Ухвала

від 13.01.2025 по справі 916/5629/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/5629/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,

розглянувши заяву Департаменту міського господарства Херсонської міської ради (далі - Департамент, заявник)

про відстрочення сплати судового збору

за касаційною скаргою Департаменту міського господарства Херсонської міської ради (далі - Департамент, скаржник)

на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.І.С. БУД»

до Департаменту міського господарства Херсонської міської ради

про стягнення 10 222 804,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Департамент 09.12.2024 через «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі №916/5629/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Крім того, скаржник у мотивувальній частині касаційної скарги просить відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №916/5629/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.

Департамент 13.12.2024 через «Електронний суд» подав до Верховного Суду клопотання про зупинення виконання рішення Господарський суд Одеської області від 30.05.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №916/5629/23, а також додаткові пояснення до клопотання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору або про звільнення від його сплати та до клопотання про зупинення виконання рішення Господарський суд Одеської області від 30.05.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду по справі №916/5629/23.

Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2024 у справі №916/5629/23 касаційну скаргу Департаменту міського господарства Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі №916/5629/23 залишено без руху у зв`язку із наданням скаржникові строку для надання: касаційної скарги в новій редакції та зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини третьої статті 310 ГПК України (конкретний її пункт/пункти) з відповідним посиланням на відповідний пункт відповідної частини статті 287 ГПК України, якщо вважає, що судом порушено норми процесуального права та суд не дослідив зібрані у справі докази, а у разі обрання скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень лише за пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, скаржник має зазначити у такому разі й підставу касаційного оскарження судового рішення за пунктом/пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України з відповідним обґрунтуванням таких підстав касаційного оскарження; документа на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги за вимогами майнового характеру в розмірі 245 347,32 грн.

При цьому, Верховний Суд ухвалою від 19.12.2024 у цій справі відмовив у клопотанні скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №916/5629/23.

За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП «ДСС» ухвалу Верховного Суду від 19.12.2024 у справі №916/5629/23 надіслано в Електронний кабінет одержувача Табакар Валерій Сергійович (представник Департаменту) та Департаменту, який доставлено в Електронний кабінет одержувачів 19.12.24 о 18:06.

За приписами частини шостої статті 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, скаржник ухвалу Суду від 19.12.2024 з цієї справи отримав 19.12.2024 о 18:06, а, отже, останній день для усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням приписів статті 116, 242 ГПК України, припадає на 30.12.2024.

Департамент 30.12.2024 через «Електронний суд» подав до Верховного Суду, як він зазнає на виконання ухвали Верховний Суду від 19.12.2024, заяву у якій просить відстрочити сплату судового збору.

Подана заява мотивована тим, що: введений воєнний стан; територія Херсонської міської територіальної громади з 01.05.2023 віднесена до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; Департамент є виконавцем ряду програм, які мають критично важливе значення для життєзабезпечення громади; розпорядженням начальника міської військової адміністрації №195р від 04.05.2023 затверджено Перелік підприємств та установ комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, координація діяльності яких здійснюється визначеними виконавчими органами міської ради, у новій редакції. За цим Переліком, як зазначає заявник, Департамент координує діяльність (а отже - є також розпорядником коштів вищого рівня при виконанні бюджетних програм) підприємств які надають життєво важливі послуги, а отже на думку скаржника, підприємства віднесені до критичної інфраструктури відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру». Неможливість фінансування з бюджету Херсонської міської територіальної громади заходів, передбачених бюджетними програмами і фінансування яких здійснюється через Департамент як головного розпорядника бюджетних коштів, призведе до катастрофічних наслідків для всієї територіальної громади; Департамент не має бюджетних призначень для оплати судового збору у сумі 245 347,32 грн; останнім днем проведення платежів клієнтів органів Казначейства через систему електронних платежів Національного банку України у 2024 році визначено 27.12.2024 року.

При цьому заявник надає лист від 27.12.2024 №3464 у якому зазначено, зокрема, те, що відповідно до річного розпису бюджету Херсонської міської територіальної громади на 2024 рік, Департамент не має бюджетних призначень для оплати судового збору у сумі 245 347,32 грн, а відповідно до Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2024 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 29.11.2024 №355, останнім днем проведення платежів клієнтів органів Казначейства через систему електронних платежів Національного банку України у 2024 році визначено 27.12.2024 року.

Таким чином, як зазначає скаржник, на даний час відсутні фактичні можливості щодо сплати судового збору, що на його думку, не може бути перешкодою для захисту прав територіальної громади у судовому порядку.

Розглянувши подану заяву про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для такого відстрочення, з огляду на таке.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї статті зазначено, що Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що:

1) законодавець, застосував конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначивши, що питання, зокрема, щодо звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення, розстрочення;

2) умови застосування диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 висловлена наступна правова позиція:

у пункті 39 «Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена»;

у пункті 41 «Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним».

Водночас відповідно до положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою. (Пункти 61, 70 постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20).

Як вбачається з ЄДРСР, Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.І.С. БУД» звернулося до суду з позовом про стягнення з Департаменту 10 222 804,80 грн заборгованості за договорами підряду.

Отже, предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а є стягнення коштів.

Верховний Суд зазначає, що за приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

Верховний Суд виходить з того, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Касаційний господарський суд зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке саме собою є таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Отже, Верховний Суд висновує, що судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд.

Верховний Суд наголошує, що право застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» у контексті розстрочки, відстрочки та звільнення від сплати судового збору щодо юридичних осіб Велика Палата Верховного Суду висловлювалася послідовно і неодноразово.

Верховний Суд звертає увагу на пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 «При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю».

Верховним Судом посилання заявника на те, що: введений воєнний стан; територія Херсонської міської територіальної громади з 01.05.2023 віднесена до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; Департамент є виконавцем ряду програм, які мають критично важливе значення для життєзабезпечення громади; Департамент координує діяльність підприємств які надають життєво важливі послуги, а неможливість фінансування з бюджету Херсонської міської територіальної громади заходів, передбачених бюджетними програмами і фінансування яких здійснюється через Департамент призведе до катастрофічних наслідків для всієї територіальної громади; Департамент не має бюджетних призначень для оплати судового збору у сумі 245 347,32грн; останнім днем проведення платежів клієнтів органів Казначейства через систему електронних платежів Національного банку України у 2024 році визначено 27.12.2024, відхиляються з огляду на статтю 7 ГПК України, в силу якої правосуддя здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин, ця справа за предметом позову не є про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, заявник є юридичною особою, а дія умов частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не розповсюджується саме на юридичних осіб, а тому не може бути умовою для звільнення, зменшення розміру, відстрочення, розстрочення сплати судового збору, адже не базується на статті 8 Закону України «Про судовий збір», правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо її застосування, ураховуючи суб`єктний склад сторін і характер спірних правовідносин, а наведені аргументи в цьому контексті не будуть умовою, яка є підставою для відстрочення судового збору щодо юридичних осіб.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення Департаменту сплати судового збору, оскільки обставини, наведені скаржником у заяві про відстрочення сплати судового збору, не передбачені Законом України «Про судовий збір» для такого відстрочення сплати судового збору, до того ж відповідач у справі є юридичною особою, а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, предметом спору у цій справі є стягнення коштів за договорами підряду, а наведені аргументи в цьому контексті не є умовою, яка є підставою для звільнення від сплати судового збору щодо юридичних осіб, не узгоджується зі статтею 7 ГПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Отже, у заяві скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №916/5629/23 Суд відмовляє.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22 зазначила, що у випадку відмови судом у задоволенні клопотання скаржника про звільнення/зменшення (відстрочення/розстрочення) сплати судового збору суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику, отримавши яку, скаржник повинен виконати вимоги, наведені в ухвалі суду про залишення скарги без руху, а саме надати суду докази сплати судового збору у встановленому розмірі. У випадку якщо скаржник не виконає таких вимог ухвали до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, останній не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про поновлення зазначеного строку.

Керуючись статтями 7, 169, 234, 235, 314 ГПК України, статтями 4, 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Департаменту міського господарства Херсонської міської ради про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі №916/5629/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Жайворонок