Ухвала

від 14.11.2024 по справі 130/832/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 130/832/24

Провадження № 22-з/801/130/24

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Береговий О. Ю.

УХВАЛА

14 листопада 2024 рокуСправа № 130/832/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Берегового О.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Ковальчука О.В., Сала Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Куленко О.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Держава Україна в особі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області,

розглянув заяву Державної казначейської служби України про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в цивільній справі № 130/832/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про стягнення моральної шкоди,

встановив:

В березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про стягнення моральної шкоди.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 липня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету Україна шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 7000 (сім тисяч) грн.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 вересня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції у Вінницькій області залишено без задоволення.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 липня 2024 року залишено без змін.

25 жовтня 2024 року до Вінницького апеляційного суду надійшла заява Державної казначейської служби України про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просили змінити спосіб виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 липня 2024 року, а саме зазначивши: «Шляхом стягнення з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 7000,00 грн.».

Заява мотивована тим, що судом помилково зазначено про списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України, оскільки кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Натомість Державна казначейська служба України є юридичною особою публічного права та має самостійний баланс, а відтак не є боржником у зобов`язанні зі сплати коштів з державного бюджету.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Вінницького апеляційного суду від 12 вересня 2024 року залишено без змін рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 липня 2024 року.

Відтак суд апеляційної інстанції не ухвалював нове рішення.

Згідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частини першої статті 24 ЦПК України апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного суду.

Таким чином, апеляційний суд не є судом першої інстанції в розумінні вимог ст.435 ЦПК України.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зі змісту та прохальної частини заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення вбачається, що вона спрямована на зміну способу виконання саме рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 липня 2024 року.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Sokurenko and Strygun v. Ukraine, № 29458/04, № 29465/04, § 24) вказав, що фраза «установленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, враховуючи норми ЦПК України та компетенційну складову у понятті «судом, установленим законом», колегія суддів вважає, що використання судом повноважень, не передбачених чинним процесуальним законодавством, є недопустимим.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд не вправі як суд першої інстанції вирішувати питання зміни способу виконання рішення суду, тому подана заява не підлягає до задоволення

Водночас колегія суддів апеляційної інстанції роз`яснює право заявнику звернутися до суду який розглядав справу як суд першої інстанції із відповідною заявою.

Керуючись ст. ст. 381, 435 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Заяву Державної казначейської служби України про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Береговий

Судді: О.В. Ковальчук

Т.Б. Сало