Ухвала

від 15.11.2024 по справі 307/4926/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/4926/24

Провадження №1-кс/307/829/24

УХВАЛА

про арешт тимчасово вилученого майна

15 листопада 2024 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участюпрокурора Тячівськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 ,слідчого СВТячівського РВПГУ НПв Закарпатськійобласті ОСОБА_4 ,підозрюваного ОСОБА_5 ,його захисника ОСОБА_6 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуклопотанняслідчого СВТячівського РВПГУНП вЗакарпатській області ОСОБА_4 ,погоджене прокуроромТячівської окружноїпрокуратури ОСОБА_3 ,про арешт тимчасово вилученого майна,

в с т а н о в и л а :

Слідчий СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 15 листопада 2024 року звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна, з метою збереження речових доказів у кримінальних провадженнях № 42024071160000056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 жовтня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий зазначив, що 14 листопада 2024 року, приблизно о 16 год. ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_5 та невстановленою особою, організували незаконне переправлення осіб призовного віку в незаконний спосіб через державний кордон України поза межами пункту пропуску з корисливих мотивів, а саме - ОСОБА_8 , за суму коштів у 2000 доларів США та 1200 Євро, та ОСОБА_9 , за суму грошових коштів - 4 500 доларів США.

ОСОБА_7 , керуючи транспортним засобом марки «Skoda», моделі «Fabia», номерний знак НОМЕР_1 та реалізовуючи свій умисел на переправлення осіб через державний кордон України, була зупинена працівниками управління Служби безпеки України в Закарпатській області та оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 на відрізку дороги у АДРЕСА_1 в напрямку 301 прикордонного знаку, на відстані 10 метрів від державного кордону. В салоні вказаного транспортного засобу перебували ОСОБА_8 та ОСОБА_9

14 листопада 2024 року, о 22 год. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та поміщений до ізолятора тимчасового тримання, де в ході проведення його затримання було вилучено належне йому майно, а саме мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A02» IMEI НОМЕР_2 та IMEI НОМЕР_3 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_4 , який упаковано до спеціального пакету НПУ CRI 1123854.

14 листопада 2024 року постановою слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 вказане майно визнано речовим доказом.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме запобігання можливості приховання, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, виникла необхідність, в накладенні арешту на це майно.

Під час розгляду клопотання прокурор Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в обґрунтування вказаного клопотання посилався на викладені у ньому обставини.

Власник майна ОСОБА_5 та його представник адвокат ОСОБА_6 не заперечували проти накладення арешту на майно.

Заслухавши думку учасників та дослідивши документи, додані до клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про задоволення вказаного клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Положенням п. 3 ч. 2 цієї статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, зокрема, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1) ч. 2 цієї статті КПК України, арешт майна допускається серед іншого з метою забезпечення збереження речових доказів.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2ст. 171 КПК України,у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено серед іншого: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, третіми особами таким майном.

Із зазначеного клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна видно, що воно відповідає вимогам ст. 171 КПК України (а. с. 1-3).

Із витягу з ЄРДР вбачається, що зокрема слідчим СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024071160000056, відомості про яке 10 жовтня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України ( а. с. 4).

Згідно рапорту події відомо, що 14 листопада 2024 року отримано заяву та зареєстровано в журналі єдиного обліку за №12480 про те, що за адресою АДРЕСА_2 , за 5 метрів від кордону був затриманий транспортний засіб автомобіль марки «Шкода Фабіа», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , яка намагалася переправити через кордон двох громадян України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за грошову винагороду у сумі 7500 доларів США за двох осіб. В ході здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42024071160000056 було реалізовано інформацію про вчинення злочину ОСОБА_7 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України (а. с. 7-9).

Згідно копії паспорта та протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 14 листопада 2024 року видно, що ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України та щодо вилученння під час затримання телефону не заперечував (а. с. 11, 14 -17)

Постановою слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 14 листопада 2024 року вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні (а. с. 5-6).

Ураховуючи наведене, а також те, що вилучене майно є речовим доказом та для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження необхідно накласти арешт на вказане майно.

Також, відповідно до ч. 11ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) перелік майна, на яке накладено арешт;

2) підстави застосування арешту майна;

3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;

4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;

5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Керуючись ст. ст.371, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Задовольнити клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 42024072160000056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном, а саме: мобільний телефон, марки «Samsung», моделі «Galaxy A02» IMEI: НОМЕР_2 та IMEI: НОМЕР_3 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_4 , який упаковано до спеціального пакету НПУ CRI 1123854, власником якого є ОСОБА_5 .

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору ОСОБА_3 , власнику майна ОСОБА_5 та адвокату ОСОБА_6 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити положення, що закріплені в ч.1 ст. 174 КПК України, відповідно до яких арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 19 листопада 2024 року о 15 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1