Ухвала

від 18.11.2024 по справі 640/17678/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у заміні сторони виконавчого провадження

18 листопада 2024 року № 640/17678/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України (Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби), Державної митної служби України, Київської митниці, третя особа: Київська міська митниця ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби; далі ДФС України), Державної митної служби України (далі Держмитслужба), Київської митниці Держмитслужби, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ ДФС України № 835-о від 02 червня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді першого заступника начальника Київської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби та допустити рішення суду до негайного виконання;

- зобов`язати Голову Держмитслужби видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді першого заступника начальника Київської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби з 02 червня 2021 року та допустити рішення суду до негайного виконання;

- стягнути з Київської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 02 червня 2021 року до дня фактичного поновлення на рівнозначній посаді першого заступника начальника Київської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби з 02 червня 2021 року та допустити рішення суду до негайного виконання стягнення у межах суми однієї місячної заробітної плати.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23 грудня 2021 року відмовив у задоволенні позову.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року та визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України №835-о від 02.06.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Київської міської митниці ДФС, також стягнуто з Київської митниці ДФС середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2021 року по 12.07.2022 року включно у розмірі 259 244,98 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 року виправлено описку, допущену у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, а саме виправлено описку у мотивувальній та резолютивній частині постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2022 року, та зазначене найменування третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору як «Київська митниця ДФС» виправлено на «Київська міська митниця ДФС».

На виконання постанови суду 01.09.2022 року Окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про стягнення з Київської митниці ДФС середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2021 року по 12.07.2022 року включно у розмірі 259 244,98 грн.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року виправлено помилку у виконавчому листі, виданому 01.09.2022 року Окружним адміністративним судом міста Києва на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі №640/17678/21, про стягнення середнього заробітку, а саме замінено назву «Київська митниця ДФС» на правильну назву «Київська міська митниця ДФС» у відповідних відмінках.

Представник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить суд замінити сторону виконавчого провадження з виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 року в справі № 640/17678/21 в частині стягнення середнього заробітку на підставі виконавчого листа № 640/17678/21 від 01.09.2022 року, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва, з Київської міської митниці ДФС на Київську митницю (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 43997555).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана на розгляд судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2024 року прийнято справу № 640/17678/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кочанової П.В., призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10 жовтня 2024 року представником Київської митниці надано до суду заперечення на заяву про заміну сторони виконавчого провадження, в яких вважає заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення. Заява обґрунтована тим, що Державна податкова служба України та Державна митна служба України є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України лише у відповідних сферах діяльності. При цьому, зазначає, що Державна фіскальна служба України перебуває в стані припинення, а не припинена та продовжує здійснювати відповідні повноваження та функції.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).

За змістом частин першої та другої статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII у редакції, чинній на час подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження) сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Абзацом 1 частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII обумовлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 затверджено «Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» (далі - Порядок).

Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

За приписами пункту 8 Порядку внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

Системний спосіб тлумачення указаних норм свідчить про те, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17) та від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом

Указані правові висновки щодо правонаступництва зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №9901/348/19.

У постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого:

- якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень;

- якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

Суд ураховує, що спір між сторонами цієї справи виник у відносинах публічної служби та стосувався виплати ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.

18 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України.

Відповідно до пункту 1 цієї постанови утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Також цією постановою (з урахуванням змін і доповнень, внесених постановою № 846 від 25 вересня 2019 року) визначено, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства.

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності (абзаци другий, четвертий пункту 2 постанови).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 858 від 02 жовтня 2019 року «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1, зокрема утворено Київську митницю Держмитслужби шляхом реорганізації Житомирської митниці ДФС, Київської митниці ДФС, Київської міської митниці ДФС, Черкаської митниці ДФС.

Установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби.

У подальшому 30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби», пунктом 1 якої передбачено спосіб реорганізації територіальних органів Державної митної служби, зокрема, Київської митниці Держмитслужби, шляхом приєднання до Державної митної служби (створення єдиної юридичної особи).

Відповідно до пункту 2 вказаної Постанови, територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структури, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Наказом Держмитслужби від 19 жовтня 2020 року № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» утворено Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України».

Згідно з наказом Державної митної служби України від 30 червня 2021 року №472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи» митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України з 00 год. 00 хв. 01 липня 2021 року розпочато здійснення функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Таким чином, Київська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України розпочала свою діяльність з 01 липня 2021 року.

Суд зазначає, що аналіз наведених актів Кабінету Міністрів України свідчить про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, тобто про перехід до неї функцій Київської міської митниці ДФС у відповідній сфері.

У такому випадку заміна Київської міської митниці ДФС, як боржника за вказаним рішенням, може мати місце виключно у випадку його фактичного вибуття внаслідок припинення.

Аналогічна за своєю суттю правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №826/9815/18, від 14 квітня 2021 року у справі №826/14904/18, від 13 травня 2021 року у справі №826/2850/17, від 03 червня 2021 року у справі №640/19105/19, від 26 травня 2022 року у справі №807/3591/14, від 06 жовтня 2022 року у справі №600/2258/21-а. Підстав для відступу від такого висновку суд не вбачає.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Київська міська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39422888) станом на час розгляду судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження, припинила свою діяльність, дата запису: 06.04.2023, номер запису: 1 000 731 1200 12027301.

Водночас, враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України № 858 від 02 жовтня 2019 року «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» правонаступником Київської міської митниці ДФС є Київська митниця Держмитслужби.

Між тим, Київська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359), перебуває в стані припинення та на час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не внесено запис про її припинення, що вказує на відсутність повного правонаступництва.

Враховуючи те, що станом на час розгляду справи юридична особа перебуває у стані припинення, тобто процес припинення не завершено, зазначене свідчить про відсутність повного правонаступництва.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обов`язок боржника, що виник з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, що були передані Київській митниці, як відокремленому підрозділу Державної митної служби України, отже немає підстав для здійснення правонаступництва у цій справі.

Також, суд зазначає, що оскільки зобов`язання, що випливає з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, не стосувалося публічно-владних функцій, що були передані Київській митниці, як відокремленому підрозділу Державної митної служби України, і на момент звернення із заявою про заміну боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань не внесений запис про припинення Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359), вимога представника позивача про заміну сторони виконавчого провадження є передчасною.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає наявності підстав для задоволення заявленого клопотання про заміну сторони виконавчого провадження з виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 року в справі № 640/17678/21 в частині стягнення середнього заробітку на підставі виконавчого листа № 640/17678/21 від 01.09.2022 року, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва, з Київської міської митниці ДФС на Київську митницю (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 43997555).

Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України (Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби), Державної митної служби України, Київської митниці, третя особа: Київська міська митниця ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено та підписано 18 листопада 2024 року.

Суддя Кочанова П.В.