Справа№755/2863/18-к
1-кс/755/2943/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2018 рокуслідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101040000020 від 12.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
В С Т А Н О В И В :
30 травня 2018 року прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, шляхом позбавлення права на відчуження майном, а саме: нежилої будівлі (літ. Г) загальною площею 54,90 кв.м. по проспекту Гагаріна Юрія, будинок 5/2 у Дніпровському районі міста Києва (реєстраційний номер майна 34710495; номер запису 1164-П у книзі д8п-153), яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Тремп-ЛТД» (кодЄДРПОУ 21547694).
З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що Київською місцевою прокуратурою №4 міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42018101040000020 від 12.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухому майно нежила будівля (літ. Г) загальною площею 54,90 кв.м. по проспекту Гагаріна Юрія, будинок 5/2 у Дніпровському районі міста Києва належить ТОВ «Тремп-ЛТД» (кодЄДРПОУ 21547694) на підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 22.07.2008 року (реєстраційний номер майна 34710495; номер запису 1164-П у книзі д8п-153; дата внесення запису та прийняття рішення про державну реєстрацію 23.09.2011 року).
Листом від 05.03.2018 року №062/14-2682 (И-2018) комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило, що зареєструвало право власності на вказану будівлю за ТОВ«Тремп-ЛТД» на підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 22.07.2008 року та надало копію (з копії) цього рішення.
Вивченням копії зазначеного рішення суду від 22.07.2008 року встановлено, що воно стосується цивільної справи №2-584/08 за позовом ТОВ «Тремп-ЛТД» до жителя м. Гребінки ОСОБА_4 про стягнення суми боргу у розмірі 37000 грн. Відповідно до резолютивної частини рішення за ТОВ «Тремп-ЛТД» визнано право власності на нежилу будівлю (літ. Г) загальною площею 54,9кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Гагаріна, 5/2.
Разом з тим, листами від 20.02.2018 року №01-15/9/2018 від 20.02.2018 року та від16.03.2018 №ЕП-72/18-вих Гребінківський районний суд Полтавської області повідомив місцеву прокуратуру, що зазначене рішення у цивільній справі №2-584/08 за позовом ТОВ «Тремп-ЛТД» до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу відсутнє, оскільки згідно із даними обліково-статистичних карток у цивільних справах за 2008 рік за останнім номером у суді обліковується справа №2-580/08.
Окрім того, вивченням Публічної кадастрової карти України встановлено, що земельна ділянка, на які розташовано зазначений об`єкт нерухомого майна, не має кадастрового номеру, що може свідчити про те, що земельна ділянка використовується самовільно.
Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі листа місцевої прокуратури в порядку самоврядного контролю провів обстеження земельної ділянки, на якій розташована зазначена будівля, та склав відповідний акт №18-0706-04 від 16.05.2018.
Відповідно до вказаного акту на земельній ділянці площею близько 50 кв.м. по АДРЕСА_1 розташована будівля, у якій станом на цей час здійснюється господарська діяльність (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зоомагазин та пункт оптово-роздрібного обміну валют).
Таким чином, ТОВ «Тремп-ЛТД» незаконно зареєструвало за собою право власності на об`єкт нерухомого майна та самовільно, без будь-яких дозвільних документів, передбачених чинним земельним законодавством, використовує земельну ділянку під будівлею.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
У зазначеному кримінальному проваджені майно нежила будівля (літ. Г) загальною площею 54,90 кв.м. по АДРЕСА_1 , у повному обсязі відповідає критерієм, зазначеним у статті 98 КПК України, які встановлені для речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки зазначений об`єкт нерухомого майна є об`єктом кримінально протиправних дій, набутим кримінально протиправним шляхом. Окрім того, зазначене майно є беззаперечним доказом вчинення кримінального правопорушення та має важливе доказове значення для цього кримінального провадження.
Таким чином, з метою виконання завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України), що полягає у захисті суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене вище майно, яке на цей час належить на праві приватної власності ТОВ «Тремп-ЛТД» (кодЄДРПОУ 21547694).
Без відповідного арешту шляхом заборони відчуження зазначеного майна, воно може вибути з власності ТОВ «Тремп-ЛТД» та може бути передано у власність та/або користування іншим особам, що утруднить чи унеможливіть в подальшому скасування державної реєстрації права власності на це майно, у тому числі й заходами цивільно-правового характеру. Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням цього кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор зазначив, що метою накладення арешту на нежиле приміщення є збереження речових доказів, що відповідає ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ч.1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 від 25 травня 2018 року нежила будівля (літ.Г)загальною площею54,90кв.м.по АДРЕСА_1 (реєстраційнийномер майна34710495,номер запису1164-Пу книзід8п-153) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42018101040000020.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогамКПК України, тобто містить правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та є пропорційним, тобто відповідає тяжкості правопорушення і не становить особистий і надмірний тягар для власника майна.
Так, на думку слідчого судді, прокурором доведено правову підставу для арешту майна, надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, дослідивши надані до клопотання матеріали, враховуючи, відповідно до вимогст. 173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, арешт зазначеного майна у вигляді нежитлової будівлі, шляхом заборони відчуження, є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та заснованим на законі. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, ст.175, ст.309,372, ст.392, ст.532 КПК України,
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора Київськоїмісцевої прокуратури№4 ОСОБА_3 про накладенняарешту намайно задовольнити.
Накласти арештна майно,шляхом заборонивідчуження,а самена нежилубудівлю (літ.Г),загальною площею54,90кв.м.по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 34710495; номер запису 1164-П у книзі д8п-153), яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Тремп-ЛТД» (кодЄДРПОУ 21547694).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2018 |
Оприлюднено | 23.02.2023 |
Номер документу | 74627928 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Сазонова М. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні