Ухвала від 29.04.2025 по справі 916/5629/23

УХВАЛА

29 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/5629/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М, Булгакова І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту міського господарства Херсонської міської ради (далі - Департамент, скаржник)

на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.І.С. БУД»

до Департаменту міського господарства Херсонської міської ради

про стягнення 10 222 804,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Департамент 09.12.2024 вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (далі - Касаційна скарга 1), в якій просив, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у цій справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Крім того, скаржник у мотивувальній частині Касаційної скарги 1 просив відстрочити сплату судового збору.

Також Департамент 13.12.2024 подавав до Верховного Суду клопотання про зупинення виконання рішення Господарський суд Одеської області від 30.05.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №916/5629/23, а також додаткові пояснення до клопотання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору або про звільнення від його сплати та до клопотання про зупинення виконання рішення Господарський суд Одеської області від 30.05.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду по справі №916/5629/23.

Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2024 у справі №916/5629/23 Касаційну скаргу 1 Департаменту на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 залишено без руху у зв`язку із наданням скаржникові строку для надання: касаційної скарги в новій редакції та зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (конкретний її пункт / пункти) з відповідним посиланням на відповідний пункт відповідної частини статті 287 ГПК України, якщо вважає, що судом порушено норми процесуального права та суд не дослідив зібрані у справі докази, а у разі обрання скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень лише за пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, скаржник має зазначити у такому разі й підставу касаційного оскарження судового рішення за пунктом / пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України з відповідним обґрунтуванням таких підстав касаційного оскарження; документа на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги за вимогами майнового характеру в розмірі 245 347,32 грн.

При цьому, Верховний Суд ухвалою від 19.12.2024 у цій справі відмовив у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Верховний Суд ухвалою від 13.01.2025 відмовив у задоволенні заяви Департаменту про відстрочення сплати судового збору за подання Касаційної скарги 1 на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі №916/5629/23.

Верховний Суд ухвалою від 30.01.2025 у справі №916/5629/23 Касаційну скаргу 1 Департаменту на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі №916/5629/23 повернув з усіма доданими до неї матеріалами скаржнику відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України, оскільки скаржником протягом встановленого Судом строку не усунуто недоліки поданої ним же касаційної скарги.

Департамент 13.02.2025 вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (далі - Касаційна скарга 2), в якій просив, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у цій справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Верховний Суд ухвалою від 18.02.2025 у справі №916/5629/23 Касаційну скаргу 2 Департаменту міського господарства Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі №916/5629/23 залишив без руху у зв`язку із наданням скаржникові строку для: (1) надання касаційної скарги в новій редакції та вказати підставу касаційного оскарження з урахуванням пунктів 1- 4 частини 2 статті 287 ГПК України та частини третьої статті 310 ГПК України (конкретний її пункт/пункти) з відповідним посиланням на відповідний пункт відповідної частини статті 287 ГПК України, якщо вважає, що судом порушено норми процесуального права та суд не дослідив зібрані у справі докази, а у разі обрання скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень лише за пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, скаржник має зазначити у такому разі й підставу касаційного оскарження судового рішення за пунктом / пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України з відповідним обґрунтуванням таких підстав касаційного оскарження; (2) оформлення та подання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі №916/5629/23 з наведенням підстав для поновлення строку передбачених статтею 288 ГПК України та наведенням поважності причин пропуску строку з наданням відповідних доказів, що зумовили такий пропуск строку.

Верховний Суд ухвалою від 12.03.2025 у справі №916/5629/23 Касаційну скаргу 2 Департаменту на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі №916/5629/23 повернув з усіма доданими до неї матеріалами скаржнику відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України, оскільки скаржником протягом встановленого Судом строку не усунуто недоліки поданої ним же касаційної скарги.

Департамент 21.03.2025 через Електронний суд втретє звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (Касаційна скарга 3), в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у цій справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До касаційної скарги додано платіжну інструкцію від 29.01.2025 №11 про сплату судового збору в сумі 245 347,32 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 21.03.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №916/5629/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Ємця А.А.

До Верховного Суду від Департаменту 27.03.2025 через Електронний суд надійшла заява про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення в якій скаржник просить зупинити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №916/5629/23 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Верховний Суд ухвалою від 03.04.2025 Касаційну скаргу 3 Департаменту на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі №916/5629/23 залишив без руху, у зв`язку з необхідністю оформлення та подання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі №916/5629/23 з наведенням підстав для поновлення строку передбачених статтею 288 ГПК України та наведенням поважності причин пропуску строку з наданням відповідних доказів, що зумовили такий пропуск строку; надання касаційної скарги в новій редакції та визначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини третьої статті 310 ГПК (конкретний її пункт/пункти) з відповідним посиланням на відповідний пункт, відповідної частини статі 287 ГПК України у разі, якщо вважає, що суди порушили норми процесуального права та судами не досліджені зібрані у справі докази, не надано аргументовану оцінку усім доводам та доказам відповідача. Надав скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліку касаційної скарги.

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28.04.2025 №32.2-01/700 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/5629/23 у зв`язку відпусткою судді Ємця А.А.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №916/5629/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.

Ухвалу Верховного Суду від 03.04.2025 у справі №916/5629/23 надіслано в Електронні кабінети одержувачів: Табакару Валерію Сергійовичу та Департаменту міського господарства Херсонської міської ради. Документ доставлено в Електронні кабінети одержувачів: 03.04.2025 о 14:41, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет Електронного суду від 15.04.2025.

Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, Департамент та його представник Табакар В.С. ухвалу Суду від 03.04.2025 з цієї справи отримали 03.04.2025 о 14:41, а, отже, останній день для усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням приписів статті 116, 242 ГПК України, припадає на 14.04.2025 (понеділок).

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03.04.2025 у справі №916/5629/23 Департамент 11.04.2025 через Електронний суд та засобами поштового зв`язку (згідно з поштовими відмітками на конверті) подав заяву про виконання ухвали суду до якої додав касаційну скаргу (нова редакція) та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статті 116, 242 ГПК України скаржник подав матеріали усунених недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 03.04.2025 у справі №916/5629/23.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Департамент у касаційній скарзі (нова редакція) з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що судами попередніх інстанцій неврахуванні висновки щодо застосування статті 162 ГПК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.10.20219 зі справи №756/2781/16-ц, щодо наявності обґрунтованого розрахунку заборгованості у справі.

Також скаржник у касаційній скарзі з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України вважає оскаржувані судові рішення у справі №916/5629/23 незаконними, необґрунтованими та такими, що прийняті з порушення норм матеріального та процесуального права, судами не досліджені зібрані у справі докази, не надано аргументовану оцінку усім доводам та доказам відповідача, що узгоджується з підставою касаційного оскарження судових рішень за пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України наведеної скаржником у касаційній скарзі.

З огляду на викладене касаційна скарга Департаменту подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а саме пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення слід відзначити таке.

Розглядаючи клопотання про поновлення строку, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України: касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Скаржник на підтвердження своїх доводів щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження за подання цієї касаційної скарги посилається, зокрема, на те, що:

не погоджуючись із рішеннями Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024, вважаючи їх незаконними та необґрунтованими, Департамент 09.12.2024 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказані судові рішення, яка 30.01.2025 ухвалою Верховного Суду повернута;

впорядкувавши касаційну скаргу у відповідність до вимог ГПК України, як зазначає, скаржник, він вдруге, 13.02.2025 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №916/5629/23 йому повернуто;

усунувши наведені Судом недоліки, як зазначає скаржник, він втретє, 21.03.2025 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яка 03.04.2025 ухвалою Верховного Суду залишена без руху;

Департамент звертає увагу на тяжку ситуацію, яка склалася на території Херсонської міської територіальної громади, а у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу;

відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 (далі - Перелік), територія Херсонської міської територіальної громади з 01.05.2023 віднесена до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси;

на території Херсонської міської територіальної громади нестабільні електропостачання та доступ до мережі Інтернет, враховуючи тривалі перебої в їх роботі та аварійні відключення, при постійних ворожих обстрілах міста. Територія громади по теперішній час безперестану піддається постійним ворожим обстрілам, що створює постійну загрозу для життя та здоров`я кожної людини, яка знаходиться в місті.

З огляду на матеріали касаційної скарги та , Суд встановив, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду у цій справі ухвалена 14.11.2024, її повний текст складено 18.11.2024 та отримано, як Департаментом так і його представником - Табакаром В.С. 19.11.2024 о 21:51, що підтверджується, довідками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про доставку документа в кабінет Електронного суду.

Верховний Суд відзначає, що останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України та з урахуванням приписів статті 116 ГПК України, припадав на 09.12.2024 (понеділок).

За приписами частини шостої статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Оскільки скаржник отримав копію оскаржуваної постанови 19.11.2024 о 21:51, то за приписами частини шостої статті 242 ГПК України та частини другої статті 288 ГПК України, останній день, за яким скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, припадав на 10.12.2024.

Департамент 09.12.2024 вперше подав Касаційну скаргу 1 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, тобто в останній день строку передбаченого частиною першою статті 288 ГПК України.

З огляду на вище наведене вперше подана касаційна скарга, з урахуванням положень частини першої статті 288 ГПК України, вважається поданою у межах строку на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів з огляду на сукупність доводів, беручи до уваги покликання скаржника у касаційній скарзі, що територія Херсонської міської територіальної громади з 01.05.2023 віднесена до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси відповідно до Переліку та на території Херсонської міської територіальної громади нестабільні електропостачання та доступ до мережі Інтернет, враховуючи тривалі перебої в їх роботі та аварійні відключення, при постійних ворожих обстрілах міста та територія громади по теперішній час безперестану піддається постійним ворожим обстрілам, що створює постійну загрозу для життя та здоров`я кожної людини, яка знаходиться в місті, у сукупності з вчиненням процесуальних дій щодо усунення недоліків касаційної скарги, що пов`язані з підготовкою до звернення до суду, хронологію та послідовністю його дій перед зверненням до суду за захистом свого права, виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, колегія суддів ураховує, як дату отримання судового рішення, що оскаржується так і дату звернення до Суду з Касаційними скаргами 1, 2, 3, що відбувалося у найкоротші строки, що відповідає розумінню розумний строк в контексті зазначених у сукупності вище обставин та беручи до уваги забезпечення балансу між реалізацією права на доступ до суду та принципу res judicata, вважає наведені скаржником причини для поновлення строку на касаційне оскарження у цій конкретній справі поважними, а тому клопотання Департаменту про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі №916/5629/23 слід задовольнити.

З огляду на викладене, Суд доходить до висновку, що скаржником на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03.04.2025 у справі №916/5629/23 усунуто недоліки касаційної скарги щодо форми і змісту.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

Щодо клопотання про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення, у якому просить зупинити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі №916/5629/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, яке мотивовано тим, що у випадку, якщо не зупинити виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду до закінчення її перегляду в касаційному порядку, то з рахунків Департаменту Управлінням Державної казначейської служби України у м. Херсоні буде здійснене безспірне списання коштів у сумі 10 222 804,80 грн та 153 342,08 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.С. БУД» (далі - ТОВ «Д.І.С. БУД»), тим самим на деякій час буде заблокована робота органна місцевого самоврядування в зоні бойових дій, а у випадку скасування рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду під час перегляду в касаційному порядку буде неможливим стягнення вище зазначеної суми з ТОВ «Д.І.С. БУД».

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.

Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).

Сумніви скаржника щодо дотримання судом попередньої інстанції норм права під час постановлення оскарженого судового рішення покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цього рішення судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскарженого рішення або зупинення його дії та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.

Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання або для зупинення його дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

При цьому Верховний Суд виходить з того, що навіть саме по собі проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.

Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Суд враховує, що у заяві скаржника про зупинення виконання судових рішень не наведені аргументовані та обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення їх виконання та не підтверджені поданими доказами, а тому твердження не є такими, що є підставою для зупинення, адже відсутні будь-які докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання оскаржуваних судових рішень та не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскаржених рішень, оскільки аргументовано не свідчать про таку необхідність, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Враховуючи викладене, зупинення виконання судових рішень в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення перегляду їх в касаційному порядку, в задоволенні заяви скаржника слід відмовити.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи №916/5629/23, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 314, 332 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Департаменту міського господарства Херсонської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі №916/5629/23 - задовольнити. Поновити Департаменту міського господарства Херсонської міської ради пропущений строк на подання касаційної скарги.

2. Відкрити касаційне провадження у справі №916/5629/23 за касаційною скаргою Департаменту міського господарства Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024.

3. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 27 травня 2025 року о 12:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.

4. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 15 травня 2025 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

5. Відмовити Департаменту міського господарства Херсонської міської ради у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі №916/5629/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

6. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. Суд роз`яснює, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду враховуючи наявність у Суду технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції та/або з урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

7. Витребувати матеріали справи №916/5629/23 Господарського суду Одеської області за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.І.С. БУД» до Департаменту міського господарства Херсонської міської ради про стягнення 10 222 804,80 грн.

8. Копії ухвали надіслати до Господарського суду Одеської області та Південно-західного апеляційного господарського суду для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова