Ухвала

від 07.11.2024 по справі 755/2863/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2863/18

Провадження №: 1-кс/755/2959/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "07" листопада 2024 р.

суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

заявника ОСОБА_4

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах ТОВ «ТРЕМП-ЛТД» про скасування арешту майна у кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101040000020, -

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_4 , що діє в інтересах ТОВ «ТРЕМП-ЛТД», звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт на нежитлову будівлю (літ.Г) загальною площею 54,90 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Гагаріна, 5/2 ) (реєстраційний номер майна 34710495; номер запису 1164-П у книзі д8п-153; дата внесення запису та прийняття рішення про державну реєстрацію 23.09.2011) арешт накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2018 у справі № 755/2863/18-к шляхом заборони відчуження.

Заявник просив скасувати арешт, з огляду на те, що накладення арешту на вищезазначене майно є необґрунтованим ті істотно порушує права заявника, як добросовісного набувача на мирне володіння розпорядження так використання свого майна.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання в повному обсязі та просив задовольнити з наведених в ньому підстав.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та долучив їх у письмовому вигляді. Зазначив, що потреба у подальшому застосуванні арешту на даний час не відпала, досудове розслідування триває, власник майна користується вказаним майном.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, які надано слідчим, заслухавши думку учасників розгляду клопотання, прийшов до наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так як відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 30.05.2018 у справі № 755/2863/18-к шляхом заборони відчуження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101040000020 від 12.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Дані обставини у сукупності свідчить про обґрунтованість накалдення арешту з метою збереження речових доказів.

Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, у рішенні «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) від 23 січня 2014 року Суд зазначив: «…будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар…»

Для дотримання загального правила, викладеного у першому реченні пункту 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції, таке втручання повинно встановлювати «справедливий баланс» між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав окремої особи. Отже, має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленими цілями.

Слідчий суддя враховує ту обставину, що на даний момент в кримінальному провадженні №42018101040000020 від 12.02.2018 року здійснюється досудове розслідування, арешт ннакладений на майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадження, власнику майна не заборонено користування зазначеним майном тому суд дійшов висновку, що потреба в подальшому застосуванні арешту не зникла, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах ТОВ «ТРЕМП-ЛТД про скасування арешту майна на нежитлову будівлю (літ.Г) загальною площею 54,90 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Гагаріна, 5/2 ) у кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101040000020- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: