Ухвала

від 05.11.2024 по справі 477/1734/14-к

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1734/14-к

Провадження №1-в/477/76/24

ЗАЯВА

про самовідвід

31 жовтня 2024 року без проведення автоматизованого розподілу мені було передано з канцелярії суду для розгляду заяву ОСОБА_1 про оскарження дій старшого державного виконавця ОСОБА_2 щодо протиправного зняття з пенсійного рахунку коштів у сумі 34325,51 грн. та обмеження використання коштів з цього рахунку сумою 18450,00 грн.

Зі змісту вищезазначеної заяви вбачається, що заявник оскаржує дії старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у виконавчому провадженні № 75269672, відкритому на підставі виконавчого листа у справі № 477/1734/14-к, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України збитків у сумі 4220209,60 грн.

Зазначений виконавчий лист був виданий за результатом розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Так, 26 травня 2015 року Жовтневим районним судом Миколаївської області щодо ОСОБА_1 був ухвалений обвинувальний вирок, відповідно до якого він визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 (в редакції статті від 05 квітня 2001 року), ч. 2 ст. 364 (в редакції статті від 05 квітня 2001 року), ч. 1 ст. 366 КК України. Також з засудженого були стягнуті заподіяні його злочинними діяннями збитки, у тому числі на користь Міністерства оборони України було стягнено 4220 209,60 грн., сума яка знайшла своє підтвердження під час судового розгляду кримінальної справи.

Вказана заява канцелярією суду була зареєстрована як така, що подана в порядку виконання вироку.

Разом з тим 27 березня 2019 року Велика Палата Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргуу справі N 824/297/18-а), дійшла наступного висновку.

Відповідно дочастини першої статті 74 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження"рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ізчастинами третьоютачетвертою статті 535 КПК Україниу разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

Проте положеннямиКПК Українине встановлено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб щодо виконання судового рішення у кримінальному провадженні.

Водночасчастиною першою статті 287 КАС Українивстановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Аналіз наведених правових положень у сукупності з обставинами цієї справи дають підстави для висновку, що спір з приводу оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого судом у кримінальній справі, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскількиКПК Українине встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі N 757/61236/16-ц (провадження N 14-431цс18).

Таким чином, аналізуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що заяву ОСОБА_1 про оскарження дій старшого державного виконавця належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Разом з тим, з незрозумілих причин канцелярією суду вищезазначену заяву було зареєстровано як таку, що подана у порядку виконання вироку та без проведення автоматизованого розподілу передано судді, який ухвалив вирок.

Вказаними діями був порушений встановлений законом порядок визначення судді, який уповноважений розглядати справу.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто, одним із критеріїв справедливого судового розгляду є розгляд справи судом, встановленим законом. У разі порушення встановленого законом порядку склад суду є незаконним, наслідком чого є порушення права особи на справедливий судовий розгляд та скасування рішення.

Отже, оскільки був порушений порядок реєстрації справи та визначення судді, який уповноважений відповідно до закону розглядати цю скаргу, вважаю за необхідне заявити собі самовідвід.

14.11.2024 року

Суддя ОСОБА_3