Ухвала

від 08.01.2025 по справі 130/832/24

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/130/3/2025

130/832/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2025 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Мараховської Валентини Федосіївни, яка діє в інтересах Державної казначейської служби України про виправлення помилки у виконавчому листі про зміну способу виконання рішення суду,

УСТАНОВИВ:

18.07.2024 Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про стягнення моральної шкоди за продовження бездіяльності відповідача по кримінальному провадженні №42016021130000020 від 12.08.2016, у якій ухвалено заочне рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з Державного бюджету Україна шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 7000 (сім тисяч) грн.

12.09.2024 постановою Вінницького апеляційного суду вищевказане рішення залишено без змін.

19.11.2024 до Жмеринського міськрайонного суду надійшла заява представника Державної казначейської служби України у якій вона просила змінити спосіб виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.07.2024 у справі №130/832/24, шляхом стягнення з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодуванні моральної шкоди 7000 грн.

Підставами звернення з цим клопотанням стало те, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.07.2024 у справі № 130/832/24 стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України у відшкодування моральної шкоди 7000 (сім тисяч) грн.

На виконання рішення суду Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області 01.10.2024 видано виконавчий лист.

Разом з тим, на думку представника заявника, суд, постановивши рішення про стягнення суми моральної шкоди, помилково ототожнив державу і державний бюджет з конкретним органом державної влади юридичною особою публічного права, якою є Державна казначейська служба України, та зазначив у рішенні суду про стягнення моральної шкоди в розмірі 7000,00 грн, відшкодування якої відповідно до статті 56 Конституції України, статті 1173 Цивільного Кодексу України здійснюється за рахунок держав

Вказані обставини істотно ускладнюють виконання вищевказаного виконавчого листа.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845 передбачено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку, під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушення клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

08.01.2025 учасники справи належними чином повідомлені про час та місце розгляду заяви в судове засідання не з`явились. Позивач просив розгляд заяви проводити у його відсутність.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд розглянувши заяву про зміну способу виконання рішення суду, приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошує, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, спосіб виконання судового рішення не може змінюватись без наявності законних на це підстав.

Згідно з ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.3 ст.435ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Виходячи зі змісту пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання», суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм цивільного та господарського процесуальних кодексів України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 року у справі № 350/426/16-ц, від 05.09.2018 року у справі № 2-749/11/2229.

При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

При вирішенні питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст.16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

З наведених норм вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин та тільки у випадку відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав, а зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

Під зміною способу виконання слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому зміна способу виконання не має змінювати суті самого рішення.

Верховним Судом сформувалась відповідна практика щодо формулювання у судових рішеннях способу стягнення шкоди (збитків) за рахунок держави (Державного бюджету України), який має відповідати приписам статті 56 Конституції України, статей 1167-1176 Цивільного кодексу України, а також інших правових норм, що передбачають випадки такого відшкодування.

За результатами розгляду справи № 910/23967/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомості про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, однак не в резолютивній частині рішення.

Відповідні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 461/9982/19, від 15.03.2023 у справі № 591/7146/20, від 13.09.2023 у справі № 501/85/22, від 04.10.2023 у справі № 757/5351/21-ц, від 18.10.2023 у справі № 127/1407/22, згідно з якими помилковими є рішення судів в частині визначення такого способу відшкодування шкоди «шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України…».

Оскільки нормами процесуального законодавства не передбачено зазначення у резолютивній частині відомостей про шляхи списання коштів, вид рахунку з якого буде проведено відповідне безспірне списання коштів, суб`єкт виконання судового рішення суд вважає, що належним способом виконання рішення у цій справі є стягнення на користь позивача з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України моральної шкоди.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про зміну порядку та способу виконання судового рішення від 18.07.2024 року у справі №130/832/24 підлягають до задоволення, оскільки, змінивши спосіб виконання судового рішення як того просить заявник, суд фактично не змінить його суті, однак це сприятеме фактичному іиконанню рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.435 ЦПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Мараховської Валентини Федосіївни, яка діє в інтересах Державної казначейської служби України задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.07.2024 у справі № 130/832/24 шляхом стягнення з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 7000 (сім тисяч) грн.

Ухвала суду набирає законної сили в прядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