Рішення

від 08.11.2024 по справі 210/1456/24

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №210/1456/24 провадження № 2/403/298/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2024 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Руссу В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, заміненого під час підготовчого провадження у справі, на належного відповідача Устинівську селищну раду Кропивницького району Кіровоградської області, про: встановлення факту належності його покійній матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа - Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-КР №006922, оскільки вказане в даному державному акті внаслідок технічної помилки імя його матері « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не відповідає дійсному її імені - «Пелагія», зазначеному в належних їй за життя документах; визнання за ним в порядку спадкування за заповітом права власності на земельну ділянку площею 3,97 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0478, розташовану на території Докучаєвської сільської ради, що належала його матері ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю (серія ІV-КР №006922). Позовні вимоги обгрунтовані тим, що внаслідок помилки в написанні імені його матері як « ОСОБА_3 » в державному акті на право приватної власності на землю, постановою приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Трутня О.Я. від 06 лютого 2020 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначену в державному акті земельну ділянку з огляду на недоведеність позивачем факту її належності померлій. За вказаних обставин позивач змушений звернутись до суду з позовом про визнання за ним в порядку спадкування права на земельну ділянку, від якого залежить реалізація його прав, як спадкоємця за заповітом.

В судове засідання по розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 не зявився. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та прохає суд їх задоволити (а.с.224).

В судове засідання по розгляду справи по суті представник відповідача Устинівської селищної ради не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі (а.с.197).

З огляду на неявку в судове засідання позивача та представника відповідача, суд, відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, з урахуванням поданих ними письмових заяв, приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті в даному судовому засіданні без участі сторін.

На виконання вимог п.п.2, 3 ч.3ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, та процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17 червня 2024 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.50-51).

Ухвалою суду від 17 липня 2024 року визнано обов`язковою явку позивача ОСОБА_1 в підготовче засідання для дачі особистих пояснень з приводу визначеного ним процесуального статусу Устинівської селищної ради (а.с.112-113).

Ухвалою суду від 20 серпня 2024 року за клопотанням позивача судом замінено первісного відповідача Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на належного відповідача Устинівську селищну раду Кропивницького району Кіровоградської області та витребувано від приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутня О.Я. копію спадкової справи за номером у спадковому реєстрі: 64725188, заведеної 11 вересня 2019 року після смерті ОСОБА_2 (а.с.140-142).

Безпосередньо дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Докучаєве Устинівського району Кіровоградської області у віці 76 років померла гр-нка ОСОБА_2 , датою та місцем народження якої зазначені: ІНФОРМАЦІЯ_3 с.Озеро Володимирецького району Ровенської області (а.с.14).

Прізвище, ім`я та по батькові матері позивача у свідоцтві про його народження (серія НОМЕР_1 ), зазначені російською мовою як « ОСОБА_4 » (а.с.12).

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2010 року (справа №2-о-3/10) встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: що позивач по справі є, дослівно: рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с.Озеро Володимирського району Ровенської області» (а.с.188).

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (серія 12ААА №621824) за життя матері позивача по справі з 19 липня 2018 року внаслідок загального захворювання була встановлена перша «Б» група інвалідності безтерміново. Прізвище, ім`я та по батькові, дата народження інваліда зазначені в акті як « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 » (а.с.190).

Зі змісту договору оренди землі від 12 жовтня 2010 року судом встановлено, що орендодавцем земельної ділянки площею 3,97 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Докучаєвської сільської ради, є ОСОБА_2 (а.с.20-22).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-КР №006922, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №445 від 29 грудня 2001 року щодо земельної ділянки площею 3,97 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0478 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради, прізвище, ім`я та по батькові громадянки, якій він виданий, вказано як « ОСОБА_2 », а місцем її проживання зазначено «с.Докучаєве» (а.с.15).

За життя ОСОБА_2 був складений заповіт, посвідчений 28 листопада 2014 року секретарем Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №65, за яким ОСОБА_2 заповідала усе належне їй майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.201).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №57510532, наданої 11 вересня 2019 року приватним нотаріусом Трутнем О.Я., вказаний заповіт ОСОБА_2 внесений до Спадкового реєстру за №56923824 та є чинним (а.с.205).

11 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутня О.Я. із заявою про прийняття за заповітом всього майна, що було йому заповідане ОСОБА_2 (а.с.199).

Постановою приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Трутня О.Я. від 06 лютого 2020 року за вих.№43-02-31 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 у зв?язку з ненаданням ним документа, що в безспірному порядку доводить факт належності померлій ОСОБА_2 земельної ділянки площею 3,9733 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0478 з огляду на те, що для оформлення спадщини ним надано державний акт на право приватної власності на землю, виданий на ім?я « ОСОБА_2 », хоча ім?я померлої згідно свідоцтва про смерть зазначено як « ОСОБА_6 » (а.с.212 зворот).

Зі змісту витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі судом встановлено, що спадкова справа після смерті гр-нки ОСОБА_2 , як спадкодавця, була заведена 11 вересня 2019 року приватним нотаріусом Трутнем О.Я., номер у Спадковому реєстрі: 64725188, номер у нотаріуса: 157-2019, що відповідає даті звернення позивача ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с.204 зворот).

07 червня 2024 року позивачу по справі було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті його матері ОСОБА_2 , яка складається із земельної ділянки площею 4,0136 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0477 (а.с.220 зворот).

Інформація про інші заповіти, спадкові договори та видані свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.205).

Відомостей про звернення інших спадкоємців померлої ОСОБА_2 протягом встановленогост.1270 ЦК Українистроку із заявами про прийняття спадщини після її смерті та (або) відмову від її прийняття матеріали спадкової справи не містять (а.с199-221).

