Ухвала

від 14.11.2024 по справі 366/1878/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №366/1878/24 Слідчий суддя ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/6700/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 01жовтня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 , подану в його інтересах - адвокатом ОСОБА_3 про скасування арешту майна.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про скасування арешту (із забороною відчужування, розпорядження та користування), накладеного ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 03.07.2024 на майно, вилучене 27.06.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільного телефону марки «TECNOSPARK 7» серійні номериIMEY: НОМЕР_1 , 2. НОМЕР_2.

31жовтня2024 року до Київського апеляційного суду з Іванківського районного суду Київської області надійшли матеріали справи за клопотанням ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024112330000009.

Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали судового провадження, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державноївлади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування передбачено параграфом 2 Глави 26 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, та визначено, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК до цього переліку відносяться ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому.

Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, до цього списку не відносяться. При цьому відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.

Таким чином, зазначеними нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвал слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Згідно з позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною в постанові від 27 лютого 2024 року в справі № 357/10242/19 постановлення слідчим суддею ухвали про залишення без задоволення клопотання про скасування арешту майна, недвозначно врегульоване кримінальними процесуальними нормами, викладеними в статтях 173, 174 КПК. Неможливість оскарження такого рішення в апеляційному порядку безпосередньо виходить з приписів ст. 309 цього Кодексу.

Вказане узгоджується і з правовою позицією Об`єднаної палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 19.02.2019 у справі № 569/17036/118.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

Частина 4 статті 399 КПК України визначає не право, а обов`язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.

В даному випадку закон не передбачає права або обов`язку суду апеляційної інстанції давати оцінку законності чи незаконності прийнятого по суті рішення слідчим суддею.

Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у скасуванні арешту майна, постановленої у порядку ч. 1 ст. 174 КПК України, вважаю, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 01жовтня 2024 року, відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 309, 376, 392, 399 КПК України, суддя,

постановив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 01жовтня 2024 року.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий суддя