Постанова

від 17.02.2025 по справі 160/17496/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/17496/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Якименка Євгена Петровича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/17496/22 (головуючий суддя першої інстанції - Тулянцева І.В.) за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради; Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , (треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) про зобов`язання знесення об`єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року по справі №160/17496/22 зобов`язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно побудований об`єкт будівництва загальною площею 1353,9 кв.м., розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 року по справі №160/17496/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року залишено без змін.

18 жовтня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №160/17496/22.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.09.2024 року по справі №160/17496/22 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 року залишено без змін. Поновлено виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року у справі №160/17496/22.

29.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №160/17496/22, в частині позовних вимог до нього про зобов`язання знесення об`єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила.

Разом із заявою подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в обґрунтування якого вказано, що про судове рішення, на яке йдеться посилання в заяві про перегляд, як на нововиявлену обставину, заявник дізнався в день ухвалення Дніпровським апеляційним судом постанови у справі №201/4933/23 про залишення рішення суду першої інстанції без змін, рішення набрало законної сили 11.06.2024 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення відмовлено та заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/17496/22 повернуто заявнику без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та прийняте нове рішення про задоволення клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи. Апелянт зазначає, що нововиявленою обставиною для перегляду рішення є постанова Дніпровського апеляційного суду від 11.06.2024 року у справі №201/4933/23, якою залишено без змін рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська про задоволення його позовних вимог до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 02.12.2022 року №1031 «Про вжиття заходів щодо безпечного користування об`єктом благоустрою міста».

Вважає, що перебування справи №160/17496/22 в період часу з листопада 2023 року по вересень 2024 року у провадженні Верховного Суду є тією обставиною, яка ускладнювала можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк з перегляду судом першої інстанції справи за нововиявленими обставинами.

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У період з 21.01.2025 року по 07.02.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 16.01.2025 року по 06.02.2025 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За правилами частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Частиною першою статті 363 КАС України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 364 КАС України до заяви додається у разі пропуску строку на подання заяви клопотання про його поновлення.

Згідно тексту заяви ОСОБА_1 заяві від 29.10.2024 року про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник вказує на необізнаність про існування рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради №1031 від 02.12.2022 року «Про вжиття заходів щодо безпечного користування об`єктом благоустрою міста» яким, зокрема, доручено інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради спільно з Комунальним підприємством «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради вжити заходів щодо безпечного користування об`єктом благоустрою міста, відгородивши бетонними блоками із захисним бар`єром та хвірткою ділянку відповідно до графічного матеріалу (додаток), яка межує із самочинним будівництвом за адресою: м.Дніпро, вул.Лабораторна, 89, що створює загрозу для життя та здоров`я людей, як на нововиявлену обставину для перегляду рішення.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є наявність саме тих обставин, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом справи №160/17496/22 (подання позову - 03.11.2022 року, рішення у справи ухвалено - 17 квітня 2023 року), вищевказане рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради №1031 від 02.12.2022 року «Про вжиття заходів щодо безпечного користування об`єктом благоустрою міста» існувало, знаходилось у вільному доступі на сайті міської ради, а тому могло бути відомо заявнику.

Крім того, в заяві від 29.10.2024 року про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 не заперечує того факту, що йому з кінця листопада 2022 року стало відомо про встановлені бетонні блоки, що відгородили ділянку, яка межує із самочинним будівництвом за адресою: Лабораторна, 89, м.Дніпро.

Як зазначалось вище, рішення по справі №160/17496/22 було ухвалено 17.04.2023 року, тобто на час розгляду справи у заявника була реальна можливість повідомити завчасно суд про вказані обставини.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на грудень 2022 року ОСОБА_1 знав про наявність вказаних обставин, був обізнаний про існування рішення виконкому, яке сам же і оскаржував в іншому провадженні, зустрічного позову у справі №160/17496/22 не подавав.

Із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами звернувся 29.10.2024 року, тобто з пропущенням 30-денного строку, який встановлений пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає також про те, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 11.06.2024 року у справі №201/4933/23, якою залишено без змін рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська про задоволення його позовних вимог до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 02.12.2022 року №1031 «Про вжиття заходів щодо безпечного користування об`єктом благоустрою міста» є тією нововиявленою обставиною для перегляду рішення у справі №160/17496/22.

Проте, навіть з дати набрання постановою Дніпровського апеляційного суду від у справі №201/4933/23 законної сили 11.06.2024 року, заявник все одно пропустив визначений пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України строк звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки таке звернення відбулось лише у жовтні 2024 року.

Посилання заявника на перебування справи №160/17496/22 в період часу з листопада 2023 року по вересень 2024 року у провадженні Верховного Суду не є поважною причиною для поновлення строку звернення, оскільки розгляд справи касаційним судом не заважає поданню до суду першої інстанції заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а є лише підставою для зупинення судом першої інстанції провадження з розгляду такої заяви до повернення справи із суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та поверненні заявнику вказаної заяви без розгляду.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Якименка Євгена Петровича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/17496/22 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/17496/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко