Постанова
від 13.11.2024 по справі 922/1139/24
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/1139/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

від позивача - Бадака О.М. (у режимі відеоконференції);

від відповідача - Тітов І.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги:

1. позивача (вх.2028Х/3) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 (суддя Пономаренко Т.О., повний текст складено 05.08.2024);

2. відповідача (вх.1903Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 (суддя Пономаренко Т.О., повний текст складено 29.07.2024) та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 (суддя Пономаренко Т.О., повний текст складено 05.08.2024)

у справі №922/1139/24

за позовом Приватного підприємства "Компанія Агротрейд", м.Черкаси,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", м.Харків,

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Компанія Агротрейд" (далі ПП "Компанія Агротрейд"), звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (далі ТОВ "Агрозахист Харків"), в якій просить суд стягнути з ТОВ "Агрозахист Харків" основну заборгованість у розмірі 6 988 599,74 грн., 3% річних у розмірі 111 041,17 грн., інфляційні збитки за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у розмірі 197 610,42 грн., а також судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 110 972,77 грн. та відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 189 175,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані не здійсненням відповідачем оплати поставленого позивачем товару на підставі договору поставки, укладеного у спрощений спосіб.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/1139/24 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Агрозахист Харків" на користь ПП "Компанія Агротрейд" основну заборгованість у розмірі 6 988 599,74 грн., 3% річних у розмірі 110 384,57 грн., інфляційні збитки за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у розмірі 197 610,42 грн., а також судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 87 559,14 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В основу рішення покладено висновки суду про те, що наявними в матеріалах справи документами підтверджений факт поставки позивачем товару за спірними господарськими операціями на суму 7 988 599,74 грн., часткової оплати відповідачем боргу на суму 1000000 грн, у той час як відповідачем не надано доказів, які б спростовували наявність перед позивачем заборгованості та оплату ним товару на суму 6 988 599,74 грн. За результатом перевірки наданих позивачем розрахунків інфляційних та 3% річних суд першої інстанції дійшов висновку, що ці розрахунки здійснено арифметично не правильно.

23.07.2024 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшли заява (вх.№18529 від 23.07.2024) про ухвалення додаткового рішення, клопотання (вх.№18505 від 23.07.2024) про приєднання доказів до матеріалів справи та клопотання (вх.№18530 від 23.07.2024) про приєднання доказів до матеріалів справи (нова редакція).

У заяві (вх.№18529 від 23.07.2024) позивач просив ухвалити по справі №922/1139/24 додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ "Агрозахист Харків" на користь ПП Компанія Агротрейд:

1) судові витрати на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести, за підготовку до розгляду та розгляд справи №922/1139/24 у судах першої та апеляційної інстанцій, у сумі 2 244 875,40 грн.;

2) витрати понесені позивачем на оплату судового збору в сумі 91 503,40 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 клопотання (вх.№18529 від 23.07.2024) ПП "Компанія Агротрейд" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Агрозахист Харків" на користь ПП "Компанія Агротрейд" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 200 000,00 грн. В іншій частині відмовлено.

Суд першої інстанції керуючись, зокрема, такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не покладати на відповідача всі витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, що заявлені до стягнення.

Не погодившись із рішенням та додатковим рішенням, ТОВ "Агрозахист Харків" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.1903Х/3), згідно з якою просить:

скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/1139/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі;

скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1139/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апелянт вважає оскаржувані рішення незаконними, необґрунтованими та таким, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне:

- суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінку тій обставині, що у позивача відсутнє порушене право і, відповідно, право на звернення до суду з позовом. Позивач посилається на наявність порушеного права саме на підставі додаткової угоди про розірвання договору про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Компанія Агротрейд Плюс» та ПП «Компанія Агротрейд». Разом з тим, з матеріалів справи №922/4898/23 вбачається, що договір відступлення права вимоги було виконано в повному обсязі, що виключає можливість розірвання такого договору та, відповідно, не породжує для позивача жодних прав;

- Господарським судом Харківської області не враховано ті фактичні обставини справи, які були встановлені рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/4898/23 (набрало законної сили), які відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягають доказуванню. Судом під час розгляду справи №922/4898/23 було надано оцінку тим самим доказам, які були надані позивачем у межах справи №922/1139/24, і встановлено, що вказані документи не підтверджують факт досягнення домовленості про укладення договору поставки, а також не підтверджують факт наявності у відповідача прострочених зобов`язань. Наявні у справі докази дають підстави дійти висновку, що договір поставки №1616 від 28.06.2023 є неукладеним;

- місцевий господарський суд безпідставно визнав встановленим факт укладення специфікації №18 від 20.09.2023 та додаткової угоди №2 від 20.09.2023 до договору поставки №1616 від 28.06.2023. Помилковими є посилання суду на те, що специфікація №18 була укладена сторонами в результаті обміну сканованими підписаними копіями цієї специфікації, оскільки специфікація мала бути укладена в тій самій формі, що і сам договір поставки письмовій. Матеріли справи не містять доказів того, що відповідачем дійсно направлялась сканована копія підписаної специфікації №18 на електронну адресу позивача, огляд електронних доказів, у тому числі електронної пошти позивача, не проводився. Безпідставним також є прирівнювання не укладеної додаткової угоди №2 до укладеної виключно на підставі одного здійсненого відповідачем платежу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 для розгляду апеляційної скарги відповідача сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1139/24 та відкладено розгляд питання щодо можливості відкриття провадження за вищевказаною апеляційною скаргою відповідача до надходження матеріалів справи.

Матеріали справи 19.08.2024 надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2024 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при поданні апеляційної скарги недоліків.

Не погодившись із додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1139/24, ПП "Компанія Агротрейд" також звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.2028Х/3), згідно з якою просить скасувати повністю додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1139/24. Ухвалити нове судове рішення (постанову), яким задовольнити заяву ПП "Компанія Агротрейд" про ухвалення додаткового рішення частково, а саме: стягнути з ТОВ "Агрозахист Харків" на користь ПП «Компанія Агротрейд»: 1) судові витрати на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести, за підготовку до розгляду та розгляд справи №922/1139/24 у судах першої та апеляційної інстанцій у сумі 2 244 875,40 грн.; 2) судовий збір у сумі 3 936,40 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає наступне:

- Господарський суд Харківської області безпідставно дійшов висновку про можливість з власної ініціативи відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на правову допомогу. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, яке у розглядуваному випадку відсутнє. Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, які (докази) у розглядуваному випадку відсутні. Невірним є посилання суду на положення ч.ч.5 - 7, 9 ст.129 ГПК України, оскільки оскаржуване судове рішення не містить належних обґрунтувань щодо необхідності їх застосування;

- суд порушив ч.4 ст.129 ГПК України, внаслідок чого не стягнув з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката щодо підготовки (написання) заяви про забезпечення позову;

- суд помилково відмовив у стягненні витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката щодо підготовки (написання) апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/1139/24, зазначивши, що такі витрати підлягають розподілу судом апеляційної інстанції. Розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката здійснюється судом за результатами розгляду справи, після ухвалення рішення суду щодо пред`явленого позову і залежить від його задоволення повністю або частково чи відмови у задоволенні;

- суд першої інстанції відмовив у стягненні з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову, апеляційної скарги на ухвалу про відмову в застосуванні заходів забезпечення позову та зазначив, що питання про стягнення судового збору було вирішено у рішенні Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 та повторному вирішенню не підлягає. Однак, у вищезазначеному рішенні суду було вирішено питання щодо стягнення судового збору за подання позову, а щодо судового збору за подання заяви про забезпечення позову, апеляційної скарги на ухвалу про відмову в застосуванні заходів забезпечення позову не вирішувалось.

За змістом апеляційної скарги позивачем також зазначено, що судові витрати в суді апеляційної інстанції складають 50 000,00 грн. (витрати на правничу допомогу адвоката).

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.08.2024 апеляційна скарга позивача передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1139/24. Встановлено строк по 13.09.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань (за наявності), що пов`язані з розглядом апеляційної скарги.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.09.2024 призначено розгляд апеляційної скарги позивача на 15.10.2024 об 11:30 год.

Після отримання від ТОВ "Агрозахист Харків" через підсистему «Електронний суд» заяви про усунення недоліків (вх.11412 від 03.09.2024) ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агрозахист Харків" (вх.1903Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/1139/24 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1139/24. Встановлено строк по 07.10.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань (за наявності), що пов`язані з розглядом апеляційної скарги. Об`єднано апеляційну скаргу ТОВ "Агрозахист Харків" (вх.1903Х/3) та апеляційну скаргу ПП "Компанія Агротрейд" (вх.2028Х/3) в одне апеляційне провадження для сумісного розгляду. Призначено розгляд зазначених апеляційних скарг на 15.10.2024.

На виконання вимог ухвали суду від 23.08.2024 ТОВ "Агрозахист Харків" у заяві про усунення недоліків зазначило, у чому, на його думку, полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення, а саме:

- незважаючи на те, що питання стягнення з ТОВ "Агрозахист Харків" витрат на професійну правничу допомогу було вирішено додатковим рішенням, воно прямо пов`язане з основним рішенням суду першої інстанції, адже з відповідача було стягнуто витрати на професійну правничу допомогу саме у зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення. Тобто, скасування рішення суду першої інстанції від 17.07.2024 матиме своїм наслідком неможливість покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач;

- позивачем пред`явлено до стягнення з відповідача необґрунтований розмір витрат на професійну правничу допомогу. ПП «Компанія Агротрейд» не було надано доказів, які б підтверджували дійсність понесених витрат, а також їх розумність і співмірність.

Через підсистему «Електронний суд» 07.10.2024 від ПП "Компанія Агротрейд" отримано відзив на апеляційну скаргу відповідача (вх.12824 від 07.10.2024; у межах визначеного судом строку), за змістом якого позивач просить залишити рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/1139/24 без змін, скаргу ТОВ "Агрозахист Харків" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1139/24 - без задоволення.

У відзиві позивач зазначає наступне:

- судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно застосовані норми матеріального права та зроблені обгрунтовані висновки;

- відповідач, здійснивши часткову оплату за товар з посиланням на рахунок №2277 від 21.09.2023, виставлений позивачем, визнав факт існування договірних відносин з ПП "Компанія Агротрейд" з приводу поставки такого товару;

- усупереч висновкам відповідача, суд встановив, що надані позивачем видаткові, товаро-транспортні накладні не були підписані відповідачем, а тому не врахував їх під час вирішення справи. Однак, відсутність у матеріалах справи підписаних ТОВ «Агрозахист Харків» видаткових, товарно-транспортних накладних не мала вирішального значення для її розгляду, оскільки обставини щодо передачі товару позивачем відповідачу були підтверджені іншими доказами по справі, а саме наданими позивачем податковими накладними, по яким відповідач відобразив податковий кредит у своїй податковій звітності та оформив податковий кредит за ними в повному обсязі;

- суд дійшов правильного висновку, що між сторонами було укладено господарський договір поставки у спрощений спосіб шляхом виставлення позивачем рахунків №2277 від 21.09.2023 на оплату товару на загальну суму 2 611 200,38 грн. та №2271 від 20.09.2023 на оплату товару на суму 5 377 399, 36 грн. відповідачу та часткової оплати останнім рахунку №2277 від 21.09.2023, а також фактичної поставки постачальником покупцю вищезазначеного товару. При цьому суд першої інстанції вірно встановив, що в матеріалах справи відсутні докази належного укладання сторонами договору поставки №1616 від 28.06.2023;

- обставини з приводу відсутності оплати з боку відповідача за іншим рахунком №2271 від 20.09.2023 були враховані під час вирішення справи в суді першої інстанції, але вони не впливали на результат вирішення цієї справи, оскільки суд встановив, що сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб та позивач поставив відповідачу весь обсяг товару також на підставі інших наявних у матеріалах справи доказів;

- доводи відповідача щодо врахування судом Специфікації №18 та Додаткової угоди №2 до договору №1616 від 28.06.2024 під час вирішення справи не відповідають дійсності;

- відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявність перед позивачем заборгованості з оплати за товар;

- судом першої інстанції правильно визначено суми заборгованості зі сплати 3% річних та інфляційних за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань;

- доводи відповідача про відсутність у позивача порушеного права та права на звернення до суду є безпідставними. Оскільки позивач не брав участі у справі №922/4898/23, то він мав повне право на спростування обставин, встановлених у судових рішеннях по вказаній справі. Правовідносини за договором відступлення права вимоги №2 від 24.10.2023 не є предметом спору у справі №922/1139/24, оскільки такий договір стосувався передачі прав вимоги за договором поставки №1616 від 28.06.2023, а в даній справі позивач посилається на обставини укладення сторонами договору поставки у спрощений спосіб;

- доводи відповідача щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження дійсності понесення ним витрат на правову допомогу, їх розумності, співмірності не узгоджуються з фактичними обставинами справи та нормами процесуального права;

- матеріали справи не містили клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, як і не містили доказів на підтвердження невідповідності витрат на оплату правової (правничої) допомоги адвоката фактично наданим послугам. Отже, підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат були відсутні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2024, за участі представника позивача, оголошено перерву у розгляді справи №922/1139/24 до 12.11.2024.

Від позивача через підсистему «Електронний суд» 11.11.2024 отримано додаткові пояснення у справі (вх.14386). Позивач зазначив, що ТОВ "Агрозахист Харків" до цього часу не підписало і не повернуло до ПП «Компанія Агротрейд» примірники направлених постачальником договору, видаткових, товарно-транспортних накладних (копії містяться у матеріалах справи), що не спростовує обставин щодо укладення сторонами договору поставки у спрощений спосіб та щодо передачі вказаного товару постачальником покупцю. Обставини щодо надсилання вищезазначених документів відповідачу підтверджуються копіями описів, чеків та накладних, які містяться в матеріалах справи (додатки до позовної заяви).

Також 11.11.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розподіл судових витрат (вх.14410), згідно з якою заявник просить стягнути з ТОВ "Агрозахист Харків" на користь ПП «Компанія Агротрейд» відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 174 000,00 грн. При цьому позивач зазначив, що докази щодо розміру витрат, які позивач має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції (витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката) будуть подані до суду протягом п`яти днів після винесення судового рішення (постанови) за наслідками розгляду цієї справи.

Через підсистему «Електронний суд» 12.11.2024 позивачем надано додаткові пояснення у справі (вх.14465), за коротким змістом яких позивач зазначив наступне. Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував обставини щодо розміру його заборгованості, не надавав доказів на їх спростування, а лише заявляв про відсутність у справі доказів на підтвердження фактів укладення договору поставки, здійснення поставки товару, прострочення ТОВ "Агрозахист Харків" виконання зобов`язання. Апеляційна скарга відповідача не містить доводів щодо неправильності наданого позивачем розрахунку в частині основної заборгованості чи щодо невідповідності здійсненого судом перерахунку заборгованості інфляційних втрат та 3% річних, як і доказів на їх підтвердження.

У судовому засіданні 12.11.2024, за участі представника відповідача, оголошено перерву у розгляді справи №922/1139/24 до 13.11.2024 о 12:45год.

Через канцелярію суду 13.11.2024 від ТОВ "Агрозахист Харків" отримано письмові пояснення (вх.14569), за коротким змістом яких відповідач зазначив наступне.

В судовому засіданні 13.11.2024 представник відповідача пояснив, що ці пояснення є відповідями на питання, які розглядалися в судовому засіданні 12.11.2024: надані позивачем видаткові накладні №3206 від 25.09.2023 та №3207 від 28.09.2023 потрібно відносити до специфікації №20, якої в матеріалах справи немає. Відтак, встановити існування домовленості щодо поставки товару, зазначеного у видаткових накладних №3206 та №3207 неможливо. Позивач на підтвердження поставки надав податкові накладні, за якими було зареєстровано податкового кредиту на загальну суму 1 069 497,62 грн., що становить суму 6 410 999,52 грн., а не зазначену у позовній заяві суму заборгованості 6 988 599,74 грн. Позивачем до позовної заяви долучено 9 видаткових накладних та 10 податкових накладних. Вартість поставленого за видатковими накладними №3206 та №3207 складає 1 033 600,16 грн., а не зазначена позивачем у рахунку №2277 сума 2 611 200,38 грн.

Аналогічні пояснення представник відповідача надав в судовому засіданні 13.11.2024.

У судовому засіданні 13.11.2024 представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача заперечив, просив рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/1139/24 залишити без змін. Представник відповідача наполягав на задоволенні вимог своєї апеляційної скарги та скасуванні рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/1139/24 як незаконного та необґрунтованого.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

За твердженнями позивача, починаючи з червня 2023 року ПП Компанія Агротрейд та ТОВ "Агрозахист Харків" вели переговори по підписанню договору поставки №1616 від 28.06.2023, про постачання відповідачу мінерального добрива, дизельного палива, засобів захисту рослин.

Як установлено судом та не заперечується сторонами, означений договір зі сторони покупця - ТОВ "Агрозахист Харків" підписано не було (договір не містить підпису уповноваженої особи та відтиску печатки підприємства).

Разом з тим, між ПП "Компанія Агротрейд" та ТОВ "Агрозахист Харків" було здійснено обмін сканованими підписаними та засвідченими печатками підприємств копіями Специфікації №18 від 20.09.2023 (далі - Специфікація №18) та Додаткової угоди №2 від 20.09.2023 до договору поставки №1616 від 28.06.2023 (далі - Додаткова угода №2).