Виконуючи приписич.1ст.264,ч.4ст.265ЦПК Українита даючимотивовану оцінкуаргументам,наведеним учасникамисправи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч.1ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України).

Відповідно до положень п.6 ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1 ст.1223 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що звернення позивача ОСОБА_2 до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, від якого залежить реалізація його прав, як спадкоємця, здійснено у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмовими доказами (ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зі змісту Державного акту на право приватної власності на землю, про встановлення факту належності якого позивач звернувся до суду з відповідною заявою, та наданих позивачем письмових доказів вбачається відмінність запису в Державному акті серії ІV-КР №006922, виданому на підставі рішення Докучаєвської сільської ради від 24 грудня 2001 року №127, імені матері позивача «Поліна» від її дійсного імені - «Пелагія», зазначеного в належних їй документах (рішенні Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2010 року; довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (серія 12ААА №621824) про встановлення першої «Б» група інвалідності безтерміново; договору оренди землі від 12 жовтня 2010 року), при одночасній відповідності інших відомостей, внесених до Державного акту, тим даним, які містяться в належних матері позивача документах, зокрема, щодо її прізвища та по батькові, місця проживання, внаслідок чого суд приходить до висновку про належність матері позивача вказаного вище Державного акту на право приватної власності на землю.

Будь-яких інших обставин, які б спростовували належність саме матері заявника ОСОБА_2 на праві власності земельної ділянки площею 3,97 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-КР №006922, судом під час розгляду справи встановлено не було.

При цьому судом також враховується, що можливість внесення виправлень до зазначеного вище Державного акта в частині зазначення імені матері позивача, як «Пелагія», на даний час є неможливим, оскільки «Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою», затвердженанаказом Державного комітету України із земельних ресурсів 22 червня 2009 року №325, яка передбачала можливість у разі виявлення у виданому державному акті орфографічних або технічних помилок видачу за заявою землевласника (землекористувача) нового державного акту, з 15 жовтня 2013 року втратила чинність, а тому питання, пов`язані з належністю державного акту на земельну ділянку підлягають вирішенню саме в судовому порядку.

Крім того, судом приймається до уваги те, що норми ст.ст.15, 16 ЦК України не містять посилань на обмеження захисту в суді цивільного права чи інтересу у спосіб, що встановлений законом. В даному випадку у спосіб, встановлений п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 наділений правом на захист свого цивільного права в судовому порядку, оскільки підстави його звернення до суду із позовом про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, свідчать про наявність обмеження його права, як спадкоємця, на оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_2 ..

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позовна вимога ОСОБА_1 , оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 в частині встановлення факту належності його матері ОСОБА_2 . Державного акту на право приватної власності на землю (серія ІV-КР №006922), що відповідає вимогам п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України.

Щодо позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, суд приходить до наступного висновку. За змістом п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч.1ст.1225 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України. За змістом п.п.4.14, 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. На підставі викладеного, з урахуванням відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом, суд приходить до висновку про те, що звернення позивача по справі ОСОБА_1 , як спадкоємця за заповітом, який прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , як спадкодавця, до суду з позовом про визнання за ним в порядку спадкування права власності на вказану вище земельну ділянку, здійснено у спосіб, передбачений законом, а тому порушене право позивача на реалізацію своїх спадкових прав підлягає судовому захисту. Відповідно до роз`яснень п.п.10, 23Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»відповідно до ст.1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №227/3750/19 від 22 вересня 2021 року, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності; враховуючи, що даним рішенням суду встановлено факт належності матері позивача ОСОБА_2 за життя Державного акта на право приватної власності на землю, зареєстрованого у встановленому законом порядку, як правовостановлюючого документа на земельну ділянку, що входить до складу спадщини; право в448300:02:000:0478 не було припинено з підстав, передбаченихст.346 ЦК України; спадщина у виді зазначеної земельної ділянки не визнавалась відумерлою і позивач, як син, будучи спадкоємцем за заповітом, прийняв спадщину після смерті своєї матері відповідно до вимогст.1269 ЦК України, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову в частині визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування права на земельну ділянку. Ухвалюючи таке рішення, суд виходить із необхідності застосування виняткового способу захисту інтересів позивача, як спадкоємця, з урахуванням існуючих перешкод для оформлення ним спадкових прав у нотаріальному порядку, та відсутності при цьому порушень прав, свобод та інтересів інших осіб.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі предявлених ним вимог. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК Українисудові витрати, складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Позивачем ОСОБА_1 у поданій до суду 08 листопада 2024 року заяві зазначено про відсутність у нього наміру стягувати з Устинівської селищної ради судовий збір (а.с.224). З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно дост.141ЦПК України в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, що становить 1816 грн. 80 коп.. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні. Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задоволити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_2 правовстановлюючого документу - Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-КР №006922, виданого на імя « ОСОБА_2 » на підставі рішення сесії Докучаєвської сільської ради від 24 грудня 2001 року №127 та зареєстрованого 29 грудня 2001 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №445, щодо земельної ділянки площею 3,97 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0478, розташованої на території Докучаєвської сільської ради.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 3,97 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0478, розташовану на території Докучаєвської сільської ради, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю (серія ІV-КР №006922), зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №445 від 29 грудня 2001 року.

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого ним судового збору відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Повне ім`я та найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Устинівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, адреса місцезнаходження: вул.Ювілейна, буд.№4 с-ще Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 28600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04364549.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повне рішення суду складено 18 листопада 2024 року.

Суддя С.Ю.Атаманова