Постанова

від 14.11.2024 по справі 916/5629/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/5629/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді С.І. Колоколова,

суддів: Г.І. Діброви, Н.М. Принцевської,

секретар судового засідання: Р.О. Кратковський,

за участю представників:

від позивача: В.О. Бескоровайний;

від відповідача: В.С. Табакар,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту міського господарства Херсонської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024, повний текст складено та підписано 18.06.2024

у справі №916/5629/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Д.І.С. БУД

до відповідача: Департаменту міського господарства Херсонської міської ради

про стягнення 10 222 804,80 грн,

головуючий суддя суду першої інстанції: Ю.С. Бездоля

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Д.І.С. БУД (надалі також Товариство) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Департаменту міського господарства Херсонської міської ради (надалі також Департамент) про стягнення 10222804,80 грн. заборгованості за договорами підряду.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду №165 від 02.09.2021 та договором підряду №236 від 28.12.2021 щодо повної сплати вартості виконаних робіт.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Д.І.С. БУД задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту міського господарства Херсонської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Д.І.С. БУД 10222804,80 грн. основного боргу та 153342,08 грн. судового збору.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд, встановив, що позивач, як підрядник, належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за договорами підряду, виконав відповідні підрядні роботи на загальну суму 10222804,80 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, підписаними обома сторонами актами здачі-приймання робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати до обох договорів, відповідачем факт виконання робіт та їх прийняття не спростовано, а тому виходячи з умов договорів у відповідача виник обов`язок з оплати виконаних робіт.

Проаналізувавши наявні у справі докази, господарський суд дійшов висновку, що відповідач в порушення умов договорів підряду та положень ЦК України не здійснив оплату прийнятих від позивача робіт на загальну суму 10222804,80 грн., що підтверджена матеріалами справи, в матеріалах справи відсутні докази такої сплати, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю Д.І.С. БУД позовні вимоги в повному обсязі.

Господарський суд Одеської області не прийняв до уваги посилань відповідача на те, що позивачем не надано повідомлення про закінчення виконання робіт, а також те, що позивач підписав документи (довідки та акти) у січні-лютому 2022 року, а відповідачу надав їх на підпис лише в грудні 2023 року, оскільки вказані доводи ніяким чином не спростовують факт виконання позивачем робіт за спірними договорами, факт їх прийняття відповідачем та наявність обов`язку у відповідача з оплати виконаних робіт. Також, господарський суд не прийняв до уваги посилань відповідача на відсутність розрахунку суми стягнення по договору №236 та ненадання позивачем звірки розрахунків, оскільки сума основного боргу складається з сум, що визначені в актах прийняття робіт за договорами підряду, які підписані відповідачем, а тому відповідач був обізнаний про загальну суму виконаних робіт, яка підлягає сплаті позивачу.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду Департамент міського господарства Херсонської міської ради звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 у справі № 916/5629/23 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що позовна заява Товариства не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а також не містить копії договору підряду №236 від 28.12.2021, який є предметом спору.

На переконання Департаменту, позивач не надав до суду доказу повідомлення про закінчення виконання робіт. Якщо аналізувати надану до суду довідку про вартість виконаних робіт та витрат, а також акти приймання виконаних будівельних робіт, випливає, що позивач підписав ці документи у січні-лютому 2022 року, а відповідачу дав їх на підпис лише в грудні 2023 року, що суперечить умовам Договору. Підрядник зобов`язаний (за п.5.1.4 Договору) передати замовнику акти виконаних робіт, після погодження їх спеціалістом з технічного нагляду. Проте, на актах та довідках крім печатки та підпису відсутня дата, місяць та рік, коли вони були погоджені

Скаржник зазначає, що Департамент міського господарства Херсонської міської ради уклав договір від 28.09.2021 №190 з фізичною особою-підприємцем Ларченко Галиною Іванівною про технічний нагляд за виконання робіт та додаткову угоду від 28.09.2021 №1 до вказаного договору технічного нагляду за виконання робіт. Згідно з інформацією з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 04.07.2024, вказаний кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду №002888, серія АТ не є чинним, дата закінчення дії 26.11.2021.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство просить залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач зазначає, що посилання відповідача на відсутність обґрунтованого розрахунку сум є безпідставним, оскільки у позовній заяві позивачем здійснено детальний та обґрунтований розрахунок сум заборгованості по кожному Договору з посиланням на докази, що підтверджують заявлені суми.

Товариство зауважує, що при поданні позовної заяви до додатків помилково не включено, як доказ та не надано копію Договору підряду з капітального ремонту №236 від 28.12.2021 року, який є засобом доказування по позовній заяві та важливим доказом правовідносин сторін, однак дану помилку виявлено під час підготовки клопотання щодо можливості огляду судом першої інстанції оригіналів доказів доданих до позовної заяви у підготовчому засіданні, яке надано на виконання ухвали суду від 29.12.2023.

На переконання позивача, відсутність надходжень бюджетних коштів, на що посилався відповідач у листі від 08.12.2023 не нівелює обов`язку з оплати робіт за відповідним правочином.

Позивач вказує, що підписання документів Підрядником у січні-лютому 2022, та надання їх на підпис Замовнику у грудні 2023 року не суперечить умовам Договору. Зазначені відповідачем положення п. 4.7 Договору підряду з капітального ремонту №165 від 02.09.2021 року регулюють строк розгляду Замовником наданих підрядником актів виконаних робіт, який становить п`ять робочих днів та є строком прийняття рішення про прийняття результатів виконаної роботи чи надання письмової вмотивованої відмови від її прийняття. Дане положення регулює строки прийняття робіт.

Окремо Товариство зазначає, що технічний нагляд за проведеними позивачем роботами здійснювала ОСОБА_1 , яка належним чином засвідчила їх своїм підписом та печаткою на актах виконаних робіт. Договір №190, який ОСОБА_1 уклала з відповідачем не зобов`язує її ставити дату погодження на Актах виконаних робіт. Також варто підкреслити, що інженер технічного нагляду ОСОБА_1 не була позбавлена кваліфікаційного сертифікату у січні лютому 2022 року, а наявність в реєстрі атестованих архітекторів запису про порушення ОСОБА_1 вимог ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» не свідчить про не чинність такого сертифікату на час підписання нею документів пов`язаних із проведенням технічного нагляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді С.І. Колоколова, суддів Я.Ф. Савицького, Н.М. Принцевської.

Одночасно з поданням апеляційної скарги скаржником подано клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/5629/23. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту міського господарства Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 у справі №916/5629/23 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.

19.07.2024 матеріали справи №916/5629/23 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Департаменту міського господарства Херсонської міської ради про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Департаменту міського господарства Херсонської міської ради залишено без руху. Зобов`язано Департамент міського господарства Херсонської міської ради протягом 10 (десяти) днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки, встановлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду докази доплати судового збору у сумі 184010,59 грн за подання апеляційної скарги.

31.07.2024 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту міського господарства Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 у справі №916/5629/23. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Призначено розгляд апеляційної скарги Департаменту міського господарства Херсонської міської ради на 24 жовтня 2024 року о 10:00 год.

11.09.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 задоволено відповідну заяву представника Департаменту міського господарства Херсонської міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

14.10.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії листа Всеукраїнської громадської організації «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури» від 27.09.2024 року № 51/3.

У судовому засіданні 14.11.2024 протокольною ухвалою суду вказане клопотання залишено без розгляду з огляду на те, що заявник пропустив строк на подачу вказаного клопотання та не порушив питання про поновлення такого строку.

22.10.2024 від позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Суддя зі складу суду Н.М. Принцевська з 24.10.2024 по 25.10.2024 перебувала у відпустці відповідно до наказу голови суду №273-в від 23.10.2024, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 24.10.2024, не відбулось.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №916/5629/23 відбудеться 14.11.2024 об 11:00 год.

Між тим, суддя зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем, Савицький Я.Ф., у період з 12.11.2024 по 15.11.2024 перебував у відпустці відповідно до наказу голови суду від 08.11.2024 №286-в.

12.11.2024 за розпорядженням керівника апарату суду №444 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/5629/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 для розгляду справи №916/5629/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді С.І.Колоколова, суддів: Г.І. Діброви, Н.М. Принцевської.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 прийнято апеляційну скаргу Департаменту міського господарства Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 у справі №916/5629/23 до провадження у зміненому складі колегії суддів: головуючого судді С.І.Колоколова, суддів Г.І. Діброви, Н.М. Принцевської.

14.11.2024 від скаржника надійшли заперечення на заяву Товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання 14.11.2024 з`явились представники сторін.

Представник Департаменту доводи апеляційної скарги підтримав, просив оскаржуване рішення скасувати. Представник Товариства заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

02.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Д.І.С. БУД (підрядник) та Департаментом міського господарства Херсонської міської ради (замовник) укладено договір підряду з капітального ремонту №165.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 договору підряду №165 за даним договором підрядник зобов`язується на власний ризик виконати у відповідності до умов даного договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її у відповідні строки з урахуванням виконання умов даного договору підрядником; назва предмета закупівлі: ДК 021:2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація (Виконання робіт капітального ремонту з відновлення елементів благоустрою скверу Потьомкінський в м. Херсоні); склад та обсяги робіт, що доручаються підряднику, визначаються договірною ціною, що викладено у додатках до договору, які погоджено замовником та є його невід`ємною частиною; обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків; кількість робіт - 1 робота; джерела фінансування - бюджет Херсонської міської територіальної громади.

Згідно з п.п.3.1, 3.4, 3.5 договору підряду №165 договірна ціна за цим договором є твердою, становить 14579994,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2429999,00 грн.; розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок підрядника по факту виконання робіт протягом п`яти робочих днів з дня підписання сторонами актів виконаних робіт; акти виконаних робіт готує підрядник і разом з представником замовника перевіряє надані акти виконаних робіт з фактично виконаними обсягами робіт протягом п`яти днів.

У відповідності до п.п.3.6-3.10 договору підряду №165 фінансування робіт проводиться за планом фінансування, який складається замовником, узгоджується з підрядником і є невід`ємною частиною договору підряду; план фінансування складається на підставі проєктно-кошторисної документації (з урахуванням розпису бюджету Херсонської міської територіальної громади, календарних графіків виконання робіт), узгоджується сторонами, має бути розрахований на весь період виконання робіт на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел фінансування; замовник має право уточнювати план фінансування робіт з урахуванням наявних у нього коштів; у разі прийняття замовником рішення про прискорення чи уповільнення темпів виконання робіт одночасно уточнюється план фінансування робіт з внесенням відповідних змін; підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт за цим договором, після отримання письмового повідомлення від замовника про фактичні надходження коштів на розрахункові рахунки замовника.

За п.п. 4.1, 4.7 договору підряду №165 строк виконання робіт: до 20.09.2021, згідно календарного графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору; замовник впродовж п?яти робочих днів, з дати отримання від підрядника повідомлення про закінчення виконання робіт, згідно п.1.2 даного договору та акту виконаних робіт, зобов?язаний розглянути результати виконаної роботи та прийняти її або в той же строк надати письмову вмотивовану відмову від її прийняття та повідомити підрядника про усунення виявлених недоліків; у випадку відсутності зауважень до результатів виконаних робіт замовник зобов`язаний підписати акт виконаних робіт та повернути підряднику один примірник підписаного акту.

Згідно з п.5.2.4 договору підряду №165 замовник зобов`язаний оплатити підряднику роботу в розмірах і строки, встановлені цим договором за умови виконання підрядником взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п.13.1 договору підряду №165 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків та фінансових зобов`язань до повного його виконання.

Додаток №2 до договору підряду №165 визначає календарний графік виконання робіт, відповідно до якого: початок - з дати підписання договору, кінець - 20.09.2021.

Додаток №3 до договору підряду №165 визначає план фінансування будівництва на 2021 рік, відповідно до якого вересень - 14579994 грн., всього - 14579994 грн.

14.09.2021 сторонами укладено додаткову угоду №3 договору підряду№165, відповідно до якої сторони домовились про наступне:

- п.3.1 договору викласти у новій редакції: договірна ціна за цим договором є твердою, становить 14579994,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2429999,00 грн.; бюджетні призначення на 2021 рік складають 5731424,62 грн., а на 2022 рік - 8848569,38 грн.;

- доповнити договір п.3.11 наступного змісту: бюджетні призначення на виконання робіт, зазначених у п.1.2 цього договору на 2021 та 2022 роки, їх зміни визначаються відповідно до рішень Херсонської міської ради та Виконавчого комітету Херсонської міської ради та додатковою угодою будуть внесені відповідні зміни в п.3.1 цього договору в частині бюджетних призначень;

- п.4.1 договору викласти у новій редакції: строк виконання робіт: до 31.12.2022, згідно календарного графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору;

- п.13.1 договору викласти у новій редакції: цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків та фінансових зобов`язань до повного його виконання;

- сторонами викладено додатки №2 та №3 до договору №165 у нових редакціях з урахуванням змін додаткової угоди №3.

29.12.2021 сторонами договору підряду №165 укладено додаткову угоду №5, відповідно до якої сторони домовились про наступне:

- п.3.1 договору викласти у новій редакції: договірна ціна за цим договором є твердою, становить 10022161,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1670360,00 грн.; бюджетні призначення на 2021 рік складають 5617664,40 грн., а на 2022 рік - 4404496,00 грн., в т.ч. сума зменшення по даній додатковій угоді складає 4557833 грн., в т.ч. ПДВ - 759639,00 грн.;

- сторонами викладено додаток №3 до договору №165 у новій редакції з урахуванням змін додаткової угоди №5.

В матеріалах справи наявні наступні документи, які підписані обома сторонами договору №165 від 02.09.2021:

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за листопад 2021 року на загальну суму - 5595,81120 тис.грн.;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за січень 2022 року на загальну суму - 2123,46960 тис.грн.;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за лютий 2022 року на загальну суму - 4162,96080 тис.грн.;

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за січень 2022 року на суму 62709,60 грн.;

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за січень 2022 року на суму 2060760 грн.;

- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за лютий 2022 року на суму 2016302,40 грн.;

- акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (додатково до акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року) на суму 23188,80 грн.

Всього за актами приймання виконаних будівельних робіт №1 та №2 до договору №165 від 02.09.2021 - 4162960,80 грн.

28.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Д.І.С. БУД (підрядник) та Департаментом міського господарства Херсонської міської ради (замовник) укладено договір підряду з капітального ремонту №236.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 договору підряду №236 за даним договором підрядник протягом 2021-2022 років зобов`язується на власний ризик виконати у відповідності до умов даного договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її у відповідні строки з урахуванням виконання умов даного договору підрядником; назва предмета закупівлі: ДК 021:2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація (Виконання робіт капітального ремонту з відновлення елементів благоустрою скверу Потьомкінський в м. Херсоні) (Додаткові роботи); склад та обсяги робіт, що доручаються підряднику, визначаються договірною ціною, що викладено у додатках до договору, які погоджено замовником та є його невід`ємною частиною; обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків; кількість робіт - 1 робота; джерела фінансування - бюджет Херсонської міської територіальної громади.

Згідно з п.п. 3.1, 3.4, 3.5 договору підряду №236 договірна ціна за цим договором є твердою, становить 6569267,20 грн., в т.ч. ПДВ - 1094877,87 грн.; бюджетні призначення на 2021 рік складають 10000 грн., а на 2022 рік - 6559267,20 грн.; розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок підрядника по факту виконання робіт протягом п`яти робочих днів з дня підписання сторонами актів виконаних робіт; акти виконаних робіт готує підрядник і разом з представником замовника перевіряє надані акти виконаних робіт з фактично виконаними обсягами робіт протягом п`яти днів.

У відповідності до п.п. 3.6-3.11 договору підряду №236 фінансування робіт проводиться за планом фінансування, який складається замовником, узгоджується з підрядником і є невід`ємною частиною договору підряду; план фінансування складається на підставі проєктно-кошторисної документації (з урахуванням розпису бюджету Херсонської міської територіальної громади, календарних графіків виконання робіт), узгоджується сторонами, має бути розрахований на весь період виконання робіт на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел фінансування; замовник має право уточнювати план фінансування робіт з урахуванням наявних у нього коштів; у разі прийняття замовником рішення про прискорення чи уповільнення темпів виконання робіт одночасно уточнюється план фінансування робіт з внесенням відповідних змін; підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт за цим договором, після отримання письмового повідомлення від замовника про фактичні надходження коштів на розрахункові рахунки замовника; бюджетні призначення на виконання робіт, зазначених у п.1.2 цього договору на 2021 та 2022 роки, їх зміни визначаються відповідно до рішень Херсонської міської ради та виконавчого комітету Херсонської міської ради та додатковою угодою будуть внесені відповідні зміни в п.3.1 цього договору в частині бюджетних призначень.

За п.п. 4.1, 4.7 договору підряду №236 строк виконання робіт протягом 2021-2022 рр., згідно календарного графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору; замовник впродовж двадцяти робочих днів, з дати отримання від підрядника повідомлення про закінчення виконання робіт та акту виконаних робіт, зобов?язаний розглянути результати виконаної роботи та прийняти її або в той же строк надати письмову вмотивовану відмову від її прийняття та повідомити підрядника про усунення виявлених недоліків; у випадку відсутності зауважень до результатів виконаних робіт замовник зобов`язаний підписати акт виконаних робіт та повернути підряднику один примірник підписаного акту.

Згідно з п.5.2.4 договору підряду №236 замовник зобов`язаний оплатити підряднику роботу в розмірах і строки, встановлені цим договором за умови виконання підрядником взятих на себе зобов`язань за цим договором, враховуючи п.3.10 даного договору.

Відповідно до п.13.1 договору підряду №236 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків та фінансових зобов`язань до повного його виконання.

Додаток №2 до договору підряду №236 визначає календарний графік виконання робіт, відповідно до якого: початок - з дати підписання договору, кінець - 31.12.2022.

Додаток №3 до договору підряду №236 визначає план фінансування будівництва на 2021-2022 рік, відповідно до якого 2021 рік - 10000 грн., 2022 рік - 6559267,20 грн., всього 6569267,20 грн.

В матеріалах справи наявні наступні документи, які підписані обома сторонами договору №236 від 28.12.2021:

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за січень 2022 року на загальну суму - 5806,06560 тис.грн.;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за лютий 2022 року на загальну суму - 6059,84400 тис.грн.;

- акт №1/1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за січень 2022 року на суму 1447908 грн.;

- акт №1-2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за січень 2022 року на суму 3713798,40 грн.;

- акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (додатково до акту №1/2 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року) на суму 644359,20 грн.;

- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за лютий 2022 року на суму 4204,80 грн.;

- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за лютий 2022 року на суму 249573,60 грн.

Всього за актами приймання виконаних будівельних робіт №1/1 та №2 до договору №236 від 28.12.2021підлягає сплаті 46059844 грн.

У листі від 05.12.2023 №1684 відповідач повідомив позивача про те, що за результатами комісійного обстеження виявлено ряд недоліків, у зв`язку з чим просив позивача терміново забезпечити усунення всіх недоліків відповідно до проектно-кошторисної документації та актів виконаних робіт.

У листі від 08.12.2023 №1704 відповідач повідомив позивача про те, що в результаті ситуації, що склалася в 2022 році, згідно затвердженого бюджету Херсонської міської територіальної громади на 2023 рік Департаменту міського господарства на 2023 рік не передбачено бюджетні призначення для проведення видатків за актами виконаних будівельних робіт за 2022 рік; Департамент міського господарства Херсонської міської ради на сьогоднішній день не має законних підстав для оплати виконаних робіт, згідно актів 2022 року.

Також в матеріалах справи наявні: договір №190 технічного нагляду за виконанням робіт від 28.09.2021, укладений між Департаментом міського господарства Херсонської міської ради та ФОП Ларченко Г.І., додаткова угода до нього та експертний звіт №0898-21/ПРОЕКСП щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом Виконання робіт капітального ремонту з відновлення елементів благоустрою скверу Потьомкінський в м. Херсоні (Коригування).

Несплата відповідачем вартості виконаних за договорами підряду робіт стала підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

При визначені правової природи договору суд враховує його умови, права та обов`язки сторін, а також предмет.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Таким чином, договір підряду характеризується тільки йому властивими рисами: підрядник виконує роботу згідно із завданням замовника; обов`язку підрядника виконати відповідну роботу та передати його замовнику кореспондується право і обов`язок замовника прийняти виконану належним чином роботу та сплатити відповідну ціну.

Як слідує з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Д.І.С. БУД та Департаментом міського господарства Херсонської міської ради виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмові договори підряду №165 від 02.09.2021 та №236 від 28.12.2021.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Колегією суддів встановлено, що матеріали справи містять підписані обома сторонами акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати до обох договорів.

Акт виконаних робіт це документ, який підтверджує факт надання робіт/послуг і відсутність претензій у замовника до якості їх надання.

З огляду на те, що матеріали справи не місять обґрунтованої відмови замовника на неприйняття робіт, враховуючи те, що за змістом відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги відповідач не заперечує факту виконання робіт підрядником, колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду, що у відповідача виник обов`язок з оплати виконаних робіт за договорами підряду, що є предметом спору даної справи.

Звертаючись із апеляційною скаргою скаржник вказав, що позивач не надав до суду доказу повідомлення про закінчення виконання робіт. Якщо аналізувати надану до суду довідку про вартість виконаних робіт та витрат, а також акти приймання виконаних будівельних робіт, випливає, що позивач підписав ці документи у січні-лютому 2022 року, а відповідачу дав їх на підпис лише в грудні 2023 року, що суперечить умовам Договору.

Колегія суддів відхиляє вказані доводи апеляційної скарги з огляду на те, що умовами спірних договорів не передбачено строки, в які підрядник надає замовнику акти виконаних робіт на підпис, як і не передбачена відповідальність за порушення таких строків, а відтак вказані доводи ніяким чином не спростовують факт виконання позивачем робіт за спірними договорами, факт їх прийняття відповідачем та наявність обов`язку у відповідача з оплати виконаних робіт, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

З приводу доводів скаржника, що позовна заява Товариства не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а також не містить копії договору підряду №236 від 28.12.2021, який є предметом спору, колегія суддів зазначає наступне.

Том перший справи №916/5629/23 містить позовну заяву Товариства. Зокрема, в позовній заяві на аркушах справи 2-4 позивачем наведено детальний розрахунок сум, що стягуються за спірними договорами. Крім цього, додатками до позовної заяви є акти виконаних робіт, які також містять детальний розрахунок сум, які заявлено до стягнення.

З огляду на зазначене, колегія суддів виснує про дотримання позивачем пункту третього частини третьої статті 162 ГПК України щодо наявності обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.

Крім цього, матеріали справи містять договір підряду №236 від 28.12.2021 (т.1 а.с.118), що є предметом даного спору. Вказаний договір, який за твердженням позивача помилково не долучений до позовної заяви, наданий Товариством разом із клопотанням від 22.01.2024 про долучення доказів. Вказаний договір був поданий позивачем до суду, оглянутий судом першої інстанції у судовому засіданні та прийнятий до розгляду.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів відхиляє вказані вище доводи апеляційної скарги як необґрунтовані.

З приводу доводів скаржника про нечинність кваліфікаційного сертифіката інженера технічного нагляду Ларченко Г.І. колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Департамент міського господарства Херсонської міської ради уклав договір від 28.09.2021 №190 з фізичною особою-підприємцем Ларченко Галиною Іванівною про технічний нагляд за виконання робіт та додаткову угоду від 28.09.2021 №1 до вказаного договору технічного нагляду за виконання робіт. Повноваження інженера підтверджувалися кваліфікаційним сертифікатом технічного нагляду №002888, серія АТ.

Як встановлено колегією суддів, з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва вбачається, що дія сертифікату Ларченко Галини Іванівни №002888, серія АТ справді закінчилася 26.11.2021, однак того ж дня, 26.11.2021, ОСОБА_1 отримала новий сертифікат АТ009410, який наразі є призупиненим з 01.06.2024, а відтак ОСОБА_1 не була позбавлена кваліфікаційного сертифікату у січні лютому 2022 року, про що зазначає апелянт, а відтак доводи у цій частині апеляційним судом також відхиляються.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

22.10.2024 від позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції у розмірі 60000,00 грн.

Вказана заява мотивована доведеністю та обґрунтованістю витрат на правничу допомогу у заявленій сумі.

14.11.2024 відповідачем подано заперечення на вказану вище заяву.

Відповідач вказує, що заява щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозміріні із виконаною роботою в суді, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер

Розглянувши заяву Товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 242/4741/16-ц).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, п. п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20).

У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2021 року у справі № 34-16/17-3683-2011 викладено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Таким чином, суд касаційної інстанції чітко зазначив, що критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, представником позивача в суді апеляційної інстанції був адвокат Бескоровайний В.О. відповідно до ордеру серія ВТ №1047502 від 14.10.2024.

У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача зазначено, що судові витрати позивача, понесені під час розгляду зазначеної справи у суді апеляційної інстанції складають 60000,00 грн., понесених на професійну правничу допомогу, а докази понесених судових витрат будуть подані до суду до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів з дня ухвалення постанови.

22.10.2024 позивач звернувся із вказаною заявою.

До заяви про стягнення витрат на правничу допомогу позивач додав договір №06/12/2023 від 15.12.2023 про надання правничої допомоги, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах цього договору.

Пункт 1.2. вказаного договору передбачає, що адвокатське бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: представляти та захищати інтереси клієнта по справі, пов`язаної із процедурою про стягнення на користь клієнта грошових коштів з Департаменту по укладеному договору підряду з капітального ремонту №165 від 02.09.2021 та договору підряду №236 від 28.12.2021.

Пункт 3.1. договору встановлює, що вартість наданих юридичних послуг складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку №1 до цього договору.

Додатком №1 до договору №06/12/2023 від 15.12.2023 про надання правничої допомоги є тарифи на послуги, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що вартість наданих юридичних послуг складає 60000,00 грн. за ведення справи у суді апеляційної інстанції є незмінною (твердою) (пункт 4).

Також до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу заявником додано рахунок на оплату №16/10/2024 від 16.10.2024, та докази оплати Товариством вказаного рахунку на суму 60000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Так, у даному випадку, оцінюючи обґрунтованість заявленої суми судових витрат на стадії апеляційного перегляду справи №916/5629/23 зі складністю останньої, судова колегія зазначає, що дана справа не містить завеликий обсяг матеріалів та не містить складних юридичних конструкцій.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №873/212/21, від 14.12.2023 у справі №916/1629/22 у схожих правовідносинах щодо стягнення витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

Крім того, колегія суддів, звертає увагу саме на виконаний на стадії перегляду даної справи адвокатом обсяг робіт (наданих послуг) складення відзиву на апеляційну скаргу, доводи якого є аналогічними позовній заяві, що не потребувало значної кількості дій адвоката та не вимагало аналізу нових документів та судової практики.

При цьому, суд апеляційної інстанції також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.

У цьому випадку з матеріалів справи вбачається, що правова позиція позивача та відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями, а адвокат Бескоровайний В.О. надавав правову допомогу позивачу в судах як першої, так і апеляційної інстанцій, тому, відповідно, був цілком обізнаний з обставинами у справі та особливостями правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі.

Разом з тим, апеляційна колегія враховує, що у розгляд апеляційної скарги складався лише з одного судового засідання.

Судова колегія акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

Таким чином, судова колегія зазначає, що виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти справи у сукупності, колегія суддів констатує, що розмір заявлених Товариством витрат на правову допомогу у сумі 60000,00 грн не відповідає критерію розумності їх розміру, є неспівмірними з ціною позовних вимог та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), обсягом наданих адвокатом послуг, а тому мають надмірний характер. Отже, їх розмір є значно завищеним, а тому, з урахуванням наданих заявником доказів в обґрунтування судових витрат на правничу допомогу, судова колегія вважає, що останні підлягають зменшенню до 15000,00 грн. Така сума, на переконання апеляційної колегії, є обґрунтованою, відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності її розміру, є співрозмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами), у зв`язку з чим підлягає відшкодуванню на користь Товариства за рахунок Департаменту.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що з Департаменту міського господарства Херсонської міської ради підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Д.І.С. БУД понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції при розгляді справи №916/5629/23 у розмірі 15000,00 грн. У стягненні з позивача решти суми у розмірі 45000,00 грн. слід відмовити.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Департаменту міського господарства Херсонської міської ради залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 у справі №916/5629/23 залишити без змін.

3.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Д.І.С. БУД про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

4.Стягнути з Департаменту міського господарства Херсонської міської ради (73003, м.Херсон, вул. Ярослава Мудрого, 45, код ЄДРПОУ:44026651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Д.І.С. БУД (73021, м.Херсон, вул. Патона, буд. 4, код ЄДРПОУ: 40587730) 15000/п`ятнадцять тисяч/ грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

5.В задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Д.І.С. БУД про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

6.Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.11.2024.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

СуддяН.М. Принцевська

СуддяГ.І. Діброва