Рішення

від 13.11.2024 по справі 922/2435/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року Справа № 922/2435/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання: Пугачові Д. І.

розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Сервіс" (вх. № 27166 від 28.10.2024 та № 27358 від 30.10.2024) про ухвалення додаткового рішення, подані у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Сервіс" (адреса: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119; код ЄДРПОУ 43651515) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7; код ЄДРПОУ 40081216) про стягнення 3555127,46 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - Зибунова Ю. О. (ордер серії ВІ № 1236278 від 06.08.2024).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 у справі № 922/2435/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Груп" (далі - позивач) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) задоволено повністю, та стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Груп" 3555127,46 грн заборгованості та 53326,91 грн судового збору.

Позивач звернувся до суду з заявами (вх. № 27166 від 28.10.2024 та № 27358 від 30.10.2024), в яких просить суд ухвалити додаткове рішення яким стягнути з відповідача на свою користь 42000,00 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.10.2024 призначено заяви позивача (вх. № 27166 від 28.10.2024 та № 27358 від 30.10.2024) про ухвалення додаткового рішення до розгляду в судовому засіданні на 13.11.2024; запропоновано відповідачу надати через канцелярію суду письмові пояснення щодо поданої позивачем заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення сторін про порядок розгляд заяв та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, судом направлено копію ухвали від 31.10.2024 до електронних кабінетів позивача та відповідача у системі "Електронний суд", про що свідчать залучені до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З урахуванням вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України сторони у справі вважаються такими, що належним чином повідомлені про порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідач подав до суду клопотання у вигляді пояснень (вх. № 28449 від 12.11.2024), в яких просить суд:

1) у задоволенні заяви про додаткове рішення у справі № 922/2435/24 про стягнення з Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця АТ Укрзалізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Смарт енерджі сервіс витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 42 000,00 грн відмовити;

2) у разі задоволення заяви про додаткове рішення щодо отримання витрат на правничу (правову) допомогу просимо розмір зменшити до розміру судових витрат, що відповідають критерію реальності понесення адвокатських витрат.

Свої вимоги відповідач обґрунтовує з посиланням на те, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надані докази, однак, без конкретизації змісту таких послуг та витраченого часу, що унеможливлює проведення аналізу необхідності оплати послуг.

Також відповідач зазначає, що вартість виконаної адвокатом роботи є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності її розміру у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, справа не є справою великої складності, а відтак відповідні витрати підлягають зменшенню з урахуванням вимог вищезазначеної норми до рівня фактично наданих послуг.

У судове засідання 13.11.2024 прибув представник відповідача, який заперечує проти задоволення поданих позивачем заяв щодо ухвалення додаткового рішення.

Позивач у судове засідання 13.11.2024 свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Неявка на судове засідання представника позивача не є перешкодою для розгляду заяв.

Розглянувши заяви позивача (вх. № 27166 від 28.10.2024 та № 27358 від 30.10.2024), суд зазначає.

Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У судовому засіданні 23.10.2024 ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач зазначив, що докази, які підтверджують фактичний розмір понесених судових витрат, зокрема, витрат, пов`язаних з правничою допомогою, будуть подані ним до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заяви позивача (вх. № 27166 від 28.10.2024 та № 27358 від 30.10.2024) про ухвалення додаткового рішення надійшли до суду в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України, і в них позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на професійну правничу допомогу, тобто ухвалити відповідне додаткове рішення.

Як свідчать подані позивачем матеріали, у зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, та зумовленої у зв`язку з цим необхідності в судовому захисті, позивач (далі за текстом клієнт), уклав з адвокатом Беклеміщевим О. В. (далі за текстом адвокат) договір про надання правничої (правової) допомоги б/н від 25.04 2024 (далі за текстом договір; т. с. 2, а. с. 18-20).

Відповідно до п. 1 договору адвокат зобов`язується здійснити представництво клієнта, що вказане в цьому договорі на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Безпосередній зміст правничої допомоги адвоката за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується доручення, під час строку дії цього договору здійснити представництво (представити) інтереси клієнта у суді з метою отримання рішення про стягнення заборгованості з боржника за договором надання послуг № П/Е-211339/НЮ від 17.12.2021 Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Сервіс".

Згідно з п. 3. договору за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором, що вказана в п. 1 договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору в розмірах та на умовах, визначених в додатках до цього договору.

За змістом п. 1 додатку до договору (т. с. 2, а. с. 21) сторони погодили, що сума, яка підлягає сплаті адвокату за надання правової допомоги клієнту (гонорар), складає 42000,00 грн (сорок дві тисячі гривень 00 копійок).

Після винесення рішення у даній справі, 23.10.2024 сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг (далі за текстом договір; т. с. 2, а. с. 22), в якому підтвердили надання адвокатом клієнту послуг за договором на суму 42000,00 грн., в т.ч. щодо вивчення, збору матеріалів по справі на суму 20000 грн. та складання позову та участі у судовому процесу на суму 22000 грн.

З посиланням на зазначені документи, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 42000,00 грн.

Суд констатує, що відповідач в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України, не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 73-74, 76-78 ГПК України, неспіврозмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, при цьому, заявляючи про неспіврозмірність таких витрат не зазначив, яка сума, на його думку, є співрозмірною щодо критеріїв, визначених ст. 126 ГПК України.

Разом з тим, судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові 06.11.2022 у справі № 922/1964/21 та об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформували правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, який судом враховується при розподілі судових витрат в межах даної справи.

Зокрема, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У даному випадку, як зазначалось, позивач просить суд за наслідками розгляду справи стягнути з відповідача 42000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В розумінні ст. 126 ГПК України розмір заявлених до стягнення витрат є співрозмірним щодо вказаних в даній статті критеріїв. Зокрема судом враховується характер та ступінь складності справи (що в свою чергу потребувало витрати адвокатом відповідного часу на підготовку заяв по суті спору та додатків до них, а також участі в судових засіданнях), наявність заперечень відповідача щодо заявленого позову, ціни позову та вартості понесених витрат на професійну правничу допомогу (що в даному випадку становить 1,18% від ціни позову).

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача про те, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є нібито не співрозмірними критеріям, визначеним ст. 126 ГПК України. До того ж, відповідач заявляючи про неспіврозмірність таких витрат не зазначив, яка сума, на його думку, є співрозмірною щодо критеріїв, визначених ст. 126 ГПК України, не надав суду відповідних доказів, та відповідно не зазначив, до якої суми суду слід зменшити розмір понесених витрат.

Разом з тим враховуючи, що рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 позов у даній справі задоволено повністю, суд керуючись ст. 123, 126, 129 ГПК України покладає на відповідача 42000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, тобто подані позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення (вх. № 27166 від 28.10.2024 та № 27358 від 30.10.2024) підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Сервіс" (вх. № 27166 від 28.10.2024 та № 27358 від 30.10.2024) про ухвалення додаткового рішення.

Прийняти додаткове рішення.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7; код ЄДРПОУ 40081216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Сервіс" (адреса: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119; код ЄДРПОУ 43651515) 42000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст додаткового рішення підписано 18.11.2024

Суддя О.І. Байбак