У Х В А Л А
"20" листопада 2024 р.
м. Київ
справа № 755/12179/24
провадження № 2/755/9471/24
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши заяву представника позивача Гришка Івана Івановича про відвід головуючого судді Галагана В.І., подану в межах розгляду цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Максфорт» до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки,
УСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Максфорт» до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки.
14 жовтня 2024 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Максфорт» до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки, призначено справу до нового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику/повідомлення сторін, встановивши сторонам строк подачі заяв по суті позову до 11 листопада 2024 року.
20.11.2024 року представником позивача Гришком І.І. подано заяву про відвід судді Галагану В.І., обґрунтовуючи тим, що 31.10.2024 року через підсистему «Електронний суд» представником позивача було подано клопотання про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, яке станом на день подачі заяви про відвід судді не вирішено, що, на думку представника, вказує на порушення суддею Галаганом В.І. процесуальних прав позивача та про його упередженість у розгляді справи.
Вивчивши матеріали заяви та матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частини перша, друга статті 174 ЦПК України).
Положеннями статей 178-181 ЦПК України врегульовано підстави, час, черговість та вимоги щодо подання заяв по суті, зокрема відзиву (стаття 178 ЦПК України), відповіді на відзив (стаття 179 ЦПК України), заперечення (стаття 180 ЦПК України) та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (стаття 181 ЦПК України).
За правилами статті 178, частини першої статті 278 ЦПК України відповідач має право викласти та надати суду заперечення на позов у відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).
Відповідно до статті 179, частини другої статті 278 ЦПК України позивачі мають право подати до суду відповідь на відзив у дводенний строк з дня отримання копії відзиву.
За приписами статті 180 ЦПК України, частини другої статті 278 ЦПК України, у разі наявності заперечень відповідач має право їх викласти у відповідній письмові заяві та подати суду у дводенний строк з дня отримання копії відповіді на відзив.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, згідно із статтею 181 ЦПК України має право подати суду пояснення третьої особи щодо позову або відзиву у дводенний строк з дня вручення копій відповідних заяв по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів унормовано статтею 83 ЦПК України.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до вимог статті 95 ЦПК України та з урахуванням визначеного порядку розгляду справи, сторони повинні подати суду письмові докази, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, у копіях, засвідчених у порядку, встановленому діючим законодавством.
Відповідно до ч. 7 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Представником позивача Гришком І.І. 31.10.2024 року, подано письмове клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, в той час як відповідач станом на 31.10.2024 року ще не скористався своїм процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.
Тобто представником Гришком І.І. подано письмове клопотання про зміну порядку розгляду справи із порушенням ч. 7 ст. 279 ЦПК України, не отримавши відзиву на позовну заяву.
Разом з тим, представник відповідача ОСОБА_3 ознайомився з матеріалами справи лише 04.11.2024 року та подав відзив на позовну заяву 11.11.2024 року.
Ураховуючи право позивача на надання суду відповіді на відзив та право відповідача на написання заперечення на відповідь позивача, суд зобов`язаний дотриматися строку для надання можливості реалізації сторонами такого права, задля об`єктивного розгляду поданого представником позивача Гришком І.І. клопотання.
Разом з тим, ураховуючи, що станом на 20.11.2024 року представником позивача Гришком І.І. не надано суду письмової відповіді на відзив відповідача, а надано заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що в межах встановленого строку представник позивача не має наміру надавати до суду письмових заяв по суті позову та розглянув клопотання представника позивача від 31.10.2024 року, за наслідками чого постановлено ухвалу від 20.11.2024 року, яку негайно надіслано сторонам спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Проаналізувавши матеріали справи з метою встановлення обставин, які є підставами звернення представника позивача із заявою про відвід, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у задоволенні заяви, оскільки дотримання судом порядку та строків надання сторонами письмових заяв по суті позову не є підставою для відводу судді.
Таким чином, підстави звернення із заявою про відвід судді - є суб`єктивною оцінкою заявника та не можуть бути підставами для відводу, за відсутності доказів протилежного.
Згідно положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частин 2 та 3 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40, 252 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
УХВАЛИВ
Визнати заяву представника позивача Гришка Івана Івановича про відвід головуючого судді Галагана В.І., подану в межах розгляду цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Максфорт» до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки, - необґрунтованою.
Передати заяву про відвід для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123162380 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні