Рішення

від 13.11.2024 по справі №

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року м.Київ № 320/18782/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), третя особа: Міністерство оборони України, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) , у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» починаючи з 24.02.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно, у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а у разі виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), - у розмірі до 50000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України та відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Отже, позивач вважає, що має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», яка відповідачем не була нарахована і виплачена.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух) заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що Украерорух не є розпорядником бюджетних коштів, не отримує фінансування з Державного бюджету України, а основним і єдиним його джерелом отримання коштів відповідно до статті 36 Повітряного кодексу України є надходження за надання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів цивільної авіації, яке в даний час повністю відсутнє у зв`язку із закриттям повітряного простору України для виконання таких польотів на невизначений термін. Департаментом фінансів Міністерства оборони України була надана відповідь від 28.03.2022, в якій зазначено, що інші виплати (надбавки, доплати та винагород що встановлюються військовослужбовцям Збройних Сил України, військовослужбовці відрядженим до державних органів, не здійснюється. Підстав для виплати додаткової винагороди, що встановлена Постановою №168, військовослужбовцям Збройних Сил України, які відряджені до Украероруху, немає та можлива лише за умови внесення змін до постанови КМУ №104. Із наведених підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа подала до суду письмові пояснення на позов, в яких зазначила, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям ЗСУ, які відряджені до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України У можлива лише за умови внесення відповідних змін до Постанови КМ України від 07.02.2001 №104 в частині поширення цієї виплати на зазначену категорію військовослужбовців.

Позивач, не погоджуючись з позиціями відповідача та третьої особи, викладеними у відзиві на позовну заяву та у письмових поясненнях, надіслав відповіді на відзив та на пояснення третьої особи, у яких навів обґрунтування аналогічні тим, що викладенні у позовній заяві.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України.

Між Міністерством оборони України та ОСОБА_1 було укладено контракт на проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України.

Посвідчення офіцера підтверджує, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України.

Наказом Міністра оборони України по особовому складу від 12.12.2018 №816 ОСОБА_1 був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі по тексту - Украерорух) із залишенням на військовій службі у Збройних Силах України.

Дана обставина підтверджується копією витягу з наказу Міністра оборони України по особовому складу від 12.12.2018 №816, копією довідки Одеського РСП Украерорух від 08.09.2022 №21.2.08-60 та копією листа-відповіді Одеського РСП Украероруху №21.1-02/42/23 від 22.02.2023.

Наразі майор ОСОБА_1 займає посаду диспетчера з руху літаків (старшого штурмана) районного диспетчерського центру (РДЦ) центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування Одеського регіонального структурного підрозділу Украероруху, що відповідає ПЕРЕЛІКУ посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, затвердженому указом президента України № 126/2017 від 03.05.2017 року.

На підставі наказу Одеського РСП Украероруху від 28.04.2022 року № 18/вд на виконання розпоряджень Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України та розпорядження відповідача, позивач був відряджений до ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на період з 27 квітня 2022 року по 26 травня 2022 року для виконання поставлених завдань.

Згідно посвідчення про відрядження від 28.04.2022 № 104, майор ОСОБА_1 вибув із Одеського РСП Украероруху 28.04.2022, прибув до ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 30.04.2022, вибув із ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 12.06.2022 та прибув до Одеського РСП Украероруху 13.06.2022.

Згідно витягу із наказу Командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.05.2022 №96 та витягу із наказу Командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.06.2022 року №124 позивач вважається військовослужбовцем Збройних Сил України, який входив до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування «Схід», які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупованні об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань у період з 30 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року, після чого вибув до пункту постійної дислокації - Одеського РСП Украероруху.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 -ІІ Міністерства оборони України від 21.01.2023 №2022/окп/221/8, а також довідки Військової частини НОМЕР_1 -ІІ Міністерства оборони України від 10.06.2022 №22022/окп/38/1521, майор ОСОБА_1 як військовослужбовець ЗСУ, який проходить службу у Одеському РСП Украероруху приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 30 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року.

Згідно листа-відповіді Одеського РСП Украероруху №21.1-02/224/22 від 01.12.2022 та довідок Одеського РСП Украероруху від 13.04.2023 №21.8-23/120 та №21.8-23/121 за період з лютого 2022 по січень 2023 року (включно) грошове забезпечення (грошове утримання військовослужбовця) ОСОБА_1 не містить такої складової як додаткова винагорода.

28.07.2022 позивач звернувся до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із заявою щодо виплати йому за період з 24.02.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Листом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 01.12.2022 №21.1-02/224/22 повідомлено позивача, що враховуючи зміст п.1 Постанови КМ України від 07.02.2001 №104, яким не передбачена додаткова винагорода для відряджених військовослужбовців, - така виплата військовослужбовцям, відрядженим до державних органів не здійснюється. Також з зазначеного листа слідує, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям ЗСУ, які відряджені до ДПОПРУ можлива лише за умови внесення відповідних змін до Постанови КМ України від 07.02.2001 №104 в частині поширення цієї виплати на зазначену категорію військовослужбовців.

Також, судом встановлено, що у період з 09 травня 2023 року по 07 липня 2023 року позивач залучався та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та виконував бойові та спеціальні завдання з організації планування та координації авіаційної підтримки військ, безпеки польотів у відповідних смугах у складі груп авіації центрів об`єднаної вогневої підтримки на пунктах управління угрупувань військ у складі основного командного пункту оперативно-тактичного угруповання «Донецьк».

Наведене підтверджується копіями наказу Одеського РСП № 22/вд від 08.05.2023; посвідчення про відрядження Одеського РСП від 08.05.2023 №46; витягу із наказу Командира оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» Міністерства оборони України від 09.05.2023 №123; витягу із наказу Командира оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» Міністерства оборони України від 10.07.2023 №181; довідки Оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» Міністерства оборони України від 10.06.2023 року №2022/ОКП/38/756; довідки Оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» Міністерства оборони України від 05.07.2023 року №2022/ОКП/38/828; довідки Оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» Міністерства оборони України від 08.08.2023 року №2022/ОКП/38/1012; витягу із журналу бойових дій Оперативно-тактичного угруповання «Донецьк».

Проте відповідач не нарахував та не виплатив ОСОБА_1 додаткових виплат.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», - військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідач не заперечує наявності у позивача статусу військовослужбовця. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

У зв`язку з відрядженням позивача, на час звернення до суду основним місцем несення служби позивача є структурний підрозділ Украероруху Украероцентр, що знаходиться за тією ж адресою, що і Украерорух.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно ст. 1 цього Закону соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Як зазначено вище, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим відповідним Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого не одноразово було продовжено.

Так, згідно з Указом Президента №573/2022 від 12.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 р. за №168 було прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», яка набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року (п. 5 Постанови №168).

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 28.02.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з пунктом 1 Постанови №168 (у редакції станом на 07.03.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 24.03.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з абзацом 1 пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 08.07.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 08.07.2022) виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з абзацом 1 пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 19.07.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 19.07.2022) виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з абзацом 7 пункту 2 Постанови №168 (у редакції станом на 30.09.2022) одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

В абзаці 1 пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 18.10.2022) слова «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні),» та «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)» виключено; доповнено абзац реченням такого змісту: «Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.».

У пункті 1 Постанови №168 (у редакції станом на 21.01.2023) у першому реченні абзацу першого слова «військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора,», «співробітникам Служби судової охорони,» виключено; після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнити словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,»; доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту:

«Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.2. Абзац шостий після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнено словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,». Абзац шостий пункту 2 після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнено словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,». Пунктом 2-1 Постанови№168 встановлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).

Відповідно до пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями ЗСУ (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.

Пунктом 153 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, але зі звільненням із займаної посади з дальшим призначенням на посаду відповідно до Переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, який затверджується Президентом України. Для заміщення вакантних посад у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах їх керівники надсилають до Міністерства оборони України письмовий запит про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати військовослужбовці для зайняття таких посад. На підставі письмового запиту Міністерством оборони України здійснюється добір військовослужбовців для відрядження на посади в державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах. Рішення про відрядження військовослужбовців приймається Міністром оборони України. Відрядження оформлюється на підставі письмового запиту керівника державного органу, підприємства, установи, організації, державного та комунального закладу освіти, рапорту військовослужбовця та відповідного подання наказами Міністра оборони України. Про призначення відряджених військовослужбовців на посади керівники державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти письмово повідомляють Міністерство оборони України.

Відповідно до пункту 155 Положення №1153/2008 за відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, затверджено Указом Президента України від 03.05.2017 №126/2017 (далі - Перелік №126/2017).

Переліком №126/2017 передбачено посади для заміщення військовослужбовцями у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, зокрема в Українському центрі планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху та Регіональних структурних підрозділах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 №1281 «Про створення об`єднаної цивільно-військової організації повітряного руху України» затверджено Положення про об`єднану військово-цивільну систему організації повітряного руху України, а також погоджено пропозицію Міністерства транспорту та Міністерства оборони України про утворення у складі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України таких структурних підрозділів, в тому числі регіональних структурних підрозділів на базі цього підприємства.

Згідно з пунктом 4 Постанови №1281 фінансування витрат на утримання системи здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державому бюджеті, частини коштів. Що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Положення про Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства оборони У країни від 07.07.2016 №232/348 (далі - Положення №232/348), встановлено, що Украероцентр є структурним підрозділом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух) та входить до об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (далі - ОЦВС).

Відповідно до пунктів 3,4 Положення №232/348 Украероцентр є головним оперативним підрозділом ОЦВС, повноваження та функціонування якого в межах компетенції пов`язані з безперервним цілодобовим виконанням завдань з організації використання повітряного простору та оперативного сповіщення центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, визначених нормативно-правовими актами та організаційно-розпорядчими документами, з питань організації використання повітряного простору (далі - ВПП), регулювання повітряного руху і функціонування підрозділів ОЦВС.

Згідно з пунктом 9 Постанови №1281 матеріально-технічне та інші види забезпечення функціонування Украероцентру для виконання покладених завдань здійснюються Міноборони та Украерорухом. Украероцентр безпосередньо підпорядковується директору Украероруху, а з питань, пов`язаних з виконанням завдань в інтересах оборони держави та її безпеки, - начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України. Украерорух є державним унітарним підприємством, яке входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України та включене до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 , як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Так, додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена Постановою №168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні.

Правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.

Спірним у цих правовідносинах є питання щодо наявності у військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача як військовослужбовця, відрядженого до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, який обіймає посаду в Украероцентрі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Суд виходить з такого.

Держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців та гарантує їм достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.

Так, профільним Законом щодо соціального правового захисту військовослужбовців є Закон №2011-ХІІ.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Водночас частиною четвертою цього Закону визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, зокрема, ЗСУ, відряджених до державних органів, установ та організацій, затверджено Постановою №104.

Приписами абзаців 1, 2 пункту 1 Постанови №104 військовослужбовцям відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців ЗСУ. При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Водночас абзац 3 пункту 1 Постанови №104 містить застереження, що виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов`язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.

Положеннями абзаців 5, 6 пункту 1 Постанови №104 встановлено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби. За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) затверджено, зокрема: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу.

За змістом пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 Постанови №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Відповідно до пункту 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

За наслідком системного аналізу вказаних правових положень, суд зазначає, що законодавцем визначено спеціальне правове регулювання грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій та встановлено, що його порядок і розміри визначаються Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Крім того, цим Указом Кабінет Міністрів України (зобов`язаний) невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168.

Інших постанов щодо зміни складових грошового забезпечення позивача Кабінетом Міністрів України не приймалося.

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 28.02.2022) установлено що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 Постанови №168 доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Пунктом 5 зазначеної Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №217 від 07.03.2022 »Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168» (далі - Постанова № 217) внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, виключивши в абзаці першому слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».

Згідно з пунктом 2 Постанови №217 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 »Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168» (далі - Постанова №350) до Постанови №168 були внесені зміни, згідно яких, абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Зміни набули чинності 24.03.2022.

Згідно з пунктом 2 Постанови №350 вказана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754 »Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168» (далі - Постанова №754) до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці 1 пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)». Зазначені зміни набули чинності 08.07.2022.

Згідно з пунктом 2 Постанови №754 вказана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 »Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168» (далі - Постанова №793) до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».

Згідно з пунктом 2 Постанови №793 вказана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Отже, відповідно до абзацу 1 пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 19.07.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Таким чином, Кабінет Міністрів України встановив додаткову винагороду в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, зокрема, військовослужбовцям ЗСУ.

Щодо зазначення в вищезазначених Постановах про те, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022 та 01.06.2022, Верховний Суд зазначає про неможливість надання Постанові №168 зворотної дії в часі, тобто застосування з дня набрання чинності Постановою №168, а тому такий підзаконний нормативно-правовий акт врегульовував відповідні правовідносини з моменту його чинності.

Крім того, Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 (провадження № Пз/990/4/22) дійшов висновку, що зміст внесених Постановою №793 змін до Постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Запровадження в Україні правового режиму воєнного стану зумовило появу до низки формально-юридичних чинників, передбачених чинним законодавством, та зміну підходу сприйняття певних суспільних явищ. Серед останніх варто вказати на об`єктивне зростання ролі та значення військовослужбовців як осіб, які несуть основний тягар протидії агресору, забезпечують оборону та захист держави, зумовлюють можливість функціонування публічно-правових інституцій, бізнесу, життєдіяльності пересічних громадян.

Правовий статус військовослужбовця України визначається нормативно-правовими актами, які регламентують його права, обов`язки, відповідальність пов`язані з проходженням військової служби, а також встановлюють юридичні гарантії та механізми охорони і захисту його правового статусу.

Основу правового статусу військовослужбовців України становлять Конституція України, Закон № 2232-XII, Закон №2011-XII, Положення №1153/2008 та інші нормативно-правові акти.

Зміст поняття «військовослужбовець» на законодавчому рівні розкрито у Положенні № 1153/2008. Також Закон №2232-XII визначає військовослужбовців як громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

До категорії військовослужбовців також прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у ЗСУ.

Отже, військовослужбовцями є особи, які проходять державну службу особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язану із захистом держави, її цілісності та суверенітету.

В умовах ведення гібридної війни рф проти України важливим залишається питання належного соціального захисту військовослужбовців, які беруть участь у захисті державного суверенітету України. У військово-соціальній сфері матеріальне забезпечення є аналогом системи гарантій у системі соціального захисту населення і включає професійні винагороди та премії тим військовослужбовцям, які виконують обов`язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Безумовно, система матеріального забезпечення військовослужбовців виконує стимулювальну функцію, що, крім патріотизму, є потужною мотивацією і адекватною відповіддю держави, яка піклується про військовослужбовців під час дії воєнного стану.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у ЗСУ та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Таким чином, Україна зобов`язана вживати всіх можливих заходів для мотивації військовослужбовців та забезпечення соціальної підтримки членів їхніх сімей.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їхньої службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Питання матеріального та морального стимулювання військовослужбовців ЗСУ під час дії воєнного стану було врегульовано Постановою №168, якою на період дії воєнного стану запроваджено виплату додаткової винагороди військовослужбовцям.

У цьому контексті слід також зауважити, що правовими та соціальними наслідками прийняття такої постанови мала стати мотивація морально-психологічного стану та належний рівень виконання службових обов`язків, зокрема, військовослужбовцями ЗСУ щодо захисту незалежності, територіальної цілісності та державного суверенітету України.

За змістом частини першої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє грошове забезпечення. Вказана гарантія передбачає виплату військовослужбовцям грошового забезпечення у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України та у порядку визначеному Міністром оборони України (частина четверта статті 9 Закону №2011-XII).

Крім того, у подальшому Законом України від 28.06.2023 №3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» (далі - Закон №3161-IX), Закон №2011-XII було доповнено статтею 9-2 такого змісту: «Стаття 9-2. Додаткова винагорода військовослужбовцям під час дії воєнного стану. Під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Отже, прийняття Закону №3161-IX створило відповідні умови для забезпечення належного рівня соціального захисту військовослужбовців шляхом законодавчого врегулювання питань виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.11.2018 у справі № 824/166/15-а, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає, та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання.

Як встановлено судом із матеріалів справи, з 24.02.2022 по час звернення до суду із цим позовом ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ЗСУ, проте він відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та займає посаду диспетчера з руху літаків (старшого штурмана) районного диспетчерського центру (РДЦ) центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування Одеського регіонального структурного підрозділу Украероруху.

Отже, позивач є військовослужбовцем ЗСУ, який відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

При цьому, на підставі наказу Одеського РСП Украероруху від 28.04.2022 року № 18/вд на виконання розпоряджень Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України та розпорядження відповідача, позивач був відряджений до ОТУ «Схід» на період з 27 квітня 2022 року по 26 травня 2022 року для виконання поставлених завдань.

Згідно посвідчення про відрядження від 28.04.2022 № 104, майор ОСОБА_1 вибув із Одеського РСП Украероруху 28.04.2022, прибув до ОТУ «Схід» 30.04.2022, вибув із ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 12.06.2022 та прибув до Одеського РСП Украероруху 13.06.2022.

Згідно витягу із наказу Командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.05.2022 №96 та витягу із наказу Командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.06.2022 року №124 позивач вважається військовослужбовцем Збройних Сил України, який входив до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування «Схід», які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупованні об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань у період з ЗО квітня 2022 року по 10 червня 2022 року, після чого вибув до пункту постійної дислокації - Одеського РСП Украероруху.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 -ІІ Міністерства оборони України від 21.01.2023 року №2022/окп/221/8, а також довідки Військової частини НОМЕР_1 -ІІ Міністерства оборони України від 10.06.2022 №22022/окп/38/1521, майор ОСОБА_1 як військовослужбовець ЗСУ, який проходить службу у Одеському РСП Украероруху приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 30 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року.

Також, у період з 09 травня 2023 року по 07 липня 2023 2023 року ОСОБА_1 залучався та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та виконував бойові та спеціальні завдання з організації планування та координації авіаційної підтримки військ, безпеки польотів у відповідних смугах у складі груп авіації центрів об`єднаної вогневої підтримки на пунктах управління угрупувань військ у складі основного командного пункту оперативно-тактичного угруповання «Донецьк».

Зазначене підтверджується копіями наказу Одеського РСП № 22/вд від 08.05.2023; посвідчення про відрядження Одеського РСП від 08.05.2023 №46; витягу із наказу Командира оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» Міністерства оборони України від 09.05.2023 №123; витягу із наказу Командира оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» Міністерства оборони України від 10.07.2023 №181; довідки Оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» Міністерства оборони України від 10.06.2023 року №2022/ОКП/38/756; копія довідки Оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» Міністерства оборони України від 05.07.2023 року №2022/ОКП/38/828; довідки Оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» Міністерства оборони України від 08.08.2023 №2022/ОКП/38/1012; витягу із журналу бойових дій Оперативно-тактичного угруповання «Донецьк».

Таким чином, у період з 09.05.2023 по 07.07.2023 позивач як військовослужбовець, який проходить військову службу у Одеському РСП Украероруху, має право на додаткову винагороду в розмірі до 50 000,00 грн щомісячно. Проте відповідач не нарахував та не виплатив ОСОБА_1 гарантованих державою додаткових виплат.

Окрім цього, зазначені довідки Оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» від 10.06.2023, від 05.07.2023 та від 08.08.2023 прямо вказують, що дані документи є підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

Наведене додатково підтверджує право позивача на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168, та спростовує твердження відповідача та третьої особи щодо відсутності підстав для виплати позивачеві.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з 24.02.2022 позивач мав право на отримання додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» починаючи з 24.02.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно, у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а у разі виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), - у розмірі до 50000 гривень.

Оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, тому Суд, задовольняючи вимоги про стягнення грошового забезпечення, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Абзацами 5, 6 пункту 1 Постанови №104 визначено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені, зокрема, зазначені військовослужбовці. За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів, зокрема, ЗСУ.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.07.2019 у справі № 807/1920/16, відрядженим військовослужбовцям виплачуються види матеріального забезпечення, визначені законодавством для військовослужбовців, за рахунок коштів установи, до якої останній був відряджений.

У зв`язку з цим, на виконання абзацу 2 пункту 1 Постанови №168, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України зобов`язане було прийняти наказ про виплату позивачу спірної додаткової винагороди з 24.02.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» починаючи з 24.02.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно, у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а у разі виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), - у розмірі до 50000 гривень.

Вищезазначена правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі №320/2090/23 та від 07.03.2024 у справі №320/10293/22.

Щодо посилання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на відсутність змін до кошторису в частині збільшення кошторисних призначень на оплату праці та грошове забезпечення Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Керуючись частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справах «Ромашов проти України» ((Romashov v. Ukraine), №67534/01, рішення від 27.07.2004) Європейський суд з прав людини зауважив, що реалізація особою права, яке пов`язана з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Ураховуючи зазначене, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, в зв`язку із чим адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (ідентифікаційний код: 19477064, місцезнаходження: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт) нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» починаючи з 24.02.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно, у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а у разі виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), - у розмірі до 50000 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.