У Специфікації №18 зазначено, що сторони погодили поставку товару (POLIFOSKA 8: NPK (S) 8:24:24 (9)) у кількості 161 тонна загальною вартістю 5 377 399, 36 грн., з них ПДВ у сумі 896 233,23 грн. (п.1) Умови (базис) поставки товару: за умовами ЕХW - зі складу постачальника в м.Вінниця, Вінницька область (п.4). Строк оплати товару: з відстрочкою, у строк до 29.09.2023 включно (п.7).

Згідно з п.1 Додаткової угоди №2, згідно зі Специфікацією №18 від 20.09.2023 до Договору поставки №1616 від 28.06.2023 постачальник передає покупцю товар, а саме: POLIFOSKA 8:NPK (S) 8:24:24 (9), кількістю 161 тонна, вартістю з ПДВ 5 377 399,36 грн.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди №2 покупець зобов`язується оплатити товар передбачений Специфікацією №18 від 20.09.2023 у строк до 29.09.2023, включно. З правом вимоги постачальника, оплатити наданий товар у відстрочку у строк вказаний постачальником, але не раніше ніж за 14 календарних днів до закінчення строку відстрочення платежу, а саме 29.09.2023, включно.

Пунктом 3 Додаткової угоди №2 сторони погодили, що ця Додаткова угода, відправлена факсом або електронною поштою, має повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжує права та обов`язки для сторін, може бути подана до судових інстанцій в якості належних доказів і не може спростовуватися стороною, від імені якої вони були відправлені.

За твердженнями позивача, Специфікацію №20 від 21.09.2023 на поставку товару добриво складне азотно-фосфорне сірковмісне марки NP 20:20+13 S, у кількості 44 тони, добриво мінеральне з вмістом двох поживних елементів: азоту і фосфору: сульфоамофос NP 20:20+13 S, у кількості 14 тонн, сульфоамофос 20:20+13 (S), у кількості 38 тонн, загальною вартістю 2 611 200,38 грн. відповідач не підписав і не надіслав в сканованому вигляді позивачу.

Судова колегія звертає увагу, що матеріали справи не містять копії Специфікації №20.

ПП "Компанія Агротрейд" виставило ТОВ "Агрозахист Харків" рахунки на оплату товару:

№2277 від 21.09.2023 на загальну суму 2 611 200,38 грн. (Добриво складне азотно-фосфорне сірковмісне марки NР 20:20+13 S у кількості 44 тонни; Добриво мінеральне з вмістом двох поживних елементів: азоту і фосфору: сульфоамофос NР 20:20+13 S у кількості 14 тонн; Сульфоамофос 20:20+13 (S) у кількості 38 тонн);

№2271 від 20.09.2023 на суму 5 377 399,36 грн. (POLIFOSKA NPK (S) 8:24:24 (9) у кількості 161 тонна).

За твердженнями позивача, останнім було поставлено відповідачу товар на загальну суму 7 988 599,74 грн. згідно з наступними видатковими накладними:

- згідно з видатковою накладною №3197 від 22.09.2023 ПП "Компанія Агротрейд" на підставі договору №1616 від 28.06.2023 та рахунку на оплату №2271 від 20.09.2023 поставило ТОВ "Агрозахист Харків" товар (POLIFOSKA NPK (S) 8:24:24 (9)) у кількості 23 тонни на суму 768 199,91 грн., у т.ч. ПДВ - 128 033,32 грн.;

- згідно з видатковою накладною №3198 від 22.09.2023 ПП "Компанія Агротрейд" на підставі договору №1616 від 28.06.2023 та рахунку на оплату №2271 від 20.09.2023 поставило ТОВ "Агрозахист Харків" товар (POLIFOSKA NPK (S) 8:24:24 (9)) у кількості 23 тонни на суму 768 199,91 грн., у т.ч. ПДВ - 128 033,32 грн.;

- згідно з видатковою накладною №3199 від 23.09.2023 ПП "Компанія Агротрейд" на підставі договору №1616 від 28.06.2023 та рахунку на оплату №2271 від 20.09.2023 поставило ТОВ "Агрозахист Харків" товар (POLIFOSKA NPK (S) 8:24:24 (9)) у кількості 23 тонни на суму 768 199,91 грн., у т.ч. ПДВ - 128 033,32 грн.;

- згідно видаткової накладної №3200 від 23.09.2023 ПП "Компанія Агротрейд" на підставі договору №1616 від 28.06.2023 та рахунку на оплату №2271 від 20.09.2023 поставило ТОВ "Агрозахист Харків" товар (POLIFOSKA NPK (S) 8:24:24 (9)) у кількості 23 тонни на суму 768 199,91 грн., у т.ч. ПДВ - 128 033,32 грн.;

- згідно з видатковою накладною №3201 від 23.09.2023 ПП "Компанія Агротрейд" на підставі договору №1616 від 28.06.2023 та рахунку на оплату №2271 від 20.09.2023 поставило ТОВ "Агрозахист Харків" товар (POLIFOSKA NPK (S) 8:24:24 (9)) у кількості 23 тонни на суму 768 199,91 грн., у т.ч. ПДВ - 128 033,32 грн.;

- згідно з видатковою накладною №3202 від 26.09.2023 ПП "Компанія Агротрейд" на підставі договору №1616 від 28.06.2023 та рахунку на оплату №2271 від 20.09.2023 поставило ТОВ "Агрозахист Харків" товар (POLIFOSKA NPK (S) 8:24:24 (9)) у кількості 23 тони на суму 768 199,91 грн., у т.ч. ПДВ - 128 033,32 грн.;

- згідно з видатковою накладною №3203 від 26.09.2023 ПП "Компанія Агротрейд" на підставі договору №1616 від 28.06.2023 та рахунку на оплату №2271 від 20.09.2023 поставило ТОВ "Агрозахист Харків" товар (POLIFOSKA NPK (S) 8:24:24 (9)) у кількості 23 тонни на суму 768 199,90 грн., з них ПДВ - 128 033,32 грн.;

- згідно з видатковою накладною №3204 від 25.09.2023 ПП "Компанія Агротрейд" на підставі договору №1616 від 28.06.2023 та рахунку на оплату №2277 від 21.09.2023 поставило ТОВ "Агрозахист Харків" товар (добриво складне азотно-фосфорне сірковмісне марки NP 20:20+13 S, у кількості 9 тонн; добриво мінеральне з вмістом двох поживних елементів: азоту і фосфору: сульфоамофос NP 20:20+13 S у кількості 14 тонн) на загальну суму 625 600,08 грн., у т.ч. ПДВ - 104 266,68 грн.;

- згідно з видатковою накладною №3206 від 25.09.2023 ПП "Компанія Агротрейд" на підставі договору №1616 від 28.06.2023 та рахунку на оплату №2277 від 21.09.2023 поставило ТОВ "Агрозахист Харків" товар (Сульфоамофос 20:20+13 (S)) у кількості 14 тонн на суму 380 800,06 грн., у т.ч. ПДВ - 63 466,68 грн.;

- згідно з видатковою накладною №3207 від 28.09.2023 ПП "Компанія Агротрейд" на підставі договору №1616 від 28.06.2023 та рахунку на оплату №2277 від 21.09.2023 поставило ТОВ "Агрозахист Харків" товар (Сульфоамофос 20:20+13 (S)) у кількості 24 тонни на суму 652 800,10 грн., у т.ч. ПДВ - 108 800,02 грн.

Означені видаткові накладні зі сторони ТОВ "Агрозахист Харків" не підписані.

На доказ здійснення спірних поставок товару позивачем також долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні, а саме №КА00-003197 від 22.09.2023, №КА00-003198 від 22.09.2023, №КА00-003199 від 23.09.2023, №КА00-003200 від 23.09.2023, №КА00-003201 від 23.09.2023, №КА00-003202 від 26.09.2023, №КА00-003203 від 26.09.2023, №КА00-003204 від 25.09.2023, №КА00-003206 від 25.09.2023 та №КА00-003207 від 28.09.2023.

Означені товарно-транспортні накладні не містять підпису та печатки ТОВ "Агрозахист Харків" у графі "прийняв", як і не містять підпису водія/експедитора.

Позивачем до матеріалів справи додано транспортні заявки (інструкції) директора ТОВ "Агрозахист Харків" про відвантаження товару. Проте означені заявки не містять підпису директора ТОВ "Агрозахист Харків" та відтиску печатки підприємства відповідача.

Матеріали справи також містять копію Генеральної довіреності №41/2023 від 28.06.2023, якою уповноважено завідуючого складом ТОВ "Агрозахист Харків" Максименко Дениса Вікторовича отримувати товарно-матеріальні цінності згідно договору №1616 від 28.06.2023 між ТОВ "Агрозахист Харків" та ПП "Компанія Агротрейд" без довіреностей або на підставі зразків печатки або штампів. Означена довіреність підписана директором ТОВ "Агрозахист Харків" Божко Л.В., головним бухгалтером ТОВ "Агрозахист Харків" Божко Л.В. та містить відтиск печатки ТОВ "Агрозахист Харків".

Позивач склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №265 від 22.09.2023, №266 від 22.09.2023, №267 від 23.09.2023, №268 від 23.09.2023, №269 від 23.09.2023, №270 від 26.09.2023, №271 від 26.09.2023, №277 від 25.09.2023, №279 від 25.09.2023, №281 від 28.09.2023. Надані позивачем до матеріалів справи податкові накладні містять зазначення «Зареєстровано в ЄРПН» та «Документ прийнято контрагентом». Означені податкові накладні були прийняті ДПС України, що підтверджується Квитанціями №1.

Як убачається з інформації, наданої в.о. начальника Головного управління ДПС у Харківській області (вих.№12056/5/20-40-20-04-14-08 від 13.06.2024), згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, підприємством ПП Компанія Агротрейд за вересень 2023 року виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу ТОВ Агрозахист Харків на суму ПДВ 2 280 933,24 грн., які були включені до складу податкового кредиту ТОВ Агрозахист Харків у повному обсязі.

03.10.2023 ПП Компанія Агротрейд надіслало ТОВ Агрозахист Харків вимогу №03/23-10, за змістом якої позивач просив відповідача сплатити наявну заборгованість протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання вказаної вимоги.

Як убачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, означена вимога отримана відповідачем 18.10.2023.

За твердженнями позивача, відповіді на вимогу відповідач не надав, наявну заборгованість у повному обсязі не сплатив.

З наявної в матеріалах справи виписки по рахунку ПП "Компанія Агротрейд" вбачається, що 24.10.2023 відповідач перерахував на рахунок позивача 1 000 000,00 грн. із призначенням платежу: "Оплата по рах.№2277 від 21.09.2023 р. за мін. добрива в сумі 1 000 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% 166 666,67 грн.".

Наявність простроченої заборгованості стала підставою звернення ПП "Компанія Агротрейд" з розглядуваним позовом до суду.

Судова колегія враховує наступне.

За змістом ст.ст.4, 5 ГПК України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.20 Господарського кодексу України (далі ГК України) можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту.

Сутність розглядуваних позовних вимог полягає у примусовому стягненні з відповідача суми основної заборгованості за поставлений позивачем товар, а також нарахованих на суму простроченої заборгованості 3% річних та інфляційних.

Разом із тим, відповідач заперечує сам факт отримання від позивача товару за спірними поставками та, відповідно, наявність заборгованості за них.

Оцінка правомірності розглядуваних позовних вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, яке регламентує правовідносини з поставки, а також положень ч.2 ст.712 ЦК України, яка регламентує можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Частиною 1 ст.712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України, ст.655, ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу. Названий обов`язок безпосередньо закріплений в ч.1 ст.712 ЦК України і для договору поставки.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.181 ГК України унормовано, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частиною 1 ст.641 ЦК України унормовано, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

У контексті приписів ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1).

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.2).

Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (ч.3).

Відповідно до ст.644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття (ч.1).

Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу (ч.2).

За твердженнями позивача, починаючи з червня 2023 ПП Компанія Агротрейд та ТОВ "Агрозахист Харків" вели переговори щодо підписання договору поставки №1616 від 28.06.2023 про поставку мінерального добрива, дизельного пального, засобів захисту рослин.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, у матеріалах справи відсутні докази укладання сторонами договору поставки №1616 від 28.06.2023. Означений договір не підписаний з боку покупця - ТОВ "Агрозахист Харків".

Як стверджує позивач, між ПП "Компанія Агротрейд" та ТОВ "Агрозахист Харків" було здійснено обмін сканованими підписаними та засвідченими печатками підприємств копіями Специфікації №18 від 20.09.2023 та Додаткової угоди №2 від 20.09.2023 до договору поставки №1616 від 28.06.2023.

За умовами Додаткової угоди №2 та Специфікації №18 сторони погодили поставку товару (POLIFOSKA 8:NPK (S) 8:24:24 (9)) у кількості 161 тонна загальною вартістю з ПДВ 5 377 399, 36 грн. Умови (базис) поставки товару: за умовами ЕХW - зі складу постачальника в м.Вінниця, Вінницька область. Строк оплати товару: з відстрочкою, у строк до 29.09.2023 включно.

У п.3 Додаткової угоди №2 сторони погодили, що ця Додаткова угода, відправлена факсом або електронною поштою, має повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжує права та обов`язки для сторін, може бути подана до судових інстанцій в якості належних доказів і не може спростовуватися стороною, від імені якої вони були відправлені.

У свою чергу, приймаючи до уваги не спростований сторонами факт не укладення договору поставки №1616 від 28.06.2023, наявні у матеріалах справи копії підписаних сторонами (при цьому факт підписання відповідачем заперечується) Специфікації №18 від 20.09.2023 та Додаткової угоди №2 від 20.09.2023, які стосуються неукладеного договору поставки №1616 від 28.06.2023, не мають жодного значення в аспекті спірних правовідносин, які, за твердженнями позивача, виникли на підставі договору поставки, укладеного у спрощений спосіб.

Оцінюючи доводи ПП «Компанія Агрозахист» щодо факту здійснення спірних поставок та аналізуючи надані на їх підтвердження докази, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі ст.662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1). Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ч.2).

Відповідно до ст.663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 664 ЦК України унормовано, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування (ч.1).

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (ч.2).

Як зазначалося вище за текстом постанови, в якості доказів поставки товару позивачем надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні. Водночас, факт отримання товару на підставі означених документів відповідачем заперечується.

Як установлено судом, надані позивачем видаткові накладні зі сторони ТОВ "Агрозахист Харків" не підписані.

Східний апеляційний господарський суд також звертає увагу, що загальна сума десяти наданих позивачем видаткових накладних складає 7 036 599,60 грн., а не 7 988 599,74 грн., як на тому наголошує позивач.

Означене залишено поза увагою суду першої інстанції.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до приписів ст.1 означеного Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведені положення процесуального права, суд апеляційної інстанції звертається до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18 та від 29.01.2020 у справі №916/922/19.

В означених постановах Верховний Суд зауважив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що за наслідком її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже окрім обставин оформлення первинних документів, значення має наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними накладними, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця, тощо). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити дану обставину іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналізуючи надані позивачем товарно-транспортні накладні, судова колегія звертає увагу, що означені документи містять підпис лише вантажовідправника - ПП Компанія Агротрейд та скріплені печаткою означеного підприємства. Однак, жодна товарно-транспортна накладна не містить підпису водія/експедитора, яким було прийнято продукцію до перевезення, підпису вантажоодержувача (ТОВ "Агрозахист Харків") та відтиску печатки підприємства відповідача.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні 13.11.2024, з посиланням на зміст спірних (не підписаних з боку відповідача) видаткових накладних, адреса доставки EXW.

EXW - термін Інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо).

Позивач у судовому засіданні зауважив, що товар за спірними видатковими накладними був переданий по заявкам покупця перевізнику покупця безпосередньо зі складу, де зберігався товар; місцезнаходження складу не є місцезнаходженням постачальника (позивача).

За таких пояснень позивача товарно-транспортні накладні за будь-яких обставин повинні були містити підпис водія/експедитора.

Судова колегія вважає безпідставними твердження позивача про те, що для постачальника, який відвантажує товар для самовивозу, складання товарно-транспортної накладної не потрібно, та що долучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні оформлювалися позивачем виключно для свого бухгалтерського обліку та з метою оформлення податкової звітності.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Згідно з п.11.3 означених Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Відповідно до п.11.4 Правил після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику (п.11.5 Правил).

Тобто, усупереч твердженням позивача, товарно-транспортна накладна складається на кожне перевезення вантажів та є підтвердженням того, що перевезення товару проводиться на законних підставах.

Водночас, у порушення вищевикладених Правил перевезення наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні не містять підпису водія/експедитора, про передачу йому товару за спірними поставками, як стверджує позивач.

Суд також враховує, що наявні в матеріалах справи транспортні заявки (інструкції) директора ТОВ "Агрозахист Харків" про відвантаження товару не містять підпису та печатки відповідача.

Відтак, за висновками судової колегії, долучені позивачем до матеріалів справи видаткові накладні та товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам законодавства щодо оформлення первинних документів та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні і, як наслідок, не можуть бути доказами факту здійснення спірних поставок товару.

Як зазначено вище за текстом постанови, у разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення поставки товару.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами ч.ч.3, 8 ст.19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Позивачем до матеріалів справи долучені зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які містять зазначення «Зареєстровано в ЄРПН» та «Документ прийнято контрагентом». Означені податкові накладні були прийняті ДПС України, що підтверджується Квитанціями №1.

У вказаних податкових накладних позивач відобразив операції з поставки товару, за якими постачальником є ПП "Компанія Агротрейд", а покупцем - ТОВ "Агрозахист Харків".

За твердженнями позивача, з якими погодився місцевий господарський суд, у зазначених податкових накладних позивач відобразив спірні операції з поставки товару на загальну суму 7 988 599,74 грн. Втім, загальна сума десяти долучених позивачем до матеріалів справи податкових накладних складає 7 036 599,60 грн., що є на 952 000,14 грн. менше від вказаної позивачем суми.

Означене вкотре вказує на наявність суперечливості доводів позивача та наданих ним до матеріалів справи доказів.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Втім, з аналізу наданих Головним управлінням ДПС у Харківській області копій податкових декларацій з податку на додану вартість за період вересень-грудень 2023, січень-березень 2024 по підприємству ТОВ Агрозахист Харків не вбачається за можливе достеменно встановити операції, по яких суми ПДВ включені до складу податкового кредиту ТОВ «Агрозахист Харків». Не вбачається за можливе встановити, чи є це саме спірні господарські операції, у той час як сторони підтверджують факт наявності інших поставок (поставок, що передували спірним).

Безпосередньо у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду представник відповідача пояснив, що ТОВ «Агрозахист Харків» частково проведено уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (матеріали справи містять означений уточнюючий розрахунок та додаток до нього). Означені обставини не були спростовані представником позивача. Представник відповідача також пояснив, що відкоригувати інші податкові декларації з податку на додану вартість відповідач позбавлений можливості за відсутності згоди самого позивача.

Судова колегія також звертає увагу, що підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №910/23097/17.

Як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, складання видаткових накладних з одного боку є основою для ведення бухгалтерського обліку, а з іншого підтвердженням даних, зазначених у податковій звітності.

Водночас, як зазначено вище за текстом постанови, надані позивачем до матеріалів справи видаткові і товарно-транспортні накладні не підписані з боку відповідача, тобто не є оформленими належним чином. Відтак, такі накладні не свідчать про реальність здійснення господарської операції з поставки/придбання товару, не містять відомостей про обсяг і зміст операції. Як результат, відсутні первинні документи, які б підтвердили правильність (дійсність) даних, зазначених сторонами у податковій звітності, у тому числі правильність оформлення відповідачем податкового кредиту.

Верховний Суд у постанові від 03.06.2022 у справі №922/2115/19 зробив висновок, що, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст.77 ГПК України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як убачається з матеріалів справи, позивач виставив відповідачу два рахунки на оплату, а саме:

1) №2277 від 21.09.2023 на оплату товару (Добриво складне азотно-фосфорне сірковмісне марки NР 20:20+13 S у кількості 44 тонни, Добриво мінеральне з вмістом двох поживних елементів: азоту і фосфору: сульфоамофос NР 20:20+13 S у кількості 14 тонн, Сульфоамофос 20:20+13 (S) у кількості 38 тонн) на загальну суму 2 611 200,38 грн.;

2) №2271 від 20.09.2023 на оплату товару (POLIFOSKA NPK (S) 8:24:24 (9) у кількості 161 тонна) на суму 5 377 399,36 грн.

Згідно зі сформованою практикою Верховного Суду, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, поставлений товар тощо, тобто, носить інформаційний характер.

У свою чергу, з наявної в матеріалах справи виписки по рахунку ПП «Компанія Агротрейд» вбачається, що 24.10.2023 ТОВ «Агрозахист Харків» перерахувало на рахунок позивача 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу: "Оплата по рахунку №2277 від 21.09.2023 р. за мін. добрива в сумі 1 000 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% 166 666,67 грн.".

Судова колегія відхиляє посилання відповідача на те, що відповідна оплата проведена за поставки, що не є спірними у цій справі, але за поставки, здійснені на підставі специфікації, що не є предметом цього спору. Посилаючись на факт поставок, що передували спірним, відповідач не надав доказів таких поставок поставок, на оплату яких, за його твердженнями, проведено вищеозначене перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Відповідно до п.41 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України №163 від 29.07.2022, платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

При цьому зазначаючи про помилковість визначення призначення платежу, посилаючись на помилку бухгалтерії, відповідач не надає доказів звернення до позивача з повідомленням про таку помилку та з проханням здійснити відповідне коригування.

Судова колегія зазначає наступне.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17.

Відтак, за висновками судової колегії, ТОВ «Агрозахист Харків», здійснивши часткову оплату за товар з посиланням на рахунок №2277 від 21.09.2023, виставлений ПП "Компанія Агротрейд", фактично визнало факт укладення договору поставки в спрощений спосіб та факт наявності перед позивачем обов`язку з оплати товару, визначеному в такому рахунку, на загальну суму 2 611 200,38 грн.

У свою чергу, доказів здійснення будь-якої оплати по рахунку №2271 від 20.09.2023 на суму 5 377 399,36 грн. матеріали справи не містять. Про наявність відповідних доказів сторони також не зазначили.

Тобто, будь-яких дій відповідача, що свідчать про визнання ним обов`язку з оплати рахунку №2271 від 20.09.2023 матеріали справи не містять.

Натомість у постанові від 05.05.2023 у справі №160/15514/20 Верховний Суд виснував, що сам лише факт наявності у позивача податкових та видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій.

Судова колегія також оцінює податкові накладні, надані позивачем на підтвердження поставки товару у сукупності з іншими доказами у справі.

Отже, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі (про що зазначено вище за текстом постанови), Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що більш вірогідними є обставини: поставки товару, визначеного у рахунку №2277 від 21.09.2023, на загальну суму 2 611 200,38 грн.; відсутності поставки товару на суму 5 377 399,36 грн., на оплату якого виставлено рахунок №2271 від 20.09.2023.

Висновки місцевого господарського суду про доведеність факту поставки товару, визначеного в рахунку №2271 від 20.09.2023, є такими, що здійснені за наслідками неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Отже, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, з урахуванням положень законодавства щодо укладення договорів, зміст яких викладено вище за текстом постанови, судова колегія вважає, що між сторонами було укладено господарський договір поставки у спрощений спосіб шляхом виставлення позивачем рахунку №2277 від 21.09.2023 на оплату товару.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У контексті приписів ч.ч.1-2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2).

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів ч.2 ст.530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання. Такий обов`язок випливає, наприклад, з припису ч.1 ст.692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Відтак, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Матеріали справи не містять доказів погодження сторонами строку оплати товару, отриманого на підставі договору поставки, укладеного у спрощений спосіб. Строк оплати, погоджений сторонами у Специфікації №18 та Додатковій угоді №2 до договору №1616 від 28.06.2024, як зазначалося вище за текстом постанови, не може бути прийнятий до уваги, оскільки договір №1616 від 28.06.2024 сторонами укладено не було.

Враховуючи означене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оплату за отриманий від позивача товар відповідач зобов`язаний був здійснити негайно після прийняття такого товару.

Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.202 ГК України та ст.599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не надано доказів здійснення повної оплати за отриманий від позивача товар на підставі рахунку №2277 від 21.09.2023, керуючись вищенаведеними положеннями законодавства, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 1 611 200,38 грн. (сума по рахунку №2277 від 21.09.2023, яка становить 2 611 200,38 грн. мінус здійснена 24.10.2023 оплата в розмірі 1 000 000,00 грн.).

Разом з тим, судова колегія, з урахуванням викладених вище за текстом постанови висновків суду, не вбачає обов`язку відповідача здійснити оплату рахунку №2271 від 20.09.2023.

З огляду на наведене, в іншій частині позовних вимог ПП "Компанія Агротрейд" про стягнення з ТОВ «Агрозахист Харків» основного боргу (5 377 399,36 грн.) слід відмовити у зв`язку із недоведеністю належними та допустимими у контексті норм ГПК України доказами.

Окрім основного боргу позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 111 041,17 грн. за період 29.09.2023 05.04.2024, а також інфляційні за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у розмірі 197 610,42 грн. за період жовтень 2023 лютий 2024.

Відповідно до приписів ст.ст.611, 625 ЦК України наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання є право кредитора вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи щодо реальності господарських операцій з поставки товару на загальну суму 2 611 200,38 грн., на оплату яких (поставок) виставлено рахунок №2277 від 21.09.2023, а також приймаючи до уваги обставину здійснення відповідачем 24.10.2023 часткової оплати означеного рахунку на суму 1 000 000,00 грн., самостійно здійснивши розрахунок 3% річних та інфляційних за порушення грошового зобов`язання у межах визначеного позивачем періоду часу, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «Агрозахист Харків» на користь ПП "Компанія Агротрейд" 3% річних у розмірі 27 181,27 грн. та інфляційних у розмірі 51 714,10 грн.

В іншій частині вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних слід відмовити.

За змістом апеляційної скарги ТОВ «Агрозахист Харків» зазначає про те, що Господарським судом Харківської області не враховано ті фактичні обставини справи, які були встановлені рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/4898/23 (набрало законної сили), які відповідно до вимог ГПК України не підлягають доказуванню. Судом під час розгляду справи №922/4898/23 було надано оцінку тим самим доказам, які були надані позивачем у межах справи №922/1139/24, і встановлено, що вказані документи не підтверджують факт досягнення домовленості про укладення договору поставки, а також не підтверджують факт наявності у відповідача прострочених зобов`язань.

Надаючи оцінку означеним доводам апелянта, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

У межах справи №922/4898/23, на яку безпосередньо посилається відповідач, предметом розгляду були вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агротрейд Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" про стягнення 6 988 599,74 грн. основної заборгованості за договором поставки №1616 від 28.06.2023, укладеним між ПП "Компанія Агротрейд" та ТОВ "Агрозахист Харків", а також 698 599,95 грн. штрафу, 352 127,82 грн. пені, 29 051,85 грн. 3% річних, 63 908,80 грн. інфляційних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Агрозахист Харків" умов названого договору поставки, право вимоги за яким перейшло до ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс" за договором відступлення права вимоги №2 від 24.10.2023, укладеного між ПП "Компанія Агротрейд" та ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс".

При цьому в силу приписів ч.ч.4, 5 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

До того ж розглядувана у межах справи №922/1139/24 позовна заява ПП Компанія Агротрейд обґрунтована обставинами щодо укладення сторонами договору поставки у спрощений спосіб та щодо здійснення поставки товару позивачем відповідачу, а не наявністю простроченої заборгованості за договором поставки №1616 від 28.06.2023.

У рішенні суду від 06.02.2024 у справі №922/4898/23 було зазначено, що «у справі також відсутні докази того, що між ПП "Компанія Агротрейд" та ТОВ "Агрозахист Харків" виникли договірні зобов`язання, оформлені у спрощений спосіб, оскільки відповідних документів про зміст зобов`язання з поставки товару за підписами обох сторін у справу також не подано».

Отже на підставі аналізу наданих доказів суд у справі №922/4898/23 зробив юридичний висновок про відсутність доказів виникнення між сторонами договірних зобов`язань, оформлених у спрощений спосіб.

Таким чином, апелянт (відповідач) безпідставно посилається на ст. 75 ГПК України, оскільки юридичний висновок суду не є встановленням беззаперечного факту, обов`язкового для інших судів.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (у тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 дійшла висновку, що преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Судова колегія звертає увагу, що ПП "Компанія Агротрейд" (позивач у справі №922/1139/24) не було залучене до участі у справі №922/4898/23( ч.5 ст.75 ГПК України).

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач, разом з іншим, зазначає про те, що у позивача відсутнє порушене право і, відповідно, право на звернення до суду з позовом. Позивач посилається на наявність порушеного права саме на підставі додаткової угоди про розірвання договору про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Компанія Агротрейд Плюс» та ПП «Компанія Агротрейд». Разом з тим, з матеріалів справи №922/4898/23 вбачається, що договір відступлення права вимоги було виконано в повному обсязі, що виключає можливість розірвання такого договору та, відповідно, не породжує для позивача жодних прав

З цього приводу Східний апеляційний господарський суд наголошує, що правовідносини за договором відступлення права вимоги №2 від 24.10.2023, укладеним між ПП "Компанія Агротрейд" та ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс", не є предметом спору у межах справи №922/1139/24, а відтак у суду відсутні правові підстави надавати оцінку таким правовідносинам.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/1139/24 у частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "Агрозахист Харків" на користь ПП "Компанія Агротрейд" основної заборгованості в розмірі 5 377 399,36 грн., 3% річних у розмірі 83 203,30 грн. та інфляційних у розмірі 145 896,32 грн., з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (зі здійсненням нового розподілу судового збору за подання позовної заяви відповідно до приписів ст.129 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог).

При цьому судова колегія наголошує, що Східним апеляційним господарським судом перевірка законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції здійснена в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, який послідовно в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції заперечував факт спірних поставок і, відповідно, наявність заборгованості за такими поставками, та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Переглядаючи додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1139/24, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Статтею 244 ГПК України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (ч.1). Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч.2).

За змістом ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Пунктом 9 ч.3 ст.162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як убачається з матеріалів справи, ПП Компанія Агротрейд у позовній заяві просило стягнути з ТОВ "Агрозахист Харків" на користь ПП «Компанія Агротрейд» відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 189 175,40 грн.

Крім того до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції на суму 2 189 175,40 грн.

Відповідно до ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2).

Частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Представник позивача до закінчення судових дебатів у Господарському суді Харківської області в усній формі зробив заяву про розподіл судових витрат з проханням стягнути понесені витрати з відповідача, в якій зазначив, що докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

22.07.2024 у підсистемі «Електронний суд» позивачем сформовані заява (вх.№18529 від 23.07.2024) про ухвалення додаткового рішення та клопотання (вх.№18505 від 23.07.2024) про приєднання доказів до матеріалів справи.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить ухвалити по справі №922/1139/24 додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ "Агрозахист Харків" на користь ПП Компанія Агротрейд:

2) витрати понесені позивачем щодо оплати судового збору в сумі 91 503,40 грн.

Отже, з урахуванням того, що ПП Компанія Агротрейд до закінчення судових дебатів зазначило, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України, приймаючи до уваги, що рішення суду першої інстанції ухвалено 17.07.2024, а заява про ухвалення додаткового рішення позивачем сформована в підсистемі «Електронний суд» 22.07.2024 (тобто, у межах визначеного ч.8 ст.129 ГПК України строку), Господарський суд Харківської області правомірно здійснив перевірку доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та ухвалив додаткове рішення у справі.

За приписами ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано наступні документи:

1) договір про надання правової допомоги №20/24-03 від 20.03.2024, укладений між адвокатом Бадакою Ольгою Миколаївною та ПП «Компанія Агротрейд». За умовами п.1.1 означеного договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором щодо: 1) захисту інтересів клієнта у Господарському суді Харківської області, Східному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі за позовом ПП Компанія Агротрейд до ТОВ "Агрозахист Харків" про стягнення заборгованості за поставлений товар; 2) представництва інтересів клієнта перед ТОВ "Агрозахист Харків"; 3) представництва інтересів клієнта перед Холодногірською державною податковою інспекцією Головного управління ДПС у Харківській області, а клієнт зобов`язується оплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги у порядку та строки обумовлені цим договором та/або додатковими угодами та/або додатками до нього.

Види правової допомоги (перелік послуг, які надаються адвокатом клієнту) узгоджуються сторонами в додаткових угодах та/або додатках до цього договору (п.1.2 договору).

Вартість, порядок та строки оплати правової допомоги, що надається (гонорар адвоката), визначаються у додатках та/або додаткових угодах до цього договору, які є невід`ємною частиною договору (п.3.1 договору).

Акт приймання-передачі наданих послуг з надання правової допомоги підписується сторонами після її фактичного надання (п.3.3 договору).

Клієнт зобов`язується оплатити послуги надані за цим договором (п.3.5 договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє по 31 грудня 2024 року (включно);

2) ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СА №1082179 від 05.04.2024, виданий на підставі договору №20/24-03 від 20.03.2024 на представництво інтересів ПП «Компанія Агротрейд» у Господарському суді Харківської області;

3) додаткова угода №1 від 20.03.2024 до договору про надання правової допомоги №20/24-03 від 20.03.2024, за умовами якої сторони домовились, що:

адвокат за договором щодо представництва інтересів клієнта перед ТОВ "Агрозахист Харків" надає наступні послуги: підготовка і надсилання адвокатського запиту (п.1);

адвокат за договором щодо представництва інтересів клієнта перед Холодногірською державною податковою інспекцією Головного управління ДПС у Харківській області надає наступні послуги: підготовка і надсилання адвокатського запиту (п.2);

адвокат за договором щодо захисту інтересів клієнта у Господарському суді Харківської області у справі за позовом ПП Компанія Агротрейд до ТОВ "Агрозахист Харків" про стягнення заборгованості за поставлений товар надає наступні послуги: підготовка (написання) позовної заяви про стягнення заборгованості за поставлений товар; підготовка (написання) клопотання про витребування доказів; підготовка (написання) заяви про забезпечення позову; підготовка (написання) та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; представництво інтересів клієнта у 5 судових засіданнях; підготовка (написання) відповіді на відзив на позовну заяву; підготовка (написання) додаткових пояснень; підготовка (написання) трьох клопотань про приєднання доказів до матеріалів справи; підготовка (написання) заяви про ухвалення додаткового рішення (п.3).

У разі якщо буде досягнуто мету представництва (рішенням Господарського суду Харківської області позов клієнта задоволено в повному обсязі або частково: стягнуто з ТОВ "Агрозахист Харків" на користь ПП Компанія Агротрейд суму заборгованості в повному обсязі або частково), клієнт додатково сплачує адвокату гонорар у розмірі 2 060 175,40 грн. (гонорар успіху) (п.4 додаткової угоди №1).

Сторони домовились, що оплата всіх послуг адвоката за Договором здійснюється після їх надання в повному обсязі, але не пізніше останнього дня строку дії договору (31.12.2024) (п.5 додаткової угоди №1).

4) додаток №1 від 20.03.2024 до договору про надання правової допомоги №20/24-03 від 20.03.2024, яким сторони погодили ціни на виконання послуг з надання правової допомоги;

5) додаткова угода №2 від 11.04.2024 до договору про надання правової допомоги №20/24-03 від 20.03.2024, згідно з якою адвокат Бадака Ольга Миколаївна та ПП «Компанія Агротрейд» домовились, що адвокат за договором щодо захисту інтересів клієнта у Східному апеляційному господарському суді у справі №922/1139/24 за позовом ПП «Компанія Агротрейд» до ТОВ "Агрозахист Харків" про стягнення заборгованості за поставлений товар надає наступні послуги:

підготовка (написання) апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10 квітня 2024 у справі №922/1139/24;

підготовка (написання) додаткових пояснень у справі;

6) додаток №2 від 11.04.2024 до договору про надання правової допомоги №20/24-03 від 20.03.2024, яким сторони погодили ціни на виконання послуг з надання правової допомоги (у суді апеляційної інстанції);

7) акт приймання-передачі наданих послуг від 19.07.2024 до договору про надання правової допомоги №20/24-03 від 20.03.2024;

8) остаточний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс/очікує понести у зв`язку із розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанції від 19.07.2024.

Судова колегія звертає увагу, що в наданому позивачем акті приймання-передачі наданих послуг та остаточному розрахунку визначено вид наданої послуги (правничої допомоги), витрати робочого часу на надання правничої допомоги та їх вартість. Відтак, як вірно зауважено судом першої інстанції, фактично детальний опис робіт викладено в означених документах.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що надані ПП «Компанія Агротрейд» докази є достатніми для підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

У контексті приписів ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 означеного Закону унормовано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 4 ст.126 ГПК України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Судова колегія враховує, що під час розгляду судом першої інстанції клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Агрозахист Харків" не заявило клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, письмових заперечень не надало.

Водночас, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Подібна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 01.09.2023 у справі №924/232/22, від 15.08.2023 у справі №910/4631/22 та від 19.01.2022 у справі №910/789/21, а також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №910/9916/17.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

У ч.4 ст.129 ГПК України визначено загальне правило розподілу судових витрат, відповідно до якого інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, у ч.5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, також визначені положеннями ч.ч.6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Як убачається з акту приймання-передачі наданих послуг б/н від 19.07.2024 до договору про надання правової допомоги №20/24-03 від 20.03.2024:

- на виконання договору щодо представництва інтересів клієнта перед ТОВ "Агрозахист Харків" адвокатом було надано послугу "підготовка і надсилання адвокатського запиту", на яку витрачено 1 годину, вартість послуги 2 000,00 грн.;

- на виконання договору щодо представництва інтересів клієнта перед Холодногірською державною податковою інспекцією Головного управління ДПС у Харківській області адвокатом було надано послугу "підготовка і надсилання адвокатського запиту", на яку витрачено 1 годину, вартість послуги 2 000,00 грн.;

- на виконання договору щодо захисту інтересів клієнта у Господарському суді Харківської області у справі №922/1139/24 за позовом ПП Компанія Агротрейд до ТОВ "Агрозахист Харків" про стягнення заборгованості за поставлений товар адвокатом були надані наступні послуги, а саме:

"підготовка (написання) позовної заяви про стягнення заборгованості за поставлений товар", на яку витрачено 24 години, вартість послуги 48 000,00 грн.

"підготовка (написання) клопотання про витребування доказів", на яку витрачено 3 години, вартість послуги 6 000,00 грн.

"підготовка (написання) заяви про забезпечення позову", на яку витрачено 4 години, вартість послуги 8 000,00 грн.

"підготовка (написання) та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду", на яку витрачено 2 години, вартість послуги 4 000,00 грн.

"представництво інтересів клієнта у 3 (трьох) судових засіданнях", на які витрачено 1год. 21хв., вартість послуги 2 700,00 грн.

"підготовка (написання) відповіді на відзив на позовну заяву", на яку витрачено 12 годин, вартість послуги 24 000,00 грн.

"підготовка (написання) додаткових пояснень", на яку витрачено 6 годин, вартість послуги 12 000,00 грн.

"підготовка (написання) трьох клопотань про приєднання доказів до матеріалів справи", на яку витрачено 2 години, вартість виконаної роботи становить 4 000,00 грн.

"підготовка (написання) заяви про ухвалення додаткового рішення", на яку витрачено 4 години, вартість виконаної роботи становить 8 000,00 грн.;

- на виконання договору щодо захисту інтересів клієнта у Східному апеляційному господарському суді у справі №922/1139/24 за позовом ПП Компанія Агротрейд до ТОВ "Агрозахист Харків" про стягнення заборгованості за поставлений товар адвокатом були надані наступні послуги, а саме:

"підготовка (написання) апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10 квітня 2024 р. у справі №922/1139/24", на яку витрачено 24 години, вартість послуги 48 000,00 грн.

"підготовка (написання) додаткових пояснень у справі", на яку витрачено 8 годин, вартість послуги 16 000,00 грн.

У п.5 акту сторони погодили, що роботи (послуги), зазначені у цьому акті, надані адвокатом в повному обсязі, якісно та в строк.

За надання правової допомоги клієнт зобов`язується сплатити адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 184 700,00 грн., з розрахунку 2 000,00 грн. за кожну годину, а також додатково 2 060 175,40 грн. (гонорар успіху) (п.6 акту).

Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розглядувана справа не є складною, позовна заява є невеликою за обсягом (викладена на десяти аркушах, при цьому на першому аркуші зазначено реквізити сторін, на дев`ятому та десятому аркуші перелік додатків), її підготовка не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, опрацювання значної кількості нормативно-правових актів і узагальнення нової судової практики, не вимагала вивчення та аналізу великого обсягу матеріалів, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин (правовідносин, що виникають з договорів поставки) докорінно не змінювалось.

Більше того, як встановлено Східним апеляційним господарським судом вище за текстом постанови, у більшості своїй позовні вимоги ПП «Компанія Агротрейд» заявлені безпідставно, за відсутності належних та допустимих доказів.

Відтак, на переконання судової колегії, час, витрачений представником позивача (24 години) на складання позовної заяви, не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг і є надмірним, а відтак сума витрат на таку послугу у розмірі 48 000,00 грн. є явно завищеною.

Щодо послуги "підготовка (написання) клопотання про витребування доказів", на яку адвокатом було витрачено 3 години, та вартість якої склала 6 000,00 грн., судова колегія зауважує наступне. Текст означеного клопотання викладено на трьох аркушах, виходячи зі змісту документу його складання не вимагало від адвоката істотних затрат часу та професійних здібностей. При цьому, як правильно зауважено судом першої інстанції, доводи, викладені у клопотанні, є подібними поясненням та доводам, викладеним адвокатом у позовній заяві, а також у запитах, скерованих останнім до ТОВ Агрозахист Харків та Холодногірської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області. Тобто, вартість означеної послуги є явно завищеною.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним включення позивачем до витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, витрат на послугу "підготовка (написання) заяви про забезпечення позову". Так, оскільки ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/1139/24, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024, у задоволенні заяви (вх.№397 від 09.04.2024) директора ПП "Компанія Агротрейд" Солнцева М.О. про забезпечення позову відмовлено, витрати позивача, пов`язані із підготовкою заяви про забезпечення позову, підлягають віднесенню на позивача.

Щодо послуги "підготовка (написання) та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду" судова колегія зазначає, що відповідна заява лише визначає порядок участі у судовому засіданні (представництва інтересів клієнта). Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є альтернативою особистій присутності учасника справи (його представника) у судовому засіданні. Відтак, означена послуга не потребує відшкодування в судовому порядку. Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, час, витрачений адвокатом (2 години) на підготовку такої простої заяви, є явно неспівмірним з обсяг виконаної роботи.

Витрачений адвокатом час (12 годин) на надання послуги "підготовка (написання) відповіді на відзив на позовну заяву" також є завищеним, а вартість такої послуги (24 000,00 грн.) є неспівмірною з обсягом виконаної роботи, оскільки доводи, викладені у відповіді на відзив, є подібними поясненням та доводам, викладеним у позовній заяві. Відтак, підготовка відповіді на відзив не потребувала значних витрат часу та великого обсягу роботи.

Щодо послуги "підготовка (написання) додаткових пояснень", на яку витрачено 6 годин та вартість якої склала 12 000,00 грн., судова колегія вважає за необхідне наголосити, що в силу приписів ст.161 ГПК України (вимоги та зміст заяв по суті справи) усі пояснення та міркування щодо предмета спору ПП "Компанія Агротрейд" повинне було викласти виключно у заявах по суті справи, а саме у позовній заяві та/або у відповіді на відзив. Як вірно зауважено судом першої інстанції, подання представником позивача додаткових пояснень у зв`язку із не зазначенням таких пояснень у заявах по суті справи, є виключно правом позивача і не може зумовлювати покладення додаткових витрат за написання таких додаткових пояснень на відповідача.

У переліку послуг позивачем також зазначено "підготовка (написання) трьох клопотань про приєднання доказів до матеріалів справи", на яку витрачено 2 години та вартість якої склала 4 000,00 грн. Водночас, у силу приписів ч.2 ст.80, ч.2 ст.164 ГПК України позивач повинен був подати докази разом із поданням позовної заяви. Означене обумовлює безпідставність покладення на відповідача витрат на означену послугу адвоката.

Щодо послуги «підготовки (написання) заяви про ухвалення додаткового рішення», на яку витрачено 4 години та вартість якої склала 8 000,00 грн., судова колегія погоджується з твердженнями місцевого господарського суду про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку із необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Тобто, це витрати, які понесені стороною у зв`язку із необхідністю відшкодування правової допомоги і не відносяться до витрат, пов`язаних із розглядом справи. Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Щодо послуги "підготовка (написання) апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10 квітня 2024 р. у справі №922/1139/24", на яку витрачено 24 години, вартість послуги 48 000,00 грн. та послуги "підготовка (написання) додаткових пояснень у справі", на яку витрачено 8 годин, вартість послуги 16 000,00 грн., Східний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Суд першої інстанції вказав, що встановлення правомірності заявлених до стягнення судових витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, надання оцінки таким витратам, зокрема їх відповідності критерію розумності їхнього розміру, дійсності та необхідності, можливо виключно судом апеляційної інстанції.

За змістом апеляційної скарги ПП "Компанія Агротрейд" наголошує на тому, що розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката здійснюється судом за результатами розгляду справи, після ухвалення рішення суду щодо пред`явленого позову і залежить від його задоволення повністю або частково чи відмови у задоволенні. Тобто, на переконання позивача, саме суд першої інстанції мав вирішити питання щодо розподілу витрат позивача на правничу допомогу у вигляді написання апеляційної скарги та підготовки до суду апеляційної інстанції додаткових пояснень.

Втім, кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за положеннями ст.124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, та, відповідно, заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. Відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 14.02.2019 у справі №916/24/18, від 21.06.2022 у справі №908/574/20, а також у додатковій постанові від 06.12.2023 у справі №905/493/22.

Відтак, господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про відсутність правових підстав для покладення на відповідача витрат позивача, пов`язаних із "підготовкою (написанням) апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10 квітня 2024 р. у справі №922/1139/24" та "підготовкою (написанням) додаткових пояснень у справі" (у суді апеляційної інстанції).

Щодо гонорару успіху в розмірі 2 060 175,40 грн. судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

У рішенні від 22.02.2005 Європейський суд з прав людини у справі «Пакдемірлі проти Туреччини», незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17.

Судова колегія наголошує на неприпустимості штучного збільшення обсягу та вартості наданих адвокатом послуг.

З огляду на положення ст.126 ГПК України, проаналізувавши надані позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу докази, судова колегія дійшла висновку, що гонорар успіху у погодженому між позивачем та адвокатом розмірі не є необхідним у зв`язку із розглядом справи №922/1139/24 у Господарському суді Харківської області, а його розмір не відповідає критерію розумності та пропорційності до предмета спору, виходячи з конкретних обставин цієї справи (зокрема, висновків суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості значної частини заявлених позовних вимог).

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд вважає, що стягнення повної вартості послуг, визначених в акті приймання-передачі наданих послуг б/н від 19.07.2024 до договору про надання правової допомоги №20/24-03 від 20.03.2024, не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності. Певні перелічені в акті витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату. На переконання судової колегії, означені витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно понесені позивачем (справедлива сатисфакція).

Оцінивши надані ПП "Компанія Агротрейд" докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, виходячи з критеріїв складності справи, реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на обставини справи, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження розміру таких витрат до 50 000,00 грн. На переконання судової колегії, стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн. відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності, пропорційності та справедливості.

Разом з тим, як убачається із заяви про ухвалення додаткового рішення, позивач також просить стягнути з ТОВ "Агрозахист Харків" на користь ПП Компанія Агротрейд витрати, понесені позивачем щодо оплати судового збору в сумі 91 503,40 грн. Означена сума складається з судового збору за подання позовної заяви у розмірі 87 567,016 грн., 1 514,00 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 2 422,40 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу про відмову в застосуванні заходів забезпечення позову.

Питання щодо розподілу витрат щодо сплати судового збору за подання позовної заяви було вирішено в рішенні Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 (покладено на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог). З урахуванням результату апеляційного перегляду вище за текстом постанови Східним апеляційним господарським судом здійснено перерозподіл судового збору за подання позовної заяви.

Як зазначалося вище за текстом постанови, ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/1139/24, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024, у задоволенні заяви (вх.№397 від 09.04.2024) директора ПП "Компанія Агротрейд" Солнцева М.О. про забезпечення позову відмовлено. Відтак, з урахуванням положень ст.129 ГПК України, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору за подання такої заяви, підлягають віднесенню на позивача.

У постанові Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 зазначено, що «з огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника». Тобто, вирішено питання розподілу судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 .

Відтак, відсутні підстави для віднесення на відповідача судового збору, визначеного позивачем у заяві про ухвалення додаткового рішення.

З огляду на означене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1139/24 у частині стягнення з ТОВ "Агрозахист Харків" на користь ПП "Компанія Агротрейд" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 150 000,00 грн.

Вищевикладене у сукупності свідчить про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги ТОВ "Агрозахист Харків".

Водночас, Східний апеляційний господарський суд не встановив підстав для задоволення апеляційної скарги ПП "Компанія Агротрейд".

Вказаний результат розгляду апеляційної скарги ПП "Компанія Агротрейд", відповідно до ст. 129 ГПК України має наслідком покладення на позивача його витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Крім того, результат апеляційного перегляду, з урахуванням приписів ст.129 ГПК України, має наслідком покладення судового збору за подання відповідачем апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки судовий збір при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, не сплачується (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі №240/6150/18), витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг на додаткове рішення відповідно до ст.129 ГПК України судом апеляційної інстанції не розподіляються.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянтам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Щодо розумності строку розгляду апеляційних скарг судова колегія зазначає наступне.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та станом на дату ухвалення постанови триває.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно з Рекомендаціями, прийнятими Радою суддів України, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, яка визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м.Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даних апеляційних скарг здійснено судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія Агротрейд" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/1139/24 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на користь Приватного підприємства "Компанія Агротрейд" основної заборгованості в розмірі 5 377 399,36 грн., 3% річних у розмірі 83 203,30 грн. та інфляційних у розмірі 145 896,32 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/1139/24 залишити без змін.

Викласти абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м.Харків, вул.Кашуби, буд.10; код ЄДРПОУ 37875888) на користь Приватного підприємства "Компанія Агротрейд" (18006, Черкаська обл., м.Черкаси, б.Шевченка, буд.389/2, офіс 22; код ЄДРПОУ 37787179) основну заборгованість у розмірі 1 611 200,38 грн., 3% річних у розмірі 27 181,27 грн., інфляційні збитки за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у розмірі 51 714,10 грн., а також судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 20 281,15 грн.».

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1139/24 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на користь Приватного підприємства "Компанія Агротрейд" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 150 000,00 грн.

В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1139/24 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "Компанія Агротрейд" (18006, Черкаська обл., м.Черкаси, б.Шевченка, буд.389/2, офіс 22; код ЄДРПОУ 37787179) на користь Товариста з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м.Харків, вул.Кашуби, буд.10; код ЄДРПОУ 37875888) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 100 928,80 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.11.2024.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.В. Стойка


Суд	Східний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	13.11.2024
Оприлюднено	18.11.2024
Номер документу	123042153
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Медуниця Ольга Євгеніївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 13.11.2024 по справі 922/1139/24СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —922/1139/24

Постанова від 13.11.2024

Постанова
від 13.11.2024 по справі 922/1139/24
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД