти та техвідходи. Електрик ОСОБА_60 перевірив на початку вагу, знайшов гирю вагою кілограм і зважив. Юрист займалась оформленням інвентаризації, за результатами якої було виявлено велику нестачу, яку саме, не пам`ятає. Порівняльні документи в бухгалтерії брав ОСОБА_16 .. Раніше такої масштабної інвентаризації не було, раніше її залучали до інвентаризації один раз, але не офіційно. Коли була попередня інвентаризація не пам`ятає. В приміщенні складу було п`ять морозильних камер, з яких працювало три, але все складалось в одну. В холодильних камерах і на складі було відео спостереження, за яким ніхто не слідкував. Доступ до сервера відео спостереження був у ОСОБА_22 , в нього були ключі. Після забою туші зважувала ОСОБА_3 постійно та розпоряджалась, де їх покласти, продукцію зі складу відпускала ОСОБА_3 та вона, коли їй казали. За час її роботи переважування було вибірково найдорожчої продукції, чи все співпадало, не знає. В день, коли були збори, до неї приїхав ОСОБА_18 і запропонував поїхати в Вінницю на збори. Чи була в той день ОСОБА_3 на роботі, не пам`ятає. На зборах їй запропонували бути тимчасово виконуючою обов`язки директора Протокол загальних зборів оформлявся при ній. Де готувався наказ про проведення інвентаризації, не бачила. Зранку 13 лютого ОСОБА_18 відкривав склад. До переважування вона в бухгалтерію не заходила. Свідком розмови ОСОБА_22 з бухгалтерами не була. Наказ про інвентаризацію підписувала вона, всім членам інвентаризаційної комісії оголосила наказ до початку інвентаризації. Переважували весь товар з одного холодильника. Акт інвентаризації готувала ОСОБА_53 , всі члени, крім ОСОБА_69 , підписали акт того ж дня. Ваги та сум недостачі не пам`ятає. Після 13 лютого 2020 року ще виходила на роботу. ОСОБА_3 після 13 лютого на підприємстві не було. Залишок товару був великий, десь 19-20 тон, але не 40. Продукцію вона після інвентаризації не відпускала, звітності не подавала, підписувала щось по комунальних послугах. Тимчасово виконуючою обов`язки директора ТД «Вінниця - Млин» вона була з 13 лютого 2020 року і до весни 2022 року. В цеху велись журнали, в яких записувались вага та найменування продукції. Туші розробляли забійники, вона все важила і забійники завозили товар в холодильник, відомість про зважений товар віддавала ОСОБА_3 .. Чи відпускався товар без накладних, вона не знає. Про недостачу під час роботи з ОСОБА_3 не чула. ОСОБА_18 був деколи присутній при зважуванні, відеокамери були направлені на вагу і відео відправлялось ОСОБА_25 на телефон. Щоб в січні 2020 року була інвентаризація, не пам`ятає. ОСОБА_18 їй не пояснював, чому її тимчасово призначають директором. Шкури в день інвентаризації не переважували, було два склади зі шкурами. Чи шкури відновлювали і чи важили, не пам`ятає. Вона надавала ОСОБА_3 відомості по залишках в холодильниках. Чи працювала на підприємстві невістка ОСОБА_3 , не знає. В ОСОБА_3 була сварка з ОСОБА_21 підпорядковувалась директором ОСОБА_3 .. Син ОСОБА_3 працював забійником на підприємстві, і возив на Вінницю товар. За день могло бути загружено товаром одна, дві машини, рідко бувало, що жодної. Машини загружались вагою до тонни, але бувало, що і три. Коли ОСОБА_3 була на лікарняному, то був її син на підприємстві, надавав їй інформацію по заявках і вона зважувала товар. В той час ключ від складу був в неї і в сина ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні 27 березня 2023 року надає показання, що у ТОВ «ТД «Вінниця-Млин» юридично власниками є його мати ОСОБА_10 та ОСОБА_70 , вони засновники п`ятдесят на п`ятдесят відсотків. Він фізично допомагав в роботі підприємства. Перший рік дохід був невеликий, але ОСОБА_3 пояснила, що це сезонні доходи, далі буде більше. В 2018 році дохід був 250 тисяч гривень. Грошей з доходу підприємства він жодного разу не брав. Кум його запросив приймати участь у виборах Президента, чим він і займався, кум став депутатом ВРУ, запросив в свою кампанію, потім він сам балотувався на депутата обласної ради і займався своєю виборчою діяльністю, не був на підприємстві майже пів року, з грудня 2018 року по липень 2019 року, і коли приїхав, ОСОБА_3 повідомила, що нестача, що вони в мінусі, і показала документи і пояснила, що не було забоїв, але люди працювали. Він одягнув спецодяг, взяв людей, почав все переважувати, сказав ОСОБА_3 надати йому залишки. Після переважування виявилось, що товару на вісімдесят з лишком тисяч більше. ОСОБА_3 пояснила, що зекономила цей товар на заготівельниках по одному, два кілограми, конкретно не пояснила. Він її запитав, чому вона йому цих даних не показала в бухгалтерському звіті, і тому в них виник конфлікт, бо в звіті це не було відображено. Він ніяких заяв з цього приводу не подавав. ОСОБА_3 літом 2019 року показала йому нестачу більше мільйона гривень. Він їй дозволив далі працювати, бо вона пояснила, що все відпрацює і до нового року все буде добре. Так вона допрацювала до 12 лютого 2020 року, коли виник конфлікт. Він прийшов в кабінет до ОСОБА_3 , сказав, що її сини працюють на підприємстві, він прийде до неї додому і вони всі питання вирішать вдома, щоб не виясняти стосунків на підприємстві. ОСОБА_3 сказала, що її обидва сина ОСОБА_71 та ОСОБА_72 тут ні до чого і всі питання потрібно вирішувати з нею. Він їй запропонував покласти навпіл кошти, який недостає. ОСОБА_3 вибігла з кабінету, з території підприємства, і їй стало погано. Потім прибіг син ОСОБА_3 - ОСОБА_71 і повідомив, що матері погано, і звинуватив його в цьому.
На підприємстві він був не щодня, контролю майже не здійснював, всім займалась ОСОБА_3 , яка там працювала при попередніх власниках. Як поставлялась продукція, йому не відомо, обліком займались бухгалтера. Постачанням він не займався та не контролював. Документи він не контролював. Клієнти залишились ті, що були при попередніх власниках, клієнтська база була напрацьована за попередні роки. Матеріально відповідальною особою була головний бухгалтер. Чи була інвентаризація до 13 лютого 2020 року, не знає. Можливо якась внутрішня і була. ОСОБА_3 йому показала на папірці, що за рік вони заробили 250 тисяч гривень. Охорона на підприємстві здійснюється в дві зміни. В одній зміні працювала сваха ОСОБА_3 , яка працює там і зараз, а в другій її сват. На підприємстві працювала вся її сім`я та родина. Один охоронець був вдень, один вночі. Відеофіксація є на території, доступ до неї він мав, але відео з камер не переглядав, тільки коли виник конфлікт, бо його син ОСОБА_3 звинуватив у тому, що він її довів до лікарні. Піч час перегляду відео нічого підозрілого не виявив. Яким чином з`явилась нестача, не знає, бо відео з камер зберігається за два тижні. На сигналізацію ставила підприємство ОСОБА_19 , вона і знімала. В нього доступу до кодів і паролів не було. Син ОСОБА_3 - ОСОБА_71 був водієм, син ОСОБА_72 - забійником. Коли не було ОСОБА_3 , то її син ОСОБА_72 відпускав товар і приймав товар. ОСОБА_3 ніяких документів по звітності йому не надавала. Він до 13 лютого 2020 року перевіркою не займався. За сім місяців, з 1 січня по липень 2019 року виникла нестача, про яку вона йому сказала. Про нестачу він знав зі слів директора, вона на папері написала, але це був неофіційний документ, жодних мір не приймав, бо вона запевнила, що відпрацює. Нестача, виявлена 13 лютого 2020 року, мабуть виникла з 1 січня 2019 року. Директор була матеріально-відповідальною особою, але чи був наказ, не знає. Ключів від складів підприємства в нього не було. Ініціатором проведення інвентаризації був він, коли телефонував ОСОБА_3 , то вона на дзвінки не відповідала. Збори він вирішив провести. На зборах були присутні він, засновники, ОСОБА_73 та ОСОБА_19 .. Під час інвентаризації він був на підприємстві. Накази були в них, вони зранку 13 лютого 2020 року приїхали в бухгалтерію з наказами, повідомили ОСОБА_74 і ОСОБА_55 про проведення інвентаризації, що ОСОБА_56 голова інвентаризаційної комісії, вона відмовилась і офіційно написала заяву про відмову від участі в проведенні інвентаризації, ветлікар також відмовилась і написала заяву. Потім з тих, хто був офіційно працевлаштований на підприємстві, створили нову комісії і новий наказ. Акт інвентаризації готувала ОСОБА_24 . Він особисто не здійснював заходів щодо контролю на підприємстві. По результатам інвентаризації була недостача близько на 1200000 гривень. Було таке, що 13 лютого зранку син ОСОБА_3 вивозив неоплачений товар, в нього були накладні на товар, він пояснив, що мама сказала доставити товар, забрав в нього ключі від кабінету ОСОБА_3 .. Коли прийшов в бухгалтерію після інвентаризації, то побачив, що ОСОБА_56 ще виписувала накладні за літо. На підприємстві основний великий склад, де морозильна камера і ще чотири склади, товар в був в одному основному складі. Все те, що було на складі переважили, окрім шкур, шкури не важили і не рахували, їх переважили вже коли утилізували. Десь в липні 2019 року було таке, що він все переважив і був плюс. Коли купували підприємство, то воно було прибуткове, але інвентаризації він не проводив. ОСОБА_3 сама йому сказала про те, що підприємство в мінусі на 450 тисяч гривень. Балансу підприємства та звітності не бачив. В онлайн режимі доступу до відео спостереження не мав, доступу до банківських рахунків не мав, дивідендів не отримував, коштів з підприємства не брав. 13 лютого 2020 року їм доступу до сервера не надавали бухгалтера. Хто складав порівняльну відомість, не пам`ятає. Коли ОСОБА_3 була на лікарняному, то керував її син ОСОБА_72 . 13 лютого 2020 року був переважений весь товар. По бухгалтерії ціна на шкури була 5-7 гривень. Акт інвентаризації при ньому підписували всі члени комісії, крім ОСОБА_28 , який відпросився, тому він наступного дня їздив до нього додому. Довіреності від матері, як засновника, в нього не було, договору з ОСОБА_75 також не було. ОСОБА_54 участі в інвентаризації не приймав. Сам він був на підприємстві не часто, не щодня, але точно не пам`ятає. З постачальниками не домовлявся і не спілкувався. На даний час він є директором і засновником ще одного підприємства, яке не працює. Чи були укладені договори між ТОВ «Вінниця-Млин» і ТОВ «УЗП», не пам`ятає, нібито не були. До поліції з заявою вони звернулись в березні 2020 року. В серпні 2019 року нестачі по холодильнику не було, була нестача по грошах. Нестача на 42 тони товару виникла може з липня, а може з січня 2019 року. Скільки тон шкур було на складі, не пам`ятає, в 2018 році шкури продавались по 48 гривень, а в 2019 році вартість була 5-7 гривень. Продавати директору шкури він дозволяв. Дані, які повідомила ОСОБА_3 про нестачу літом 2018 року на пів мільйона, були без документів. Після скандалу з ОСОБА_3 провели інвентаризацію і виявили нестачу. Сини та свати ОСОБА_3 працювали на підприємстві. Яку кількість товару міг 13 лютого 2020 року зранку вивезти син ОСОБА_3 , не знає. Бухгалтер ОСОБА_55 в 2019 році підключила його до бухгалтерської програми про рух коштів, але він не звіряв цих даних.
Свідок ОСОБА_76 в судовому засіданні 22 червня 2023 року надає показання, що на даний час офіційно не працює. З ОСОБА_3 був у трудових відносинах. Працював в ТОВ «Вінниця-Млин» на посаді забійника, періоду не пам`ятає. Директором була ОСОБА_3 , а власником - молодий чоловік ОСОБА_27 , який постійно приїжджав, два-три рази на тиждень. ОСОБА_19 приймала товар та видавала товар, контролювала процес ОСОБА_3 .. Він був присутній під час інвентаризації майна 13 лютого 2020 року. Таке переважування на підприємстві було щомісяця, іноді він приймав участь, іноді ні. Особисто приймав участь в переважуванні три-чотири рази, кликала переважувати його ОСОБА_19 , просила допомогти хлопцям. За місяць до 13 лютого 2020 року було таке переважування, але чи все сходилось, не знає. Чи готувались якісь документи, не знає, ні в яких документах він підпису не ставив. Допомагав, як робочий. Чому виникло питання про проведення інвентаризації 13 лютого, не знає, чув про якийсь конфлікт за шкури. Він, як працівник, міг з дозволу ОСОБА_77 заходити до холодильника. В холодильнику знаходився товар, а ще було інше приміщення, де були шкури і відходи. Інвентаризація 13 лютого 2020 року тривала на протязі дня, почалась ближче до обіду. Не пам`ятає, чи ОСОБА_3 була присутня під час інвентаризації. Присутні були ОСОБА_60 , ОСОБА_67 , хтось з бухгалтерії, прізвища не пам`ятає, ОСОБА_22 не було, ОСОБА_73 приїжджала, але в переважуванні участі не приймала, ще була ОСОБА_19 .. В холодильнику була вага, гирею перевірили справність ваги. По часу було десь три години з перекурами. Дані з ваги записувала ОСОБА_19 і хтось з бухгалтерії. По результатам інвентаризації нібито все зійшлось, не може згадати, чи підписував акт інвентаризації. Він не чув розмов про нестачу. Раніше чув розмови про нестачу шкур. При переважуванні 13 лютого 2020 року нікого стороннього не було. З чоловіків були ОСОБА_60 , ОСОБА_67 і його брат. В той день вони переважили всю продукцію з холодильників, шкури не важили. Під час інвентаризації всі були до кінця. Як він прийшов на роботу, то його оформили, а потім через місяць сказали, що потрібно звільнитись, був звільнений, але продовжував працювати ще десь рік. На підприємстві робили дах. Після 13 лютого 2020 року він ще працював, але підприємство прийом і продаж товару не здійснювало. Він ходив на роботу вимочувати і сушити шкури тварин. Ті туші, що були в холодильнику, так там і залишились. Крім нього, на роботу після 13 лютого ще ходила ОСОБА_19 і його брат, а ОСОБА_60 і ОСОБА_67 вже не ходили. Керував і давав завдання що робити ОСОБА_18 , приїжджав не часто. До 13 лютого було таке, що шкури відкидались, замовники приїжджали і не хотіли купувати. При ОСОБА_3 переважування було раз на місяць. На підприємстві було чотири камери, продукція була в двох камерах, після забою туші відправлялись на заморозку. Переважування було в камері охолодження, відеокамери були, але чи вони працювали, не знає. На вагу продукцію клав він, чи ОСОБА_67 . Хто конкретно був з бухгалтерів, не може сказати, можливо ОСОБА_78 , вона все записувала у великий зошит. Юриста та ОСОБА_22 на інвентаризації не було, йому дала вказівку ОСОБА_19 все переважувати. В неї були ключі, вона все відкривала і закривала. На підприємстві була охорона, у них був журнал, в якому він розписувався по приходу і виходу з роботи. Коли товар псувався, то рішення про списання приймала ОСОБА_3 , і тоді вони виносили і викидали товар. Охоронцем була ОСОБА_79 , чи хтось з охоронців був родичом ОСОБА_3 - йому не відомо. На підприємстві, крім прохідної, був ще один виїзд, ключі від нього були в охорони. Син ОСОБА_3 був забійником у підприємстві. Графік роботи був різний. Коли було багато забою, то приходив син ОСОБА_3 . Коли потрібно було переважувати, то вказівку давала ОСОБА_19 кінці дня товар переважувався і все записувалось. Було таке, що відгружали кілька тон товару, а було таке, що кілька ящиків. Були такі випадки, що товар виїжджав через інший виїзд. Брама в іншого виїзду була закрита, там була камера відео спостереження. Охоронник відкривав і закривав браму. Про списання товару не знає, так думає. Коли псувався товар, то його викидали, це могли бути шкури та субпродукти, техвідходи. Викидали в сміттєвий бак шкури ті, які не приймав замовник, які повністю зіпсувались. Крім ОСОБА_80 , в охороні ще працювали три-чотири чоловіка, чоловік з ОСОБА_81 , прізвищ не пам`ятає, чи хтось з них родич ОСОБА_82 - не знає.
Свідок ОСОБА_66 в судовому засіданні 5 вересня 2023 року надає показання, що з ОСОБА_3 працював на ТОВ «ТД «Вінниця-Млин», був електриком, точного часу не пам`ятає, приблизно до двох років. Знайшов цю роботу сам, прийшов на підприємство в пошуках роботи і його взяли. ОСОБА_3 характеризує, як нормальну, хорошу людину. До розгрузки, погрузки відношення не мав, інколи міг допомогти, в цех міг зайти, бо мав медичну книжку, коли потрібно було щось відремонтувати чи замінити лампочку, то заходив. Виконував свою роботу. Іноді звертався до колишнього власника, який володів інформацією щодо схем електропроводки. Є центральний в`їзд, де записувалося який транспорт заїжджав і виїжджав. Було три холодильні камери в одному приміщенні. Все зберігалось окремо: м`ясо, шкіра, відходи, згідно з нормами. Вхід і виїзд контрагентів та працівників здійснювався через центральний вхід, був ще службовий вхід, але він був закритий. Не пам`ятає такого, щоб директор ходив через інший вхід. В його обов`язки входило підключення ваги, щоб все нормально працювало. Останнім часом був внутрішній аудит та часткова інвентаризація, щось переважувалось, щось не переважувалось. Під час інвентаризації товар важили в ящиках без урахування їх ваги, тому він зробив зауваження, щоб враховувалась вага тари. Питання про звірку продукції нібито не стояло. Під час інвентаризації 13 лютого 2020 року йому була поставлена задача підключити ваги, що він і зробив, на вагах була гиря, з якої було зрозуміло, що ваги важать вірно. Ще був ОСОБА_59 , вони пішли разом купили скоч і на цьому його участь в інвентаризації закінчилась. Були присутні ОСОБА_62 , ОСОБА_19 , власник з юристом. Записом ваги займалась ОСОБА_19 , вона вела запис та займалась порівнянням ваги з тією, яка в неї була записана в блокноті. Скільки тривала інвентаризація по часу - не готовий сказати, оскільки не був присутній під час зважування. На наступний день йому дали підписати акт на трьох аркушах, але підписи були на окремому аркуші, він повідомив, що на окремому аркуші не буде ставити підпис, оскільки вони не зшиті і не скріплені печаткою. Його запитали, чи у нього юридична освіта та запропонували з власником поїхати до ОСОБА_69 додому, щоб той також підписав, бо він не був присутній до кінця аудиту. Йому повідомили, що всі вже підписали, що це просто робиться звірка, щоб знати залишки про кількість продукції. Його це не насторожило, бо за місяць до цього також була внутрішня перевірка. Наказу він не бачив, йому наказу ніхто не показував. Акт інвентаризації він підписав, коли він був в нормальному стані, там була зазначена продукція, яка була переважена. Ніхто йому не повідомляв про ціль проведення інвентаризації. Зауважень та доповнень до акту не робив. ОСОБА_19 там працювала кілька років, ми їй довіряли і тому підписали цей акт. Після інвентаризації він підійшов до власника і повідомив, що благодійно працювати не буде, бо йому не виплачували зарплату, власник повідомив, що працювати він може, однак заробітної плати не отримає, поки що.
Про наявність нестачі в холодильнику не чув, під час попередньої інвентаризації про нестачу також не чув. ОСОБА_3 ставила підлеглим задачі, що робити, за роботою слідкувала. На другому вході була камера, вхід був завжди закритий, але через нього на роботу, з роботи ніхто не виходив. Про те, що ОСОБА_19 була директором, він не знав. На сигналізацію підприємство здавала ОСОБА_19 , вона знала код і знімала з сигналізації також вона. Камери на його думку працювали, оскільки світились лампочки, датчики руху були. ОСОБА_18 приїжджав, міг підійти до сервера і взяти відео подивитись. Під час інвентаризації про недостачу не говорили, навпаки казали про те, що деяких позицій було більше. Все записувала ОСОБА_19 .. Могло бути таке, що вид однієї продукції був змішаний з іншою і продукцію розділяли по найменуваннях. На його думку, нереально було за три години переважити всю наявну продукцію. ОСОБА_19 завжди була присутня під час зважування та вела записи. Опломбовувати склади не було потреби, так як там були датчики руху і камери відеоспостереження. В його функції не входило обслуговування відеокамер, його задачею була замінити лампочки біля камер, щоб все освітлювалось. Перед початком інвентаризації йому усно повідомили, що потрібно все переважити, але про наявність наказу про інвентаризацію не повідомили. Акт йому давали підписати наступного дня на підприємстві. Порівняння наявної продукції з залишком йому ніхто не показував, думав, що це звичайний внутрішній аудит, щоб власник для себе розумів ситуацію на підприємстві. ОСОБА_3 не була присутня, її забрала «швидка», і вона була на лікарняному. По роботі до ОСОБА_3 питань не було, вона робила свою роботу і несла відповідальність. На скільки він пам`ятає, Львівський завод хотів забрати шкури, але по якій ціні, не знає, це його не цікавило. При його влаштуванні на роботу він проходив співбесіду з ОСОБА_21 , який представився, як власник. Під час інвентаризації на показник ваги він не дивився, за цим слідкувала ОСОБА_19 . Безпосередньо участі у зважуванні продукції він не приймав. Йому було відомо, що він вписаний в члени інвентаризаційної комісії, йому про це повідомили ОСОБА_19 і ОСОБА_16 .. Під час переважування чув про невідповідність деякої продукції, а не про недостачу чи надлишок. З результатами акту він не був не згоден, цифрами він не переймався, йому не подобалась форма акту, саме те, що акт був не прошитий. Впевнений, що все, що зайшло на підприємство, було на місці, колектив прекрасний, ніхто ні кілограма звідти не виніс. Пішов додому, бо погано себе почув, були симптоми ковіду, і він свою роботу зробив. Код від сигналізації йому не був відомий. Роботу директора на підприємстві ОСОБА_18 йому не пропонував. Про виявлену недостачу йому спочатку було невідомо, на його думку це неможливо. Десь за місяць до 13 лютого 2020 року було переважування, але про недостачу він не чув. Підписуючи акт інвентаризації, він не знайомився з його змістом. При пред`явленні для огляду акту інвентаризації (а.с.167) повідомив, що підпис його, але зараз стоїть печатка, а тоді печатки не було. Не пам`ятає, чи підписував наказ (а.с.165), категорично повідомити не може. В акті останній аркуш, такий як був, а попередні аркуші не такі, форма акту була не така, він складався з трьох аркушів, а зараз чотири аркуша. Його турбувало те, що він свій підпис ставив на окремому аркуші, де були лише підписи. Тоді, коли він підписував акт, печатки не було. Коли раніше була аудиторська перевірка, то все сходилось. Робота продовжувалась, тому він вважав, що все добре. Такої форми акту, як зараз, не пам`ятає. Акт, в якому він ставив підпис, він читав і там про нестачу не було вказано. Він ставив підпис в останньому аркуші акту. В акті не було цифр, які б свідчили про нестачу. Тоді акт був написаний ручкою, а зараз акт надрукований. Нестачі в акті він не бачив. Акт він особисто не читав, тільки переглянув, зі слів ОСОБА_83 почув, що все нормально. В нього в пам`яті відклалось, що графи були записані ручкою, а не надруковані, акт складався з трьох аркушів. Там, де були підписи, на звороті був чистий аркуш.
При одночасному допиті у судовому засіданні 12 грудня 2023 року обвинуваченої ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_53 , ОСОБА_38 , ОСОБА_84 , ОСОБА_49 , ОСОБА_77 - обвинувачена повідомила, що свідок ОСОБА_18 одноразово зняв з рахунку підприємства 500000 грн, які знімав разом зі свідком ОСОБА_73 , останні заперечили цей факт; ці ж свідки, а також свідок ОСОБА_19 підтвердили, що бувало, коли син обвинуваченої завантажувався товаром з комбінату і вивозив його без оформлення необхідних документів; свідки повідомили, що підприємство після інвентаризації 13 лютого 2020 року не працює, вказана інвентаризація виявила нестачу товарно-матеріальних цінностей, за який період вона виникла - вважають, від дев`яти місяців до одного року, точно не знають, матеріально-відповідальними особами були ОСОБА_3 , а також без відповідного оформлення свідок ОСОБА_19 ; продукція, яка була у наявності у холодильниках, не співпадала з документацією бухгалтерії.
Експерт ОСОБА_85 у судовому засіданні 18 січня 2024 року надає показання, що вона проводила судово-економічну експертизу № 44 від 18 серпня 2022 року на підставі документів, які їй надав слідчий, а саме оборотно-сальдової відомості станом на 13 лютого 2020 року, акт інвентаризації та порівняльна відомість. Потім вона витребувала додаткові документи: відомість та інвентаризаційний акт по бухгалтерському обліку, їй також було надано, і вона вивела документальну нестачу по товариству готової продукції вагою 41666,14 кг на суму 1292505,55 грн.
Експерт ОСОБА_86 у судовому засіданні 18 січня 2024 року надає показання, що вона проводила судову економічну експертизу № СЕ-19/102-21/14894-ЕК від 17 листопада 2021 року. Слідчим було надано їй матеріали справи у двох томах, у процесі проведення експертизи вона заявляла клопотання щодо додаткових документів. Предметом дослідження була довідка від 4 жовтня 2020 року головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування ОСОБА_87 , який встановив нестачу в кількості 41211,14 кг на суму 1292551,64 грн, і яку вона своїм висновком підтвердила частково: у кількості 41655,137 кг на суму 1291009,55 грн.
Спеціаліст ОСОБА_88 у судовому засіданні 18 жовтня 2024 року надає показання, що вона є експертом з проведення економічних експертиз. Надавати оцінку висновку експертизам, які є у справі, вона не має права. Лише може пояснити, що раптова інвентаризація проводиться на підставі наказу інвентаризаційної комісії, про що повинно було бути повідомлено матеріально відповідальну особу. Матеріально відповідальна особа, на виконання наказу, повинна скласти звіт, приєднати до нього всі документи на момент проведення інвентаризації на прибуття та вибуття. Після цього комісія приступає до проведення інвентаризації, перевіряє, зважує і складає акт. Даний акт звіряється з документами бухгалтерського обліку, де вже враховані останні документи і бухгалтерія виводить залишки по товарно-матеріальним цінностям. Всі дані порівнюються на день проведення інвентаризації, і якщо є недостача - складається протокол.
Всі документи, які надаються для проведення експертизи, повинні бути завірені належним чином. Інвентаризацію підписують всі члени комісії і матеріально відповідальна особа, якщо матеріально відповідальна особа не погоджується, то має бути складений акт. Порушення процедури проведення інвентаризації експерт встановити не може, він не присутній під час її проведення. Експерт працює з наданими документами. Правильність проведення інвентаризації - це юридичне питання, жоден експерт цього встановити не може.
Матеріально відповідальна особа, кожного місяця має подавати в бухгалтерію звіти з документами - прибуткові та видаткові. Бухгалтерія, в свою чергу, має звіряти залишки і повідомляти чи все правильно, чи є якісь неточності, щоб звіритись з залишками.
Кругом ведеться бухгалтерський облік. Звіти звіряються з реєстром бухгалтерського обліку з оборотно-сальдовими відомостями. І потім, на момент проведення інвентаризації, робиться звірка, виводяться залишки, звіряється з інвентаризаційними описами і вже тоді виводиться недостача чи лишки.
Експерт не несе відповідальність за дані, які надаються на експертизу, лише може порівнювати надані первині бухгалтерські документи з ревізією. Якщо експерту не вистачає документів з числа наданих йому для проведення експертизи, для винесення висновку, він заявляє клопотання про надання додаткових документів. У випадку, коли доданих документів не вистачає для прийняття висновку, тоді експерт виносить висновок про неможливість надання експертного висновку.
Крім цього, вину обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, повністю підтверджують оцінені судом у нарадчій кімнаті у відповідності з частиною першою статті 89 КПК України і визнані належними і допустимими у сукупності з показаннями обвинуваченої, потерпілих, свідків, експертів, спеціаліста, такі докази :
- позовна заява товариства про відшкодування заподіяної шкоди на суму 1291009,55 грн (т.1 а.с.53-54);
- витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження № 12020020130000155 12 березня 2020 року о 15-59 год за заявою ОСОБА_89 , засновника ТОВ «Торговий дім «Вінниця-Млин», про можливе вчинення посадовими особами підприємства розтрати коштів та завдання збитків товариству (т.1 а.с.142);
- рапорт про реєстрацію заяви, яка надійшла 3 березня 2020 року о 18-38 год від ОСОБА_10 по факту вчинення директором, головним бухгалтером та бухгалтером ТОВ «ТД «Вінниця-Млин» протиправних дій відносно заявниці (т.1 а.с.143);
- рапорт про розгляд матеріалів по заяві ОСОБА_10 , яка підозрює посадових осіб ТОВ «ТД «Вінниця-Млин» в привласненні грошових коштів в сумі 1000000 гривень, шляхом зловживання службовим становищем (т.1 а.с.144);
- заява повідомлення від 27 лютого 2020 року про вчинення директором, головним бухгалтером та бухгалтером ТОВ «ТД «Вінниця-Млин» кримінального правопорушення за частиною четвертою статті 191 КК України (т.1 а.с.145-148);
- постанова при призначення групи слідчих від 2 липня 2020 року (т.1 а.с.149-150);
- лист заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_90 від 30 грудня 2020 року про направлення кримінального провадження для здійснення подальшого досудового розслідування слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області (т.1 а.с.151);
- постанова про доручення здійснення досудового розслідування слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу досудового розслідування від 28 грудня 2020 року (т.1 а.с.152);
- повідомлення про заміну групи прокурорів від 30 грудня 2022 року (т.1 а.с.153);
- постанова про заміну групи прокурорів від 29 грудня 2020 року т.1 (а.с.154-155);
- доручення про проведення досудового розслідування начальника відділу СУ ОСОБА_91 від 26 січня 2021 року (т.1 а.с.157);
- постанова про призначення групи слідчих від 26 січня 2021 року (т.1 а.с.158-159);
- повідомлення про заміну групи прокурорів від 16 листопада 2021 року (т.1 а.с.160);
- постанова про заміну групи прокурорів від 23 жовтня 2021 року (т.1 а.с.161-162);
- повідомлення про заміну групи прокурорів від 22 жовтня 2022 року (т.1 а.с.163);
- постанова про заміну групи прокурорів від 22 жовтня 2022 року (т.1 а.с.164-165);
- доручення від 30 липня 2020 року про проведення слідчих дій - долучення до матеріалів кримінального провадження характеризуючих обвинувачену матеріалів (т.1 а.с.181);
- клопотання від 7 вересня 2021 року та від 6 березня 2022 року про продовження строку досудового розслідування (т.1 а.с.188-191, 195-198);
- ухвала від 10 вересня 2021 року та від 11 березня 2022 року про продовження строку досудового розслідування (т.1 а.с.192-194, 199-201);
- витяги з Держреєстру речових прав щодо нерухомого майна обвинуваченої (т.1 а.с.204-208);
- ухвала від 18 листопада 2022 року про накладення арешту на житловий будинок обвинуваченої (т.1 а.с.209-210);
- постанова від 15 листопада 2022 року про зміну кваліфікації злочину з частини четвертої статті 191 на частину другу статті 367 КК України (т.1 а.с.211-214);
- інформація голови апеляційного суду від 19 січня 2023 року про розсекречення матеріальних носіїв інформації (т.1 а.с.216);
- ухвала від 8 серпня 2022 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій (зняття інформації з електронних комунікаційних мереж обвинуваченої, ОСОБА_84 та ОСОБА_49 (т.1 а.с.217-218);
- доручення від 16 серпня 2022 року про проведення негласних слідчих розшукових дій відносно обвинуваченої, ОСОБА_84 , ОСОБА_49 (т.1 а.с.222);
- протоколами від 3 листопада 2022 року з аудіодисками про проведення негласних слідчих дій (прослуховування телефонної розмови обвинуваченої з ОСОБА_92 , ОСОБА_49 , ОСОБА_93 , у ході яких вони розповідали обвинуваченій про питання слідчого і відповіді на них, а також невідома особа казала ОСОБА_49 , щоби вона не говорила слідчому про «двійну бухгалтерію»; розмова (т.1 а.с.224-231, 232-236, 237-243);
- повідомленнями від 31 грудня 2022 року ОСОБА_3 , ОСОБА_49 та ОСОБА_94 про проведення відносно них негласних слідчих розшукових дій (т.1 а.с.245-247);
- ухвала від 3 лютого 2021 року про дозвіл на обшук будинку обвинуваченої (т.1 а.с.249);
- клопотання слідчого від 2 лютого 2022 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до фінансових документів товариства, які виявили нестачу на суму 1292551,64 грн (т.2 а.с.1-2);
- ухвала від 21 лютого 2022 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до фінансових документів товариства (т.2 а.с.3);
- протокол тимчасового доступу від 21 квітня 2022 року до фінансових документів товариства - спрощений фінансовий звіт станом на 31 березня 2018 року, станом на 30 червня 2018 року, станом на 30 вересня 2018 року, станом на 31 грудня 2018 року, станом на 31 грудня 2019 року, станом на 31 грудня 2020 року (т.2 а.с.4-6);
- фінансова звітність підприємства за 2019-2020 роки, необхідна для проведення економічної експертизи (т.2 а.с.11-12);
- клопотання від 27 січня 2022 року про тимчасовий доступ до податкових документів товариства, які згодом використовувались при проведенні економічної експертизи (т.2 а.с.13-14);
- ухвала від 8 лютого 2022 року про надання дозволу на отримання документів для проведення аудиторської перевірки (т.2 а.с.16-17);
- протокол тимчасового доступу, згідно з ухвалою 8 лютого 2022 року, в ході якого були вилучені лист № 5/02-32-10-11 та CD-R з записом інформації (т.2 а.с.18-23);
- висновок судово-економічної експертизи № 44 від 18 серпня 2020 року, яка проводилась на підставі постанови слідчого, до якої було додано бухгалтерські документи на 33 аркушах, а потім і додаткові документи (т.3 а.с.17), і згідно з висновком якої нестача товарно-матеріальних цінностей на ТОВ «Вінниця-Млин» станом на 13 лютого 2020 року підтверджується документально в кількості 41666,14 кг частково на суму 1292505,55 грн (т.3 а.с.16-26);
- довідка від 4 жовтня 2020 року головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування ОСОБА_87 , який на виконання доручення слідчого опрацьовував документи товариства, а саме оборотно-сальдові відомості станом на 1 січня 2020 року, 1 лютого 2020 року та 13 лютого 2020 року, порівняльну відомість результатів інвентаризації від 16 липня 2020 року, банківську виписку по рахунку товариства - щодо нестачі товарно-матеріальних цінностей загалом на суму1292551,64 грн, і який не встановив відмінний від викладеного у цій довідці стан справ з висвітлених питань (т.3 а.с.31-36);
- постанова від 12 жовтня 2021 року про призначення судово-економічної експертизи (т.3 а.с.38-39);
- висновок судової економічної експертизи № СЕ-19/102-21/14894-ЕК від 17 листопада 2021 року, згідно з яким довідка від 4 жовтня 2020 року головного державного аудитора в частині нестачі товарно-матеріальних цінностей в ТОВ «Вінниця-Млин» станом на 13 лютого 2020 року підтверджується частково в кількості 41655,137 кг на загальну суму 1292009,56 грн (т.3 а.с.40-51);
- довідка від 17 травня 2022 року головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування ОСОБА_87 , який на виконання звернення слідчого досліджував питання підтвердження нестачі товарно-матеріальних цінностей, встановленої 13 лютого 2020 року, і дослідивши бухгалтерську та податкову документацію товариства установив, що станом на 13 лютого 2020 року залишок оборотних активів (запаси) мав би складати 1413976,93 грн, а за результатами інвентаризації встановлено нестачу на суму 1292551,64 грн (т.3 а.с.62-68);
- протокол від 12 лютого 2020 року загальних зборів учасників ТОВ «Вінниця-Млин», які призначили ОСОБА_20 т.в.о. директора товариства, наказ № 13/1 від 13 лютого 2020 року про призначення (т.3 а.с.152-153);
- оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 26 за період з 1 листопада 2019 року по 1 січня 2020 року та станом на 13 лютого 2020 року, згідно з якими не вказано порушень між грошовими надходженнями товариства, його витратами та різницею між ними (т.3 а.с.156-158, 159-161);
- наказ № 13/2 від 13 лютого 2020 року ТОВ «Вінниця-Млин» про створення інвентаризаційної комісії (т.3 а.с.165);
- наказ № 13/1/2 від 13 лютого 2020 року ТОВ «Вінниця-Млин» про проведення раптової інвентаризації на складі готової продукції (т.3 а.с.166);
- інвентаризаційний акт від 13 лютого 2020 року та порівняла відомість результатів інвентаризації, згідно з якими установлена нестача товарно-матеріальних цінностей у сумі 1292551,64 грн за 41211,14 кг (т.3 а.с.167-174);
- Статут товариства ТОВ Торговий Дім «Вінниця-Млин», пунктами 16.2 та 16.3 якого установлена відповідальність директора за збитки, заподіяні у наслідок його халатності, та можливість пред`явити позов про це учасниками товариства (т.3 а.с.195);
- протокол № 6 від 5 серпня 2015 року зборів учасників ТОВ «Вінниця-Млин» про призначення ОСОБА_3 директором товариства (т.3 а.с.197).
Томи 4 та 5 по клопотанню прокурора, з яким погодились інші учасники судового провадження, не досліджувались, оскільки по інформації прокурора у цих томах містились первинні бухгалтерські документи, які надавались експертам для проведення судових економічних експертиз.
Оцінка доказів судом
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Дослідивши безпосередньо та оцінивши всі вищеперераховані докази відповідно до вимог статті 94 КПК України, суд вважає їх належними і допустимими, оскільки вони прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, отримані у порядку, встановленому цим Кодексом, а також визнані і не оспорюються стороною захисту.
Суд не приймає до уваги невизнання вини обвинуваченою, її показання щодо своєї діяльності за вказівкою іншої особи - свідка ОСОБА_22 , який, як установлено при судовому слідстві, не мав юридичних стосунків з товариством, не являвся його учасником, про що не заперечувалось стороною захисту. Водночас суд враховує показання свідків, безпосередньо допитаних у судовому засіданні, які підтвердили факт нестачі, а також неналежне відношення обвинуваченої до своїх посадових обов`язків; відсутність у матеріалах кримінального провадження актів інвентаризацій, ревізій за період, який ставиться в провину обвинуваченій. Тому її пояснення щодо проведення нею таких перевірок наявності-відсутності товарно-матеріальних цінностей також не беруться судом до уваги, а ведення особистих записів перевірки м`ясної продукції, як поясняла обвинувачена, суд не вважає інвентаризацією. При цьому суд враховує, що обвинувачена визнала факт не призначення нею матеріально-відповідальної особи, що її ставиться у вину як один з елементів недбалості.
Суд бере до уваги висновки та показання експертів, які на досудовому слідстві проводили судово-економічні експертизи і у судовому засіданні підтвердили свої висновки щодо нестачі товарно-матеріальних цінностей у товаристві на вказані у обвинувальному акті кількість 41665,137 кг на суму 1291009,55 грн. Даючи ретельну оцінку висновкам експертів, суд враховує, що всі вони призначені і проведені з дотриманням вимог закону, компетентними експертами у своїй галузі, висновки експертів ґрунтуються на правильно зібраних досудовим слідством даних та доказах, відповіді експертів на поставлені питання логічні, обґрунтовані, повні та переконливі, а також узгоджуються з іншими, дослідженими і перевіреними у судовому засіданні зібраними досудовим слідством, доказами.
Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
Невизнання своєї вини обвинуваченою суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинення злочину.
При цьому суд наголошує, що відповідно до нормативного визначення об`єктивна сторона недбалості передбачає несумлінне ставлення службової особи до службових обов`язків, які на неї покладені, що виражається: в їх невиконанні або у неналежному виконанні; у спричиненні істотної шкоди (частина перша статті 367 КК України) або у тяжких наслідках (частина друга статті 367 КК України); і таке ставлення перебуває в причинному зв`язку із зазначеними наслідками. Невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків може виявлятися не лише в одноразовій бездіяльності або дії, а й у тривалій бездіяльності або ряді дій, виконаних неналежним чином. Службова недбалість - це злочин, який може бути вчинений тільки з необережності. Отже, з суб`єктивної сторони цей злочин характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).
Таким чином суд, зберігаючи відповідно до вимог частини шостої статті 22 КПК України об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, розглядаючи кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення, вважає, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом доведено, що обвинувачена ОСОБА_3 , будучи службовою особою, неналежно виконувала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, і її дії слід кваліфікувати за частиною другою статті 367 КК України.
Відомості щодо особи обвинуваченої
Особа обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджується фотокопією її паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 5 червня 1998 року Жмеринським РВУМВС (т.3 а.с.146-147.
Згідно з довідками № 368 та № 366 від 7 серпня 2020 року Жмеринської ЦРЛ, обвинувачена ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувала, за лікуванням останніх п`ять років не зверталась (т.1 а.с.183-184).
Відповідно до вимоги про судимість від 30 липня 2020 року обвинувачена ОСОБА_3 раніше несудима (т.1 а.с.185).
Згідно з довідкою № 2120 квартального комітету «Постройки» м. Жмеринки від 12 серпня 2020 року, обвинувачена ОСОБА_3 зареєстрована по АДРЕСА_1 , скарг від сусідів на неї не надходило (т.1 а.с.187).
Відповідно до висновку органу пробації від 17 березня 2023 року виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 без позбавлення волі можливе (т.1 а.с.71-74).
Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання
Обставин, які у відповідності із статтями 66 та 67 КК України пом`якшують і обтяжують покарання, судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яку є нетяжким злочином; особу винної, яка характеризується позитивно, раніше несудима; а також її пенсійний вік і вчинення злочину з необережності; значний розмір заподіяних матеріальних збитків, наявність позовів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди; що покарання є заходом примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, і яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого; виходячи з принципів індивідуалізації, розумності покарання з метою попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Водночас суд враховує, що санкцією частини другої статті 367 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Суд вважає, що виходячи з принципу справедливості покарання, суд має застосувати більш суворий вид покарання за скоєний злочин лише тоді, коли менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження скоєння нею нових злочинів.
Приймаючи до уваги вказані вище обставини, що враховані судом при розгляді судового провадження, суд вважає, що призначення покарання у вигляді реального позбавлення волі із сплатою штрафу в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, як про це просить прокурор, є непропорційним та неадекватним, тобто несправедливим і неспрямованим на досягнення легітимної мети, оскільки є неспівмірним з нею.
Тому суд вважає доцільним призначити обвинуваченій покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів - у виді позбавлення волі в умовах, відповідно до статті 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком та обов`язками, передбаченими статтею 76 КК України, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями, без сплати штрафу.
При обранні міри покарання суд також приймає до уваги висновок органу пробації про можливість виправлення обвинуваченої без позбавлення волі.
Саме таке покарання буде відповідати принципу індивідуалізації покарання, відповідно до якого суд, на основі оцінки ряду вказаних вище загальних і спеціальних критеріїв, зазначених у законі, визначає особі, яка вчинила злочин, справедливу міру покарання, спрямовану на досягнення цілей виправлення засудженого і приватної превенції.
Вирішення цивільного позову
У кримінальному провадженні містяться два цивільних позови : потерпілої ОСОБА_10 як засновника ТОВ «Вінниця-Млин» від 17 листопада 2022 року, поданого під час досудового слідства, у якому вона просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь заподіяну матеріальну шкоду в сумі 1292009,55 грн та 250000 грн моральної шкоди (т.1 а.с.17-21); а також представника ТОВ ОСОБА_95 від 2 лютого 2023 року, поданого під час судового провадження, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вінниця-Млин» заподіяну матеріальну шкоду в сумі 1292009,55 грн (т.1 а.с.53-54).
У судовому засіданні представник потерпілих пояснює, що перший позов слід розглядати тільки у межах моральних претензій.
Суд вважає, що у задоволенні цивільного позову про відшкодування моральної шкоди слід повністю відмовити з огляду на таке.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц).
Тлумачення статті 23 ЦК України про відшкодування моральної шкоди свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».
Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд наголошує, що у відповідності до вимог статті 1167 ЦК України відповідач зобов`язаний відшкодувати моральну шкоду позивачу, враховуючи ступінь вини відповідача, характер та обсяг душевних страждань позивача, визначивши розмір грошової компенсації з урахуванням вимог розумності і справедливості.
У судовому засіданні під час допиту потерпілої ОСОБА_10 вона поясняла, що підприємством вона не цікавилась, ніколи на ньому не була. Все робив її син ОСОБА_18 , якому хоча і не надавалось відповідне доручення, але вона йому повністю довіряла, і який контролював роботу директора ОСОБА_3 . Після того, як вона узнала про нестачу, отримала стрес і перебувала у лікарні, обіцяла надати підтверджуючі документи, однак їх за час судового провадження не надала. Пояснити повно, у чому саме виразилась моральна шкода, у судовому засіданні не змогла. Її представник адвокат ОСОБА_96 у судовому засіданні надав пояснення щодо моральної шкоди його довірительки, однак суд не бере ці пояснення до уваги як доказ заподіяння моральної шкоди, враховуючи викладені вище обставини.
Що стосується відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає, що позов в цій частині підлягає повному задоволенню і підлягає стягненню з обвинуваченої відповідно до положень статті 129 КПК України : ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Суд вважає доведеним розмір матеріального позову, який співпадає з розміром установленої досудовим слідством матеріальної шкоди як тяжкими наслідками, прийнятої судом.
Мотиви ухвалення інших процесуальних рішень
Відповідно до положень статті 124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експертів.
Запобіжний захід не обирався, підстави для його обрання до набрання вироком законної сили відсутні.
Речові докази: системний блок «Golden field», відоереєстратор марки «PoliceCam», які перебувають на зберіганні у потерпілої ОСОБА_10 , слід повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Вінниця-Млин» (т.3 а.с.125-127, 140-142).
Керуючись статтями 370, 371, 374, 394 КПК України, суд
у х в а л и в :
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченому частиною другою статті 367 КК України і обрати їй покарання у виді позбавлення волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на один рік без сплати штрафу.
У відповідності із статтею 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.
Згідно з частиною першою статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно з частиною третьою статті 76 КК України, додатково покласти на ОСОБА_3 обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: системний блок «Golden field», відоереєстратор марки «PoliceCam», які перебувають на зберіганні у потерпілої ОСОБА_10 , повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Вінниця-Млин»
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Вінниця-Млин» на суму 1291009,55 грн задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Вінниця-Млин» (код ЄДРПОУ 37489390, вул. Героїв Чорнобиля, 1/112 м. Вінниця) 1291009 (один мільйон двісті дев`яносто одну тисячу дев`ять) грн 55 коп. матеріальної шкоди.
У цивільному позові ОСОБА_10 про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 250000 грн моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні економічних експертиз у загальному розмірі 15952 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн 64 коп.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілим ОСОБА_97 та ОСОБА_10 , які не були присутніми у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_98
Суд | Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122961227 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Службова недбалість |
Кримінальне
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Шепель К. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні