Постанова

від 05.11.2024 по справі 2-498/10

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-498/10 Номер провадження 22-ц/814/3092/24Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т.О. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Чумак О.В.

суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

за участю секретаря Старчик Є.В.

розглянула увідкритому судовомузасіданні за апеляційною скаргою та доповненням до апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 10 липня 2024 року, у складі головуючої судді Зуб Т.О., по справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Полтавського ДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить визнати дії начальника ОСОБА_2 та старшого виконавця Троян І.В. протиправними під час виконання виконавчого листа Полтавського районного суду Полтавської області №2-498/2010 про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 коштів.

У скарзі зазначається, що 27.10.2021 року Полтавським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Суми винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Полтавського районного суду № 2-498/2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 коштів.

На теперішній час рішення суду не виконано, виконавець не проводить перевірку майнового стану боржника та доходи, в автоматизованій системі виконавчого провадження відсутня будь-яка інформація про здійснення періодичних виїздів за місцем проживання боржника перевірки наявності майна, на яке може бути звернено стягнення, в тому числі готівкових грошових коштів.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 10 липня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції відмовлено.

Ухвала вмотивована тим, що з дня відкриття виконавчого провадження (24.11.2021 року) по теперішній час рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27.08.2010 року не виконано. Проте посадовими особами Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції виконані всі можливі дії, передбачені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

На вказану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, а також доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу Полтавського районного суду від 10.07.2024 і прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити його скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що вибіркові та не систематичні запити Полтавського ВДВС щодо виявлення майна боржника не свідчать, що ВДВС виконані всі можливі дії, передбачені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того посилається на процесуальні рішення інших суддів, що були прийняті в межах цієї справи, якими встановлено обставини, які свідчать, що ВДВС не виконало всі можливі дії, передбачені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

У відзиві на апеляційну скаргу виконуючий обов`язки Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оксана Гавриленко просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

У судове засідання до апеляційного суду скаржник ОСОБА_1 не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника органу державної виконавчої служби Усатого С.М., дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга та доповнення до неї не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно із ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Суд першої інстанції встановив, що постановою старшого державного виконавця Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Суми від 27.10.2021 відкрито виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 коштів у розмірі 78900,00 гривень, виконавчий лист №2-498/2010 виданий 27.08.2010 року.

11.07.2022 винесено постанову про зміну реєстраційних даних, в якій вказано внести зміни в резолютивній частині замість стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 кошти у розмірі 78900,00 зазначити: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 залишок заборгованості у розмірі 70051,33 гривень.

24.11.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_3 (а.с. 22, 23).

Постановою від 30.11.2021 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_3 (а.с. 25).

У грудні 2021 року здійснено виклик боржника ОСОБА_3 до державного виконавця (а.с. 26).

02.12.2021р., 20.12.2021р., 19.01.2022р., 05.07.2022р., 08.05.2023р., 25.06.2024р. складені акти державного виконавця про відсутність боржника ОСОБА_3 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 34, 35, 43, 44, 46, 47).

01.05.2023 року державним виконавцем складений акт про неможливість стягнення (а.с. 45).

При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив із того, що при виконанні судового рішення від у справі № 2-498/10 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу посадовими особами Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконані всі можливі дії, передбачені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого суду, з огляду на наступне.

Згідност. 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з п. 2, п. 7ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад обов`язковості виконання рішень та розумності строків виконавчого провадження.

Частиною 1статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»(далі Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За змістомстатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1, п. 3, п.14 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

За ч. 1 та 2ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

При цьому відповідно до ч. 7ст. 56 цього Законуу порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Згідно з ч.ч. 1-4ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно дост.81Цивільного процесуальногокодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При розгляді скарги обов`язок доказування обставин у обґрунтування скарги покладений на особу, яка звернулася зі скаргою.

Як зазначає у скарзі ОСОБА_1 , державним виконавцем не здійснюються періодичні виїзди за місцем проживання боржника з метою перевірки наявності майна, на яке може бути звернено стягнення, в тому числі готівкових грошових коштів.

Натомість відповідно до пояснень державного виконавця, наданих місцевому суду у відзиві на скаргу та копій матеріалів виконавчого провадження, 27.10.2021 після відкриття виконавчого провадження про примусове виконання судового рішення у справі 2-498/10, того ж дня державним виконавцем надіслані електронні запити до фіскальної служби та пенсійного фонду з метою встановлення джерел отримання доходів боржника, а також до органу внутрішніх справ з приводу виявлення зареєстрованого за боржником рухомого майна.

Згідно відповіді пенсійного фонду боржник доходу не отримує.

У відповіді з фіскальної служби зазначено, що інформація стосовно боржників-фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня, відкритих рахунків в установах банку немає.

24.11.2021 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено її копію до відповідних банківських установ.

23.11.2021р., 12.07.2022р., 28.02.2024р., 17.04.2024р., 25.06.2024р. державним виконавцем поновлено електронні запити до ПФУ та ДФС з метою перевірки інформації про джерела отримання доходів боржника, а також та МВС щодо перевірки зареєстрованих за боржником транспортних засобів, та ДПС.

Згідно відповіді з фіскальної служби інформація стосовно боржників-фізичних осіб щодо сум доходу, зарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.

У відповіді з Державної прикордонної служби зазначено, що боржник за період з 27.10.2021р. державний кордон не перетинав.

Згідно відповіді з МВС за боржником транспортні засоби не зареєстровано.

22.08.2023р., 28.02.2024р., 17.04.2024р. та 25.06.2024р. державним виконавцем поновлено платіжні інструкції до банків задля виявлення коштів на рахунках боржника.

Станом на 27.06.2024 року кошти на рахунках боржника відсутні.

20.01.2022 року державними виконавцем направлено запит до Полтавської міської ради про надання інформації щодо місця реєстрації боржника.

06.07.2022 року до Полтавського районного суду Полтавської області державним виконавцем направлено подання про розшук боржника, та судом відкрито провадження №6/545/51/22, яке залишено без розгляду за заявою виконавця, у зв`язку зі встановленням місця реєстрації боржника за адресою: АДРЕСА_2 .

02.12.2021р., 19.01.2021р., 05.07.2022р., 01.05.2023р., 08.05.2023р. та 25.06.2024р. державним виконавцем здійснено виїзди за адресами місця проживання боржника, а саме: АДРЕСА_3 (був зареєстрований як фізична особа-підприємець); АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , та складено акти, згідно яких боржник за вищевказаними адресами не проживає.

Постановою державного виконавця від 30.11.2021 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

Заходами державного виконавця при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-498/2010 виданого 27.08.2010 року Полтавським районним судом Полтавської області належного майна, яке підлягає опису не виявлено, за боржником відсутнє зареєстроване майно.

Відповідно до ст. 451 ЦПК Україниза результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду про те, що посадовими особами Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції виконані всі можливі дії, передбаченіст.18Закону України«Про виконавчепровадження» при виконанні судового рішення на підставі виконавчого листа, виданого Полтавським районним судом Полтавської області 27.08.2010 у справі № 2-498/10, про стягнення грошових коштів із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .

Тоді як ОСОБА_1 не доведено обставин, на які він посилається у скарзі про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця при виконанні вказаного судового рішення.

Оскільки державний виконавець при виконанні зазначеного рішення суду діяв у спосіб та у межах наданих йомузаконом повноважень, вчиняв дії, направлені на виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Доводи, що викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та у наданих до неї доповненнях, переважно дублюють обґрунтування скарги та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги.

Твердження скаржника про те, що вибіркові та не систематичні запити Полтавського ВДВС щодо виявлення майна боржника не свідчать, що ВДВС виконані всі можливі дії, передбачені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки матеріалами виконавчого провадження, досліджених місцевим судом, підтверджено, що державний виконавець при виконанні рішення суду у справі № 2-498/10 діяв у спосіб та у межах наданих йомузаконом повноважень,вчиняв дії,направлені навиконання судовогорішення.

Посилання скаржника на процесуальні рішення інших суддів, що були прийняті в межах цієї справи, (зокрема в ухвалі суду від 25.05.2023, провадження № 6/545/37/23; в ухвалі від 19.07.2024, провадження № 6/545/96/24), якими встановлено обставини, які свідчать, що ВДВС не виконало всі можливі дії, передбачені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», - не приймаються до уваги колегії суддів, оскільки вказані судові рішення стосувалися розгляду подань ДВС про розшук особи боржника, та судами при їх розгляді не надавалась правова оцінка діям чи бездіяльності державного виконавця при виконанні судового рішення у справі №2-498/10.

Також колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що скаржником конкретно не зазначено, в чому саме полягає бездіяльність виконавця і які дії він просить вчинити для її усунення та відновлення його права в разі його порушення.

Ухвала місцевого суду постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування з наведених в апеляційній скарзі та поданих ОСОБА_1 доповнень до неї мотивів колегією суддів апеляційного суду не встановлено.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги та доповнень до неї без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381,382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу та доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_1 залишитибез задоволення.

Ухвалу Полтавськогорайонного судуПолтавської областівід 10липня 2024рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді Ю.В.Дряниця

Л.І.Пилипчук