Ухвала

від 04.11.2024 по справі 160/17496/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

04 листопада 2024 рокуСправа №160/17496/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретаріЯлтанець К.В. за участю: представників стягувачів державного виконавця Дерила В.Г., Ховрич О.А. Тичинського Д.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №160/17496/22 за позовом Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_2 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 ОСОБА_3 , заінтересована особа: Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов`язання знесення об`єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Губи Валерії Валеріївни надійшла заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №160/17496/22 за позовом Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_2 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 ОСОБА_3 , заінтересована особа: Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов`язання знесення об`єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила. , в якій останній просить:

- визнати таким, що не підлягає виконанню, повністю, виконавчий лист №160/17496/22 виданий 18.10.2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно побудований об`єкт будівництва загальною площею 1353,9 кв.м., розташований на земельній ділянці з кадастровим номером:1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1

Вказана заява обґрунтовується неможливістю виконання боржником виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 року у справі №160/17496/22 з підстав, які безпосередньо від нього не залежать. Так, постановою Управління СБУ у Дніпропетровській області від 09.09.2023 року було визнано будівлю за адресою: АДРЕСА_1 речовим доказом в кримінальному провадженні №22023040000000448 від 14.06.2023 року та з урахуванням вимог ст. 100 КПК України, саме на ОСОБА_1 законом покладено зобов`язання зберігати вказаний речовий доказ у стані, придатному для використання у зазначеному кримінальному провадженні. Крім того, однією з підстав, що робить виконання зазначеного виконавчого листа неможливим є також дії самого стягувача, які виявились у встановленні бетонних блоків на земельній ділянці відповідача та унеможливили доступ останнього до цієї земельної ділянки. Таким чином, на переконання відповідача, оскільки неможливим є відновлення порушених прав боржника в процедурі виконавчого провадження в інший спосіб, тому необхідним є - саме визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню.

Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.10.2024 року заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі № 160/17496/22 (номер провадження 1396вр-24/160/17496/22) передано судді Тулянцевій І.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року було прийнято заяву представника відповідача адвоката Губи Валерії Валеріївни про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №160/17496/22 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04 листопада 2024 року о 09:00 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Крім того, вказаною ухвалою суду було витребувано у Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34984523) належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №73127508.

04.11.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких останнім було, зокрема, зазначено, що кримінальне провадження №22023040000000448 закрито, а нормами ч. 4 ст. 132 КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження і застосування яких у взаємозв`язку з положеннями ч. 1 ст. 170 КПК скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування, а отже вказана обставина не має ніякого значення під час розгляду заяви ОСОБА_1 . Також відповідачем-2 зауважено, що станом на 08.10.2024 бетонні блоки та металевий паркан заввишки 3,5 метри з металевою хвірткою демонтовані, що підтверджується фотографіями, наявними в матеріалах справи, однак, 16.10.2024 відповідачем на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено нові бетонні блоки саме на площі земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 з метою введення суд в оману та уникнення спорів з Дніпровською міською радою щодо заняття земельної ділянки, що знаходиться у власності територіальної громади міста Дніпра. Також позивачем - 2 наголошено, що до матеріалів заяви про визнання виконавчого листа №160/17496/22 таким, що не підлягає виконанню не надано жодних документів на підтвердження визнання первинним укриттям самочинного будівництва, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі викладеного, позивач-2 вважає, що положення ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 607 Цивільного Кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані.

04.11.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Дніпровської міської ради надійшла заява, в якій останнім було, зокрема, зазначено, що після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №73127508 Дніпровській міській раді стало відомо, що ОСОБА_1 звернувся до органів Служби безпеки України із заявою про вчинення кримінального правопорушення службовими особами Дніпровської міської ради та 14.06.2023 слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровській області було відкрито кримінальне провадження №22023040000000448, в рамках якого 04.09.2023 було визнано речовим доказом будівлю за адресою: АДРЕСА_1 . Так, за результатами досудового розслідування 21.02.2024 слідчим СВ Дніпровського районного управління поліції ГУНП України в Дніпропетровській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження №22023040000000448 від 14.06.2023 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. З викладеного вбачається, що посилання представника відповідача на вказані обставини є такими, що не відповідають дійсності в зв`язку із закриттям кримінального провадження. Крім того, 10.10.2024 державним виконавцем за участю представника Дніпровської міської ради здійснено вихід за адресою: м. Дніпро, вул. Лабораторна, 89 та встановлено, що бетонні блоки біля зазначеної земельної ділянки за вказаною адресою демонтовані, перешкоди для самостійного виконання вимог виконавчого документа у боржника відсутні, про що складено відповідний акт державного виконавця від 10.10.2024 року. При цьому, 16.10.2024 під час виїзду на місцевість співробітником Дніпровської міської ради було виявлено, що невідомі особи встановлюють бетонні блоки за адресою: м. Дніпро, вул. Лабораторна, 89. Про зазначені обставини представником Дніпровської міської ради було повідомлено Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра за допомогою листа від 16.10.2024 скерованого на електронну адресу відділу. Крім цього, представником Дніпровської міської ради було здійснено виклик поліції та зафіксовано зазначені дії шляхом подання заяви про кримінальне правопорушення та надання пояснень ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області з долученням фото, здійснених на телефон співробітника Дніпровської міської ради. Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви представника відповідача щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - відсутні.

04.11.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла копія матеріалів виконавчого провадження №73127508.

04.11.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника заявника (відповідача) надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника відповідача адвоката Губа В.В. в іншому судовому процесі.

04.11.2024 року до суду від представника третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 надійшло клопотання про витребування доказів у справі.

У судовому засіданні 04.11.2024 року, усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання, було відмовлено у задоволенні клопотання представника третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 про витребування доказів у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 374 КАС України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

З урахуванням наведеного, суд на місці ухвалив продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача, оскільки не вважає причину його неявки поважною.

Представники позивачів у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №160/17496/22, посилаючись на аргументи наведені ними у наданих клопотаннях та заявах.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №160/17496/22, дослідивши матеріали справи та розглянувши наведені у заяві доводи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні означеної заяви, з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі №160/17496/22, позовну заяву Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 ОСОБА_2 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_3 , про зобов`язання знесення об`єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила- задоволено у повному обсязі.

Зобов`язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно побудований об`єкт будівництва загальною площею 1353,9 кв.м., розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі №160/17496/22, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року залишено без змін.

Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023р. у справі №160/17496/22 набрало законної сили 26.09.2023р.

18.10.2023 року у справі №160/17496/22 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на виконання вищевказаного рішення суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі №160/17496/22, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 залишено без змін. Поновлено виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі №160/17496/22.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Приписами ч.2 ст.374 КАС України встановлено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Як зазначалося вище, 24 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Губи Валерії Валеріївни надійшла заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №160/17496/22, яка обґрунтовується неможливістю такого виконання з законних підстав, що не залежать від нього, а саме: через дії самого стягувача Дніпровської міської ради, щодо встановлення бетонних блоків за адресою: АДРЕСА_1 та визнання будівлі за адресою: АДРЕСА_1 речовим доказом у кримінальному провадженні №22023040000000448 від 14.06.2023

Так, судом встановлено, що 26.10.2023р. за заявою Дніпровської міської ради про примусове виконання рішення (вих. 11/11-124 від 23.10.2023р.) старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тичинським Д.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №73127508 з виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання рішення суду від 17 квітня 2023 року у справі №160/17496/22, виданого 18.10.2023р. про зобов`язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно побудований об`єкт будівництва загальною площею 1353,9 кв.м., розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, 14.06.223 року слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровській області було відкрито кримінальне провадження №22023040000000448 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме, пособництво державі-агресору.

Постановою слідчого в ОСВ слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області Юрієм Соколовим від 04.09.2023 постановлено визнати речовим доказом в рамках кримінального провадження № 22023040000000448 від 14.06.2023 будівлю за адресою: АДРЕСА_1 та зазначений речовий доказ передати на відповідальне зберігання представнику власника будівлі ОСОБА_1 .

Вважаючи, що вказана постанова слідчого в ОСВ слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області Юрія Соколова від 04.09.2023 є незаконною та необґрунтованою, Дніпровська міська рада 15.12.2023 року звернулась до Дніпровської обласної прокуратури з відповідною скаргою ( вих. №7/11-2498).

Так, листом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра від 22.03.2024 №04/54-72-242-21 було, зокрема, повідомлено Дніпровську міську раду, що за результатами досудового розслідування 21.02.2024 слідчим СВ Дніпровського районного управління поліції ГУНП України у Дніпропетровській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 22023040000000448 від 14.06.2023 за ч. 1 ст. 367 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Частиною 1 ст.1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. ( ч. 1 ст. 170 КПК України).

За змістом статей 173,174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

Частини 3 та 4 ст.174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст.174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою дізнавача на підставі приписів п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст.132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» №2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч.4 ст. 132 КПК України є дієвим засобом реалізації положень ст. 41 Конституції України, ст.13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч.4 ст.132 КПК є нормою, за якою в КПК України встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч.1 ст.170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч.4 ст.132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК України.

За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого (дізнавача) або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном.

Аналогічна правова позиція, викладена у правовому висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі №554/2506/22.

Підсумовуючи викладене у своїй сукупності, обмеження, які накладались на речові докази, як заходи забезпечення кримінального провадження припинили свою дію.

Крім того, судом також зауважується, що як на момент звернення до суду с заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №160/17496/22, так і на момент її розгляду судом, сторонами не надано доказів оскарження та/або скасування рішення про закриття кримінального провадження № 22023040000000448 від 14.06.2023 за ч. 1 ст. 367 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Таким чином, суд вважає необгрунтованими доводи ОСОБА_1 в частині посилання на визнання будівлі за адресою: АДРЕСА_1 речовим доказом у кримінальному провадженні №22023040000000448 від 14.06.2023, як на підставу неможливістю виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі №160/17496/22.

Щодо посилань ОСОБА_1 в частині дій стягувача (Дніпровської міської ради), щодо встановлення бетонних блоків за адресою: АДРЕСА_1 , як на підставу неможливістю виконання вказаного рішення суду, то суд зазначає наступне.

Відповідно до Акту державного виконавця від 10.10.2024 року, старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управлінь Міністерства юстиції (м. Одеса) Тичинським Дмитром Євгеновичем при примусовому виконанні виконавчого листа №160/17496/22 виданого 18.10.2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно побудований об`єкт будівництва загальною площею 1353,9 кв.м., розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановлено, що листом за №109082/16 від 02.10.2024 року на адресу Дніпровської міської ради повідомлено про необхідність доступу до земельної ділянки з АДРЕСА_1 для забезпечення виконання рішення суду боржником самостійно. Виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що бетонні блоки біля земельної ділянки за вказаною адресою демонтовано. Для подальшого виконання рішення суду на адресу боржника буде направлена відповідна вимога в порядку ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження».

15.10.2024 року, у рамках виконавчого провадження №73127508, старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управлінь Міністерства юстиції (м. Одеса) Тичинським Дмитром Євгеновичем було винесено вимогу державного виконавця (вих. 312686/28.24-24/16), яку направлено на адресу ОСОБА_1 та його представників (до відома).

Відповідно до вищевказаної вимоги державним виконавцем вимагалось виконати вимоги виконавчого документа, а саме: знести за власний рахунок самочинно побудований об`єкт будівництва загальною площею 1353,9 кв.м., розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , протягом десяти робочих днів.

16.10.2024 року на адресу Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управлінь Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов лист Дніпровської міської ради (вх. №17512/28.24-30), в якому останній просив здійснити виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки 16.10.2024 року під час виїзду на місцевість співробітниками Дніпровської міської ради було виялено, що на вказаній земельній ділянці невідомими особами встановлюються бетонні блоки, які у подальшому можуть перешкоджати виконанню судового рішення.

Відповідно до Акту державного виконавця від 16.10.2024 року, старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управлінь Міністерства юстиції (м. Одеса) Тичинським Дмитром Євгеновичем при примусовому виконанні виконавчого листа №160/17496/22, у присутності понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та заступника начальника відділу контролю за виконанням судових рішень ДМР ОСОБА_6 , з метою перевірки інформації, викладеної в заяві представника Дніпровської міської ради від 16.10.2024 р., державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що невідомі особи встановлюють блоки на території вищезазначеного домоволодіння.

Вказане також було підтверджено відповідними фотографіями, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, судом також наголошується, що на вказаних фотозображеннями чітко видно, що невстановлені особи встановлюють бетонні блоки саме на земельній ділянці біля самочинно побудованого об`єкту за металевим парканом.

За вказаними фактами представником Дніпровської міської ради було викликано поліцію, що підтверджується відповідним протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.10.2024 року, а також поясненнями ОСОБА_6 від 16.10.2024 року.

24.10.2024 року, у рамках виконавчого провадження №73127508, старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управлінь Міністерства юстиції (м. Одеса) Тичинським Дмитром Євгеновичем було винесено вимогу державного виконавця (вих. 115294/16), яку направлено на адресу ОСОБА_1 та його представників (до відома).

Відповідно до Акту державного виконавця від 30.10.2024 року, старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управлінь Міністерства юстиції (м. Одеса) Тичинським Дмитром Євгеновичем при примусовому виконанні виконавчого листа №160/17496/22, у присутності понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановлено, що з метою проведення перевірки виконання боржником ОСОБА_1 вимог виконавчого документа - виконавчого листа №160/17496/22 виданого 19.10.2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про забов`язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно побудований об`єкт будівництва загальною площею 1353,9 кв.м., розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , державним виконавцем здійснено вихід за вищевказаною адресою, та встановлено, що рішення суду не виконано, самочинно побудований об`єкт будівництва площею 1353,9 кв.м., розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 боржником ОСОБА_1 не знесено. Державним виконавцем зроблені фотознімки об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджують вказану інформацію та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

На підставі вищезазначеного, суд вважає хибним та безпідставним твердження ОСОБА_1 , що через дії стягувача (Дніпровської міської ради), а саме - встановлення бетонних блоків за адресою: АДРЕСА_1 , неможливе виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі №160/17496/22, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Суд також зазначає, що на момент розгляду заяви ОСОБА_1 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі №160/17496/22, на підставі якої Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано вищевказаний виконавчий лист, набрало законної сили, жодних змін до нього не вносилося та доказів його добровільного виконання не надано.

Крім того, виконавчий лист виданий судом без порушень, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі №160/17496/22 набрало законної сили та не було скасовано або змінено.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у розумінні статті 374 КАС України, оскільки цей виконавчий лист не видано помилково та обов`язок боржника не є відсутній повністю чи частково.

При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Суд підкреслював, що органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява №18357/91, Суд зазначив, що право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною права на суд, а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі Шмалько проти України, право на справедливий судовий розгляд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося.

З огляду на наведене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №160/17496/22.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 374, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №160/17496/22 за позовом Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_2 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 ОСОБА_3 , заінтересована особа: Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов`язання знесення об`єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 11 листопада 2024 року.

Суддя І.В. Тулянцева