Постанова

від 22.01.2025 по справі 922/2435/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2435/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.,

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

представників сторін:

позивача не з`явився,

відповідача Зибунова Ю.О. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВІ №1263895 від 06.12.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4054 від 29.06.2022,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вх.№2920Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Байбак О.І., дата складання повного тексту рішення - 18.11.2024, у справі №922/2435/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Сервіс", м. Запоріжжя,

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Харків,

про стягнення 3 555 127, 46грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 позов задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Сервіс" 3 555 127, 46грн заборгованості та 53 326, 91грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Сервіс" про ухвалення додаткового рішення; стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Сервіс" 42 000, 00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про стягнення 42 000, 00грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні докази щодо дійсного обсягу витраченого часу; надані позивачем документи не містять конкретизації змісту наданих послуг та витраченого часу.

Апелянт вважає, що вивчення та збір матеріалів для позову є невід`ємною частиною підготовки позовної заяви, а тому ці послуги не є окремими видами правничої допомоги.

На думку апелянта, вартість виконаної адвокатом роботи є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності її розміру, а відтак, відповідні витрати підлягають зменшенню до рівня фактично наданих послуг.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2435/24; встановлено позивачу строк до 30.12.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 30.12.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "22" січня 2025 р. о 12:00год.

Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, заяв і клопотань від сторін також не надійшло.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Мартюхіної Н.О., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 22.01.2025 представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити.

Позивач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, представник позивача не з`явився, хоча позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представник апелянта висловила доводи і вимоги апеляційної скарги, а неявка у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду скарги, про що сторони були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2024, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційні скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представника апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, у зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, та зумовленої у зв`язку з цим необхідності в судовому захисті, позивач (далі клієнт), уклав з адвокатом Беклеміщевим О.В. (далі адвокат) договір про надання правничої (правової) допомоги б/н від 25.04 2024 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1 договору, адвокат зобов`язується здійснити представництво клієнта, що вказане в цьому договорі на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Безпосередній зміст правничої допомоги адвоката за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується доручення, під час строку дії цього договору здійснити представництво (представити) інтереси клієнта у суді з метою отримання рішення про стягнення заборгованості з боржника за договором надання послуг №П/Е-211339/НЮ від 17.12.2021 Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Сервіс".

Згідно з пунктом 3 договору, за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором, що вказана в пункті 1 договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору в розмірах та на умовах, визначених в додатках до цього договору.

За змістом пункту 1 додатку до договору, сторони погодили, що сума, яка підлягає сплаті адвокату за надання правової допомоги клієнту (гонорар), складає 42 000, 00грн (сорок дві тисячі гривень 00 копійок).

Після винесення рішення у даній справі, 23.10.2024 сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг, в якому підтвердили надання адвокатом клієнту послуг за договором на суму 42 000, 00грн, в т.ч. щодо вивчення, збору матеріалів по справі на суму 20 000грн, а також складання позову, участі у судовому процесу на суму 22 000грн.

З посиланням на зазначені документи, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 42 000, 00грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 42 000, 00грн позивачем надано копію договору з додатком до нього, акту приймання-передачі наданих послуг.

Дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази є такими, що підтверджують його витрати у розмірі 42 000, 00грн на професійну правничу допомогу.

На думку апелянта, в матеріалах справи відсутні докази щодо дійсного обсягу витраченого адвокатом часу, а надані позивачем документи не містять конкретизації змісту наданих послуг та витраченого часу.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, в акті приймання-передачі наданих послуг зазначено, що вартість такої послуги, як вивчення, збір матеріалів по справі становить 20 000грн, а складання позову, участь у судовому процесі - 22 000грн.

Апелянт вважає, що вивчення та збір матеріалів для позову є невід`ємною частиною підготовки позовної заяви, а тому ці послуги не є окремими видами правничої допомоги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Саме по собі зазначення в акті окремо двох послуг не свідчить про завищення витрат на професійну правничу допомогу; сторони могли домовитись і про сталу суму гонорару.

Натомість суд при визначенні суми відшкодування має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

У спірних правовідносинах безпідставними є твердження апелянта про те, що витрати позивача на професійну правничу допомогу є завищеними (з огляду на розподіл наданих адвокатом послуг на дві окремі послуги), оскільки на підтвердження зазначеного відповідачем не надано суду жодних доказів.

При цьому, апелянт не наводить власної позиції, яка, на його думку, сума понесених позивачем витрат на правову допомогу є розумною та виправданою.

У свою чергу, вимога апелянта відмовити позивачу у задоволенні заяви щодо розподілу судових витрат повністю не узгоджується з принципом господарського судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Досліджуючи питання співмірності витрат із складністю справи, в контексті викладених відповідачем заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до положень статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України ціна наданих адвокатом послуг узгоджена ним з позивачем в договорі та додатку до нього, враховуючи виконання адвокатом умов договору про надання правової (правничої) допомоги, надання послуг, які підтверджені матеріалами справи, відтак, надані позивачем документи є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 42 000, 00грн, оскільки вказаний розмір понесених позивачем витрат об`єктивно не є завищеним та є документально обґрунтований.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування додаткового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2435/24 без змін.

Керуючись ст.ст. 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2435/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.01.2025.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.А. Пуль